Четвертая книга Царств

Глава 2

1 Когда Господь захотел вознести Илию на небо в вихре, Илия и Елисей шли из Гилгала.

2 Илия сказал Елисею: — Прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Вефиль. Но Елисей сказал: — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя! И они пошли в Вефиль.

3 Ученики пророков из Вефиля вышли к Елисею и спросили: — Знаешь ли ты, что Господь возьмет от тебя сегодня твоего господина? — Знаю, — ответил он. — Молчите.

4 Илия сказал ему: — Елисей, прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Иерихон. Он ответил: — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя! И они пошли в Иерихон.

5 Ученики пророков из Иерихона подошли к Елисею и спросили его: — Знаешь ли ты, что сегодня Господь возьмет от тебя твоего господина? — Знаю, — ответил он. — Молчите.

6 Илия сказал ему: — Прошу, останься здесь; Господь посылает меня к Иордану. Он ответил: — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя! И они вместе пошли дальше.

7 Пятьдесят человек из учеников пророческих пришли и встали поодаль напротив них, когда оба они остановились у Иордана.

8 Илия снял плащ, скатал его и ударил им по воде. Вода разомкнулась вправо и влево, и они оба переправились по сухой земле.

9 Когда они переправились, Илия сказал Елисею: — Скажи, что мне для тебя сделать, прежде чем я буду взят от тебя? — Дай мне унаследовать твой дух в двойной мере, — ответил Елисей.

10 — Трудного просишь, — сказал Илия. — Если ты увидишь, как я буду взят от тебя, то случится по-твоему, а если нет, то не случится.

11 Когда они еще шли и разговаривали, внезапно явились огненная колесница и огненные кони, разлучили их, и Илия вознесся в вихре на небо.

12 Елисей смотрел на это и кричал: — Отец мой! Отец мой! Колесница и конница Израиля! А когда он уже не мог его видеть, то взялся за одежду и разорвал ее.

13 Он подобрал плащ, который упал с Илии, пошел назад и встал на берегу Иордана.

14 Он взял тот упавший плащ и ударил им по воде. — Где сейчас Господь, Бог Илии? — сказал он. Когда он ударил по воде, она разомкнулась вправо и влево, и он переправился через реку.

15 Ученики пророков из Иерихона, которые видели это, сказали: — Дух Илии перешел на Елисея. Они вышли ему навстречу и поклонились до земли.

16 — У твоих слуг есть пятьдесят крепких мужчин, — сказали они. — Позволь, они пойдут и поищут твоего господина. Может быть, Дух Господень подхватил его и бросил на одной из гор или в одной из долин? — Нет, — ответил Елисей. — Не посылайте их.

17 Но они настаивали, пока он не сдался и не сказал: — Пошлите их. И они послали пятьдесят мужчин, которые искали три дня, но не нашли его.

18 Когда они вернулись к Елисею, который оставался в Иерихоне, он сказал им: — Разве я не говорил вам не ходить?

19 Жители города сказали Елисею: — Господин, как ты видишь, этот город расположен хорошо, но вода тут плохая, и земля бесплодна.

20 — Принесите мне новую чашу, — сказал он, — и положите в нее соли. Они принесли ему.

21 Он вышел к источнику и бросил в него соль, говоря: — Так говорит Господь: «Я исцелил эту воду. Никогда впредь не будет от нее ни смерти, ни бесплодия».

22 И по сегодняшний день вода остается здоровой по слову, которое сказал Елисей.

23 Оттуда Елисей пошел в Вефиль. Когда он шел по дороге, из города вышли мальчики, которые стали смеяться над ним: — Возносись, лысый! — кричали они. — Возносись, лысый!

24 Он обернулся, посмотрел на них и проклял их во имя Господа. Тогда из леса вышли две медведицы и растерзали из них сорок два мальчика.

25 А он пошел к горе Кармил и оттуда вернулся в Самарию.

2-а царiв

Розділ 2

1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в ви́хрі на небо, то йшов Ілля та Єлисе́й із Ґілґа́лу.

2 І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу.

3 І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“

4 І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну.

5 І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“

6 І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є.

7 І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном.

8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́...

9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“

10 А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“.

11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо...

12 А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні.

13 І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну.

14 І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!...

15 І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі,

16 та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“

17 Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́.

18 І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“?

19 І сказали люди того міста Єлисеєві: „Ось поло́ження цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплі́дна“.

20 А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому.

21 І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“

22 І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.

23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“

24 І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей.

25 А він пішов звідти до гори Карме́л, а звідти вернувся до Самарії.

Четвертая книга Царств

Глава 2

2-а царiв

Розділ 2

1 Когда Господь захотел вознести Илию на небо в вихре, Илия и Елисей шли из Гилгала.

1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в ви́хрі на небо, то йшов Ілля та Єлисе́й із Ґілґа́лу.

2 Илия сказал Елисею: — Прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Вефиль. Но Елисей сказал: — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя! И они пошли в Вефиль.

2 І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу.

3 Ученики пророков из Вефиля вышли к Елисею и спросили: — Знаешь ли ты, что Господь возьмет от тебя сегодня твоего господина? — Знаю, — ответил он. — Молчите.

3 І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“

4 Илия сказал ему: — Елисей, прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Иерихон. Он ответил: — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя! И они пошли в Иерихон.

4 І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну.

5 Ученики пророков из Иерихона подошли к Елисею и спросили его: — Знаешь ли ты, что сегодня Господь возьмет от тебя твоего господина? — Знаю, — ответил он. — Молчите.

5 І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“

6 Илия сказал ему: — Прошу, останься здесь; Господь посылает меня к Иордану. Он ответил: — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя! И они вместе пошли дальше.

6 І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є.

7 Пятьдесят человек из учеников пророческих пришли и встали поодаль напротив них, когда оба они остановились у Иордана.

7 І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном.

8 Илия снял плащ, скатал его и ударил им по воде. Вода разомкнулась вправо и влево, и они оба переправились по сухой земле.

8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́...

9 Когда они переправились, Илия сказал Елисею: — Скажи, что мне для тебя сделать, прежде чем я буду взят от тебя? — Дай мне унаследовать твой дух в двойной мере, — ответил Елисей.

9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“

10 — Трудного просишь, — сказал Илия. — Если ты увидишь, как я буду взят от тебя, то случится по-твоему, а если нет, то не случится.

10 А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“.

11 Когда они еще шли и разговаривали, внезапно явились огненная колесница и огненные кони, разлучили их, и Илия вознесся в вихре на небо.

11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо...

12 Елисей смотрел на это и кричал: — Отец мой! Отец мой! Колесница и конница Израиля! А когда он уже не мог его видеть, то взялся за одежду и разорвал ее.

12 А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні.

13 Он подобрал плащ, который упал с Илии, пошел назад и встал на берегу Иордана.

13 І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну.

14 Он взял тот упавший плащ и ударил им по воде. — Где сейчас Господь, Бог Илии? — сказал он. Когда он ударил по воде, она разомкнулась вправо и влево, и он переправился через реку.

14 І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!...

15 Ученики пророков из Иерихона, которые видели это, сказали: — Дух Илии перешел на Елисея. Они вышли ему навстречу и поклонились до земли.

15 І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі,

16 — У твоих слуг есть пятьдесят крепких мужчин, — сказали они. — Позволь, они пойдут и поищут твоего господина. Может быть, Дух Господень подхватил его и бросил на одной из гор или в одной из долин? — Нет, — ответил Елисей. — Не посылайте их.

16 та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“

17 Но они настаивали, пока он не сдался и не сказал: — Пошлите их. И они послали пятьдесят мужчин, которые искали три дня, но не нашли его.

17 Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́.

18 Когда они вернулись к Елисею, который оставался в Иерихоне, он сказал им: — Разве я не говорил вам не ходить?

18 І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“?

19 Жители города сказали Елисею: — Господин, как ты видишь, этот город расположен хорошо, но вода тут плохая, и земля бесплодна.

19 І сказали люди того міста Єлисеєві: „Ось поло́ження цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплі́дна“.

20 — Принесите мне новую чашу, — сказал он, — и положите в нее соли. Они принесли ему.

20 А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому.

21 Он вышел к источнику и бросил в него соль, говоря: — Так говорит Господь: «Я исцелил эту воду. Никогда впредь не будет от нее ни смерти, ни бесплодия».

21 І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“

22 И по сегодняшний день вода остается здоровой по слову, которое сказал Елисей.

22 І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.

23 Оттуда Елисей пошел в Вефиль. Когда он шел по дороге, из города вышли мальчики, которые стали смеяться над ним: — Возносись, лысый! — кричали они. — Возносись, лысый!

23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“

24 Он обернулся, посмотрел на них и проклял их во имя Господа. Тогда из леса вышли две медведицы и растерзали из них сорок два мальчика.

24 І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей.

25 А он пошел к горе Кармил и оттуда вернулся в Самарию.

25 А він пішов звідти до гори Карме́л, а звідти вернувся до Самарії.

1.0x