1-я книга Царств

Глава 15

1 Однажды Самуил сказал Саулу: «Господь послал меня помазать тебя царём над народом Израиля. Теперь же выслушай повеление Господнее.

2 Господь Всемогущий говорит: „Я видел, что делали амаликитяне, и как они пытались остановить израильтян, когда те покидали Египет, направляясь в Ханаан.

3 Теперь иди и сразись с амаликитянами. Ты должен полностью уничтожить их и всё, что им принадлежит. Никому не давай пощады. Убей всех мужчин и женщин, детей и даже грудных младенцев. Убей всех коров и овец, всех верблюдов и ослов”».

4 Саул собрал свою армию в Телаиме. Он насчитал двести тысяч пеших воинов и десять тысяч из колена Иуды.

5 Затем Саул подошёл к городу амаликитян и расположился в долине.

6 Саул сказал кенеянам: «Уйдите, покиньте амаликитян, и я не уничтожу вас вместе с ними. Вы оказали благосклонность израильтянам, когда они вышли из Египта». Тогда кенеяне покинули амаликитян.

7 Саул разбил амаликитян и преследовал их от Хавилы до Сура, на границе с Египтом.

8 Агага, царя амаликитян, Саул захватил живым, а народ его весь истребил.

9 Но Саул и его народ не всё уничтожили. Они пощадили Агага и оставили лучших коров, овец и ягнят. Они сохранили всё ценное, а то, что не стоило сохранять, истребили.

10 И было к Самуилу слово от Господа.

11 Господь сказал: «Саул отвернулся от Меня. Я жалею, что поставил Саула царём, так как он не выполняет то, что Я ему говорю». Самуил был рассержен и всю ночь взывал к Господу.

12 Рано утром Самуил встал и пошёл повидать Саула. Но Самуилу сказали, что Саул пошёл в иудейский город Кармел, чтобы поставить себе памятник, а затем отправился в Галгал. И Самуил пошёл туда, где был Саул. Саул только что принёс в жертву часть того, что отобрал у амаликитян.

13 Когда Самуил пришёл к Саулу, тот приветствовал его такими словами: «Да благословит тебя Господь! Я исполнил волю Господа».

14 Но Самуил спросил: «Тогда что же означают эти звуки? Почему я слышу блеяние овец и мычание коров?»

15 Саул ответил: «Народ забрал их у амаликитян. Они пощадили лучших овец и коров для жертвоприношения Господу, Богу твоему. Остальное же мы истребили».

16 Самуил сказал Саулу: «Подожди! Дай мне сказать, что сказал мне Господь прошлой ночью». Саул ответил: «Хорошо, говори».

17 Самуил сказал: «Раньше ты не считал себя знатным, но Господь выбрал тебя царём Израиля, и ты стал вождём у народа Израиля.

18 Господь послал тебя с особым поручением. Он повелел: „Иди и уничтожь этих грешников амаликитян. Воюй с ними, пока полностью не истребишь их!”

19 Но ты не послушался Господа! Зачем же ты сохранил всё это и тем согрешил перед Господом?!»

20 Саул сказал: «Я подчинился Господу! Я пошёл туда, куда послал меня Господь, и уничтожил всех амаликитян! Я пощадил только одного человека — их царя Агага.

21 Народ же взял лучших овец и коров, чтобы принести их в жертву Господу, Богу твоему, в Галгале!»

22 Но Самуил ответил: «Что более приятно Господу: всесожжения и жертвы или послушание Его слову? Повиновение лучше жертвы, и послушание лучше бараньего жира.

23 Непокорность — такой же грех, как колдовство, а противление и своеволие равносильны идолопоклонству. Ты отказался подчиниться Господу, и поэтому Господь отвергает тебя, — тебе не быть царём».

24 Тогда Саул сказал Самуилу: «Я согрешил, не подчинившись Господу и не сделав то, что ты мне велел. Я боялся народа и сделал так, как они сказали.

25 Теперь же молю тебя, прости мне этот грех. Возвратись со мной, чтобы я поклонился Господу».

26 Но Самуил ответил: «Я не вернусь с тобой, потому что ты не подчинился слову Господа, и Господь отверг тебя, — тебе не быть царём Израиля».

27 Когда Самуил повернулся, чтобы уйти, Саул ухватил его за край одежды и разорвал её.

28 Самуил сказал Саулу: «Как ты оторвал край моей одежды, так и Господь сегодня отторг у тебя царство Израиля и отдал его одному из твоих друзей, который лучше тебя.

29 Господь есть Бог Израиля. Господь вечен, Он не скажет неправду, так как Он не человек, чтобы менять своё решение».

30 Саул ответил: «Я знаю, что согрешил! Но даже несмотря на это, вернись сейчас со мной и окажи мне почести перед вождями и перед народом Израиля, и я поклонюсь Господу, Богу твоему».

31 Самуил возвратился вместе с Саулом, и Саул поклонился Господу.

32 Самуил сказал: «Приведите ко мне Агага, царя амаликитян». Агаг, закованный в цепи, подошёл к нему. Агаг думал: «Конечно, он не убьёт меня!»

33 Но Самуил сказал ему: «Как своим мечом ты матерей лишал детей, так и твоя мать сейчас лишится сына», и разрубил Агага на части перед Господом в Галгале.

34 Затем Самуил отправился в Раму, а Саул пошёл домой в Гиву.

35 После этого Самуил больше не встречался с Саулом до конца своей жизни, но он очень печалился о Сауле. А Господь сожалел о том, что избрал Саула царём над Израилем.

1-а Самуїлова

Розділ 15

1 І сказав Самуїл до Саула: „Господь послав був мене пома́зати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.

2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що́ зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він вихо́див із Єгипту.

3 Тепер іди, і поб'єш Амали́ка, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосе́рдишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібно́ї худо́бини, від верблю́да й аж до осла“.

4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, — двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.

5 І прийшов Саул аж до Амали́кового міста, та й засів у долині.

6 І сказав Саул кене́янам: „Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амалики́тянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізра́їльтянам, коли вони виходили з Єгипту“. І відокремився Кенеянин з-поміж Амали́ка.

7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.

8 І зловив він Аґага, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив ві́стрям меча.

9 Та змилосе́рдився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібно́ї й з худоби його великої та з товару вгодо́ваного, і над ві́вцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе — його зробили закляттям.

10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:

11 „Жалкую, що Я настанови́в Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не ви́конав“. І запалився гнів Самуїлів, і він кли́кав до Господа ці́лу ніч.

12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назу́стріч Саулові. І Самуїлові доне́сли, говорячи: „Саул прийшов до Карме́лу, і ось ставить собі па́м'ятника, а потому поверну́вся й пішов, і зійшов до Ґілґалу“.

13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: „Благослове́нний ти в Господа! Я виконав слово Господнє“.

14 А Самуїл сказав: „А що́ це за ме́кання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?“

15 І сказав Саул: „Від Амаликитянина привели́ їх, бо народ змилосе́рдився над найліпшим із худоби дрібно́ї та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям“.

16 А Самуїл сказав до Саула: „Поки́нь, а я розповім тобі, що́ Господь говорив мені цієї ночі“. А той сказав йому: „Говори“.

17 І сказав Самуїл: „Хоч ти мали́й був в оча́х своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племе́н? Чи ж не пома́зав тебе Господь на царя над Ізраїлем?

18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амалики́тян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не ви́губиш їх.

19 І чому́ ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здо́бич, і зробив оце зло в Господніх оча́х?“

20 І сказав Саул до Самуїла: „Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, — і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.

21 А народ узяв зо здо́бичі худобу дрібну́ та худобу велику, як поча́ток закляття, щоб прино́сити в жертву Господе́ві, Богові твоєму, в Ґілґалі“.

22 І сказав Самуїл: „Чи жада́ння Господа цілопа́лень та жертов таке, як по́слух Господньому голосу? Таж по́слух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого ло́ю!

23 Бо непокі́рливість — як гріх ворожби́тства, а сваві́льство — як провина та служба бовва́нам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем“.

24 I сказав Саул до Самуїла: „Прогріши́вся я, бо переступив накази Господні та слова́ твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.

25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, — і я поклонюсь Господе́ві“.

26 Та Самуїл сказав до Саула: „Не вернуся з тобою, бо ти погорди́в Господнім словом, а Господь погорди́в тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем“.

27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопи́в по́лу плаща його, та й відірвав.

28 І сказав до нього Самуїл: „Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!

29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не люди́на, щоб каятись“.

30 А Саул сказав: „Прогріши́вся я! Але вшануй мене перед старши́ми мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господе́ві, Богові твоєму“.

31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господе́ві.

32 І сказав Самуїл: „Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського“. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: „Справді, — відступилася гірко́та смерти!“

33 А Самуїл сказав: „Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позба́виться дітей твоя мати між жінка́ми“. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.

34 І пішов Самуїл до Рами́, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.

35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумува́в за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.

1-я книга Царств

Глава 15

1-а Самуїлова

Розділ 15

1 Однажды Самуил сказал Саулу: «Господь послал меня помазать тебя царём над народом Израиля. Теперь же выслушай повеление Господнее.

1 І сказав Самуїл до Саула: „Господь послав був мене пома́зати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.

2 Господь Всемогущий говорит: „Я видел, что делали амаликитяне, и как они пытались остановить израильтян, когда те покидали Египет, направляясь в Ханаан.

2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що́ зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він вихо́див із Єгипту.

3 Теперь иди и сразись с амаликитянами. Ты должен полностью уничтожить их и всё, что им принадлежит. Никому не давай пощады. Убей всех мужчин и женщин, детей и даже грудных младенцев. Убей всех коров и овец, всех верблюдов и ослов”».

3 Тепер іди, і поб'єш Амали́ка, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосе́рдишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібно́ї худо́бини, від верблю́да й аж до осла“.

4 Саул собрал свою армию в Телаиме. Он насчитал двести тысяч пеших воинов и десять тысяч из колена Иуды.

4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, — двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.

5 Затем Саул подошёл к городу амаликитян и расположился в долине.

5 І прийшов Саул аж до Амали́кового міста, та й засів у долині.

6 Саул сказал кенеянам: «Уйдите, покиньте амаликитян, и я не уничтожу вас вместе с ними. Вы оказали благосклонность израильтянам, когда они вышли из Египта». Тогда кенеяне покинули амаликитян.

6 І сказав Саул кене́янам: „Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амалики́тянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізра́їльтянам, коли вони виходили з Єгипту“. І відокремився Кенеянин з-поміж Амали́ка.

7 Саул разбил амаликитян и преследовал их от Хавилы до Сура, на границе с Египтом.

7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.

8 Агага, царя амаликитян, Саул захватил живым, а народ его весь истребил.

8 І зловив він Аґага, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив ві́стрям меча.

9 Но Саул и его народ не всё уничтожили. Они пощадили Агага и оставили лучших коров, овец и ягнят. Они сохранили всё ценное, а то, что не стоило сохранять, истребили.

9 Та змилосе́рдився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібно́ї й з худоби його великої та з товару вгодо́ваного, і над ві́вцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе — його зробили закляттям.

10 И было к Самуилу слово от Господа.

10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:

11 Господь сказал: «Саул отвернулся от Меня. Я жалею, что поставил Саула царём, так как он не выполняет то, что Я ему говорю». Самуил был рассержен и всю ночь взывал к Господу.

11 „Жалкую, що Я настанови́в Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не ви́конав“. І запалився гнів Самуїлів, і він кли́кав до Господа ці́лу ніч.

12 Рано утром Самуил встал и пошёл повидать Саула. Но Самуилу сказали, что Саул пошёл в иудейский город Кармел, чтобы поставить себе памятник, а затем отправился в Галгал. И Самуил пошёл туда, где был Саул. Саул только что принёс в жертву часть того, что отобрал у амаликитян.

12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назу́стріч Саулові. І Самуїлові доне́сли, говорячи: „Саул прийшов до Карме́лу, і ось ставить собі па́м'ятника, а потому поверну́вся й пішов, і зійшов до Ґілґалу“.

13 Когда Самуил пришёл к Саулу, тот приветствовал его такими словами: «Да благословит тебя Господь! Я исполнил волю Господа».

13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: „Благослове́нний ти в Господа! Я виконав слово Господнє“.

14 Но Самуил спросил: «Тогда что же означают эти звуки? Почему я слышу блеяние овец и мычание коров?»

14 А Самуїл сказав: „А що́ це за ме́кання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?“

15 Саул ответил: «Народ забрал их у амаликитян. Они пощадили лучших овец и коров для жертвоприношения Господу, Богу твоему. Остальное же мы истребили».

15 І сказав Саул: „Від Амаликитянина привели́ їх, бо народ змилосе́рдився над найліпшим із худоби дрібно́ї та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям“.

16 Самуил сказал Саулу: «Подожди! Дай мне сказать, что сказал мне Господь прошлой ночью». Саул ответил: «Хорошо, говори».

16 А Самуїл сказав до Саула: „Поки́нь, а я розповім тобі, що́ Господь говорив мені цієї ночі“. А той сказав йому: „Говори“.

17 Самуил сказал: «Раньше ты не считал себя знатным, но Господь выбрал тебя царём Израиля, и ты стал вождём у народа Израиля.

17 І сказав Самуїл: „Хоч ти мали́й був в оча́х своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племе́н? Чи ж не пома́зав тебе Господь на царя над Ізраїлем?

18 Господь послал тебя с особым поручением. Он повелел: „Иди и уничтожь этих грешников амаликитян. Воюй с ними, пока полностью не истребишь их!”

18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амалики́тян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не ви́губиш їх.

19 Но ты не послушался Господа! Зачем же ты сохранил всё это и тем согрешил перед Господом?!»

19 І чому́ ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здо́бич, і зробив оце зло в Господніх оча́х?“

20 Саул сказал: «Я подчинился Господу! Я пошёл туда, куда послал меня Господь, и уничтожил всех амаликитян! Я пощадил только одного человека — их царя Агага.

20 І сказав Саул до Самуїла: „Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, — і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.

21 Народ же взял лучших овец и коров, чтобы принести их в жертву Господу, Богу твоему, в Галгале!»

21 А народ узяв зо здо́бичі худобу дрібну́ та худобу велику, як поча́ток закляття, щоб прино́сити в жертву Господе́ві, Богові твоєму, в Ґілґалі“.

22 Но Самуил ответил: «Что более приятно Господу: всесожжения и жертвы или послушание Его слову? Повиновение лучше жертвы, и послушание лучше бараньего жира.

22 І сказав Самуїл: „Чи жада́ння Господа цілопа́лень та жертов таке, як по́слух Господньому голосу? Таж по́слух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого ло́ю!

23 Непокорность — такой же грех, как колдовство, а противление и своеволие равносильны идолопоклонству. Ты отказался подчиниться Господу, и поэтому Господь отвергает тебя, — тебе не быть царём».

23 Бо непокі́рливість — як гріх ворожби́тства, а сваві́льство — як провина та служба бовва́нам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем“.

24 Тогда Саул сказал Самуилу: «Я согрешил, не подчинившись Господу и не сделав то, что ты мне велел. Я боялся народа и сделал так, как они сказали.

24 I сказав Саул до Самуїла: „Прогріши́вся я, бо переступив накази Господні та слова́ твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.

25 Теперь же молю тебя, прости мне этот грех. Возвратись со мной, чтобы я поклонился Господу».

25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, — і я поклонюсь Господе́ві“.

26 Но Самуил ответил: «Я не вернусь с тобой, потому что ты не подчинился слову Господа, и Господь отверг тебя, — тебе не быть царём Израиля».

26 Та Самуїл сказав до Саула: „Не вернуся з тобою, бо ти погорди́в Господнім словом, а Господь погорди́в тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем“.

27 Когда Самуил повернулся, чтобы уйти, Саул ухватил его за край одежды и разорвал её.

27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопи́в по́лу плаща його, та й відірвав.

28 Самуил сказал Саулу: «Как ты оторвал край моей одежды, так и Господь сегодня отторг у тебя царство Израиля и отдал его одному из твоих друзей, который лучше тебя.

28 І сказав до нього Самуїл: „Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!

29 Господь есть Бог Израиля. Господь вечен, Он не скажет неправду, так как Он не человек, чтобы менять своё решение».

29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не люди́на, щоб каятись“.

30 Саул ответил: «Я знаю, что согрешил! Но даже несмотря на это, вернись сейчас со мной и окажи мне почести перед вождями и перед народом Израиля, и я поклонюсь Господу, Богу твоему».

30 А Саул сказав: „Прогріши́вся я! Але вшануй мене перед старши́ми мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господе́ві, Богові твоєму“.

31 Самуил возвратился вместе с Саулом, и Саул поклонился Господу.

31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господе́ві.

32 Самуил сказал: «Приведите ко мне Агага, царя амаликитян». Агаг, закованный в цепи, подошёл к нему. Агаг думал: «Конечно, он не убьёт меня!»

32 І сказав Самуїл: „Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського“. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: „Справді, — відступилася гірко́та смерти!“

33 Но Самуил сказал ему: «Как своим мечом ты матерей лишал детей, так и твоя мать сейчас лишится сына», и разрубил Агага на части перед Господом в Галгале.

33 А Самуїл сказав: „Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позба́виться дітей твоя мати між жінка́ми“. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.

34 Затем Самуил отправился в Раму, а Саул пошёл домой в Гиву.

34 І пішов Самуїл до Рами́, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.

35 После этого Самуил больше не встречался с Саулом до конца своей жизни, но он очень печалился о Сауле. А Господь сожалел о том, что избрал Саула царём над Израилем.

35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумува́в за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.

1.0x