CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Неем. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Неемии

Глава 9

1 В двадцать6242 четвертый702 день3117 этого месяца2320 собрались622 все сыны1121 Израилевы,3478 постящиеся6685 и во вретищах8242 и с пеплом127 на головах своих.

2 И отделилось914 семя2233 Израилево3478 от всех инородных,11215236 и встали5975 и исповедывались3034 во грехах2403 своих и в преступлениях5771 отцов1 своих.

3 И стояли6965 на своем месте,5977 и четверть7243 дня3117 читали7121 из книги5612 закона8451 Господа3068 Бога430 своего, и четверть7243 исповедывались3034 и поклонялись7812 Господу3068 Богу430 своему.

4 И стали6965 на возвышенное4608 место левитов:3881 Иисус,3442 Вания,1137 Кадмиил,6934 Шевания,7645 Вунний,1138 Шеревия,8274 Вания,1137 Хенани,3662 и громко14196963 взывали2199 к Господу3068 Богу430 своему.

5 И сказали559 левиты3881 — Иисус,3442 Кадмиил,6934 Вания,1137 Хашавния,2813 Шеревия,8274 Годия,1941 Шевания,7645 Петахия:6611 встаньте,6965 славьте1288 Господа3068 Бога430 вашего, от века5769 и до века.5769 Да славословят1288 достославное3519 и превысшее7311 всякого славословия1293 и хвалы8416 имя8034 Твое!

6 Ты, Господи,3068 един, Ты создал6213 небо,8064 небеса8064 небес8064 и все воинство6635 их, землю776 и все, что на ней, моря3220 и все, что в них, и Ты живишь2421 все сие, и небесные8064 воинства6635 Тебе поклоняются.7812

7 Ты Сам, Господи3068 Боже,430 избрал977 Аврама,87 и вывел3318 его из Ура218 Халдейского,3778 и дал7760 ему имя8034 Авраама,85

8 и нашел4672 сердце3824 его верным539 пред3942 Тобою, и заключил3772 с ним завет,1285 чтобы дать5414 семени2233 его землю776 Хананеев,3669 Хеттеев,2850 Аморреев,567 Ферезеев,6522 Иевусеев2983 и Гергесеев.1622 И Ты исполнил6965 слово1697 Свое, потому что Ты праведен.6662

9 Ты увидел7200 бедствие6040 отцов1 наших в Египте4714 и услышал8085 вопль2201 их у Чермного5488 моря,3220

10 и явил5414 знамения226 и чудеса4159 над фараоном6547 и над всеми рабами5650 его, и над всем народом5971 земли776 его, так как Ты знал,3045 что они надменно2102 поступали2102 с ними, и сделал6213 Ты Себе имя8034 до сего дня.3117

11 Ты рассек1234 пред3942 ними море,3220 и они среди8432 моря3220 прошли5674 посуху,3004 и гнавшихся7291 за ними Ты поверг7993 в глубины,4688 как камень68 в сильные5794 воды.4325

12 В столпе5982 облачном6051 Ты вел5148 их днем3119 и в столпе5982 огненном784 — ночью,3915 чтоб освещать215 им путь,1870 по которому идти3212 им.

13 И снисшел3381 Ты на гору2022 Синай5514 и говорил1696 с ними с неба,8064 и дал5414 им суды4941 справедливые,3477 законы8451 верные,571 уставы2706 и заповеди4687 добрые.2896

14 И указал3045 им святую6944 Твою субботу7676 и заповеди,4687 и уставы2706 и закон8451 преподал6680 им чрез3027 раба5650 Твоего Моисея.4872

15 И хлеб3899 с неба8064 Ты давал5414 им в голоде7458 их, и воду4325 из камня5553 источал3318 им в жажде6772 их, и сказал559 им, чтоб они пошли935 и овладели3423 землею,776 которую Ты, подняв5375 руку3027 Твою, клялся дать5414 им.

16 Но они и отцы1 наши упрямствовали,2102 и шею6203 свою держали7185 упруго,7185 и не слушали8085 заповедей4687 Твоих;

17 не3985 захотели3985 повиноваться8085 и не вспомнили2142 чудных6381 дел6381 Твоих, которые Ты делал6213 с ними, и держали7185 шею6203 свою упруго,7185 и, по упорству4805 своему, поставили5414 над собою вождя,7218 чтобы возвратиться7725 в рабство5659 свое. Но Ты Бог,433 любящий прощать,5547 благий2587 и милосердый,7349 долготерпеливый750639 и многомилостивый,72272617 и Ты не оставил5800 их.

18 И хотя они сделали6213 себе литого4541 тельца,5695 и сказали:559 вот бог430 твой, который вывел5927 тебя из Египта,4714 и хотя делали6213 великие1419 оскорбления,5007

19 но Ты, по великому7227 милосердию7356 Твоему, не оставлял5800 их в пустыне;4057 столп5982 облачный6051 не отходил5493 от них днем,3119 чтобы вести5148 их по пути,1870 и столп5982 огненный784 — ночью,3915 чтобы светить215 им на пути,1870 по которому им идти.3212

20 И Ты дал5414 им Духа7307 Твоего благого,2896 чтобы наставлять7919 их, и манну4478 Твою не отнимал4513 от уст6310 их, и воду4325 давал им для утоления жажды6772 их.

21 Сорок705 лет8141 Ты питал3557 их в пустыне;4057 они ни в чем не терпели2637 недостатка;2637 одежды8008 их не ветшали,1086 и ноги7272 их не пухли.1216

22 И Ты дал5414 им царства4467 и народы5971 и разделил2505 им, и они овладели3423 землею776 Сигона,5511 и землею776 царя4428 Есевонского,2809 и землею776 Ога,5747 царя4428 Васанского.1316

23 И сыновей1121 их Ты размножил,7235 как звезды3556 небесные,8064 и ввел935 их в землю,776 о которой Ты говорил559 отцам1 их, что они придут935 владеть3423 ею.

24 И вошли935 сыновья1121 их, и овладели3423 землею.776 И Ты покорил3665 им жителей3427 земли,776 Хананеев,3669 и отдал5414 их в руки3027 их, и царей4428 их, и народы5971 земли,776 чтобы они поступали6213 с ними по своей воле.7522

25 И заняли3920 они укрепленные1219 города5892 и тучную8082 землю,127 и взяли3423 во владение домы,1004 наполненные4392 всяким добром,2898 водоемы,953 высеченные2672 из камня, виноградные3754 и масличные2132 сады2132 и множество7230 дерев6086 с плодами для пищи.3978 Они ели,398 насыщались,7646 тучнели8080 и наслаждались5727 по великой1419 благости2898 Твоей;

26 и сделались4784 упорны4784 и возмутились4775 против Тебя, и презрели7993310 закон8451 Твой, убивали2026 пророков5030 Твоих, которые увещевали5749 их обратиться7725 к Тебе, и делали6213 великие1419 оскорбления.5007

27 И Ты отдал5414 их в руки3027 врагов6862 их, которые теснили6887 их. Но когда, в тесное6869 для них время,6256 они взывали6817 к Тебе, Ты выслушивал8085 их с небес8064 и, по великому7227 милосердию7356 Твоему, давал5414 им спасителей,3467 и они спасали3467 их от рук3027 врагов6862 их.

28 Когда же успокаивались,5117 то снова7725 начинали6213 делать6213 зло7451 пред3942 лицем3942 Твоим, и Ты отдавал5800 их в руки3027 неприятелей341 их, и они господствовали7287 над ними. Но когда они опять7725 взывали2199 к Тебе, Ты выслушивал8085 их с небес8064 и, по великому милосердию7356 Твоему, избавлял5337 их многократно.72276256

29 Ты напоминал5749 им обратиться7725 к закону8451 Твоему, но они упорствовали2102 и не слушали8085 заповедей4687 Твоих, и отклонялись2398 от уставов4941 Твоих, которыми жил2421 бы человек,120 если бы исполнял6213 их, и хребет3802 свой сделали5414 упорным,5637 и шею6203 свою держали7185 упруго,7185 и не слушали.8085

30 Ожидая их обращения, Ты медлил4900 многие7227 годы8141 и напоминал5749 им Духом7307 Твоим чрез3027 пророков5030 Твоих, но они не слушали.238 И Ты предал5414 их в руки3027 иноземных776 народов.5971

31 Но, по великому7227 милосердию7356 Твоему, Ты не истребил6213 их до конца,3617 и не оставлял5800 их, потому что Ты Бог410 благий2587 и милостивый.7349

32 И ныне, Боже430 наш, Боже великий,1419 сильный1368 и страшный,3372 хранящий8104 завет1285 и милость!2617 да не будет4591 малым4591 пред3942 лицем3942 Твоим все страдание,8513 которое постигло4672 нас, царей4428 наших, князей8269 наших, и священников3548 наших, и пророков5030 наших, и отцов1 наших и весь народ5971 Твой от дней3117 царей4428 Ассирийских804 до сего дня.3117

33 Во всем постигшем935 нас Ты праведен,6662 потому что Ты делал6213 по правде,571 а мы виновны.7561

34 Цари4428 наши, князья8269 наши, священники3548 наши и отцы1 наши не исполняли6213 закона8451 Твоего, и не внимали7181 заповедям4687 Твоим и напоминаниям5715 Твоим, которыми Ты напоминал5749 им.

35 И в царстве4438 своем, при великом7227 добре2898 Твоем, которое Ты давал5414 им, и на обширной7342 и тучной8082 земле,776 которую Ты отделил5414 им, они не служили5647 Тебе и не обращались7725 от злых7451 дел4611 своих.

36 И вот, мы ныне рабы;5650 на той земле,776 которую Ты дал5414 отцам1 нашим, чтобы питаться398 ее плодами6529 и ее добром,2898 вот, мы рабствуем.5650

37 И произведения8393 свои она во7235 множестве7235 приносит7235 для царей,4428 которым Ты покорил5414 нас за грехи2403 наши. И телами1472 нашими и скотом929 нашим они владеют4910 по своему произволу,7522 и мы в великом1419 стеснении.6869

38 По всему этому мы даем3772 твердое548 обязательство и подписываем,3789 и на подписи печать2856 князей8269 наших, левитов3881 наших и священников3548 наших.

Неемія

Розділ 9

1 А двадцятого й четвертого дня того місяця зібра́лися Ізраїлеві сини в по́сті та в вере́тищах, а на них — по́рох.

2 А Ізраїлеве насіння відділи́лося від усіх чужи́нців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.

3 І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Зако́ну Господа, Бога свого, а чверть сповіда́лися і вклонялися Господе́ві, Богові своєму.

4 І стали на леви́тському підви́щенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кли́кали сильним голосом до Господа, Бога свого.

5 І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: „Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого́, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я́ слави Твоєї, і нехай воно буде звели́чене над усяке благослове́ння та славу!

6 Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небе́с, і все їхнє ві́йсько, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживля́єш їх усіх, а небесне ві́йсько Тобі вклоня́ється!

7 Ти — то Господь, Бог, що вибрав Авра́ма, і вивів його́ з халдейського Уру, і дав йому ім'я́ Авраа́м.

8 І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти ви́конав слова́ Свої, бо Ти праведний!

9 І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.

10 І дав Ти знаки́ та чу́да на фараоні та на всіх його раба́х, і на всім наро́ді краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо пово́дилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я́, як видно цього дня.

11 І море Ти розсі́к перед ними, і вони перейшли́ серед моря по суходо́лу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глиби́н, як камінь до бурхли́вої води.

12 І Ти прова́див їх стовпо́м хмари вдень, а стовпо́м огню́ вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.

13 І Ти зійшов був на го́ру Сіна́й, і говорив з ними з небе́с, і дав їм справедливі права́ та правдиві зако́ни, устави та заповіді добрі.

14 І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.

15 І хліб із небе́с дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спра́гу. І Ти сказав їм, щоб ішли посі́сти край, який Ти присягну́в дати їм.

16 Та вони й наші батьки́ були вперті, і робили твердо́ю свою шию, і не слухали Твоїх за́повідей.

17 І відмовля́лися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердоши́ї, і настанови́ли собі го́лову, щоб вернутися до своєї неволі в непо́слуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласка́вий та милосе́рдний, довготерпели́вий та багатомилости́вий, — і Ти не покинув їх!

18 Хоч вони зробили були́ собі ли́того тельця́ та сказали: Оце бог твій, що ви́вів тебе з Єгипту, і робили великі обра́зи,

19 та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, — стовп хмари не відходив від них удень, щоб ве́сти їх дорогою, а стовп огню́ вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.

20 І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і ма́нни Своєї не стри́мував від їхніх уст, і во́ду Ти їм давав на їхнє пра́гнення.

21 І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недоста́тку ні в чо́му, — одежі їхні не де́рлися, а но́ги їхні не пу́хли.

22 І дав Ти їм царства та наро́ди, які призна́чив на по́діл, — і вони посіли край Сиго́на, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.

23 А їхніх синів Ти помно́жив, як зо́рі небесні, і ввів їх до кра́ю, що про нього казав Ти їхнім батька́м, щоб ішли посісти.

24 І ввійшли сини, і посіли той край, і Ти впокори́в перед ними ме́шканців того кра́ю ханаане́ян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та наро́ди того кра́ю, щоб чинити з ними за своєю волею.

25 І поздобува́ли вони міста́ укрі́плені, та землю ситу, і посі́ли доми, повні всякого добра́, повите́сувані в ске́лях водозбо́ри, виноградники, і оливки, і багато овоче́вих дере́в. І вони їли й наси́тилися, і постава́ли товсті́, і насоло́джувалися Твоїм великим добро́м.

26 І стали вони неслухня́ні, і побунтува́лися проти Тебе, і кинули Зако́на Твого геть за свою спи́ну, і позабивали пророків Твоїх, що сві́дчили між ними, щоб навернути їх до Те́бе. І чинили вони великі обра́зи.

27 І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утиска́ли їх. А в ча́сі горя свого вони кли́кали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосе́рдям давав їм спаси́телів, і вони спасали їх з руки́ їхніх ворогів.

28 Та коли був їм мир, вони зно́ву чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у ру́ку їхніх ворогів, і ті панува́ли над ними. І вони зно́ву кли́кали до Тебе, а Ти з неба їх вислухо́вував, і спаса́в їх за милосе́рдям Своїм довгий час.

29 І сві́дчив Ти проти них, щоб наверну́ти їх до Зако́ну Твого, та вони чинили лихе́, і не слу́халися за́повідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, — які коли б люди́на чинила, то жила́ б ними, — і ставало раме́но їх неслухня́не, а шию свою робили твердо́ю, і не слухалися.

30 І зволіка́в Ти їм довгі ро́ки, і сві́дчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слу́хали того, і Ти дав їх у ру́ку народів цих країв.

31 І через велике Своє милосердя Ти не ви́губив і не покинув їх, бо Ти Бог ласка́вий та милосе́рдний!

32 А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшни́й, що бережеш заповіта та милість, — нехай не буде мало́ю перед лицем Твоїм уся та му́ка, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій наро́д від днів асирійських царів аж до цього дня!

33 А ти справедливий у всьо́му, що прихо́дить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедли́ві.

34 А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки́ не вико́нували Зако́на Твого, і не слухалися за́повідей Твоїх та свідо́цтв Твоїх, що Ти сві́дчив проти них.

35 І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в то́му просто́рому та си́тому кра́ї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відверну́лися від своїх злих чинів.

36 Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його́ нашим батькам, щоб їсти плід його та добро́ його, — ось ми раби в ньому!

37 І він мно́жить свій урожа́й для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тіла́ми та над нашою худобою за своїм уподо́банням, і ми в великому у́тискові!“

38

Книга Неемии

Глава 9

Неемія

Розділ 9

1 В двадцать6242 четвертый702 день3117 этого месяца2320 собрались622 все сыны1121 Израилевы,3478 постящиеся6685 и во вретищах8242 и с пеплом127 на головах своих.

1 А двадцятого й четвертого дня того місяця зібра́лися Ізраїлеві сини в по́сті та в вере́тищах, а на них — по́рох.

2 И отделилось914 семя2233 Израилево3478 от всех инородных,11215236 и встали5975 и исповедывались3034 во грехах2403 своих и в преступлениях5771 отцов1 своих.

2 А Ізраїлеве насіння відділи́лося від усіх чужи́нців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.

3 И стояли6965 на своем месте,5977 и четверть7243 дня3117 читали7121 из книги5612 закона8451 Господа3068 Бога430 своего, и четверть7243 исповедывались3034 и поклонялись7812 Господу3068 Богу430 своему.

3 І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Зако́ну Господа, Бога свого, а чверть сповіда́лися і вклонялися Господе́ві, Богові своєму.

4 И стали6965 на возвышенное4608 место левитов:3881 Иисус,3442 Вания,1137 Кадмиил,6934 Шевания,7645 Вунний,1138 Шеревия,8274 Вания,1137 Хенани,3662 и громко14196963 взывали2199 к Господу3068 Богу430 своему.

4 І стали на леви́тському підви́щенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кли́кали сильним голосом до Господа, Бога свого.

5 И сказали559 левиты3881 — Иисус,3442 Кадмиил,6934 Вания,1137 Хашавния,2813 Шеревия,8274 Годия,1941 Шевания,7645 Петахия:6611 встаньте,6965 славьте1288 Господа3068 Бога430 вашего, от века5769 и до века.5769 Да славословят1288 достославное3519 и превысшее7311 всякого славословия1293 и хвалы8416 имя8034 Твое!

5 І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: „Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого́, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я́ слави Твоєї, і нехай воно буде звели́чене над усяке благослове́ння та славу!

6 Ты, Господи,3068 един, Ты создал6213 небо,8064 небеса8064 небес8064 и все воинство6635 их, землю776 и все, что на ней, моря3220 и все, что в них, и Ты живишь2421 все сие, и небесные8064 воинства6635 Тебе поклоняются.7812

6 Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небе́с, і все їхнє ві́йсько, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживля́єш їх усіх, а небесне ві́йсько Тобі вклоня́ється!

7 Ты Сам, Господи3068 Боже,430 избрал977 Аврама,87 и вывел3318 его из Ура218 Халдейского,3778 и дал7760 ему имя8034 Авраама,85

7 Ти — то Господь, Бог, що вибрав Авра́ма, і вивів його́ з халдейського Уру, і дав йому ім'я́ Авраа́м.

8 и нашел4672 сердце3824 его верным539 пред3942 Тобою, и заключил3772 с ним завет,1285 чтобы дать5414 семени2233 его землю776 Хананеев,3669 Хеттеев,2850 Аморреев,567 Ферезеев,6522 Иевусеев2983 и Гергесеев.1622 И Ты исполнил6965 слово1697 Свое, потому что Ты праведен.6662

8 І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти ви́конав слова́ Свої, бо Ти праведний!

9 Ты увидел7200 бедствие6040 отцов1 наших в Египте4714 и услышал8085 вопль2201 их у Чермного5488 моря,3220

9 І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.

10 и явил5414 знамения226 и чудеса4159 над фараоном6547 и над всеми рабами5650 его, и над всем народом5971 земли776 его, так как Ты знал,3045 что они надменно2102 поступали2102 с ними, и сделал6213 Ты Себе имя8034 до сего дня.3117

10 І дав Ти знаки́ та чу́да на фараоні та на всіх його раба́х, і на всім наро́ді краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо пово́дилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я́, як видно цього дня.

11 Ты рассек1234 пред3942 ними море,3220 и они среди8432 моря3220 прошли5674 посуху,3004 и гнавшихся7291 за ними Ты поверг7993 в глубины,4688 как камень68 в сильные5794 воды.4325

11 І море Ти розсі́к перед ними, і вони перейшли́ серед моря по суходо́лу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глиби́н, як камінь до бурхли́вої води.

12 В столпе5982 облачном6051 Ты вел5148 их днем3119 и в столпе5982 огненном784 — ночью,3915 чтоб освещать215 им путь,1870 по которому идти3212 им.

12 І Ти прова́див їх стовпо́м хмари вдень, а стовпо́м огню́ вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.

13 И снисшел3381 Ты на гору2022 Синай5514 и говорил1696 с ними с неба,8064 и дал5414 им суды4941 справедливые,3477 законы8451 верные,571 уставы2706 и заповеди4687 добрые.2896

13 І Ти зійшов був на го́ру Сіна́й, і говорив з ними з небе́с, і дав їм справедливі права́ та правдиві зако́ни, устави та заповіді добрі.

14 И указал3045 им святую6944 Твою субботу7676 и заповеди,4687 и уставы2706 и закон8451 преподал6680 им чрез3027 раба5650 Твоего Моисея.4872

14 І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.

15 И хлеб3899 с неба8064 Ты давал5414 им в голоде7458 их, и воду4325 из камня5553 источал3318 им в жажде6772 их, и сказал559 им, чтоб они пошли935 и овладели3423 землею,776 которую Ты, подняв5375 руку3027 Твою, клялся дать5414 им.

15 І хліб із небе́с дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спра́гу. І Ти сказав їм, щоб ішли посі́сти край, який Ти присягну́в дати їм.

16 Но они и отцы1 наши упрямствовали,2102 и шею6203 свою держали7185 упруго,7185 и не слушали8085 заповедей4687 Твоих;

16 Та вони й наші батьки́ були вперті, і робили твердо́ю свою шию, і не слухали Твоїх за́повідей.

17 не3985 захотели3985 повиноваться8085 и не вспомнили2142 чудных6381 дел6381 Твоих, которые Ты делал6213 с ними, и держали7185 шею6203 свою упруго,7185 и, по упорству4805 своему, поставили5414 над собою вождя,7218 чтобы возвратиться7725 в рабство5659 свое. Но Ты Бог,433 любящий прощать,5547 благий2587 и милосердый,7349 долготерпеливый750639 и многомилостивый,72272617 и Ты не оставил5800 их.

17 І відмовля́лися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердоши́ї, і настанови́ли собі го́лову, щоб вернутися до своєї неволі в непо́слуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласка́вий та милосе́рдний, довготерпели́вий та багатомилости́вий, — і Ти не покинув їх!

18 И хотя они сделали6213 себе литого4541 тельца,5695 и сказали:559 вот бог430 твой, который вывел5927 тебя из Египта,4714 и хотя делали6213 великие1419 оскорбления,5007

18 Хоч вони зробили були́ собі ли́того тельця́ та сказали: Оце бог твій, що ви́вів тебе з Єгипту, і робили великі обра́зи,

19 но Ты, по великому7227 милосердию7356 Твоему, не оставлял5800 их в пустыне;4057 столп5982 облачный6051 не отходил5493 от них днем,3119 чтобы вести5148 их по пути,1870 и столп5982 огненный784 — ночью,3915 чтобы светить215 им на пути,1870 по которому им идти.3212

19 та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, — стовп хмари не відходив від них удень, щоб ве́сти їх дорогою, а стовп огню́ вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.

20 И Ты дал5414 им Духа7307 Твоего благого,2896 чтобы наставлять7919 их, и манну4478 Твою не отнимал4513 от уст6310 их, и воду4325 давал им для утоления жажды6772 их.

20 І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і ма́нни Своєї не стри́мував від їхніх уст, і во́ду Ти їм давав на їхнє пра́гнення.

21 Сорок705 лет8141 Ты питал3557 их в пустыне;4057 они ни в чем не терпели2637 недостатка;2637 одежды8008 их не ветшали,1086 и ноги7272 их не пухли.1216

21 І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недоста́тку ні в чо́му, — одежі їхні не де́рлися, а но́ги їхні не пу́хли.

22 И Ты дал5414 им царства4467 и народы5971 и разделил2505 им, и они овладели3423 землею776 Сигона,5511 и землею776 царя4428 Есевонского,2809 и землею776 Ога,5747 царя4428 Васанского.1316

22 І дав Ти їм царства та наро́ди, які призна́чив на по́діл, — і вони посіли край Сиго́на, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.

23 И сыновей1121 их Ты размножил,7235 как звезды3556 небесные,8064 и ввел935 их в землю,776 о которой Ты говорил559 отцам1 их, что они придут935 владеть3423 ею.

23 А їхніх синів Ти помно́жив, як зо́рі небесні, і ввів їх до кра́ю, що про нього казав Ти їхнім батька́м, щоб ішли посісти.

24 И вошли935 сыновья1121 их, и овладели3423 землею.776 И Ты покорил3665 им жителей3427 земли,776 Хананеев,3669 и отдал5414 их в руки3027 их, и царей4428 их, и народы5971 земли,776 чтобы они поступали6213 с ними по своей воле.7522

24 І ввійшли сини, і посіли той край, і Ти впокори́в перед ними ме́шканців того кра́ю ханаане́ян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та наро́ди того кра́ю, щоб чинити з ними за своєю волею.

25 И заняли3920 они укрепленные1219 города5892 и тучную8082 землю,127 и взяли3423 во владение домы,1004 наполненные4392 всяким добром,2898 водоемы,953 высеченные2672 из камня, виноградные3754 и масличные2132 сады2132 и множество7230 дерев6086 с плодами для пищи.3978 Они ели,398 насыщались,7646 тучнели8080 и наслаждались5727 по великой1419 благости2898 Твоей;

25 І поздобува́ли вони міста́ укрі́плені, та землю ситу, і посі́ли доми, повні всякого добра́, повите́сувані в ске́лях водозбо́ри, виноградники, і оливки, і багато овоче́вих дере́в. І вони їли й наси́тилися, і постава́ли товсті́, і насоло́джувалися Твоїм великим добро́м.

26 и сделались4784 упорны4784 и возмутились4775 против Тебя, и презрели7993310 закон8451 Твой, убивали2026 пророков5030 Твоих, которые увещевали5749 их обратиться7725 к Тебе, и делали6213 великие1419 оскорбления.5007

26 І стали вони неслухня́ні, і побунтува́лися проти Тебе, і кинули Зако́на Твого геть за свою спи́ну, і позабивали пророків Твоїх, що сві́дчили між ними, щоб навернути їх до Те́бе. І чинили вони великі обра́зи.

27 И Ты отдал5414 их в руки3027 врагов6862 их, которые теснили6887 их. Но когда, в тесное6869 для них время,6256 они взывали6817 к Тебе, Ты выслушивал8085 их с небес8064 и, по великому7227 милосердию7356 Твоему, давал5414 им спасителей,3467 и они спасали3467 их от рук3027 врагов6862 их.

27 І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утиска́ли їх. А в ча́сі горя свого вони кли́кали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосе́рдям давав їм спаси́телів, і вони спасали їх з руки́ їхніх ворогів.

28 Когда же успокаивались,5117 то снова7725 начинали6213 делать6213 зло7451 пред3942 лицем3942 Твоим, и Ты отдавал5800 их в руки3027 неприятелей341 их, и они господствовали7287 над ними. Но когда они опять7725 взывали2199 к Тебе, Ты выслушивал8085 их с небес8064 и, по великому милосердию7356 Твоему, избавлял5337 их многократно.72276256

28 Та коли був їм мир, вони зно́ву чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у ру́ку їхніх ворогів, і ті панува́ли над ними. І вони зно́ву кли́кали до Тебе, а Ти з неба їх вислухо́вував, і спаса́в їх за милосе́рдям Своїм довгий час.

29 Ты напоминал5749 им обратиться7725 к закону8451 Твоему, но они упорствовали2102 и не слушали8085 заповедей4687 Твоих, и отклонялись2398 от уставов4941 Твоих, которыми жил2421 бы человек,120 если бы исполнял6213 их, и хребет3802 свой сделали5414 упорным,5637 и шею6203 свою держали7185 упруго,7185 и не слушали.8085

29 І сві́дчив Ти проти них, щоб наверну́ти їх до Зако́ну Твого, та вони чинили лихе́, і не слу́халися за́повідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, — які коли б люди́на чинила, то жила́ б ними, — і ставало раме́но їх неслухня́не, а шию свою робили твердо́ю, і не слухалися.

30 Ожидая их обращения, Ты медлил4900 многие7227 годы8141 и напоминал5749 им Духом7307 Твоим чрез3027 пророков5030 Твоих, но они не слушали.238 И Ты предал5414 их в руки3027 иноземных776 народов.5971

30 І зволіка́в Ти їм довгі ро́ки, і сві́дчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слу́хали того, і Ти дав їх у ру́ку народів цих країв.

31 Но, по великому7227 милосердию7356 Твоему, Ты не истребил6213 их до конца,3617 и не оставлял5800 их, потому что Ты Бог410 благий2587 и милостивый.7349

31 І через велике Своє милосердя Ти не ви́губив і не покинув їх, бо Ти Бог ласка́вий та милосе́рдний!

32 И ныне, Боже430 наш, Боже великий,1419 сильный1368 и страшный,3372 хранящий8104 завет1285 и милость!2617 да не будет4591 малым4591 пред3942 лицем3942 Твоим все страдание,8513 которое постигло4672 нас, царей4428 наших, князей8269 наших, и священников3548 наших, и пророков5030 наших, и отцов1 наших и весь народ5971 Твой от дней3117 царей4428 Ассирийских804 до сего дня.3117

32 А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшни́й, що бережеш заповіта та милість, — нехай не буде мало́ю перед лицем Твоїм уся та му́ка, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій наро́д від днів асирійських царів аж до цього дня!

33 Во всем постигшем935 нас Ты праведен,6662 потому что Ты делал6213 по правде,571 а мы виновны.7561

33 А ти справедливий у всьо́му, що прихо́дить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедли́ві.

34 Цари4428 наши, князья8269 наши, священники3548 наши и отцы1 наши не исполняли6213 закона8451 Твоего, и не внимали7181 заповедям4687 Твоим и напоминаниям5715 Твоим, которыми Ты напоминал5749 им.

34 А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки́ не вико́нували Зако́на Твого, і не слухалися за́повідей Твоїх та свідо́цтв Твоїх, що Ти сві́дчив проти них.

35 И в царстве4438 своем, при великом7227 добре2898 Твоем, которое Ты давал5414 им, и на обширной7342 и тучной8082 земле,776 которую Ты отделил5414 им, они не служили5647 Тебе и не обращались7725 от злых7451 дел4611 своих.

35 І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в то́му просто́рому та си́тому кра́ї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відверну́лися від своїх злих чинів.

36 И вот, мы ныне рабы;5650 на той земле,776 которую Ты дал5414 отцам1 нашим, чтобы питаться398 ее плодами6529 и ее добром,2898 вот, мы рабствуем.5650

36 Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його́ нашим батькам, щоб їсти плід його та добро́ його, — ось ми раби в ньому!

37 И произведения8393 свои она во7235 множестве7235 приносит7235 для царей,4428 которым Ты покорил5414 нас за грехи2403 наши. И телами1472 нашими и скотом929 нашим они владеют4910 по своему произволу,7522 и мы в великом1419 стеснении.6869

37 І він мно́жить свій урожа́й для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тіла́ми та над нашою худобою за своїм уподо́банням, і ми в великому у́тискові!“

38 По всему этому мы даем3772 твердое548 обязательство и подписываем,3789 и на подписи печать2856 князей8269 наших, левитов3881 наших и священников3548 наших.

38

1.0x