1-я книга Царств

Глава 12

1 Самуил сказал всем Израильтянам: «Я сделал всё, что вы просили. Я поставил над вами царя.

2 Сейчас у вас есть царь, который ведёт вас. Я состарился и поседел, но мои сыновья с вами. Я был вашим вождём с юности.

3 Вот я перед вами! И теперь перед Господом и перед помазанником Его вы должны сказать, что я сделал не так. Взял ли я у кого корову или осла? Обижал ли я кого или обманывал? Брал ли у кого взятки или забрал себе сандалии, принадлежащие другому человеку? Скажите мне, и, если такое было, я исправлю совершённый проступок».

4 Израильтяне ответили: «Нет! Ты никогда не делал нам ничего плохого. Ты никогда не обижал и не обманывал нас, и ничего у нас не забирал!»

5 Тогда Самуил сказал израильтянам: «Господь и избранный Им царь — свидетели сегодня. Они слышали всё, что вы сказали, и знают, что вы не нашли ничего греховного за мной». И народ ответил: «Да! Господь — свидетель!»

6 Тогда Самуил сказал народу: «Господь — свидетель. Господь выбрал Моисея и Аарона. Господь вывел ваших предков из Египта.

7 А теперь стойте здесь, и я расскажу вам о тех благодеяниях, которые Господь сделал для вас и ваших предков.

8 Иаков пришёл в Египет, но египтяне сделали жизнь его потомков такой тяжёлой, что они взмолились Господу о помощи. Тогда Господь послал Моисея и Аарона, которые вывели ваших предков из Египта и привели их на это место.

9 Но ваши предки забыли Господа, Бога своего. И тогда Господь отдал их в рабство Сисаре, асорскому военачальнику, а затем Он отдал их в рабство филистимлянам и моавскому царю, которые воевали против них.

10 Но ваши предки взмолились Господу о помощи и сказали: „Мы согрешили. Мы оставили Господа и служили лжебогам Ваалу и Астарте. Спаси нас теперь от наших врагов, и мы будем служить Тебе”.

11 Тогда Господь послал Иероваала, Варака, Иеффая и Самуила и избавил от врагов, окружавших вас, и вы жили в безопасности.

12 Но, увидев, что Наас, царь аммонитский, идёт против вас, вы пожелали, чтобы царь правил вами, хотя Господь, Бог ваш, уже был вашим царём!

13 Итак, вот царь, которого вы выбрали. Господь избрал этого царя над вами.

14 Вам необходимо почитать Господа, служить и подчиняться Ему. Вам не следует идти против Него. Вы и ваш царь должны следовать за Господом, Богом вашим, и тогда Бог спасёт вас.

15 А если вы не будете слушать Господа и станете противиться Ему, то и Он будет против вас. Господь уничтожит вас и вашего царя!

16 Теперь стойте и смотрите на великое чудо, которое Господь совершит у вас перед глазами.

17 Сейчас время жатвы пшеницы. Я буду молиться Господу, чтобы Он послал гром и дождь, и вы узнаете, какой великий грех вы совершили перед Господом, прося себе царя».

18 Самуил воззвал к Господу, и в тот же день Господь послал гром и дождь, и весь народ устрашился Господа и Самуила.

19 Они сказали Самуилу: «Помолись Господу, Богу твоему, за нас, слуг твоих. Не дай нам умереть! Ко всем грехам нашим мы прибавили ещё грех, попросив себе царя».

20 Самуил ответил народу: «Не бойтесь. Это правда, что вы согрешили, но не отступайте от Господа и служите Господу всем сердцем вашим.

21 Идолы — всего лишь статуи. Они не могут помочь вам! Идолы не помогут вам и не спасут вас, так как они — ничто!

22 Господь же не оставит Своего народа. Господу угодно было избрать вас Своим народом, и ради Своего великого имени Он не оставит вас.

23 И я тоже никогда не перестану молиться о вас. Я не допущу такого греха перед Господом. Я буду продолжать наставлять вас на добрый и правильный путь.

24 Но вы должны почитать Господа и искренне служить Ему, от всего вашего сердца. Помните о великих делах, которые Он сделал для вас!

25 Если же вы упрямы и будете творить зло, то Бог уничтожит и вас, и вашего царя».

1-а Самуїлова

Розділ 12

1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: „Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, — і поставив над вами царя́.

2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я поста́рів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї мо́лодости аж до цього дня.

3 Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“.

4 А вони сказали: „Не гноби́в ти нас, і не чинив нам наси́льства, і ні від ко́го нічо́го не брав“.

5 І він сказав: „Госпо́дь свідок на вас, і свідок Його пома́занець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці“. А народ сказав: „Свідок!“

6 І сказав Самуїл до народу: „Свідок Господь, що поставив Мойсея та Ааро́на, і що вивів наших батьків із єгипетського кра́ю.

7 А тепер станьте, і я буду суди́тися з вами перед Господнім лицем про всі доброді́йства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батька́ми.

8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки́ ваші кли́кали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осади́ли їх у цьому місці.

9 Та вони забу́ли Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісе́ри, начальника хацорського війська, і в руку филисти́млян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них.

10 І кли́кали вони до Господа та говорили: „Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми бу́демо служити Тобі.

11 І послав Господь Єруббаа́ла, і Беда́на, і Їфта́ха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довко́лишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.

12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Госпо́дь, Бог ваш.

13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.

14 Якщо ви бу́дете боятися Господа, і бу́дете служити Йому, і бу́дете слухатися Його голосу, і не бу́дете непокі́рні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.

15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокі́рні до Господніх за́повідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!

16 I ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших оча́х.

17 Чи ж сьогодні не жнива́ на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх оча́х жада́нням для себе царя“.

18 І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!

19 І сказав увесь народ до Самуїла: „Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи́ додали́ ми ще й оце зло, що жадали для себе царя“.

20 І сказав Самуїл до народу: „Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господе́ві всім серцем своїм!

21 І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони.

22 Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.

23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставля́ти вас на дорогу добру та про́сту.

24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!

25 А якщо справді бу́дете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!“

1-я книга Царств

Глава 12

1-а Самуїлова

Розділ 12

1 Самуил сказал всем Израильтянам: «Я сделал всё, что вы просили. Я поставил над вами царя.

1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: „Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, — і поставив над вами царя́.

2 Сейчас у вас есть царь, который ведёт вас. Я состарился и поседел, но мои сыновья с вами. Я был вашим вождём с юности.

2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я поста́рів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї мо́лодости аж до цього дня.

3 Вот я перед вами! И теперь перед Господом и перед помазанником Его вы должны сказать, что я сделал не так. Взял ли я у кого корову или осла? Обижал ли я кого или обманывал? Брал ли у кого взятки или забрал себе сандалии, принадлежащие другому человеку? Скажите мне, и, если такое было, я исправлю совершённый проступок».

3 Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“.

4 Израильтяне ответили: «Нет! Ты никогда не делал нам ничего плохого. Ты никогда не обижал и не обманывал нас, и ничего у нас не забирал!»

4 А вони сказали: „Не гноби́в ти нас, і не чинив нам наси́льства, і ні від ко́го нічо́го не брав“.

5 Тогда Самуил сказал израильтянам: «Господь и избранный Им царь — свидетели сегодня. Они слышали всё, что вы сказали, и знают, что вы не нашли ничего греховного за мной». И народ ответил: «Да! Господь — свидетель!»

5 І він сказав: „Госпо́дь свідок на вас, і свідок Його пома́занець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці“. А народ сказав: „Свідок!“

6 Тогда Самуил сказал народу: «Господь — свидетель. Господь выбрал Моисея и Аарона. Господь вывел ваших предков из Египта.

6 І сказав Самуїл до народу: „Свідок Господь, що поставив Мойсея та Ааро́на, і що вивів наших батьків із єгипетського кра́ю.

7 А теперь стойте здесь, и я расскажу вам о тех благодеяниях, которые Господь сделал для вас и ваших предков.

7 А тепер станьте, і я буду суди́тися з вами перед Господнім лицем про всі доброді́йства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батька́ми.

8 Иаков пришёл в Египет, но египтяне сделали жизнь его потомков такой тяжёлой, что они взмолились Господу о помощи. Тогда Господь послал Моисея и Аарона, которые вывели ваших предков из Египта и привели их на это место.

8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки́ ваші кли́кали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осади́ли їх у цьому місці.

9 Но ваши предки забыли Господа, Бога своего. И тогда Господь отдал их в рабство Сисаре, асорскому военачальнику, а затем Он отдал их в рабство филистимлянам и моавскому царю, которые воевали против них.

9 Та вони забу́ли Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісе́ри, начальника хацорського війська, і в руку филисти́млян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них.

10 Но ваши предки взмолились Господу о помощи и сказали: „Мы согрешили. Мы оставили Господа и служили лжебогам Ваалу и Астарте. Спаси нас теперь от наших врагов, и мы будем служить Тебе”.

10 І кли́кали вони до Господа та говорили: „Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми бу́демо служити Тобі.

11 Тогда Господь послал Иероваала, Варака, Иеффая и Самуила и избавил от врагов, окружавших вас, и вы жили в безопасности.

11 І послав Господь Єруббаа́ла, і Беда́на, і Їфта́ха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довко́лишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.

12 Но, увидев, что Наас, царь аммонитский, идёт против вас, вы пожелали, чтобы царь правил вами, хотя Господь, Бог ваш, уже был вашим царём!

12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Госпо́дь, Бог ваш.

13 Итак, вот царь, которого вы выбрали. Господь избрал этого царя над вами.

13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.

14 Вам необходимо почитать Господа, служить и подчиняться Ему. Вам не следует идти против Него. Вы и ваш царь должны следовать за Господом, Богом вашим, и тогда Бог спасёт вас.

14 Якщо ви бу́дете боятися Господа, і бу́дете служити Йому, і бу́дете слухатися Його голосу, і не бу́дете непокі́рні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.

15 А если вы не будете слушать Господа и станете противиться Ему, то и Он будет против вас. Господь уничтожит вас и вашего царя!

15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокі́рні до Господніх за́повідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!

16 Теперь стойте и смотрите на великое чудо, которое Господь совершит у вас перед глазами.

16 I ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших оча́х.

17 Сейчас время жатвы пшеницы. Я буду молиться Господу, чтобы Он послал гром и дождь, и вы узнаете, какой великий грех вы совершили перед Господом, прося себе царя».

17 Чи ж сьогодні не жнива́ на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх оча́х жада́нням для себе царя“.

18 Самуил воззвал к Господу, и в тот же день Господь послал гром и дождь, и весь народ устрашился Господа и Самуила.

18 І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!

19 Они сказали Самуилу: «Помолись Господу, Богу твоему, за нас, слуг твоих. Не дай нам умереть! Ко всем грехам нашим мы прибавили ещё грех, попросив себе царя».

19 І сказав увесь народ до Самуїла: „Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи́ додали́ ми ще й оце зло, що жадали для себе царя“.

20 Самуил ответил народу: «Не бойтесь. Это правда, что вы согрешили, но не отступайте от Господа и служите Господу всем сердцем вашим.

20 І сказав Самуїл до народу: „Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господе́ві всім серцем своїм!

21 Идолы — всего лишь статуи. Они не могут помочь вам! Идолы не помогут вам и не спасут вас, так как они — ничто!

21 І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони.

22 Господь же не оставит Своего народа. Господу угодно было избрать вас Своим народом, и ради Своего великого имени Он не оставит вас.

22 Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.

23 И я тоже никогда не перестану молиться о вас. Я не допущу такого греха перед Господом. Я буду продолжать наставлять вас на добрый и правильный путь.

23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставля́ти вас на дорогу добру та про́сту.

24 Но вы должны почитать Господа и искренне служить Ему, от всего вашего сердца. Помните о великих делах, которые Он сделал для вас!

24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!

25 Если же вы упрямы и будете творить зло, то Бог уничтожит и вас, и вашего царя».

25 А якщо справді бу́дете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!“

1.0x