Послание евреямГлава 11 |
1 |
2 За такую веру Бог благоволил к людям, жившим издревле. |
3 |
4 |
5 Благодаря своей вере Енох был вознесён к Богу, чтобы не увидел он смерти и люди не смогли найти его, потому что Бог взял его к Себе. В Писаниях сказано, что до своего вознесения он угодил Богу, |
6 а без веры невозможно угодить Богу. Потому что тот, кто предстаёт перед Богом, должен верить в то, что Бог жив и вознаграждает ищущих Его. |
7 Благодаря своей вере и почтению к Богу, Ной, когда был предупреждён Богом о том, чего сам не мог ещё видеть, внял предупреждению и построил ковчег, чтобы спасти свою семью. Своей верой он осудил мир и стал одним из тех, кого вера оправдывает перед Богом. |
8 |
9 Благодаря своей вере, он оставался в чужой земле, которую Бог обещал отдать ему во владение. Авраам жил в шатрах вместе с Исааком и Иаковом, также получившими обещание от Бога. |
10 И всё это делал он, потому что ожидал создания города с извечным основанием, города, архитектором и строителем которого является Бог. |
11 |
12 Авраам был настолько стар, что уже находился на пороге смерти. Однако от него одного произошли такие многочисленные потомки, будто звёзды в небе, и неисчислимые, как песчинки на берегу морском. |
13 |
14 Люди, говорящие такое, тем самым показывают, что они ищут свою страну. |
15 Если бы они думали о той стране, которую покинули, то у них была бы возможность возвратиться. |
16 Они томились по лучшей стране — небесной. И потому Бог не стыдится называться их Богом, потому что Он приготовил для них город. |
17 |
18 о котором Бог уже сказал ему: |
19 С верой Авраам был готов принести в жертву своего единственного сына. Он верил, что Бог может воскресить человека из мёртвых. И действительно, когда Бог остановил Авраама от убийства своего сына, то это было подобно тому, что Исаак был возвращён из мёртвых. |
20 С верой Исаак благословил будущее Иакова и Исава. |
21 Верой своей Иаков, умирая, благословил обоих сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на свой посох. |
22 С верой Иосиф в конце жизни говорил об исходе народа Израиля из Египта и повелел, что сделать с его телом. |
23 |
24 С верой Моисей, когда вырос, отказался называться сыном дочери фараона. |
25 Он предпочёл лучше терпеть преследования вместе с людьми Божьими, чем короткое время наслаждаться греховными удовольствиями. |
26 Он считал, что страдания, через которые ему суждено пройти ради Христа, драгоценнее, чем все египетские сокровища. Моисей ожидал награды Божьей. |
27 С верой он покинул Египет, не страшась царского гнева. Он вытерпел всё, как будто видел невидимого Бога. |
28 С верой Моисей приготовился к празднованию Пасхи и окропил дверные косяки кровью, чтобы Губитель не смог тронуть никого из израильских первенцев. |
29 С верой израильтяне пересекли Красное море, словно сушу; когда же египтяне попробовали сделать то же самое, море поглотило их. |
30 Благодаря вере людей Божьих рухнули стены Иерихона после того, как израильтяне обходили их семь дней подряд. |
31 Благодаря своей вере блудница Раав не была убита вместе со всеми, кто отказался повиноваться, так как приняла израильских лазутчиков с миром. |
32 |
33 Эти люди, благодаря своей вере, побеждали царства и устанавливали справедливость согласно Божьим обещаниям. Они заставляли умолкнуть львов, погашали яростный огонь |
34 и избегали смерти от меча. В слабости они обретали силу, становились могучими в битве, обращали в бегство чужеземные войска. |
35 Женщины, потерявшие своих родных и близких, вновь обретали их после воскресения из мёртвых. Других пытали, но они отвергали свободу, чтобы обрести воскресение к лучшей жизни. |
36 Некоторым пришлось вытерпеть насмешки и битьё кнутом, другие же были закованы в цепи и брошены в тюрьмы. |
37 Их забрасывали камнями, разрезали надвое, убивали мечами. Они одевались в овечьи и козьи шкуры, были бедны, преследуемы и притесняемы. |
38 Мир был недостоин этих великих людей. Они скитались в горах и в пустынях, жили в пещерах и в земляных норах. |
39 |
40 Бог задумал нечто лучшее для нас, чтобы эти люди достигли совершенства, но только вместе с нами. |
До євреївРозділ 11 |
1 |
2 Бо нею засвідчені ста́рші були́. |
3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. |
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє. |
5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“. |
6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. |
7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона. |
8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. |
9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці, |
10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць. |
11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав. |
12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря. |
13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“. |
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини. |
15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись. |
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто. |
17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого, |
18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“. |
19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз. |
20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва. |
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“ |
22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в. |
23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого. |
24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової. |
25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху. |
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. |
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить. |
28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених. |
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились. |
30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх. |
31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів. |
32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків, |
33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували, |
34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців; |
35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння; |
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці. |
37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. |
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних. |
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́, |
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали. |
Послание евреямГлава 11 |
До євреївРозділ 11 |
1 |
1 |
2 За такую веру Бог благоволил к людям, жившим издревле. |
2 Бо нею засвідчені ста́рші були́. |
3 |
3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. |
4 |
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє. |
5 Благодаря своей вере Енох был вознесён к Богу, чтобы не увидел он смерти и люди не смогли найти его, потому что Бог взял его к Себе. В Писаниях сказано, что до своего вознесения он угодил Богу, |
5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“. |
6 а без веры невозможно угодить Богу. Потому что тот, кто предстаёт перед Богом, должен верить в то, что Бог жив и вознаграждает ищущих Его. |
6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. |
7 Благодаря своей вере и почтению к Богу, Ной, когда был предупреждён Богом о том, чего сам не мог ещё видеть, внял предупреждению и построил ковчег, чтобы спасти свою семью. Своей верой он осудил мир и стал одним из тех, кого вера оправдывает перед Богом. |
7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона. |
8 |
8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. |
9 Благодаря своей вере, он оставался в чужой земле, которую Бог обещал отдать ему во владение. Авраам жил в шатрах вместе с Исааком и Иаковом, также получившими обещание от Бога. |
9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці, |
10 И всё это делал он, потому что ожидал создания города с извечным основанием, города, архитектором и строителем которого является Бог. |
10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць. |
11 |
11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав. |
12 Авраам был настолько стар, что уже находился на пороге смерти. Однако от него одного произошли такие многочисленные потомки, будто звёзды в небе, и неисчислимые, как песчинки на берегу морском. |
12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря. |
13 |
13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“. |
14 Люди, говорящие такое, тем самым показывают, что они ищут свою страну. |
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини. |
15 Если бы они думали о той стране, которую покинули, то у них была бы возможность возвратиться. |
15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись. |
16 Они томились по лучшей стране — небесной. И потому Бог не стыдится называться их Богом, потому что Он приготовил для них город. |
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто. |
17 |
17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого, |
18 о котором Бог уже сказал ему: |
18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“. |
19 С верой Авраам был готов принести в жертву своего единственного сына. Он верил, что Бог может воскресить человека из мёртвых. И действительно, когда Бог остановил Авраама от убийства своего сына, то это было подобно тому, что Исаак был возвращён из мёртвых. |
19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз. |
20 С верой Исаак благословил будущее Иакова и Исава. |
20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва. |
21 Верой своей Иаков, умирая, благословил обоих сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на свой посох. |
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“ |
22 С верой Иосиф в конце жизни говорил об исходе народа Израиля из Египта и повелел, что сделать с его телом. |
22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в. |
23 |
23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого. |
24 С верой Моисей, когда вырос, отказался называться сыном дочери фараона. |
24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової. |
25 Он предпочёл лучше терпеть преследования вместе с людьми Божьими, чем короткое время наслаждаться греховными удовольствиями. |
25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху. |
26 Он считал, что страдания, через которые ему суждено пройти ради Христа, драгоценнее, чем все египетские сокровища. Моисей ожидал награды Божьей. |
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. |
27 С верой он покинул Египет, не страшась царского гнева. Он вытерпел всё, как будто видел невидимого Бога. |
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить. |
28 С верой Моисей приготовился к празднованию Пасхи и окропил дверные косяки кровью, чтобы Губитель не смог тронуть никого из израильских первенцев. |
28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених. |
29 С верой израильтяне пересекли Красное море, словно сушу; когда же египтяне попробовали сделать то же самое, море поглотило их. |
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились. |
30 Благодаря вере людей Божьих рухнули стены Иерихона после того, как израильтяне обходили их семь дней подряд. |
30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх. |
31 Благодаря своей вере блудница Раав не была убита вместе со всеми, кто отказался повиноваться, так как приняла израильских лазутчиков с миром. |
31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів. |
32 |
32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків, |
33 Эти люди, благодаря своей вере, побеждали царства и устанавливали справедливость согласно Божьим обещаниям. Они заставляли умолкнуть львов, погашали яростный огонь |
33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували, |
34 и избегали смерти от меча. В слабости они обретали силу, становились могучими в битве, обращали в бегство чужеземные войска. |
34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців; |
35 Женщины, потерявшие своих родных и близких, вновь обретали их после воскресения из мёртвых. Других пытали, но они отвергали свободу, чтобы обрести воскресение к лучшей жизни. |
35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння; |
36 Некоторым пришлось вытерпеть насмешки и битьё кнутом, другие же были закованы в цепи и брошены в тюрьмы. |
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці. |
37 Их забрасывали камнями, разрезали надвое, убивали мечами. Они одевались в овечьи и козьи шкуры, были бедны, преследуемы и притесняемы. |
37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. |
38 Мир был недостоин этих великих людей. Они скитались в горах и в пустынях, жили в пещерах и в земляных норах. |
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних. |
39 |
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́, |
40 Бог задумал нечто лучшее для нас, чтобы эти люди достигли совершенства, но только вместе с нами. |
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали. |