4-я книга Царств

Глава 22

1 Восьми8083 лет8141 был Иосия,2977 когда воцарился,4427 и тридцать7970 один259 год8141 царствовал4427 в Иерусалиме;3389 имя8034 матери517 его Иедида,3040 дочь1323 Адаии,5718 из Боцкафы.1218

2 И делал6213 он угодное3477 в очах5869 Господних,3068 и ходил3212 во всем путем1870 Давида,1732 отца1 своего, и не уклонялся5493 ни направо,3225 ни налево.8040

3 В восемнадцатый80836240 год8141 царя4428 Иосии,2977 послал7971 царь4428 Шафана,8227 сына1121 Ацалии,683 сына1121 Мешулламова,4918 писца,5608 в дом1004 Господень,3068 сказав:559

4 пойди5927 к Хелкии первосвященнику,14193548 пусть он2518 пересчитает8552 серебро,3701 принесенное935 в дом1004 Господень,3068 которое собрали622 от народа5971 стоящие8104 на8104 страже8104 у порога,5592

5 и пусть отдадут5414 его в руки3027 производителям6213 работ,4399 приставленным6485 к дому1004 Господню,3068 а сии пусть раздают5414 его работающим62134399 в доме1004 Господнем,3068 на исправление2388 повреждений919 дома,1004

6 плотникам2796 и каменщикам,1129 и делателям1443 стен,1443 и на покупку7069 дерев6086 и тесаных4274 камней68 для исправления2388 дома;1004

7 впрочем не требовать2803 у них отчета2803 в серебре,3701 переданном5414 в руки3027 их, потому что они поступают6213 честно.530

8 И сказал559 Хелкия2518 первосвященник14193548 Шафану8227 писцу:5608 книгу5612 закона8451 я нашел4672 в доме1004 Господнем.3068 И подал5414 Хелкия2518 книгу5612 Шафану,8227 и он читал7121 ее.

9 И пришел935 Шафан8227 писец5608 к царю,4428 и принес7725 царю4428 ответ,1697 и сказал:559 взяли5413 рабы5650 твои серебро,3701 найденное4672 в доме,1004 и передали5414 его в руки3027 производителям6213 работ,4399 приставленным6485 к дому1004 Господню.3068

10 И донес5046 Шафан8227 писец5608 царю,4428 говоря:559 книгу5612 дал5414 мне Хелкия2518 священник.3548 И читал7121 ее Шафан8227 пред3942 царем.4428

11 Когда услышал8085 царь4428 слова1697 книги5612 закона,8451 то разодрал7167 одежды899 свои.

12 И повелел6680 царь4428 Хелкии2518 священнику,3548 и Ахикаму,296 сыну1121 Шафанову,8227 и Ахбору,5907 сыну1121 Михеину,4320 и Шафану8227 писцу,5608 и Асаии,6222 слуге5650 царскому,4428 говоря:559

13 пойдите,3212 вопросите1875 Господа3068 за меня и за народ5971 и за всю Иудею3063 о словах1697 сей найденной4672 книги,5612 потому что велик1419 гнев2534 Господень,3068 который воспылал3341 на нас за то, что не слушали8085 отцы1 наши слов1697 книги5612 сей, чтобы поступать6213 согласно с предписанным3789 нам.

14 И пошел3212 Хелкия2518 священник,3548 и Ахикам,296 и Ахбор,5907 и Шафан,8227 и Асаия6222 к Олдаме2468 пророчице,5031 жене802 Шаллума,7967 сына1121 Тиквы,8616 сына1121 Хархаса,2745 хранителя8104 одежд,899 — жила3427 же она в Иерусалиме,3389 во второй4932 части, — и говорили1696 с нею.

15 И она сказала559 им: так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 скажите559 человеку,376 который послал7971 вас ко мне:

16 так говорит559 Господь:3068 наведу935 зло7451 на место4725 сие и на жителей3427 его, — все слова1697 книги,5612 которую читал7121 царь4428 Иудейский.3063

17 За то, что оставили5800 Меня, и кадят6999 другим312 богам,430 чтобы раздражать3707 Меня всеми делами4639 рук3027 своих, воспылал3341 гнев2534 Мой на место4725 сие, и не погаснет.4725

18 А царю4428 Иудейскому,3063 пославшему7971 вас вопросить1875 Господа,3068 скажите:559 так говорит559 Господь3068 Бог430 Израилев,3478 о словах,1697 которые ты слышал:8085

19 так как смягчилось7401 сердце3824 твое, и ты смирился3665 пред Господом,3068 услышав8085 то, что Я изрек1696 на место4725 сие и на жителей3427 его, что они будут предметом ужаса8047 и проклятия,7045 и ты разодрал7167 одежды899 свои, и плакал1058 предо3942 Мною, то и Я услышал8085 тебя, говорит5002 Господь.3068

20 За это, вот, Я приложу622 тебя к отцам1 твоим, и ты положен622 будешь622 в гробницу6913 твою в мире,7965 и не увидят7200 глаза5869 твои всего того бедствия,7451 которое Я наведу935 на место4725 сие. И принесли7725 царю4428 ответ.1697

2-а царiв

Розділ 22

1 Йосі́я був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я́ його матері Єдида, дочка́ Адаї з Боцкату.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:

4 „Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелі́чить те срібло, що зне́сене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі́ поро́га.

5 І нехай дадуть його на руку викона́вцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушко́дження хра́му, —

6 тесляра́м, і будівни́чим, і муляра́м, щоб купувати дерево та те́сане каміння на направу хра́му.

7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що да́не на їхню руку, бо чесно вони роблять“.

8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі Книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.

9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: „Раби твої ви́сипали те срібло, що зна́йдене в домі, і дали́ його на руку виконавцям робо́ти, поставленим у Господньому домі“.

10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав її перед царем.

11 І сталося, як цар почув слова Книги Зако́ну, то роздер свої шати...

12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царе́вому слузі, говорячи:

13 „Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї зна́йденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас“.

14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сто́рожа шат, — вона сиділа в Єрусалимі, на Ново́му Місті, — і говорили до неї.

15 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

16 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі слова́ тієї книги, що читав Юдин цар,

17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гніви́ти Мене всім ді́лом своїх рук. І розпали́вся Мій гнів на це місце, — і він не погасне!

18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — ті слова́, які ти чув:

19 За те, що зм'я́кло твоє серце, і ти впокори́вся перед Господнім лицем, коли почув, що́ Я говорив про це місце та про ме́шканців його, що вони стануть спусто́шенням та прокля́ттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

20 Тому́ то Я прилучу́ тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилу́чений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наво́джу на оце місце“. І вони прине́сли цю вістку цареві.

4-я книга Царств

Глава 22

2-а царiв

Розділ 22

1 Восьми8083 лет8141 был Иосия,2977 когда воцарился,4427 и тридцать7970 один259 год8141 царствовал4427 в Иерусалиме;3389 имя8034 матери517 его Иедида,3040 дочь1323 Адаии,5718 из Боцкафы.1218

1 Йосі́я був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я́ його матері Єдида, дочка́ Адаї з Боцкату.

2 И делал6213 он угодное3477 в очах5869 Господних,3068 и ходил3212 во всем путем1870 Давида,1732 отца1 своего, и не уклонялся5493 ни направо,3225 ни налево.8040

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

3 В восемнадцатый80836240 год8141 царя4428 Иосии,2977 послал7971 царь4428 Шафана,8227 сына1121 Ацалии,683 сына1121 Мешулламова,4918 писца,5608 в дом1004 Господень,3068 сказав:559

3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:

4 пойди5927 к Хелкии первосвященнику,14193548 пусть он2518 пересчитает8552 серебро,3701 принесенное935 в дом1004 Господень,3068 которое собрали622 от народа5971 стоящие8104 на8104 страже8104 у порога,5592

4 „Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелі́чить те срібло, що зне́сене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі́ поро́га.

5 и пусть отдадут5414 его в руки3027 производителям6213 работ,4399 приставленным6485 к дому1004 Господню,3068 а сии пусть раздают5414 его работающим62134399 в доме1004 Господнем,3068 на исправление2388 повреждений919 дома,1004

5 І нехай дадуть його на руку викона́вцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушко́дження хра́му, —

6 плотникам2796 и каменщикам,1129 и делателям1443 стен,1443 и на покупку7069 дерев6086 и тесаных4274 камней68 для исправления2388 дома;1004

6 тесляра́м, і будівни́чим, і муляра́м, щоб купувати дерево та те́сане каміння на направу хра́му.

7 впрочем не требовать2803 у них отчета2803 в серебре,3701 переданном5414 в руки3027 их, потому что они поступают6213 честно.530

7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що да́не на їхню руку, бо чесно вони роблять“.

8 И сказал559 Хелкия2518 первосвященник14193548 Шафану8227 писцу:5608 книгу5612 закона8451 я нашел4672 в доме1004 Господнем.3068 И подал5414 Хелкия2518 книгу5612 Шафану,8227 и он читал7121 ее.

8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі Книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.

9 И пришел935 Шафан8227 писец5608 к царю,4428 и принес7725 царю4428 ответ,1697 и сказал:559 взяли5413 рабы5650 твои серебро,3701 найденное4672 в доме,1004 и передали5414 его в руки3027 производителям6213 работ,4399 приставленным6485 к дому1004 Господню.3068

9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: „Раби твої ви́сипали те срібло, що зна́йдене в домі, і дали́ його на руку виконавцям робо́ти, поставленим у Господньому домі“.

10 И донес5046 Шафан8227 писец5608 царю,4428 говоря:559 книгу5612 дал5414 мне Хелкия2518 священник.3548 И читал7121 ее Шафан8227 пред3942 царем.4428

10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав її перед царем.

11 Когда услышал8085 царь4428 слова1697 книги5612 закона,8451 то разодрал7167 одежды899 свои.

11 І сталося, як цар почув слова Книги Зако́ну, то роздер свої шати...

12 И повелел6680 царь4428 Хелкии2518 священнику,3548 и Ахикаму,296 сыну1121 Шафанову,8227 и Ахбору,5907 сыну1121 Михеину,4320 и Шафану8227 писцу,5608 и Асаии,6222 слуге5650 царскому,4428 говоря:559

12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царе́вому слузі, говорячи:

13 пойдите,3212 вопросите1875 Господа3068 за меня и за народ5971 и за всю Иудею3063 о словах1697 сей найденной4672 книги,5612 потому что велик1419 гнев2534 Господень,3068 который воспылал3341 на нас за то, что не слушали8085 отцы1 наши слов1697 книги5612 сей, чтобы поступать6213 согласно с предписанным3789 нам.

13 „Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї зна́йденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас“.

14 И пошел3212 Хелкия2518 священник,3548 и Ахикам,296 и Ахбор,5907 и Шафан,8227 и Асаия6222 к Олдаме2468 пророчице,5031 жене802 Шаллума,7967 сына1121 Тиквы,8616 сына1121 Хархаса,2745 хранителя8104 одежд,899 — жила3427 же она в Иерусалиме,3389 во второй4932 части, — и говорили1696 с нею.

14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сто́рожа шат, — вона сиділа в Єрусалимі, на Ново́му Місті, — і говорили до неї.

15 И она сказала559 им: так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 скажите559 человеку,376 который послал7971 вас ко мне:

15 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

16 так говорит559 Господь:3068 наведу935 зло7451 на место4725 сие и на жителей3427 его, — все слова1697 книги,5612 которую читал7121 царь4428 Иудейский.3063

16 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі слова́ тієї книги, що читав Юдин цар,

17 За то, что оставили5800 Меня, и кадят6999 другим312 богам,430 чтобы раздражать3707 Меня всеми делами4639 рук3027 своих, воспылал3341 гнев2534 Мой на место4725 сие, и не погаснет.4725

17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гніви́ти Мене всім ді́лом своїх рук. І розпали́вся Мій гнів на це місце, — і він не погасне!

18 А царю4428 Иудейскому,3063 пославшему7971 вас вопросить1875 Господа,3068 скажите:559 так говорит559 Господь3068 Бог430 Израилев,3478 о словах,1697 которые ты слышал:8085

18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — ті слова́, які ти чув:

19 так как смягчилось7401 сердце3824 твое, и ты смирился3665 пред Господом,3068 услышав8085 то, что Я изрек1696 на место4725 сие и на жителей3427 его, что они будут предметом ужаса8047 и проклятия,7045 и ты разодрал7167 одежды899 свои, и плакал1058 предо3942 Мною, то и Я услышал8085 тебя, говорит5002 Господь.3068

19 За те, що зм'я́кло твоє серце, і ти впокори́вся перед Господнім лицем, коли почув, що́ Я говорив про це місце та про ме́шканців його, що вони стануть спусто́шенням та прокля́ттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

20 За это, вот, Я приложу622 тебя к отцам1 твоим, и ты положен622 будешь622 в гробницу6913 твою в мире,7965 и не увидят7200 глаза5869 твои всего того бедствия,7451 которое Я наведу935 на место4725 сие. И принесли7725 царю4428 ответ.1697

20 Тому́ то Я прилучу́ тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилу́чений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наво́джу на оце місце“. І вони прине́сли цю вістку цареві.

1.0x