Вторая книга ПаралипоменонГлава 30 |
|
1 |
|
2 Царь, его приближенные и все собрание в Иерусалиме решили на совете праздновать Пасху во втором месяце. |
|
3 Они не могли отпраздновать ее в установленное время, потому что не хватало священников, которые успели бы освятиться, и народ еще не собирался в Иерусалиме. |
|
4 Это решение понравилось и царю, и всему собранию. |
|
5 Они решили объявить по всему Израилю, от Вирсавии до Дана, чтобы народ шел в Иерусалим праздновать Пасху Господу, Богу Израиля, потому что ее не отмечали всенародно, как было предписано. |
|
6 |
|
7 Не будьте, как ваши отцы и братья, которые нарушили верность Господу, Богу их отцов, за что Он предал их на опустошение, как вы и видите. |
|
8 Не будьте упрямыми, как ваши отцы; покоритесь Господу. Придите в святилище, которое Он освятил навеки. Служите Господу, вашему Богу, чтобы Его пылающий гнев на вас прекратился. |
|
9 Если вы вернетесь к Господу, то взявшие в плен ваших родичей и детей пожалеют их, и они вернутся в эту страну, потому что Господь, ваш Бог, милостив и милосерден. Он не отвернет от вас Своего лица, если вы возвратитесь к Нему». |
|
10 |
|
11 И все же некоторые из родов Асира, Манассии и Завулона смирили себя и пришли в Иерусалим. |
|
12 Да и в Иудее рука Божья была на народе, даровав им единомыслие, чтобы им выполнить то, что по слову Господа велели царь и его приближенные. |
|
13 |
|
14 Они приступили к работе, и разрушили в Иерусалиме жертвенники, и убрали все жертвенники для возжигания им благовоний, и бросили их в долину Кедрон. |
|
15 |
|
16 Они встали на свои обычные места, как предписано Законом Моисея, Божьего человека. Священники кропили кровью, которую подавали им левиты. |
|
17 Так как многие в толпе не освятились, левитам пришлось закалывать пасхальных ягнят за всех, кто был ритуально нечист и не мог посвятить своего ягненка Господу. |
|
18 Большая часть народа, где было много паломников из родов Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона, не очистилась, но ела Пасху, нарушая предписание. |
|
19 Но Езекия помолился за них, сказав: |
|
20 |
|
21 Израильтяне, которые были в Иерусалиме, отмечали праздник Пресных хлебов семь дней с великой радостью, а левиты и священники каждый день пели хвалебные песни Господу под звуки Господних музыкальных инструментов. |
|
22 Езекия милостиво говорил со всеми левитами, которые обнаружили хорошие познания в Господней службе. В течение семи дней они ели полагавшуюся им долю, приносили жертвы примирения и открыто признавали свои грехи перед Господом, Богом их отцов. |
|
23 |
|
24 Ведь царь Иудеи Езекия распорядился выдать собранию тысячу быков и семь тысяч овец и коз, а приближенные дали им тысячу быков и десять тысяч овец и коз. Много священников подготовилось к священной службе. |
|
25 Все собрание Иудеи радовалось вместе со священниками, и левитами, и всеми, кто собрался из Израиля, считая и чужеземцев, явившихся из Израиля и живших в Иудее. |
|
26 В Иерусалиме царила великая радость, ведь со дней царя Израиля Соломона, сына Давида, в Иерусалиме не бывало ничего подобного. |
|
27 Священники и левиты встали благословить народ, и Бог услышал их, потому что их молитва достигла небес, Его святого жилища. |
2-а хронiкиРозділ 30 |
|
1 |
|
2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця. |
|
3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму. |
|
4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору. |
|
5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано. |
|
6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів. |
|
7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите. |
|
8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого. |
|
9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“. |
|
10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх. |
|
11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму. |
|
12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом. |
|
13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний. |
|
14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н. |
|
15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому. |
|
16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів. |
|
17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа. |
|
18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному, |
|
19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“. |
|
20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ. |
|
21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою. |
|
22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх. |
|
23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості. |
|
24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків. |
|
25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї. |
|
26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі! |
|
27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с! |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 30 |
2-а хронiкиРозділ 30 |
|
1 |
1 |
|
2 Царь, его приближенные и все собрание в Иерусалиме решили на совете праздновать Пасху во втором месяце. |
2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця. |
|
3 Они не могли отпраздновать ее в установленное время, потому что не хватало священников, которые успели бы освятиться, и народ еще не собирался в Иерусалиме. |
3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму. |
|
4 Это решение понравилось и царю, и всему собранию. |
4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору. |
|
5 Они решили объявить по всему Израилю, от Вирсавии до Дана, чтобы народ шел в Иерусалим праздновать Пасху Господу, Богу Израиля, потому что ее не отмечали всенародно, как было предписано. |
5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано. |
|
6 |
6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів. |
|
7 Не будьте, как ваши отцы и братья, которые нарушили верность Господу, Богу их отцов, за что Он предал их на опустошение, как вы и видите. |
7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите. |
|
8 Не будьте упрямыми, как ваши отцы; покоритесь Господу. Придите в святилище, которое Он освятил навеки. Служите Господу, вашему Богу, чтобы Его пылающий гнев на вас прекратился. |
8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого. |
|
9 Если вы вернетесь к Господу, то взявшие в плен ваших родичей и детей пожалеют их, и они вернутся в эту страну, потому что Господь, ваш Бог, милостив и милосерден. Он не отвернет от вас Своего лица, если вы возвратитесь к Нему». |
9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“. |
|
10 |
10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх. |
|
11 И все же некоторые из родов Асира, Манассии и Завулона смирили себя и пришли в Иерусалим. |
11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму. |
|
12 Да и в Иудее рука Божья была на народе, даровав им единомыслие, чтобы им выполнить то, что по слову Господа велели царь и его приближенные. |
12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом. |
|
13 |
13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний. |
|
14 Они приступили к работе, и разрушили в Иерусалиме жертвенники, и убрали все жертвенники для возжигания им благовоний, и бросили их в долину Кедрон. |
14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н. |
|
15 |
15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому. |
|
16 Они встали на свои обычные места, как предписано Законом Моисея, Божьего человека. Священники кропили кровью, которую подавали им левиты. |
16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів. |
|
17 Так как многие в толпе не освятились, левитам пришлось закалывать пасхальных ягнят за всех, кто был ритуально нечист и не мог посвятить своего ягненка Господу. |
17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа. |
|
18 Большая часть народа, где было много паломников из родов Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона, не очистилась, но ела Пасху, нарушая предписание. |
18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному, |
|
19 Но Езекия помолился за них, сказав: |
19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“. |
|
20 |
20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ. |
|
21 Израильтяне, которые были в Иерусалиме, отмечали праздник Пресных хлебов семь дней с великой радостью, а левиты и священники каждый день пели хвалебные песни Господу под звуки Господних музыкальных инструментов. |
21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою. |
|
22 Езекия милостиво говорил со всеми левитами, которые обнаружили хорошие познания в Господней службе. В течение семи дней они ели полагавшуюся им долю, приносили жертвы примирения и открыто признавали свои грехи перед Господом, Богом их отцов. |
22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх. |
|
23 |
23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості. |
|
24 Ведь царь Иудеи Езекия распорядился выдать собранию тысячу быков и семь тысяч овец и коз, а приближенные дали им тысячу быков и десять тысяч овец и коз. Много священников подготовилось к священной службе. |
24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків. |
|
25 Все собрание Иудеи радовалось вместе со священниками, и левитами, и всеми, кто собрался из Израиля, считая и чужеземцев, явившихся из Израиля и живших в Иудее. |
25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї. |
|
26 В Иерусалиме царила великая радость, ведь со дней царя Израиля Соломона, сына Давида, в Иерусалиме не бывало ничего подобного. |
26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі! |
|
27 Священники и левиты встали благословить народ, и Бог услышал их, потому что их молитва достигла небес, Его святого жилища. |
27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с! |