Деяния апостолов

Глава 10

1 В Кесарии жил человек по имени Корнилий. Он был центурионом Италийского полка.

2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу.

3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал: «Корнилий!»

4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил: «Что тебе нужно, господин?» Ангел ответил ему: «Бог знает о твоих молитвах и дарах бедным. Он помнит всё, что ты сделал.

5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром,

6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря».

7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём,

8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию.

9 На следующий день, когда они были в пути и приближались к городу, около полудня Пётр поднялся на крышу помолиться.

10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение.

11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю.

12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы.

13 Затем голос сказал ему: «Встань, Пётр, заколи и ешь!»

14 Пётр ответил: «Ни за что, Господи! Я никогда не ел ничего скверного и нечистого».

15 Во второй раз голос обратился к нему: «Что Бог очистил, не называй скверным».

16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо.

17 Пока Пётр размышлял о значении увиденного, люди, посланные Корнилием, разузнав, где находится дом Симона, уже стояли у ворот.

18 Они громко спрашивали: «Не здесь ли остановился Симон, по прозванию Пётр?»

19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему: «Три человека ищут тебя;

20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их».

21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям: «Я тот, кого вы ищете. Зачем вы пришли?»

22 Они ответили: «Центурион Корнилий, человек праведный и богобоязненный, уважаемый всеми иудеями, послал нас. Святой Ангел повелел ему пригласить тебя к себе в дом и послушать твои речи».

23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии.

24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода.

25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги.

26 Но Пётр поднял его и сказал: «Встань! Я всего лишь человек, как и ты».

27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа.

28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами: «Вы знаете, что для иудея незаконно общаться с иноплеменниками или навещать их. Но Бог указал мне не называть никого скверным или нечистым.

29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?»

30 Тогда Корнилий ответил: «Четыре дня назад, в это самое время, в три часа пополудни, я молился у себя в доме. Внезапно передо мной появился человек в сияющем одеянии

31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог.

32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”.

33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать».

34 Тогда Пётр обратился к ним: «Сейчас я действительно понимаю, что Бог беспристрастен,

35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему.

36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми.

37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном,

38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола.

39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту,

40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился,

41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых.

42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми.

43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его».

44 Когда Пётр ещё продолжал говорить, Святой Дух снизошёл на всех, кто слушал его слова.

45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников,

46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал:

47 «Эти люди получили Духа Святого точно так же, как и мы. Так разве может кто-нибудь помешать им получить крещение водой?»

48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней.

Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

1 В Кесарии жил человек по имени Корнилий. Он был центурионом Италийского полка.

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал: «Корнилий!»

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил: «Что тебе нужно, господин?» Ангел ответил ему: «Бог знает о твоих молитвах и дарах бедным. Он помнит всё, что ты сделал.

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром,

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря».

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём,

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию.

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 На следующий день, когда они были в пути и приближались к городу, около полудня Пётр поднялся на крышу помолиться.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю.

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 Затем голос сказал ему: «Встань, Пётр, заколи и ешь!»

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 Пётр ответил: «Ни за что, Господи! Я никогда не ел ничего скверного и нечистого».

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 Во второй раз голос обратился к нему: «Что Бог очистил, не называй скверным».

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо.

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Пока Пётр размышлял о значении увиденного, люди, посланные Корнилием, разузнав, где находится дом Симона, уже стояли у ворот.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 Они громко спрашивали: «Не здесь ли остановился Симон, по прозванию Пётр?»

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему: «Три человека ищут тебя;

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их».

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям: «Я тот, кого вы ищете. Зачем вы пришли?»

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 Они ответили: «Центурион Корнилий, человек праведный и богобоязненный, уважаемый всеми иудеями, послал нас. Святой Ангел повелел ему пригласить тебя к себе в дом и послушать твои речи».

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Но Пётр поднял его и сказал: «Встань! Я всего лишь человек, как и ты».

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа.

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами: «Вы знаете, что для иудея незаконно общаться с иноплеменниками или навещать их. Но Бог указал мне не называть никого скверным или нечистым.

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?»

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 Тогда Корнилий ответил: «Четыре дня назад, в это самое время, в три часа пополудни, я молился у себя в доме. Внезапно передо мной появился человек в сияющем одеянии

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог.

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать».

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 Тогда Пётр обратился к ним: «Сейчас я действительно понимаю, что Бог беспристрастен,

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему.

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном,

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола.

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту,

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился,

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых.

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его».

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Когда Пётр ещё продолжал говорить, Святой Дух снизошёл на всех, кто слушал его слова.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников,

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал:

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 «Эти люди получили Духа Святого точно так же, как и мы. Так разве может кто-нибудь помешать им получить крещение водой?»

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней.

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

1.0x