2-я книга Царств

Глава 22

1 Давид пел эту песню Господу в тот день, когда Господь спас его от Саула и от всех его врагов.

2 «Господь — моя Твердыня, моя крепость и убежище моё.

3 Бог мой — моя Твердыня, в которой убежище я нахожу. Господь — мой щит, я обрету спасение Его силой. Он — крепость моя, моё убежище. Спаситель мой, Ты от безжалостных врагов меня избавил.

4 Когда народ смеялся надо мной, я к Господу воззвал, и Он спас меня от моих врагов! Господь достоин моих восхвалений!

5 Волны смерти грохотали вокруг меня. Поток уносил меня туда, откуда нет возврата.

6 Цепи ада опутали меня. И сети смерти были предо мной.

7 И в бедствии моём я к Господу о помощи воззвал. Я к Богу моему воззвал. Из храма Своего Он голос мой услышал, мой крик о помощи услышал Он.

8 Земля сотряслась и заколебалась, и содрогнулись основания небес, так как разгневался на них Господь.

9 Дым поднимался из Его ноздрей, а изо рта рвалось всепожирающее пламя, и огненные искры разлетались.

10 Он раздвинул небеса и спустился, стоя на тёмном облаке.

11 Он Херувимов оседлал и полетел, паря на крыльях ветра.

12 Он мраком покрыл Себя, как шатром, и воды облаков собрал Он в грозовую тучу.

13 Слава Господняя воссияла сквозь тучи, посыпался град, и блистали молнии.

14 Раскатами грома Господь Всевышний отозвался с небес и все услышали Его голос.

15 Он стрелы пустил и разогнал врагов. Он молнией блеснул и в замешательство привёл их.

16 От грозного голоса Господа, от мощного дыхания из Его ноздрей, открылось взору морское дно, и обнажились основания земли.

17 И руку протянув с высот, меня Он подхватил и из морей глубоких вынес.

18 Он избавил меня от моих врагов могучих. От тех, кто ненависть испытывал ко мне и по силе меня превосходил.

19 В минуту бедствия враг на меня напал, но Господь был для меня опорой.

20 Он вывел меня в безопасное место, и спас меня, потому что Он ко мне благоволит.

21 Господь помог мне, потому что праведен я был, за чистоту мою награды удостоил.

22 Так как шёл я путём, указанным мне Господом, и не грешил я против Бога моего.

23 Я следовал всегда законам Божьим, и от заповедей Его я никогда не отступал.

24 Я непорочным был пред Ним и от греха остерегался.

25 Он видел чистоту моих поступков и наградил за праведность меня.

26 Господи, Ты предан преданным Тебе и с добротой поступаешь с добрым человеком.

27 Ты не обидишь тех, кто не совершил греха, но можешь перехитрить самого хитрого и подлого.

28 Господи, Ты помогаешь покорным и взором Своим унижаешь надменных гордецов.

29 О, Господи, Ты — мой светильник. Тьму вокруг меня Господь превращает в свет.

30 С помощью Твоей могу я победить любое войско. С Богом моим могу взойти на вражескую стену.

31 Путь Бога безупречен, слово Господа надёжно и истинно. Он защищает каждого, кто верует в Него.

32 Нет Бога, кроме Господа. Нет Твердыни, кроме Бога нашего.

33 Бог — моя крепость! Он убирает преграды с моего пути.

34 Ногам даёт Он быстроту оленя, а также способность устоять на высоте.

35 Он к битве меня готовит и силу мне даёт, чтобы мог я стрелять из самого тугого лука.

36 Господи, Ты дал мне Твой щит, чтобы защитить меня. С Твоею помощью я стал великим.

37 Ты расчистил передо мной тропу, чтобы мне не споткнуться о преграду.

38 Врага преследовал я и разбил его. Не остановился я, пока его не сокрушил.

39 Враг побеждён, подняться он не в силах, поверженный, у ног моих лежит.

40 Господи, Ты силы дал рукам для битвы, врага заставил пасть к моим ногам.

41 Ты неприятеля заставил обратиться в бегство, позволил победить ненавидевших меня.

42 Враги о помощи взывали, но некому было их спасти. Они молили Господа, но не ответил Он.

43 Я разбивал их на части, превращая в прах земной. Я топтал и мял их как уличную грязь.

44 Ты спас меня от тех людей, которые против меня на битву вышли. Меня главою над народами поставил, и служат мне даже те, кого я раньше и не знал.

45 Чужестранцы беспомощно падают передо мной. И только услышав обо мне, они мне повинуются.

46 Они слабеют от страха и, дрожа, выходят из своих убежищ.

47 Жив Господь! Да будет благословенна моя Твердыня! Велик Господь — моя Твердыня, дарующая мне спасение!

48 Он — Бог, мстящий неприятелям моим; Бог, повергающий к моим ногам народы.

49 Ты защитил меня, дал мне спасение от неприятеля, помог разбить врагов моих жестоких.

50 Господи, Тебя я буду восхвалять среди народов, Твоё я имя буду прославлять!

51 Господь помогает одержать победы тому царю, которого избрал. Являет Он великую любовь тому правителю, которого помазал: Давиду и его потомкам Он будет предан до конца времён!»

2-а Самуїлова

Розділ 22

1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,

2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!

3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.

6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.

8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!

9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.

11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.

12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.

13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.

14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.

15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.

16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.

17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!

22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,

23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!

24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.

25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.

26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.

29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!

31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.

34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!

39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!

42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!

43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!

44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!

45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.

46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!

48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,

49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!

50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“

2-я книга Царств

Глава 22

2-а Самуїлова

Розділ 22

1 Давид пел эту песню Господу в тот день, когда Господь спас его от Саула и от всех его врагов.

1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,

2 «Господь — моя Твердыня, моя крепость и убежище моё.

2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!

3 Бог мой — моя Твердыня, в которой убежище я нахожу. Господь — мой щит, я обрету спасение Его силой. Он — крепость моя, моё убежище. Спаситель мой, Ты от безжалостных врагов меня избавил.

3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!

4 Когда народ смеялся надо мной, я к Господу воззвал, и Он спас меня от моих врагов! Господь достоин моих восхвалений!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Волны смерти грохотали вокруг меня. Поток уносил меня туда, откуда нет возврата.

5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.

6 Цепи ада опутали меня. И сети смерти были предо мной.

6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!

7 И в бедствии моём я к Господу о помощи воззвал. Я к Богу моему воззвал. Из храма Своего Он голос мой услышал, мой крик о помощи услышал Он.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.

8 Земля сотряслась и заколебалась, и содрогнулись основания небес, так как разгневался на них Господь.

8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!

9 Дым поднимался из Его ноздрей, а изо рта рвалось всепожирающее пламя, и огненные искры разлетались.

9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Он раздвинул небеса и спустился, стоя на тёмном облаке.

10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.

11 Он Херувимов оседлал и полетел, паря на крыльях ветра.

11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.

12 Он мраком покрыл Себя, как шатром, и воды облаков собрал Он в грозовую тучу.

12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.

13 Слава Господняя воссияла сквозь тучи, посыпался град, и блистали молнии.

13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.

14 Раскатами грома Господь Всевышний отозвался с небес и все услышали Его голос.

14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.

15 Он стрелы пустил и разогнал врагов. Он молнией блеснул и в замешательство привёл их.

15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.

16 От грозного голоса Господа, от мощного дыхания из Его ноздрей, открылось взору морское дно, и обнажились основания земли.

16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.

17 И руку протянув с высот, меня Он подхватил и из морей глубоких вынес.

17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Он избавил меня от моих врагов могучих. От тех, кто ненависть испытывал ко мне и по силе меня превосходил.

18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.

19 В минуту бедствия враг на меня напал, но Господь был для меня опорой.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.

20 Он вывел меня в безопасное место, и спас меня, потому что Он ко мне благоволит.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!

21 Господь помог мне, потому что праведен я был, за чистоту мою награды удостоил.

21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!

22 Так как шёл я путём, указанным мне Господом, и не грешил я против Бога моего.

22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,

23 Я следовал всегда законам Божьим, и от заповедей Его я никогда не отступал.

23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!

24 Я непорочным был пред Ним и от греха остерегался.

24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.

25 Он видел чистоту моих поступков и наградил за праведность меня.

25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.

26 Господи, Ты предан преданным Тебе и с добротой поступаешь с добрым человеком.

26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,

27 Ты не обидишь тех, кто не совершил греха, но можешь перехитрить самого хитрого и подлого.

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!

28 Господи, Ты помогаешь покорным и взором Своим унижаешь надменных гордецов.

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.

29 О, Господи, Ты — мой светильник. Тьму вокруг меня Господь превращает в свет.

29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!

30 С помощью Твоей могу я победить любое войско. С Богом моим могу взойти на вражескую стену.

30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!

31 Путь Бога безупречен, слово Господа надёжно и истинно. Он защищает каждого, кто верует в Него.

31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!

32 Нет Бога, кроме Господа. Нет Твердыни, кроме Бога нашего.

32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

33 Бог — моя крепость! Он убирает преграды с моего пути.

33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.

34 Ногам даёт Он быстроту оленя, а также способность устоять на высоте.

34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 Он к битве меня готовит и силу мне даёт, чтобы мог я стрелять из самого тугого лука.

35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 Господи, Ты дал мне Твой щит, чтобы защитить меня. С Твоею помощью я стал великим.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!

37 Ты расчистил передо мной тропу, чтобы мне не споткнуться о преграду.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Врага преследовал я и разбил его. Не остановился я, пока его не сокрушил.

38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!

39 Враг побеждён, подняться он не в силах, поверженный, у ног моих лежит.

39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

40 Господи, Ты силы дал рукам для битвы, врага заставил пасть к моим ногам.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Ты неприятеля заставил обратиться в бегство, позволил победить ненавидевших меня.

41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!

42 Враги о помощи взывали, но некому было их спасти. Они молили Господа, но не ответил Он.

42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!

43 Я разбивал их на части, превращая в прах земной. Я топтал и мял их как уличную грязь.

43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!

44 Ты спас меня от тех людей, которые против меня на битву вышли. Меня главою над народами поставил, и служат мне даже те, кого я раньше и не знал.

44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!

45 Чужестранцы беспомощно падают передо мной. И только услышав обо мне, они мне повинуются.

45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.

46 Они слабеют от страха и, дрожа, выходят из своих убежищ.

46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.

47 Жив Господь! Да будет благословенна моя Твердыня! Велик Господь — моя Твердыня, дарующая мне спасение!

47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!

48 Он — Бог, мстящий неприятелям моим; Бог, повергающий к моим ногам народы.

48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,

49 Ты защитил меня, дал мне спасение от неприятеля, помог разбить врагов моих жестоких.

49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!

50 Господи, Тебя я буду восхвалять среди народов, Твоё я имя буду прославлять!

50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!

51 Господь помогает одержать победы тому царю, которого избрал. Являет Он великую любовь тому правителю, которого помазал: Давиду и его потомкам Он будет предан до конца времён!»

51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“

1.0x