Библия - Обещанное Восстановление

Четвертая книга Царств

Глава 19

1 Когда царь Езекия услышал это, он разорвал на себе одежду, надел рубище и пошел в дом Господа.

2 Он послал распорядителя дворца Элиакима, писаря Шевну и старших священников, одетых в рубище, к пророку Исаии, сыну Амоца.

3 Они сказали ему: — Так говорит Езекия: «Сегодня день беды, наказания и бесчестия; словно дитя вот-вот должно родиться, а родить нет силы.

4 Может быть, Господь, твой Бог, услышит все слова главного виночерпия, которого его господин, царь Ассирии, послал глумиться над живым Богом, и накажет его за слова, которые услышал Господь, твой Бог. Вознеси же молитву за тех, кто еще жив».

5 Когда приближенные царя Езекии пришли к Исаии,

6 тот сказал им: — Скажите своему господину: «Так говорит Господь: „Не бойся того, что ты слышал — тех слов, которыми оскорбляли Меня слуги царя Ассирии.

7 Вот Я пошлю в него такой дух, что когда он услышит одну весть, то будет вынужден вернуться в свою страну. А там Я поражу его, и он падет от меча“».

8 Когда главный виночерпий услышал, что царь Ассирии оставил Лахиш, он вернулся и нашел царя осаждающим Ливну.

9 Синаххериб получил весть, что Тиргака, царь Куша, идет на него войной. Тогда он опять послал к Езекии послов, чтобы сказать:

10 — Скажите Езекии, царю Иудеи: «Не давай Богу, на Которого ты надеешься, обманывать тебя, когда Он говорит: „Иерусалим не будет отдан царю Ассирии“.

11 Ты же слышал о том, что цари Ассирии сделали со всеми странами, предав их полному уничтожению. А разве ты уцелеешь?

12 Разве боги народов, истребленных моими отцами, боги Гозана, Харрана, Рецефа и народа Едена, который был в Телассаре, спасли их?

13 Где теперь царь Хамата, царь Арпада, цари городов Сепарваима, Ены или Иввы?»

14 Езекия получил письмо через послов и прочитал его. Тогда он пошел в дом Господа и развернул его перед Господом.

15 Езекия молился Господу: — О Господи, Бог Израиля, восседающий на херувимах, лишь Ты — Бог над всеми земными царствами. Ты создал небо и землю.

16 Склони, Господи, ухо Свое и услышь; открой, Господи, глаза Свои и взгляни; услышь слова Синаххериба, которые он послал, чтобы глумиться над живым Богом.

17 Правда, Господи, что ассирийские цари погубили эти народы и их страны,

18 бросили их богов в огонь и уничтожили их, потому что то были не боги, а только дерево и камень, обработанные руками человека.

19 Теперь, Господи, наш Бог, молю, избавь нас от его руки, чтобы все царства земные узнали, что только Ты, Господи, — Бог.

20 Исаия, сын Амоца, послал сказать Езекии: — Так говорит Господь, Бог Израиля: «Я услышал твою молитву о Синаххерибе, царе Ассирии».

21 Вот слово, которое сказал о нем Господь: — Девственная дочь Сиона, презирает тебя, над тобой смеется. Дочь Иерусалима вслед тебе головой качает.

22 Ты над кем глумился, кого оскорблял? На кого ты повысил голос и глаза надменные поднял? На Святого Израилева!

23 Через своих послов ты глумился над Владыкой. Ты сказал: «Со множеством моих колесниц я поднялся на горные вершины, на дальние склоны Ливана. Я срубил его высочайшие кедры, его лучшие кипарисы. Я достиг его самых отдаленных мест, его наилучших лесов.

24 Я копал колодцы и пил воду чужих земель. Ступнями своих ног я иссушил все реки Египта».

25 Разве ты не слышал? Давно Я это определил, в древние дни задумал. Теперь Я это исполнил, дав тебе превратить укрепленные города в груды развалин.

26 Их жители обессилены, испуганы, опозорены. Они — как растения в поле, как нежные зеленые побеги, как трава, пробившаяся на крыше, опаленная, прежде чем вырасти.

27 Но Я знаю, когда ты садишься, когда выходишь и входишь, и как ты гневаешься на Меня.

28 За твою ярость против Меня и за твою надменность, что достигла Моих ушей, Я продену в твой нос Мое кольцо, и вложу в твой рот Мои удила, и верну тебя назад той дорогой, которой ты пришел.

29 Это будет тебе знамением, Езекия: В этом году вы будете есть то, что вырастет само собой, а в следующем году то, что вырастет из этого. Но в третий год сейте и жните, сажайте виноградники и ешьте их плоды.

30 Уцелевшие из дома Иуды опять пустят корни внизу и принесут плод наверху.

31 Ведь из Иерусалима выйдет остаток, и с горы Сион — уцелевшие. Это совершит ревность Господа Сил.

32 Поэтому Господь говорит о царе Ассирии так: — Он не войдет в этот город и не пустит сюда стрелы. Он не приступит к нему со щитом и не насыплет против него осадного вала.

33 Он вернется той же дорогой, какой пришел, он не войдет в этот город, — возвещает Господь. —

34 Я защищу этот город и спасу его, ради Себя и ради Давида, Моего слуги.

35 В ту же ночь Ангел Господень вышел и предал смерти в лагере ассирийцев сто восемьдесят пять тысяч человек. Когда на следующее утро люди проснулись, то увидели повсюду мертвые тела.

36 Тогда Синаххериб, царь Ассирии, снял лагерь и ушел. Он возвратился домой и жил в Ниневии.

37 Однажды, когда он поклонялся в храме своего бога Нисроха, его сыновья Адрамелех и Сарецер поразили его мечом и бежали в араратскую землю. А Асархаддон, его сын, стал царем вместо него.

2-а царiв

Розділ 19

1 І сталося, як почув це цар Єзекі́я, то розде́р свої шати та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому.

2 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та нару́ги! Бо підійшли діти аж до виходу утро́би, та немає сили породити!

4 Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

6 І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!

7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“.

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Ось він вийшов воювати з тобою!“ то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:

10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: „Нехай не зво́дить тебе Бог твій, що ти наді́єшся на Нього, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.

11 Ось ти чув, що́ зроби́ли асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урято́ваний?

12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“

14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одного листа перед Господнім лицем.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: „Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херуви́мах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса́ та землю!

16 Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!

17 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край.

18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

21 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму!

22 Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого!

23 Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду.

24 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

25 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх...

26 А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло...

27 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення.

28 За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.

30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру.

31 Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!

32 Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле!

33 Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь!

34 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“!

35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи!

36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї.

37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

Четвертая книга Царств Глава 19	2-а царiв Розділ 19
1 Когда царь Езекия услышал это, он разорвал на себе одежду, надел рубище и пошел в дом Господа.	1 І сталося, як почув це цар Єзекі́я, то розде́р свої шати та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому.
2 Он послал распорядителя дворца Элиакима, писаря Шевну и старших священников, одетых в рубище, к пророку Исаии, сыну Амоца.	2 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
3 Они сказали ему: — Так говорит Езекия: «Сегодня день беды, наказания и бесчестия; словно дитя вот-вот должно родиться, а родить нет силы.	3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та нару́ги! Бо підійшли діти аж до виходу утро́би, та немає сили породити!
4 Может быть, Господь, твой Бог, услышит все слова главного виночерпия, которого его господин, царь Ассирии, послал глумиться над живым Богом, и накажет его за слова, которые услышал Господь, твой Бог. Вознеси же молитву за тех, кто еще жив».	4 Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“.
5 Когда приближенные царя Езекии пришли к Исаии,	5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
6 тот сказал им: — Скажите своему господину: «Так говорит Господь: „Не бойся того, что ты слышал — тех слов, которыми оскорбляли Меня слуги царя Ассирии.	6 І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!
7 Вот Я пошлю в него такой дух, что когда он услышит одну весть, то будет вынужден вернуться в свою страну. А там Я поражу его, и он падет от меча“».	7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“.
8 Когда главный виночерпий услышал, что царь Ассирии оставил Лахиш, он вернулся и нашел царя осаждающим Ливну.	8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
9 Синаххериб получил весть, что Тиргака, царь Куша, идет на него войной. Тогда он опять послал к Езекии послов, чтобы сказать:	9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Ось він вийшов воювати з тобою!“ то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:
10 — Скажите Езекии, царю Иудеи: «Не давай Богу, на Которого ты надеешься, обманывать тебя, когда Он говорит: „Иерусалим не будет отдан царю Ассирии“.	10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: „Нехай не зво́дить тебе Бог твій, що ти наді́єшся на Нього, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.
11 Ты же слышал о том, что цари Ассирии сделали со всеми странами, предав их полному уничтожению. А разве ты уцелеешь?	11 Ось ти чув, що́ зроби́ли асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урято́ваний?
12 Разве боги народов, истребленных моими отцами, боги Гозана, Харрана, Рецефа и народа Едена, который был в Телассаре, спасли их?	12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 Где теперь царь Хамата, царь Арпада, цари городов Сепарваима, Ены или Иввы?»	13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“
14 Езекия получил письмо через послов и прочитал его. Тогда он пошел в дом Господа и развернул его перед Господом.	14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одного листа перед Господнім лицем.
15 Езекия молился Господу: — О Господи, Бог Израиля, восседающий на херувимах, лишь Ты — Бог над всеми земными царствами. Ты создал небо и землю.	15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: „Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херуви́мах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса́ та землю!
16 Склони, Господи, ухо Свое и услышь; открой, Господи, глаза Свои и взгляни; услышь слова Синаххериба, которые он послал, чтобы глумиться над живым Богом.	16 Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!
17 Правда, Господи, что ассирийские цари погубили эти народы и их страны,	17 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край.
18 бросили их богов в огонь и уничтожили их, потому что то были не боги, а только дерево и камень, обработанные руками человека.	18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
19 Теперь, Господи, наш Бог, молю, избавь нас от его руки, чтобы все царства земные узнали, что только Ты, Господи, — Бог.	19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“
20 Исаия, сын Амоца, послал сказать Езекии: — Так говорит Господь, Бог Израиля: «Я услышал твою молитву о Синаххерибе, царе Ассирии».	20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
21 Вот слово, которое сказал о нем Господь: — Девственная дочь Сиона, презирает тебя, над тобой смеется. Дочь Иерусалима вслед тебе головой качает.	21 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму!
22 Ты над кем глумился, кого оскорблял? На кого ты повысил голос и глаза надменные поднял? На Святого Израилева!	22 Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого!
23 Через своих послов ты глумился над Владыкой. Ты сказал: «Со множеством моих колесниц я поднялся на горные вершины, на дальние склоны Ливана. Я срубил его высочайшие кедры, его лучшие кипарисы. Я достиг его самых отдаленных мест, его наилучших лесов.	23 Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду.
24 Я копал колодцы и пил воду чужих земель. Ступнями своих ног я иссушил все реки Египта».	24 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки!
25 Разве ты не слышал? Давно Я это определил, в древние дни задумал. Теперь Я это исполнил, дав тебе превратить укрепленные города в груды развалин.	25 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх...
26 Их жители обессилены, испуганы, опозорены. Они — как растения в поле, как нежные зеленые побеги, как трава, пробившаяся на крыше, опаленная, прежде чем вырасти.	26 А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло...
27 Но Я знаю, когда ты садишься, когда выходишь и входишь, и как ты гневаешься на Меня.	27 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення.
28 За твою ярость против Меня и за твою надменность, что достигла Моих ушей, Я продену в твой нос Мое кольцо, и вложу в твой рот Мои удила, и верну тебя назад той дорогой, которой ты пришел.	28 За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!
29 Это будет тебе знамением, Езекия: В этом году вы будете есть то, что вырастет само собой, а в следующем году то, что вырастет из этого. Но в третий год сейте и жните, сажайте виноградники и ешьте их плоды.	29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.
30 Уцелевшие из дома Иуды опять пустят корни внизу и принесут плод наверху.	30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру.
31 Ведь из Иерусалима выйдет остаток, и с горы Сион — уцелевшие. Это совершит ревность Господа Сил.	31 Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!
32 Поэтому Господь говорит о царе Ассирии так: — Он не войдет в этот город и не пустит сюда стрелы. Он не приступит к нему со щитом и не насыплет против него осадного вала.	32 Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле!
33 Он вернется той же дорогой, какой пришел, он не войдет в этот город, — возвещает Господь. —	33 Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь!
34 Я защищу этот город и спасу его, ради Себя и ради Давида, Моего слуги.	34 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“!
35 В ту же ночь Ангел Господень вышел и предал смерти в лагере ассирийцев сто восемьдесят пять тысяч человек. Когда на следующее утро люди проснулись, то увидели повсюду мертвые тела.	35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи!
36 Тогда Синаххериб, царь Ассирии, снял лагерь и ушел. Он возвратился домой и жил в Ниневии.	36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї.
37 Однажды, когда он поклонялся в храме своего бога Нисроха, его сыновья Адрамелех и Сарецер поразили его мечом и бежали в араратскую землю. А Асархаддон, его сын, стал царем вместо него.	37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Четвертая книга Царств

Глава 19

2-а царiв

Розділ 19

Четвертая книга Царств

Глава 19

2-а царiв

Розділ 19

Ветхий завет

Новый завет

Четвертая книга Царств

Глава 19

2-а царiв

Розділ 19

Четвертая книга Царств

Глава 19

2-а царiв

Розділ 19

Ветхий
завет

Новый
завет