CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-я книга Царств

Глава 21

1 После этого Давид ушёл, а Ионафан вернулся в город. Давид пришёл в город Номва к священнику Ахимелеху. Дрожа от страха, Ахимелех вышел ему навстречу и спросил: «Почему ты один? Почему с тобой никого нет?»

2 Давид ответил священнику Ахимелеху: «Царь дал мне секретное поручение, приказав: „Никто не должен знать о том, куда я тебя послал и что поручил тебе делать”. Поэтому я сказал своим людям, где они должны встретиться со мной.

3 А сейчас дай мне пять хлебов или что найдётся у тебя под рукою».

4 Но священник ответил: «У меня нет под рукой простого хлеба, а есть только священный хлеб. Твои люди могут есть этот хлеб, только если они воздерживались от женщин».

5 Давид ответил священнику: «С нами не было женщин с тех пор, как мы вышли. И тела моих людей всегда чисты, даже если дело у нас не священное. Особенно сегодня, когда дело у нас такое особое».

6 И так как там не было другого хлеба, Ахимелех дал Давиду священный хлеб. Это был хлеб, который священники каждый день клали на святой стол перед Господом, а потом забирали, чтобы положить на его место свежий хлеб.

7 В тот день там находился перед Господом один из слуг Саула, Доик идумеянин. Он был начальником пастухов Саула.

8 Давид спросил у Ахимелеха: «Нет ли у тебя здесь копья или меча? Я не взял с собой ни меча, ни другого оружия, так как поручение царя было срочное».

9 Священник ответил: «Есть только меч Голиафа, филистимлянина, которого ты убил в долине Елах. Он стоит за ефодом, завёрнутый в одежду. Ты можешь взять его, если хочешь. Кроме этого, там нет другого меча». Давид сказал: «Дай мне его. Нет подобного мечу Голиафа!»

10 В тот день Давид убежал от Саула и пришёл к Анхусу, царю гефскому.

11 Но слугам Анхуса это не понравилось. Они сказали: «Не тот ли это Давид, царь земли Израильской? Не о нём ли пели в хороводах: „Саул убил тысячи, а Давид — десятки тысяч!”»

12 Давида насторожили эти слова, так как он боялся Анхуса, царя гефского.

13 Тогда Давид притворился безумным перед Анхусом и его слугами. Он плевал на двери и пускал слюну по бороде.

14 Анхус сказал слугам: «Посмотрите на этого человека! Он безумен! Зачем вы привели его ко мне?

15 Разве мало у меня сумасшедших? Не приводите сюда этого человека, чтобы он безумствовал передо мной. Не пускайте его больше в мой дом!»

1-а Самуїлова

Розділ 21

1 І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.

2 І прийшов Давид до Но́ва, до священика Ахімеле́ха. А Ахіме́лех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: „Чому́ ти сам, і ніко́го немає з тобою?“

3 І сказав Давид до священика Ахімелеха: „Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на озна́чене місце.

4 А тепер, що́ є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що́ зна́йдеться“.

5 А священик відповів Давидові та й сказав: „Нема в мене звича́йного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої́ слуги зде́ржалися від жінки“.

6 І відповів Давид священикові, та й сказав йому: „Так, бо жіно́к не було при нас як учора, так і позавчора, відко́ли я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посу́дині стане святим“.

7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покла́сти теплий хліб того дня, коли його забирають.

8 А там того дня знахо́дився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я́ йому Доеґ, ідуме́янин, провідник пастухів, яких мав Саул.

9 І сказав Давид до Ахімеле́ха: „Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча́? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої збро́ї своєї, бо царська́ справа була на́гла“.

10 А священик сказав: „Є меч филисти́млянина Ґолія́та, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефо́дом, заго́рнений одежею. Якщо ві́зьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього“. І сказав Давид: „Нема іншого такого, як він, — дай його мені!“

11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахі́ша, царя ґа́тського.

12 І сказали до нього Ахі́шеві раби: „Чи ж не цей Давид цар Кра́ю? Хіба ж не про нього співають у та́нцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої“.

13 І заховав Давид ті слова́ в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.

14 І змінив він свій ро́зум на їхніх оча́х, і шалів при них, і бив по две́рях брами, і пускав сли́ну свою на свою бо́роду.

15 І сказав Ахі́ш до своїх рабів: „Ось бачите чоловіка, що схо́дить із розуму. На́що привели́ його до мене?

1-я книга Царств

Глава 21

1-а Самуїлова

Розділ 21

1 После этого Давид ушёл, а Ионафан вернулся в город. Давид пришёл в город Номва к священнику Ахимелеху. Дрожа от страха, Ахимелех вышел ему навстречу и спросил: «Почему ты один? Почему с тобой никого нет?»

1 І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.

2 Давид ответил священнику Ахимелеху: «Царь дал мне секретное поручение, приказав: „Никто не должен знать о том, куда я тебя послал и что поручил тебе делать”. Поэтому я сказал своим людям, где они должны встретиться со мной.

2 І прийшов Давид до Но́ва, до священика Ахімеле́ха. А Ахіме́лех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: „Чому́ ти сам, і ніко́го немає з тобою?“

3 А сейчас дай мне пять хлебов или что найдётся у тебя под рукою».

3 І сказав Давид до священика Ахімелеха: „Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на озна́чене місце.

4 Но священник ответил: «У меня нет под рукой простого хлеба, а есть только священный хлеб. Твои люди могут есть этот хлеб, только если они воздерживались от женщин».

4 А тепер, що́ є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що́ зна́йдеться“.

5 Давид ответил священнику: «С нами не было женщин с тех пор, как мы вышли. И тела моих людей всегда чисты, даже если дело у нас не священное. Особенно сегодня, когда дело у нас такое особое».

5 А священик відповів Давидові та й сказав: „Нема в мене звича́йного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої́ слуги зде́ржалися від жінки“.

6 И так как там не было другого хлеба, Ахимелех дал Давиду священный хлеб. Это был хлеб, который священники каждый день клали на святой стол перед Господом, а потом забирали, чтобы положить на его место свежий хлеб.

6 І відповів Давид священикові, та й сказав йому: „Так, бо жіно́к не було при нас як учора, так і позавчора, відко́ли я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посу́дині стане святим“.

7 В тот день там находился перед Господом один из слуг Саула, Доик идумеянин. Он был начальником пастухов Саула.

7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покла́сти теплий хліб того дня, коли його забирають.

8 Давид спросил у Ахимелеха: «Нет ли у тебя здесь копья или меча? Я не взял с собой ни меча, ни другого оружия, так как поручение царя было срочное».

8 А там того дня знахо́дився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я́ йому Доеґ, ідуме́янин, провідник пастухів, яких мав Саул.

9 Священник ответил: «Есть только меч Голиафа, филистимлянина, которого ты убил в долине Елах. Он стоит за ефодом, завёрнутый в одежду. Ты можешь взять его, если хочешь. Кроме этого, там нет другого меча». Давид сказал: «Дай мне его. Нет подобного мечу Голиафа!»

9 І сказав Давид до Ахімеле́ха: „Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча́? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої збро́ї своєї, бо царська́ справа була на́гла“.

10 В тот день Давид убежал от Саула и пришёл к Анхусу, царю гефскому.

10 А священик сказав: „Є меч филисти́млянина Ґолія́та, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефо́дом, заго́рнений одежею. Якщо ві́зьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього“. І сказав Давид: „Нема іншого такого, як він, — дай його мені!“

11 Но слугам Анхуса это не понравилось. Они сказали: «Не тот ли это Давид, царь земли Израильской? Не о нём ли пели в хороводах: „Саул убил тысячи, а Давид — десятки тысяч!”»

11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахі́ша, царя ґа́тського.

12 Давида насторожили эти слова, так как он боялся Анхуса, царя гефского.

12 І сказали до нього Ахі́шеві раби: „Чи ж не цей Давид цар Кра́ю? Хіба ж не про нього співають у та́нцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої“.

13 Тогда Давид притворился безумным перед Анхусом и его слугами. Он плевал на двери и пускал слюну по бороде.

13 І заховав Давид ті слова́ в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.

14 Анхус сказал слугам: «Посмотрите на этого человека! Он безумен! Зачем вы привели его ко мне?

14 І змінив він свій ро́зум на їхніх оча́х, і шалів при них, і бив по две́рях брами, і пускав сли́ну свою на свою бо́роду.

15 Разве мало у меня сумасшедших? Не приводите сюда этого человека, чтобы он безумствовал передо мной. Не пускайте его больше в мой дом!»

15 І сказав Ахі́ш до своїх рабів: „Ось бачите чоловіка, що схо́дить із розуму. На́що привели́ його до мене?

1.0x