CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-я книга Царств

Глава 17

1 Филистимляне6430 собрали622 войска4264 свои для войны4421 и собрались622 в Сокхофе,7755 что в Иудее,3063 и расположились2583 станом2583 между Сокхофом7755 и Азеком5825 в Ефес-Даммиме.658

2 А Саул7586 и Израильтяне3763478 собрались622 и расположились2583 станом2583 в долине6010 дуба425 и приготовились6186 к войне4421 против7125 Филистимлян.6430

3 И стали5975 Филистимляне6430 на горе2022 с одной стороны, и Израильтяне3478 на горе2022 с другой стороны, а между ними была долина.1516

4 И выступил3318 из стана4264 Филистимского6430 единоборец,3761143 по имени8034 Голиаф,1555 из Гефа;1661 ростом1363 он — шести8337 локтей520 и пяди.2239

5 Медный5178 шлем3553 на голове7218 его; и одет3847 он был в чешуйчатую7193 броню,8302 и вес4948 брони8302 его — пять2568 тысяч505 сиклей8255 меди;5178

6 медные5178 наколенники4697 на ногах7272 его, и медный5178 щит3591 за плечами3802 его;

7 и древко60862671 копья2595 его, как навой4500 у ткачей;707 а самое3852 копье2595 его в шестьсот83373967 сиклей8255 железа,1270 и пред3942 ним шел1980 оруженосец.53756793

8 И стал5975 он и кричал7121 к полкам4634 Израильским,3478 говоря559 им: зачем вышли3318 вы воевать?61864421 Не Филистимлянин6430 ли я, а вы рабы5650 Сауловы?7586 Выберите1262 у себя человека,376 и пусть сойдет3381 ко мне;

9 если он может3201 сразиться3898 со мною и убьет5221 меня, то мы будем вашими рабами;5650 если же я одолею3201 его и убью5221 его, то вы будете нашими рабами5650 и будете5647 служить5647 нам.

10 И сказал559 Филистимлянин:6430 сегодня3117 я посрамлю2778 полки4634 Израильские;3478 дайте5414 мне человека,376 и мы сразимся3898 вдвоем.3162

11 И услышали8085 Саул7586 и все Израильтяне3478 эти слова1697 Филистимлянина,6430 и очень3966 испугались2865 и ужаснулись.3372

12 Давид1732 же был сын1121 Ефрафянина376673 из Вифлеема1035 Иудина,3063 по имени8034 Иессея,3448 у которого было восемь8083 сыновей.1121 Этот человек376 во дни3117 Саула7586 достиг2204 старости2204 и был935 старший между мужами.582

13 Три7969 старших1419 сына1121 Иессеевы3448 пошли3212 с310 Саулом7586 на войну;4421 имена8034 трех7969 сыновей1121 его, пошедших1980 на войну:4421 старший1060 — Елиав,446 второй4932 за ним — Аминадав,41 и третий7992 — Самма;8048

14 Давид1732 же был меньший.6996 Трое7969 старших1419 пошли1980 с310 Саулом,7586

15 а Давид1732 возвратился7725 от Саула,7586 чтобы пасти7462 овец6629 отца1 своего в Вифлееме.1035

16 И выступал5066 Филистимлянин6430 тот утром7925 и вечером6150 и выставлял3320 себя сорок705 дней.3117

17 И сказал559 Иессей3448 Давиду,1732 сыну1121 своему: возьми3947 для братьев251 своих ефу374 сушеных7039 зерен7039 и десять6235 этих хлебов3899 и отнеси7323 поскорее7323 в стан4264 к твоим братьям;251

18 а эти десять6235 сыров24612757 отнеси935 тысяченачальнику8269505 и наведайся6485 о здоровье7965 братьев251 и узнай3947 о нуждах6161 их.

19 Саул7586 и они и все Израильтяне3763478 находились в долине6010 дуба425 и готовились к сражению3898 с Филистимлянами.6430

20 И встал7925 Давид1732 рано7925 утром,1242 и поручил5203 овец6629 сторожу,8104 и, взяв5375 ношу, пошел,3212 как приказал6680 ему Иессей,3448 и пришел935 к обозу,4570 когда войско2428 выведено3318 было в строй4634 и с криком7321 готовилось к сражению.4421

21 И расположили6186 Израильтяне3478 и Филистимляне6430 строй4634 против7125 строя.4634

22 Давид1732 оставил5203 свою ношу3627 обозному8104 сторожу3627 и побежал7323 в ряды4634 и, придя,935 спросил7592 братьев251 своих о здоровье.7965

23 И вот, когда он разговаривал1696 с ними, единоборец,1143 по имени8034 Голиаф,1555 Филистимлянин6430 из Гефа,1661 выступает5927 из рядов46344630 Филистимских6430 и говорит1696 те428 слова,1697 и Давид1732 услышал8085 их.

24 И все Израильтяне,3763478 увидев7200 этого человека,376 убегали5127 от него и весьма3966 боялись.3372

25 И говорили559 Израильтяне:3763478 видите7200 этого выступающего5927 человека?376 Он выступает,5927 чтобы поносить2778 Израиля.3478 Если бы кто376 убил5221 его, одарил6238 бы того царь4428 великим1419 богатством,6239 и дочь1323 свою выдал5414 бы за него, и дом1004 отца1 его сделал6213 бы свободным2670 в Израиле.3478

26 И сказал559 Давид1732 людям,582 стоящим5975 с ним: что сделают6213 тому, кто убьет5221 этого1975 Филистимлянина6430 и снимет5493 поношение2781 с Израиля?3478 ибо кто этот необрезанный6189 Филистимлянин,6430 что так поносит2778 воинство4634 Бога430 живого?2416

27 И сказал559 ему народ5971 те же слова,1697 говоря:559 вот что сделано6213 будет6213 тому человеку,376 который убьет5221 его.

28 И услышал8085 Елиав,446 старший1419 брат251 Давида, что говорил1696 он с людьми,582 и рассердился6392734 Елиав446 на Давида1732 и сказал:559 зачем ты сюда пришел3381 и на кого оставил5203 немногих4592 овец6629 тех2007 в пустыне?4057 Я знаю3045 высокомерие2087 твое и дурное7455 сердце3824 твое, ты пришел3381 посмотреть7200 на сражение.4421

29 И сказал559 Давид:1732 что же я сделал?6213 не слова1697 ли это?

30 И отворотился5437 от него681 к4136 другому312 и говорил559 те же слова,1697 и отвечал77251697 ему народ5971 по-прежнему.72231697

31 И услышали8085 слова,1697 которые говорил1696 Давид,1732 и пересказали5046 Саулу,7586 и тот призвал3947 его.

32 И сказал559 Давид1732 Саулу:7586 пусть никто не падает5307 духом3820 из-за него; раб5650 твой пойдет3212 и сразится3898 с этим Филистимлянином.6430

33 И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 не можешь3201 ты идти3212 против этого Филистимлянина,6430 чтобы сразиться3898 с ним, ибо ты еще юноша,5288 а он воин3764421 от юности5271 своей.

34 И сказал559 Давид1732 Саулу:7586 раб5650 твой пас7462 овец6629 у отца1 своего, и когда, бывало, приходил935 лев738 или медведь1677 и уносил5375 овцу77162089 из стада,5739

35 то я гнался3318 за310 ним и нападал5221 на него и отнимал5337 из пасти6310 его; а если он бросался6965 на меня, то я брал2388 его за космы2206 и поражал5221 его и умерщвлял4191 его;

36 и льва738 и медведя1677 убивал5221 раб5650 твой, и с этим Филистимлянином6430 необрезанным6189 будет то же, что с ними, потому что так поносит2778 воинство4634 Бога430 живого.2416

37 И сказал559 Давид:1732 Господь,3068 Который избавлял5337 меня от льва738 и медведя,1677 избавит5337 меня и от руки3027 этого Филистимлянина.6430 И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 иди,3212 и да будет Господь3068 с тобою.

38 И одел3847 Саул7586 Давида1732 в свои одежды,4055 и возложил5414 на голову7218 его медный5178 шлем,6959 и надел3847 на него броню.8302

39 И опоясался2296 Давид1732 мечом2719 его сверх одежды4055 и начал2974 ходить,3212 ибо не привык5254 к такому вооружению; потом сказал559 Давид1732 Саулу:7586 я не могу3201 ходить3212 в этом, я не привык.5254 И снял5493 Давид1732 все это с себя.

40 И взял3947 посох4731 свой в руку3027 свою, и выбрал977 себе пять2568 гладких2512 камней68 из ручья,5158 и положил7760 их в пастушескую7462 сумку,3627 которая была с ним; и с сумкою3219 и с пращею7050 в руке3027 своей выступил5066 против5066 Филистимлянина.6430

41 Выступил3212 и Филистимлянин,6430 идя1980 и приближаясь7131 к Давиду,1732 и оруженосец53756793 шел впереди3942 его.

42 И взглянул5027 Филистимлянин6430 и, увидев7200 Давида,1732 с959 презрением959 посмотрел959 на него, ибо он был молод,5288 белокур132 и красив3303 лицем.4758

43 И сказал559 Филистимлянин6430 Давиду:1732 что ты идешь935 на меня с палкою?4731 разве я собака?3611 И проклял7043 Филистимлянин6430 Давида1732 своими богами.430

44 И сказал559 Филистимлянин6430 Давиду:1732 подойди3212 ко мне, и я отдам5414 тело1320 твое птицам5775 небесным8064 и зверям929 полевым.7704

45 А Давид1732 отвечал559 Филистимлянину:6430 ты идешь935 против меня с мечом2719 и копьем2595 и щитом,3591 а я иду935 против тебя во имя8034 Господа3068 Саваофа,6635 Бога430 воинств4634 Израильских,3478 которые ты поносил;2778

46 ныне предаст5462 тебя Господь3068 в руку3027 мою, и я убью5221 тебя, и сниму5493 с тебя голову7218 твою, и отдам5414 трупы6297 войска4264 Филистимского6430 птицам5775 небесным8064 и зверям2416 земным,776 и узнает3045 вся земля,776 что есть3426 Бог430 в Израиле;3478

47 и узнает3045 весь этот сонм,6951 что не мечом2719 и копьем2595 спасает3467 Господь,3068 ибо это война4421 Господа,3068 и Он предаст5414 вас в руки3027 наши.

48 Когда Филистимлянин6430 поднялся6965 и стал3212 подходить3212 и приближаться7126 навстречу7125 Давиду,1732 Давид1732 поспешно4116 побежал7323 к строю4634 навстречу7125 Филистимлянину.6430

49 И опустил7971 Давид1732 руку3027 свою в сумку3627 и взял3947 оттуда камень,68 и бросил7049 из7049 пращи7049 и поразил5221 Филистимлянина6430 в лоб,4696 так что камень68 вонзился2883 в лоб4696 его, и он упал5307 лицем6440 на землю.776

50 Так одолел2388 Давид1732 Филистимлянина6430 пращею7050 и камнем,68 и поразил5221 Филистимлянина6430 и убил4191 его; меча2719 же не было в руках3027 Давида.1732

51 Тогда Давид1732 подбежал7323 и, наступив5975 на Филистимлянина,6430 взял3947 меч2719 его и вынул8025 его из ножен,8593 ударил4191 его и отсек3772 им голову7218 его; Филистимляне,6430 увидев,7200 что силач1368 их умер,4191 побежали.5127

52 И поднялись6965 мужи582 Израильские3478 и Иудейские,3063 и воскликнули7321 и гнали7291 Филистимлян6430 до входа935 в долину1516 и до ворот8179 Аккарона.6138 И падали5307 поражаемые2491 Филистимляне6430 по дороге1870 Шааримской8189 до Гефа1661 и до Аккарона.6138

53 И возвратились7725 сыны1121 Израилевы3478 из погони1814 за310 Филистимлянами6430 и разграбили8155 стан4264 их.

54 И взял3947 Давид1732 голову7218 Филистимлянина6430 и отнес935 ее в Иерусалим,3389 а оружие3627 его положил7760 в шатре168 своем.

55 Когда Саул7586 увидел7200 Давида,1732 выходившего3318 против7125 Филистимлянина,6430 то сказал559 Авениру,74 начальнику8269 войска:6635 Авенир,74 чей сын1121 этот юноша?5288 Авенир74 сказал:559 да живет2416 душа5315 твоя, царь;4428 я не знаю.3045

56 И сказал559 царь:4428 так спроси,7592 чей сын1121 этот юноша?5958

57 Когда же Давид1732 возвращался7725 после поражения5221 Филистимлянина,6430 то Авенир74 взял3947 его и привел935 к3942 Саулу,7586 и голова7218 Филистимлянина6430 была в руке3027 его.

58 И спросил559 его Саул:7586 чей ты сын,1121 юноша?5288 И отвечал559 Давид:1732 сын1121 раба5650 твоего Иессея3448 из Вифлеема.1022

1-а Самуїлова

Розділ 17

1 І зібрали филисти́мляни свої ві́йська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборува́ли між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

2 І зібра́лися Саул та ізра́їльтяни, і таборува́ли в долині Елі, і вставилися до бо́ю проти филисти́млян.

3 І стояли филисти́мляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

4 І вийшов із филистимських табо́рів однобо́рець, ім'я́ йому Ґолія́т із Ґату. Високий був — шість ліктів і п'ядь.

5 А на голові його — мідяний шоло́м, і він одя́гнений був у па́нцера з луски́; а вага того па́нцера — п'ять тисяч шеклів міді.

6 А на нога́х його — мідяні наголі́нники, а за плечи́ма його — мідяний спис.

7 А держа́к списа його — як ткацький вал, а ві́стря спи́су його — шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоно́ша.

8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: „Чого ви вийшли ставати до бо́ю? Чи ж я не филисти́млянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зі́йде до мене.

9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми ста́немо вам за рабів. А якщо я перемо́жу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам“.

10 І сказав филисти́млянин: „Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки́. Дайте мені чоловіка, і бу́демо битися вдвох“.

11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филисти́млянина, — і вони перестра́шилися та сильно наляка́лися.

12 А Давид — син того мужа ефра́тянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я́ йому Єссе́й, що мав во́сьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був стари́й, увійшов у літа.

13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну́. А імена́ трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його — Авінадав, а третій — Шамма.

14 А Давид — він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

15 А Давид ходив до Саула, та вертався па́сти отару свого батька в Віфлеємі.

16 А той филисти́млянин підхо́див ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

17 І сказав Єссей до сина свого Давида: „Візьми но для братів своїх ефу́ цього пра́женого зе́рна, і десять цих хлібі́в, та й віднеси́ скоренько до табо́ру до своїх братів.

18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про пово́дження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.“

19 А Саул і вони, та всі ізра́їльтяни були в долині Елі, — воювали з филисти́млянами.

20 І встав Давид рано вранці, і полиши́в ота́ру свою на сто́рожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обо́зу, а ві́йсько вихо́дило до бойово́го стро́ю, і підняли́ вони окрик у бою́.

21 І ви́шикувалися Ізраїль та Филисти́млянин ла́ва проти ла́ви.

22 І Давид позоставив свою но́шу в сто́рожа речей, та й побіг до по́лку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про пово́дження.

23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полкі́в одноборець, филисти́млянин Ґолія́т ім'я́ йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова́, а Давид почув.

24 А всі ізра́їльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

25 І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“.

26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: „Що́ буде зро́блене тому, хто вб'є цього филисти́млянина й зді́йме обра́зу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филисти́млянин, що так зневажає полки́ Живого Бога?“

27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: „Отак буде зро́блено чоловікові, хто вб'є його“.

28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: „Чого то зійшов ти? І на ко́го ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумі́лість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну́!“

29 А Давид відказав: „Та що́ я зробив тепер? Чи не на нака́з батька?“

30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

32 І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“.

33 І сказав Саул до Давида: „Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти мали́й, а він воя́к від своєї мо́лодости“.

34 І сказав Давид до Саула: „Твій раб був пастухо́м свого батька при отарі, і прихо́див лев, а також — ведмідь, та й тягнув штуку дрібно́ї худоби зо стада,

35 а я вихо́див за ним, і побивав його, і виривав те з па́щі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гри́ву, та й побивав його.

36 І лева, і ведмедя побива́в твій раб. І цей необрізаний филисти́млянин буде, як один із них, бо він зневажив полки́ Живого Бога!“

37 І сказав Давид: „Господь, що врятува́в мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филисти́млянина“. І сказав Саул: „Іди, і нехай Господь буде з тобою!“

38 І зодягнув Саул Давида в свою о́діж, і дав мідяно́го шоло́ма на його голову, і надів на нього па́нцера.

39 І прип'я́в Давид меча його на одежу свою, та й силкува́вся йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: „Не мо́жу в цьому ходити, бо я не звик!“ І поскида́в Давид їх із себе.

40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять ви́гладжених камінці́в із потоку, і поклав їх у пастушу то́рбу, яку мав, та в торби́ну, а його пра́ща — у руці його. І він пішов до филисти́млянина.

41 А филисти́млянин підхо́див усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита́ перед ним.

42 І подивився филисти́млянин, та й побачив Давида, — і злегкова́жив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юна́к струнко́ї поста́ви.

43 І сказав филисти́млянин до Давида: „Чи я пес, що ти вийшов на мене з ки́єм?“ І филисти́млянин прокляв Давида своїми богами.

44 І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“.

45 І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив.

46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“.

48 І сталося, коли филисти́млянин устав і пішов, і збли́зився до Давида, то Давид поспішив і побіг до ла́ви навпроти филисти́млянина.

49 І простя́г Давид руку свою до то́рби, і взяв звідти ка́меня, та й кинув із пращі, — і вдарив филисти́млянина в чоло́ його. І той камінь втявся йому в чоло́, — і він упав на обличчя своє на землю.

50 І отак переміг Давид филисти́млянина пра́щею та ка́менем, — і вдарив він филисти́млянина, та й убив його, а меча́ не було в Давидовій руці.

51 І підбіг Давид, і став на филисти́млянина, і ви́хопив його меча́, і витяг його з його пі́хви, — та й убив його, і відтяв ним йому го́лову! І побачили филисти́мляни, що помер їх сила́ч, — і стали втікати!

52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопи́лися, і зняли́ крик, та й погнали филисти́млян аж доти, де йдеться до Ґа́ю, і аж до брами Екро́ну. І падали трупи филисти́млян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

53 І верну́лися Ізраїлеві сини з пого́ні за филистимлянами, та й розграбува́ли їхні табо́ри.

54 А Давид узяв го́лову того филисти́млянина, і приніс її до Єрусалиму, а збро́ю його склав у своєму наме́ті.

55 А як Саул побачив Давида, що вихо́див напроти филисти́млянина, то сказав до Авне́ра, провідника́ війська: „Чий син оцей хло́пець, Авне́ре?“ А Авне́р відказав: „Присягаю життям твоїм, о ца́рю, що не знаю!“

56 І сказав цар: „Запитай, чий син цей юна́к?“

57 А коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то Авне́р узяв його й привів його перед Саула, а голова́ филисти́млянина — у руці його.

58 І сказав до нього Саул: „Чий ти син, хло́пче?“ А Давид відказав: „Я син раба твого віфлеємлянина Єссе́я“.

1-я книга Царств

Глава 17

1-а Самуїлова

Розділ 17

1 Филистимляне6430 собрали622 войска4264 свои для войны4421 и собрались622 в Сокхофе,7755 что в Иудее,3063 и расположились2583 станом2583 между Сокхофом7755 и Азеком5825 в Ефес-Даммиме.658

1 І зібрали филисти́мляни свої ві́йська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборува́ли між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

2 А Саул7586 и Израильтяне3763478 собрались622 и расположились2583 станом2583 в долине6010 дуба425 и приготовились6186 к войне4421 против7125 Филистимлян.6430

2 І зібра́лися Саул та ізра́їльтяни, і таборува́ли в долині Елі, і вставилися до бо́ю проти филисти́млян.

3 И стали5975 Филистимляне6430 на горе2022 с одной стороны, и Израильтяне3478 на горе2022 с другой стороны, а между ними была долина.1516

3 І стояли филисти́мляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

4 И выступил3318 из стана4264 Филистимского6430 единоборец,3761143 по имени8034 Голиаф,1555 из Гефа;1661 ростом1363 он — шести8337 локтей520 и пяди.2239

4 І вийшов із филистимських табо́рів однобо́рець, ім'я́ йому Ґолія́т із Ґату. Високий був — шість ліктів і п'ядь.

5 Медный5178 шлем3553 на голове7218 его; и одет3847 он был в чешуйчатую7193 броню,8302 и вес4948 брони8302 его — пять2568 тысяч505 сиклей8255 меди;5178

5 А на голові його — мідяний шоло́м, і він одя́гнений був у па́нцера з луски́; а вага того па́нцера — п'ять тисяч шеклів міді.

6 медные5178 наколенники4697 на ногах7272 его, и медный5178 щит3591 за плечами3802 его;

6 А на нога́х його — мідяні наголі́нники, а за плечи́ма його — мідяний спис.

7 и древко60862671 копья2595 его, как навой4500 у ткачей;707 а самое3852 копье2595 его в шестьсот83373967 сиклей8255 железа,1270 и пред3942 ним шел1980 оруженосец.53756793

7 А держа́к списа його — як ткацький вал, а ві́стря спи́су його — шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоно́ша.

8 И стал5975 он и кричал7121 к полкам4634 Израильским,3478 говоря559 им: зачем вышли3318 вы воевать?61864421 Не Филистимлянин6430 ли я, а вы рабы5650 Сауловы?7586 Выберите1262 у себя человека,376 и пусть сойдет3381 ко мне;

8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: „Чого ви вийшли ставати до бо́ю? Чи ж я не филисти́млянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зі́йде до мене.

9 если он может3201 сразиться3898 со мною и убьет5221 меня, то мы будем вашими рабами;5650 если же я одолею3201 его и убью5221 его, то вы будете нашими рабами5650 и будете5647 служить5647 нам.

9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми ста́немо вам за рабів. А якщо я перемо́жу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам“.

10 И сказал559 Филистимлянин:6430 сегодня3117 я посрамлю2778 полки4634 Израильские;3478 дайте5414 мне человека,376 и мы сразимся3898 вдвоем.3162

10 І сказав филисти́млянин: „Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки́. Дайте мені чоловіка, і бу́демо битися вдвох“.

11 И услышали8085 Саул7586 и все Израильтяне3478 эти слова1697 Филистимлянина,6430 и очень3966 испугались2865 и ужаснулись.3372

11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филисти́млянина, — і вони перестра́шилися та сильно наляка́лися.

12 Давид1732 же был сын1121 Ефрафянина376673 из Вифлеема1035 Иудина,3063 по имени8034 Иессея,3448 у которого было восемь8083 сыновей.1121 Этот человек376 во дни3117 Саула7586 достиг2204 старости2204 и был935 старший между мужами.582

12 А Давид — син того мужа ефра́тянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я́ йому Єссе́й, що мав во́сьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був стари́й, увійшов у літа.

13 Три7969 старших1419 сына1121 Иессеевы3448 пошли3212 с310 Саулом7586 на войну;4421 имена8034 трех7969 сыновей1121 его, пошедших1980 на войну:4421 старший1060 — Елиав,446 второй4932 за ним — Аминадав,41 и третий7992 — Самма;8048

13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну́. А імена́ трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його — Авінадав, а третій — Шамма.

14 Давид1732 же был меньший.6996 Трое7969 старших1419 пошли1980 с310 Саулом,7586

14 А Давид — він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

15 а Давид1732 возвратился7725 от Саула,7586 чтобы пасти7462 овец6629 отца1 своего в Вифлееме.1035

15 А Давид ходив до Саула, та вертався па́сти отару свого батька в Віфлеємі.

16 И выступал5066 Филистимлянин6430 тот утром7925 и вечером6150 и выставлял3320 себя сорок705 дней.3117

16 А той филисти́млянин підхо́див ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

17 И сказал559 Иессей3448 Давиду,1732 сыну1121 своему: возьми3947 для братьев251 своих ефу374 сушеных7039 зерен7039 и десять6235 этих хлебов3899 и отнеси7323 поскорее7323 в стан4264 к твоим братьям;251

17 І сказав Єссей до сина свого Давида: „Візьми но для братів своїх ефу́ цього пра́женого зе́рна, і десять цих хлібі́в, та й віднеси́ скоренько до табо́ру до своїх братів.

18 а эти десять6235 сыров24612757 отнеси935 тысяченачальнику8269505 и наведайся6485 о здоровье7965 братьев251 и узнай3947 о нуждах6161 их.

18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про пово́дження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.“

19 Саул7586 и они и все Израильтяне3763478 находились в долине6010 дуба425 и готовились к сражению3898 с Филистимлянами.6430

19 А Саул і вони, та всі ізра́їльтяни були в долині Елі, — воювали з филисти́млянами.

20 И встал7925 Давид1732 рано7925 утром,1242 и поручил5203 овец6629 сторожу,8104 и, взяв5375 ношу, пошел,3212 как приказал6680 ему Иессей,3448 и пришел935 к обозу,4570 когда войско2428 выведено3318 было в строй4634 и с криком7321 готовилось к сражению.4421

20 І встав Давид рано вранці, і полиши́в ота́ру свою на сто́рожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обо́зу, а ві́йсько вихо́дило до бойово́го стро́ю, і підняли́ вони окрик у бою́.

21 И расположили6186 Израильтяне3478 и Филистимляне6430 строй4634 против7125 строя.4634

21 І ви́шикувалися Ізраїль та Филисти́млянин ла́ва проти ла́ви.

22 Давид1732 оставил5203 свою ношу3627 обозному8104 сторожу3627 и побежал7323 в ряды4634 и, придя,935 спросил7592 братьев251 своих о здоровье.7965

22 І Давид позоставив свою но́шу в сто́рожа речей, та й побіг до по́лку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про пово́дження.

23 И вот, когда он разговаривал1696 с ними, единоборец,1143 по имени8034 Голиаф,1555 Филистимлянин6430 из Гефа,1661 выступает5927 из рядов46344630 Филистимских6430 и говорит1696 те428 слова,1697 и Давид1732 услышал8085 их.

23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полкі́в одноборець, филисти́млянин Ґолія́т ім'я́ йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова́, а Давид почув.

24 И все Израильтяне,3763478 увидев7200 этого человека,376 убегали5127 от него и весьма3966 боялись.3372

24 А всі ізра́їльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

25 И говорили559 Израильтяне:3763478 видите7200 этого выступающего5927 человека?376 Он выступает,5927 чтобы поносить2778 Израиля.3478 Если бы кто376 убил5221 его, одарил6238 бы того царь4428 великим1419 богатством,6239 и дочь1323 свою выдал5414 бы за него, и дом1004 отца1 его сделал6213 бы свободным2670 в Израиле.3478

25 І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“.

26 И сказал559 Давид1732 людям,582 стоящим5975 с ним: что сделают6213 тому, кто убьет5221 этого1975 Филистимлянина6430 и снимет5493 поношение2781 с Израиля?3478 ибо кто этот необрезанный6189 Филистимлянин,6430 что так поносит2778 воинство4634 Бога430 живого?2416

26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: „Що́ буде зро́блене тому, хто вб'є цього филисти́млянина й зді́йме обра́зу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филисти́млянин, що так зневажає полки́ Живого Бога?“

27 И сказал559 ему народ5971 те же слова,1697 говоря:559 вот что сделано6213 будет6213 тому человеку,376 который убьет5221 его.

27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: „Отак буде зро́блено чоловікові, хто вб'є його“.

28 И услышал8085 Елиав,446 старший1419 брат251 Давида, что говорил1696 он с людьми,582 и рассердился6392734 Елиав446 на Давида1732 и сказал:559 зачем ты сюда пришел3381 и на кого оставил5203 немногих4592 овец6629 тех2007 в пустыне?4057 Я знаю3045 высокомерие2087 твое и дурное7455 сердце3824 твое, ты пришел3381 посмотреть7200 на сражение.4421

28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: „Чого то зійшов ти? І на ко́го ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумі́лість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну́!“

29 И сказал559 Давид:1732 что же я сделал?6213 не слова1697 ли это?

29 А Давид відказав: „Та що́ я зробив тепер? Чи не на нака́з батька?“

30 И отворотился5437 от него681 к4136 другому312 и говорил559 те же слова,1697 и отвечал77251697 ему народ5971 по-прежнему.72231697

30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

31 И услышали8085 слова,1697 которые говорил1696 Давид,1732 и пересказали5046 Саулу,7586 и тот призвал3947 его.

31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

32 И сказал559 Давид1732 Саулу:7586 пусть никто не падает5307 духом3820 из-за него; раб5650 твой пойдет3212 и сразится3898 с этим Филистимлянином.6430

32 І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“.

33 И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 не можешь3201 ты идти3212 против этого Филистимлянина,6430 чтобы сразиться3898 с ним, ибо ты еще юноша,5288 а он воин3764421 от юности5271 своей.

33 І сказав Саул до Давида: „Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти мали́й, а він воя́к від своєї мо́лодости“.

34 И сказал559 Давид1732 Саулу:7586 раб5650 твой пас7462 овец6629 у отца1 своего, и когда, бывало, приходил935 лев738 или медведь1677 и уносил5375 овцу77162089 из стада,5739

34 І сказав Давид до Саула: „Твій раб був пастухо́м свого батька при отарі, і прихо́див лев, а також — ведмідь, та й тягнув штуку дрібно́ї худоби зо стада,

35 то я гнался3318 за310 ним и нападал5221 на него и отнимал5337 из пасти6310 его; а если он бросался6965 на меня, то я брал2388 его за космы2206 и поражал5221 его и умерщвлял4191 его;

35 а я вихо́див за ним, і побивав його, і виривав те з па́щі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гри́ву, та й побивав його.

36 и льва738 и медведя1677 убивал5221 раб5650 твой, и с этим Филистимлянином6430 необрезанным6189 будет то же, что с ними, потому что так поносит2778 воинство4634 Бога430 живого.2416

36 І лева, і ведмедя побива́в твій раб. І цей необрізаний филисти́млянин буде, як один із них, бо він зневажив полки́ Живого Бога!“

37 И сказал559 Давид:1732 Господь,3068 Который избавлял5337 меня от льва738 и медведя,1677 избавит5337 меня и от руки3027 этого Филистимлянина.6430 И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 иди,3212 и да будет Господь3068 с тобою.

37 І сказав Давид: „Господь, що врятува́в мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филисти́млянина“. І сказав Саул: „Іди, і нехай Господь буде з тобою!“

38 И одел3847 Саул7586 Давида1732 в свои одежды,4055 и возложил5414 на голову7218 его медный5178 шлем,6959 и надел3847 на него броню.8302

38 І зодягнув Саул Давида в свою о́діж, і дав мідяно́го шоло́ма на його голову, і надів на нього па́нцера.

39 И опоясался2296 Давид1732 мечом2719 его сверх одежды4055 и начал2974 ходить,3212 ибо не привык5254 к такому вооружению; потом сказал559 Давид1732 Саулу:7586 я не могу3201 ходить3212 в этом, я не привык.5254 И снял5493 Давид1732 все это с себя.

39 І прип'я́в Давид меча його на одежу свою, та й силкува́вся йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: „Не мо́жу в цьому ходити, бо я не звик!“ І поскида́в Давид їх із себе.

40 И взял3947 посох4731 свой в руку3027 свою, и выбрал977 себе пять2568 гладких2512 камней68 из ручья,5158 и положил7760 их в пастушескую7462 сумку,3627 которая была с ним; и с сумкою3219 и с пращею7050 в руке3027 своей выступил5066 против5066 Филистимлянина.6430

40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять ви́гладжених камінці́в із потоку, і поклав їх у пастушу то́рбу, яку мав, та в торби́ну, а його пра́ща — у руці його. І він пішов до филисти́млянина.

41 Выступил3212 и Филистимлянин,6430 идя1980 и приближаясь7131 к Давиду,1732 и оруженосец53756793 шел впереди3942 его.

41 А филисти́млянин підхо́див усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита́ перед ним.

42 И взглянул5027 Филистимлянин6430 и, увидев7200 Давида,1732 с959 презрением959 посмотрел959 на него, ибо он был молод,5288 белокур132 и красив3303 лицем.4758

42 І подивився филисти́млянин, та й побачив Давида, — і злегкова́жив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юна́к струнко́ї поста́ви.

43 И сказал559 Филистимлянин6430 Давиду:1732 что ты идешь935 на меня с палкою?4731 разве я собака?3611 И проклял7043 Филистимлянин6430 Давида1732 своими богами.430

43 І сказав филисти́млянин до Давида: „Чи я пес, що ти вийшов на мене з ки́єм?“ І филисти́млянин прокляв Давида своїми богами.

44 И сказал559 Филистимлянин6430 Давиду:1732 подойди3212 ко мне, и я отдам5414 тело1320 твое птицам5775 небесным8064 и зверям929 полевым.7704

44 І сказав филисти́млянин до Давида: „Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам пта́ству небесному та звірині́ польові́й“.

45 А Давид1732 отвечал559 Филистимлянину:6430 ты идешь935 против меня с мечом2719 и копьем2595 и щитом,3591 а я иду935 против тебя во имя8034 Господа3068 Саваофа,6635 Бога430 воинств4634 Израильских,3478 которые ты поносил;2778

45 І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив.

46 ныне предаст5462 тебя Господь3068 в руку3027 мою, и я убью5221 тебя, и сниму5493 с тебя голову7218 твою, и отдам5414 трупы6297 войска4264 Филистимского6430 птицам5775 небесным8064 и зверям2416 земным,776 и узнает3045 вся земля,776 что есть3426 Бог430 в Израиле;3478

46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

47 и узнает3045 весь этот сонм,6951 что не мечом2719 и копьем2595 спасает3467 Господь,3068 ибо это война4421 Господа,3068 и Он предаст5414 вас в руки3027 наши.

47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“.

48 Когда Филистимлянин6430 поднялся6965 и стал3212 подходить3212 и приближаться7126 навстречу7125 Давиду,1732 Давид1732 поспешно4116 побежал7323 к строю4634 навстречу7125 Филистимлянину.6430

48 І сталося, коли филисти́млянин устав і пішов, і збли́зився до Давида, то Давид поспішив і побіг до ла́ви навпроти филисти́млянина.

49 И опустил7971 Давид1732 руку3027 свою в сумку3627 и взял3947 оттуда камень,68 и бросил7049 из7049 пращи7049 и поразил5221 Филистимлянина6430 в лоб,4696 так что камень68 вонзился2883 в лоб4696 его, и он упал5307 лицем6440 на землю.776

49 І простя́г Давид руку свою до то́рби, і взяв звідти ка́меня, та й кинув із пращі, — і вдарив филисти́млянина в чоло́ його. І той камінь втявся йому в чоло́, — і він упав на обличчя своє на землю.

50 Так одолел2388 Давид1732 Филистимлянина6430 пращею7050 и камнем,68 и поразил5221 Филистимлянина6430 и убил4191 его; меча2719 же не было в руках3027 Давида.1732

50 І отак переміг Давид филисти́млянина пра́щею та ка́менем, — і вдарив він филисти́млянина, та й убив його, а меча́ не було в Давидовій руці.

51 Тогда Давид1732 подбежал7323 и, наступив5975 на Филистимлянина,6430 взял3947 меч2719 его и вынул8025 его из ножен,8593 ударил4191 его и отсек3772 им голову7218 его; Филистимляне,6430 увидев,7200 что силач1368 их умер,4191 побежали.5127

51 І підбіг Давид, і став на филисти́млянина, і ви́хопив його меча́, і витяг його з його пі́хви, — та й убив його, і відтяв ним йому го́лову! І побачили филисти́мляни, що помер їх сила́ч, — і стали втікати!

52 И поднялись6965 мужи582 Израильские3478 и Иудейские,3063 и воскликнули7321 и гнали7291 Филистимлян6430 до входа935 в долину1516 и до ворот8179 Аккарона.6138 И падали5307 поражаемые2491 Филистимляне6430 по дороге1870 Шааримской8189 до Гефа1661 и до Аккарона.6138

52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопи́лися, і зняли́ крик, та й погнали филисти́млян аж доти, де йдеться до Ґа́ю, і аж до брами Екро́ну. І падали трупи филисти́млян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

53 И возвратились7725 сыны1121 Израилевы3478 из погони1814 за310 Филистимлянами6430 и разграбили8155 стан4264 их.

53 І верну́лися Ізраїлеві сини з пого́ні за филистимлянами, та й розграбува́ли їхні табо́ри.

54 И взял3947 Давид1732 голову7218 Филистимлянина6430 и отнес935 ее в Иерусалим,3389 а оружие3627 его положил7760 в шатре168 своем.

54 А Давид узяв го́лову того филисти́млянина, і приніс її до Єрусалиму, а збро́ю його склав у своєму наме́ті.

55 Когда Саул7586 увидел7200 Давида,1732 выходившего3318 против7125 Филистимлянина,6430 то сказал559 Авениру,74 начальнику8269 войска:6635 Авенир,74 чей сын1121 этот юноша?5288 Авенир74 сказал:559 да живет2416 душа5315 твоя, царь;4428 я не знаю.3045

55 А як Саул побачив Давида, що вихо́див напроти филисти́млянина, то сказав до Авне́ра, провідника́ війська: „Чий син оцей хло́пець, Авне́ре?“ А Авне́р відказав: „Присягаю життям твоїм, о ца́рю, що не знаю!“

56 И сказал559 царь:4428 так спроси,7592 чей сын1121 этот юноша?5958

56 І сказав цар: „Запитай, чий син цей юна́к?“

57 Когда же Давид1732 возвращался7725 после поражения5221 Филистимлянина,6430 то Авенир74 взял3947 его и привел935 к3942 Саулу,7586 и голова7218 Филистимлянина6430 была в руке3027 его.

57 А коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то Авне́р узяв його й привів його перед Саула, а голова́ филисти́млянина — у руці його.

58 И спросил559 его Саул:7586 чей ты сын,1121 юноша?5288 И отвечал559 Давид:1732 сын1121 раба5650 твоего Иессея3448 из Вифлеема.1022

58 І сказав до нього Саул: „Чий ти син, хло́пче?“ А Давид відказав: „Я син раба твого віфлеємлянина Єссе́я“.

1.0x