Четвертая книга ЦарствГлава 11 |
|
1 |
|
2 Но Иосавеф, дочь царя Иорама и сестра Охозии, взяла Иоаша, сына Охозии, выкрала его из среды царских сыновей, которых должны были убить, и спрятала его вместе с кормилицей в спальне. Так она укрыла его от Аталии, и он не был убит. |
|
3 Он скрывался с кормилицей в доме Господа шесть лет, пока Аталия правила страной. |
|
4 |
|
5 Он приказал им: |
|
6 вторая треть — ворота Сур и последняя треть — ворота, что за дворцовыми стражниками. Вы никого не должны подпускать к дому. |
|
7 А два ваших подразделения, что обычно уходят со службы в субботу, должны остаться при доме Господа охранять царя. |
|
8 Встаньте вокруг царя, каждый с оружием в руках, и убивайте всякого, кто подойдет к вашим рядам. Будьте при царе, куда бы он ни пошел. |
|
9 |
|
10 Он раздал сотникам копья и щиты, которые некогда принадлежали царю Давиду и находились в доме Господа. |
|
11 Стражи с оружием в руках встали вокруг царя от южной стороны дома до северной, вокруг жертвенника и дома. |
|
12 |
|
13 |
|
14 Она посмотрела и увидела: у колонны, как велит обычай, стоял царь! Возле него были начальники отрядов и трубачи, и весь народ страны ликовал и трубил в трубы. Аталия разорвала на себе одежду и закричала: |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 Весь народ страны пошел к храму Баала и разрушил его. Они разбили на куски жертвенники и идолов и убили перед жертвенниками Маттана, жреца Баала. |
|
19 Он взял с собой сотников, царскую охрану, дворцовую стражу и весь народ страны, и они вместе вывели царя из дома Господа и вошли в царский дворец через ворота Стражи. Царь сел на свое место на царском престоле, |
|
20 и весь народ страны ликовал. А город, после того как Аталия была убита мечом в царском дворце, успокоился. |
|
21 |
2-а царiвРозділ 11 |
|
1 |
|
2 А Єгошева, дочка́ царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вби́ваних царськи́х синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімна́ті. І схова́ли його від Аталії, і він не був забитий. |
|
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм. |
|
4 А сьомого року послав Єгоя́да, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царсько́го сина. |
|
5 І він наказав їм, говорячи: „Оце та річ, яку зро́бите. Третина з вас, що прихо́дите в суботу, будете виконувати сторо́жу царсько́го дому. |
|
6 А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігуна́ми, — і будете виконувати сторо́жу дому на зміну. |
|
7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторо́жу Господнього дому при цареві. |
|
8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його“. |
|
9 І зроби́ли сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли́ кожен людей своїх, що прихо́дять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди. |
|
10 І дав священик сотникам списи́ та щити́, що нале́жали цареві Давидові, що були в Господньому домі. |
|
11 І постава́ли бігуни́, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навколо біля царя. |
|
12 А він вивів царе́вого сина, і поклав на нього корону та нараме́нники. І зробили вони його царем, і пома́зали його, і вдарили в долоні та й крикнули: „Нехай живе цар!“ |
|
13 І почула Аталія голос бігунів та наро́ду, і прийшла до народу до Господнього дому. |
|
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за зви́чаєм на помо́сті, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ кра́ю тішиться та сурми́ть у су́рми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Зрада, зрада!“ |
|
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над ві́йськом, і сказав до них: „Ви́провадьте її поза ряди́, а хто пі́де за нею, того́ забийте мечем!“ Бо священик сказав: „Нехай вона не буде забита в Господньому домі!“ |
|
16 І зробили їй про́хід, і вона прийшла Кінським входом до царсько́го дому, і там була́ забита. |
|
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом. |
|
18 І ввійшов увесь наро́д Кра́ю до Ваалового дому, та й порозбива́ли його та же́ртівники його, і бовва́нів його зовсі́м полама́ли, а Маттана, Ваалового священика, убили перед же́ртівниками. А при Господньому домі священик поставив ва́рти. |
|
19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ кра́ю, і ви́вели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царсько́го дому, і той сів на царсько́му троні. |
|
20 І тішився ввесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлось. А Аталію вбили мечем у царсько́му домі. |
|
21 |
Четвертая книга ЦарствГлава 11 |
2-а царiвРозділ 11 |
|
1 |
1 |
|
2 Но Иосавеф, дочь царя Иорама и сестра Охозии, взяла Иоаша, сына Охозии, выкрала его из среды царских сыновей, которых должны были убить, и спрятала его вместе с кормилицей в спальне. Так она укрыла его от Аталии, и он не был убит. |
2 А Єгошева, дочка́ царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вби́ваних царськи́х синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімна́ті. І схова́ли його від Аталії, і він не був забитий. |
|
3 Он скрывался с кормилицей в доме Господа шесть лет, пока Аталия правила страной. |
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм. |
|
4 |
4 А сьомого року послав Єгоя́да, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царсько́го сина. |
|
5 Он приказал им: |
5 І він наказав їм, говорячи: „Оце та річ, яку зро́бите. Третина з вас, що прихо́дите в суботу, будете виконувати сторо́жу царсько́го дому. |
|
6 вторая треть — ворота Сур и последняя треть — ворота, что за дворцовыми стражниками. Вы никого не должны подпускать к дому. |
6 А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігуна́ми, — і будете виконувати сторо́жу дому на зміну. |
|
7 А два ваших подразделения, что обычно уходят со службы в субботу, должны остаться при доме Господа охранять царя. |
7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторо́жу Господнього дому при цареві. |
|
8 Встаньте вокруг царя, каждый с оружием в руках, и убивайте всякого, кто подойдет к вашим рядам. Будьте при царе, куда бы он ни пошел. |
8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його“. |
|
9 |
9 І зроби́ли сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли́ кожен людей своїх, що прихо́дять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди. |
|
10 Он раздал сотникам копья и щиты, которые некогда принадлежали царю Давиду и находились в доме Господа. |
10 І дав священик сотникам списи́ та щити́, що нале́жали цареві Давидові, що були в Господньому домі. |
|
11 Стражи с оружием в руках встали вокруг царя от южной стороны дома до северной, вокруг жертвенника и дома. |
11 І постава́ли бігуни́, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навколо біля царя. |
|
12 |
12 А він вивів царе́вого сина, і поклав на нього корону та нараме́нники. І зробили вони його царем, і пома́зали його, і вдарили в долоні та й крикнули: „Нехай живе цар!“ |
|
13 |
13 І почула Аталія голос бігунів та наро́ду, і прийшла до народу до Господнього дому. |
|
14 Она посмотрела и увидела: у колонны, как велит обычай, стоял царь! Возле него были начальники отрядов и трубачи, и весь народ страны ликовал и трубил в трубы. Аталия разорвала на себе одежду и закричала: |
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за зви́чаєм на помо́сті, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ кра́ю тішиться та сурми́ть у су́рми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Зрада, зрада!“ |
|
15 |
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над ві́йськом, і сказав до них: „Ви́провадьте її поза ряди́, а хто пі́де за нею, того́ забийте мечем!“ Бо священик сказав: „Нехай вона не буде забита в Господньому домі!“ |
|
16 |
16 І зробили їй про́хід, і вона прийшла Кінським входом до царсько́го дому, і там була́ забита. |
|
17 |
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом. |
|
18 Весь народ страны пошел к храму Баала и разрушил его. Они разбили на куски жертвенники и идолов и убили перед жертвенниками Маттана, жреца Баала. |
18 І ввійшов увесь наро́д Кра́ю до Ваалового дому, та й порозбива́ли його та же́ртівники його, і бовва́нів його зовсі́м полама́ли, а Маттана, Ваалового священика, убили перед же́ртівниками. А при Господньому домі священик поставив ва́рти. |
|
19 Он взял с собой сотников, царскую охрану, дворцовую стражу и весь народ страны, и они вместе вывели царя из дома Господа и вошли в царский дворец через ворота Стражи. Царь сел на свое место на царском престоле, |
19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ кра́ю, і ви́вели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царсько́го дому, і той сів на царсько́му троні. |
|
20 и весь народ страны ликовал. А город, после того как Аталия была убита мечом в царском дворце, успокоился. |
20 І тішився ввесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлось. А Аталію вбили мечем у царсько́му домі. |
|
21 |
21 |