Четвертая книга Царств

Глава 8

1 Елисей сказал женщине, сына которой он воскресил: — Уходи с семьей и поселись, где сможешь, потому что Господь навел на страну голод, который будет длиться семь лет.

2 Женщина собралась и сделала, как сказал Божий человек. Вместе с семьей она ушла и семь лет жила в земле филистимлян.

3 Через семь лет она вернулась из земли филистимлян и пошла к царю просить о своем доме и земле.

4 А царь в то время беседовал с Гиезием, слугой Божьего человека, и сказал: — Расскажи мне о великих делах, которые совершил Елисей.

5 Как раз, когда Гиезий рассказывал царю о том, как Елисей воскресил мертвого, женщина, чьего сына Елисей воскресил, пришла просить царя о своем доме и земле. Гиезий сказал: — Вот это и есть та женщина, господин мой царь, а это ее сын, которого воскресил Елисей.

6 Царь расспросил женщину, и она рассказала ему. Тогда он назначил чиновника рассмотреть ее дело, сказав ему: — Верни ей все, что у нее было, а также все доходы от ее земли, что были получены с того дня, как она покинула страну, до этого дня.

7 Елисей пришел в Дамаск, когда Венадад, царь Арама, был болен. Когда царю доложили: «Сюда пришел Божий человек»,

8 — он сказал Хазаилу: — Возьми с собой подарок и иди встречать Божьего человека. Спроси через него Господа, сказав: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

9 Хазаил пошел встречать Елисея, взяв с собой в дар лучших товаров Дамаска на сорок верблюжьих поклаж. Он пришел, встал перед ним и сказал: — Твой сын Венадад, царь Арама, послал меня спросить: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

10 Елисей сказал: — Иди и скажи ему: «Ты обязательно выздоровеешь», но Господь открыл мне, что на самом деле он умрет.

11 Елисей смотрел на него не отрываясь, пока Хазаил не смутился. Тогда Божий человек заплакал.

12 — Почему мой господин плачет? — спросил Хазаил. — Потому что я знаю, какое зло ты причинишь израильтянам, — ответил он. — Ты сожжешь их крепости, юношей их убьешь мечом, разобьешь их младенцев о землю и порубишь их беременных женщин.

13 Хазаил сказал: — Как твой слуга, который лишь пес, сможет совершить такое большое дело? — Господь открыл мне, что ты станешь царем Арама, — ответил Елисей.

14 Тогда Хазаил ушел от Елисея и вернулся к своему господину. Венадад спросил: — Что сказал тебе Елисей? Хазаил ответил: — Он сказал мне, что ты непременно выздоровеешь.

15 Но на другой день он взял одеяло, намочил его водой, накрыл им лицо царя, и тот умер. А Хазаил стал царем вместо него.

16 На пятом году правления израильского царя Иорама, сына Ахава, когда Иосафат еще был царем Иудеи, в Иудее начал царствовать Иорам, сын Иосафата.

17 Ему было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

18 Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа.

19 Но ради Своего слуги Давида Господь не хотел погубить Иудею. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки.

20 Во времена Иорама Эдом восстал против правления Иудеи и поставил себе царя.

21 Тогда Иорам пошел в Цаир со всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его, но его войско бежало домой.

22 И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время.

23 Что же до прочих событий правления Иорама и его дел, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?

24 Иорам упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давида. Охозия, его сын, стал царем вместо него.

25 На двенадцатом году правления израильского царя Иорама, сына Ахава, над Иудеей начал царствовать Охозия, сын Иорама.

26 Охозии было двадцать два года когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме один год. Его мать звали Аталия; она была внучкой Омри, царя Израиля.

27 Он ходил путем дома Ахава и делал зло в глазах Господа, по примеру дома Ахава, ведь он породнился с домом Ахава через брак.

28 Охозия ходил с Иорамом, сыном Ахава, воевать против Хазаила, царя Арама, под Рамот Галаадский. Арамеи ранили Иорама,

29 и царь Иорам вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, которые ему нанесли при Рамоте, когда он сражался с Хазаилом, царем Арама. Охозия, сын Иорама, царя Иудеи, отправился в Изреель навестить Иорама, сына Ахава, потому что тот был ранен.

2-а царiв

Розділ 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

Четвертая книга Царств

Глава 8

2-а царiв

Розділ 8

1 Елисей сказал женщине, сына которой он воскресил: — Уходи с семьей и поселись, где сможешь, потому что Господь навел на страну голод, который будет длиться семь лет.

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

2 Женщина собралась и сделала, как сказал Божий человек. Вместе с семьей она ушла и семь лет жила в земле филистимлян.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

3 Через семь лет она вернулась из земли филистимлян и пошла к царю просить о своем доме и земле.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

4 А царь в то время беседовал с Гиезием, слугой Божьего человека, и сказал: — Расскажи мне о великих делах, которые совершил Елисей.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

5 Как раз, когда Гиезий рассказывал царю о том, как Елисей воскресил мертвого, женщина, чьего сына Елисей воскресил, пришла просить царя о своем доме и земле. Гиезий сказал: — Вот это и есть та женщина, господин мой царь, а это ее сын, которого воскресил Елисей.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

6 Царь расспросил женщину, и она рассказала ему. Тогда он назначил чиновника рассмотреть ее дело, сказав ему: — Верни ей все, что у нее было, а также все доходы от ее земли, что были получены с того дня, как она покинула страну, до этого дня.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

7 Елисей пришел в Дамаск, когда Венадад, царь Арама, был болен. Когда царю доложили: «Сюда пришел Божий человек»,

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

8 — он сказал Хазаилу: — Возьми с собой подарок и иди встречать Божьего человека. Спроси через него Господа, сказав: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

9 Хазаил пошел встречать Елисея, взяв с собой в дар лучших товаров Дамаска на сорок верблюжьих поклаж. Он пришел, встал перед ним и сказал: — Твой сын Венадад, царь Арама, послал меня спросить: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

10 Елисей сказал: — Иди и скажи ему: «Ты обязательно выздоровеешь», но Господь открыл мне, что на самом деле он умрет.

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

11 Елисей смотрел на него не отрываясь, пока Хазаил не смутился. Тогда Божий человек заплакал.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

12 — Почему мой господин плачет? — спросил Хазаил. — Потому что я знаю, какое зло ты причинишь израильтянам, — ответил он. — Ты сожжешь их крепости, юношей их убьешь мечом, разобьешь их младенцев о землю и порубишь их беременных женщин.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

13 Хазаил сказал: — Как твой слуга, который лишь пес, сможет совершить такое большое дело? — Господь открыл мне, что ты станешь царем Арама, — ответил Елисей.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

14 Тогда Хазаил ушел от Елисея и вернулся к своему господину. Венадад спросил: — Что сказал тебе Елисей? Хазаил ответил: — Он сказал мне, что ты непременно выздоровеешь.

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

15 Но на другой день он взял одеяло, намочил его водой, накрыл им лицо царя, и тот умер. А Хазаил стал царем вместо него.

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16 На пятом году правления израильского царя Иорама, сына Ахава, когда Иосафат еще был царем Иудеи, в Иудее начал царствовать Иорам, сын Иосафата.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17 Ему было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

18 Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

19 Но ради Своего слуги Давида Господь не хотел погубить Иудею. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

20 Во времена Иорама Эдом восстал против правления Иудеи и поставил себе царя.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

21 Тогда Иорам пошел в Цаир со всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его, но его войско бежало домой.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

22 И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

23 Что же до прочих событий правления Иорама и его дел, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

24 Иорам упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давида. Охозия, его сын, стал царем вместо него.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

25 На двенадцатом году правления израильского царя Иорама, сына Ахава, над Иудеей начал царствовать Охозия, сын Иорама.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26 Охозии было двадцать два года когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме один год. Его мать звали Аталия; она была внучкой Омри, царя Израиля.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

27 Он ходил путем дома Ахава и делал зло в глазах Господа, по примеру дома Ахава, ведь он породнился с домом Ахава через брак.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

28 Охозия ходил с Иорамом, сыном Ахава, воевать против Хазаила, царя Арама, под Рамот Галаадский. Арамеи ранили Иорама,

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

29 и царь Иорам вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, которые ему нанесли при Рамоте, когда он сражался с Хазаилом, царем Арама. Охозия, сын Иорама, царя Иудеи, отправился в Изреель навестить Иорама, сына Ахава, потому что тот был ранен.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

1.0x