CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Бытие

Глава 24

1 Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее пребывало на Аврааме во всех его делах.

2 У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. Однажды, призвав к себе этого слугу, Авраам сказал: «Положи руку мне под ногу

3 и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на хананеянке.

4 Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену для моего сына Исаака и приведи её к нему сюда».

5 Слуга ответил: «Может быть, эта женщина не захочет пойти со мной в эту страну; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?»

6 «Нет! — возразил Авраам. — Не веди туда моего сына.

7 Господь, Бог неба, привел меня в эту страну из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Пусть Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

8 Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда».

9 И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

10 Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Месопотамию.

11 Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

12 «Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

13 Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

14 Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: „Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться”, и если она ответит: „Пей, я и верблюдам твоим дам воды”, то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена Исааку, а также доказательство того, что Ты милостив к моему господину».

15 Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

16 Ревекка была очень хороша собой, а также была девственницей. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

17 Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: «Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина».

18 Ревекка тотчас же сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: «Пей, господин».

19 Напоив его, она сказала: «Я налью воды и твоим верблюдам»,

20 и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

21 Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

22 Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее 6 граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 60 граммов,

23 и спросил: «Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?»

24 «Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора»,

25 и добавила: «Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать».

26 Слуга склонился и поклонился Господу.

27 Он произнёс такие слова: «Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина».

28 Ревекка побежала и рассказала обо всём случившемся своей семье.

29 У неё был брат по имени Лаван. Услышав слова Ревекки и увидев кольцо и браслеты у неё на руках, Лаван побежал к колодцу. Слуга Авраама стоял у колодца около своих верблюдов.

30

31 Лаван сказал: «Добро пожаловать к нам, господин! Не стой снаружи. Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов».

32 Слуга Авраама вошёл в дом, а Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

33 Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: «Я не буду есть, пока не расскажу, зачем пришёл». «Не медли, говори скорей», — сказал Лаван.

34 «Я слуга Авраама, — сказал слуга. —

35 Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал он великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

36 Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал ему всё, чем владеет.

37 Мой господин заставил меня поклясться ему: „Не допусти, чтобы мой сын женился на хананеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей хананеев, хотя мы и живём среди этого народа.

38 Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну”.

39 Я сказал господину: „Может быть, та женщина не захочет пойти со мной”.

40 Но господин ответил мне: „Я служу Господу. Он пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

41 Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, придя в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы”.

42 Сегодня я пришёл к тому колодцу с молитвой: „Господи, Бог моего господина Авраама, сделай так, чтобы моё путешествие оказалось успешным.

43 Я буду стоять у колодца и дожидаться. Когда за водой придёт девушка, я скажу: „Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина”.

44 Девушка, которая ответит мне: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”, и будет той, которая избрана Господом в жены сыну моего господина”.

45 Едва я закончил молиться, как Ревекка пришла к колодцу за водой. На плече у неё был кувшин, и она шла набрать воды из колодца. Когда я попросил у неё напиться,

46 она тотчас же сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”. И в то время, когда я утолял жажду, она напоила моих верблюдов.

47 Я спросил у неё: „Кто твой отец?” — и она ответила: „Мой отец — Вафуил, сын Милки и Нахора”. Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

48 и, преклонив голову, возблагодарил Господа, Бога господина моего Авраама, за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

49 А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать».

50 Тогда Лаван и Вафуил сказали: «Мы видим, что всё произошедшее — от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

51 Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, если это угодно Богу».

52 Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

53 и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

54 После этого слуга Авраама и его люди утолили голод и жажду и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: «Теперь мы должны возвратиться к господину».

55 Мать и брат Ревекки попросили: «Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти».

56 Но слуга ответил: «Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину».

57 Мать и брат Ревекки сказали: «Позовём Ревекку и спросим, что она хочет».

58 Они позвали Ревекку и спросили у неё: «Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?» «Да, хочу», — ответила она.

59 И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

60 Когда Ревекка уходила, мать и брат пожелали ей: «Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города».

61 Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв с собой Ревекку, отправился в обратный путь.

62 К тому времени Исаак ушёл из Беер-Лахай-Рои и жил в Негеве.

63 Однажды вечером, когда Исаак вышел в поле прогуляться, он, подняв глаза, увидел, что издалека приближаются верблюды.

64 Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда,

65 и спросила у слуги: «Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?» «Сын моего хозяина», — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

66 Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

67 Исаак отвёл Ревекку в шатёр своей матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали после смерти матери.

Буття

Розділ 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Бытие

Глава 24

Буття

Розділ 24

1 Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее пребывало на Аврааме во всех его делах.

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. Однажды, призвав к себе этого слугу, Авраам сказал: «Положи руку мне под ногу

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на хананеянке.

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену для моего сына Исаака и приведи её к нему сюда».

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 Слуга ответил: «Может быть, эта женщина не захочет пойти со мной в эту страну; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?»

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 «Нет! — возразил Авраам. — Не веди туда моего сына.

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Господь, Бог неба, привел меня в эту страну из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Пусть Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда».

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Месопотамию.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 «Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: „Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться”, и если она ответит: „Пей, я и верблюдам твоим дам воды”, то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена Исааку, а также доказательство того, что Ты милостив к моему господину».

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 Ревекка была очень хороша собой, а также была девственницей. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: «Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина».

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 Ревекка тотчас же сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: «Пей, господин».

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 Напоив его, она сказала: «Я налью воды и твоим верблюдам»,

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее 6 граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 60 граммов,

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 и спросил: «Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?»

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 «Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора»,

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 и добавила: «Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать».

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 Слуга склонился и поклонился Господу.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 Он произнёс такие слова: «Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина».

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 Ревекка побежала и рассказала обо всём случившемся своей семье.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 У неё был брат по имени Лаван. Услышав слова Ревекки и увидев кольцо и браслеты у неё на руках, Лаван побежал к колодцу. Слуга Авраама стоял у колодца около своих верблюдов.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 Лаван сказал: «Добро пожаловать к нам, господин! Не стой снаружи. Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов».

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 Слуга Авраама вошёл в дом, а Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: «Я не буду есть, пока не расскажу, зачем пришёл». «Не медли, говори скорей», — сказал Лаван.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 «Я слуга Авраама, — сказал слуга. —

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал он великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал ему всё, чем владеет.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 Мой господин заставил меня поклясться ему: „Не допусти, чтобы мой сын женился на хананеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей хананеев, хотя мы и живём среди этого народа.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну”.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 Я сказал господину: „Может быть, та женщина не захочет пойти со мной”.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 Но господин ответил мне: „Я служу Господу. Он пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, придя в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы”.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 Сегодня я пришёл к тому колодцу с молитвой: „Господи, Бог моего господина Авраама, сделай так, чтобы моё путешествие оказалось успешным.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Я буду стоять у колодца и дожидаться. Когда за водой придёт девушка, я скажу: „Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина”.

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 Девушка, которая ответит мне: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”, и будет той, которая избрана Господом в жены сыну моего господина”.

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 Едва я закончил молиться, как Ревекка пришла к колодцу за водой. На плече у неё был кувшин, и она шла набрать воды из колодца. Когда я попросил у неё напиться,

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 она тотчас же сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”. И в то время, когда я утолял жажду, она напоила моих верблюдов.

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 Я спросил у неё: „Кто твой отец?” — и она ответила: „Мой отец — Вафуил, сын Милки и Нахора”. Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 и, преклонив голову, возблагодарил Господа, Бога господина моего Авраама, за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать».

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 Тогда Лаван и Вафуил сказали: «Мы видим, что всё произошедшее — от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, если это угодно Богу».

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 После этого слуга Авраама и его люди утолили голод и жажду и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: «Теперь мы должны возвратиться к господину».

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 Мать и брат Ревекки попросили: «Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти».

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 Но слуга ответил: «Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину».

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 Мать и брат Ревекки сказали: «Позовём Ревекку и спросим, что она хочет».

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 Они позвали Ревекку и спросили у неё: «Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?» «Да, хочу», — ответила она.

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 Когда Ревекка уходила, мать и брат пожелали ей: «Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города».

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв с собой Ревекку, отправился в обратный путь.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 К тому времени Исаак ушёл из Беер-Лахай-Рои и жил в Негеве.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 Однажды вечером, когда Исаак вышел в поле прогуляться, он, подняв глаза, увидел, что издалека приближаются верблюды.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда,

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 и спросила у слуги: «Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?» «Сын моего хозяина», — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 Исаак отвёл Ревекку в шатёр своей матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали после смерти матери.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

1.0x