Вторая книга Паралипоменон

Глава 26

1 После этого весь народ Иудеи взял Уззию, которому было шестнадцать лет, и сделал его царем вместо его отца Амасии.

2 Это он отстроил порт Элат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками.

3 Уззии было шестнадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме пятьдесят два года. Его мать звали Иехолия, она была родом из Иерусалима.

4 Он делал то, что было правильным в глазах Господа, как и его отец Амасия.

5 Он искал Бога при жизни Захарии, который наставлял его в страхе Божьем. Пока он искал Господа, Бог посылал ему успех.

6 Он пошел войной на филистимлян и разрушил стены Гата, Иавнеи и Ашдода. После этого он отстроил города рядом с Ашдодом и в других местах среди филистимлян.

7 Бог помогал ему в битве против филистимлян, арабов, которые жили в Гур-Баале, и меунитян.

8 Аммонитяне платили Уззии дань, и его слава дошла до Египта, потому что он стал очень могуществен.

9 Уззия возвел башни в Иерусалиме над Угловыми воротами, над воротами Долины и на углу стены и укрепил их.

10 Он возвел башни и в пустыне и вытесал много хранилищ для воды, потому что у него было много скота в предгорьях и на равнине. А в горах и на плодородных землях у него трудились землепашцы и виноградари. Он любил земледелие.

11 У Уззии было хорошо обученное войско, готовое выступить на войну по отделениям, по числу в списках, составленных писарем Иеилом и чиновником Маасеей под руководством Ханании, одного из царских сановников.

12 Общим счетом глав храбрых воинов было две тысячи шестьсот человек.

13 Под их началом было войско из трехсот семи тысяч пятисот воинов, обученных сражаться — огромная сила, чтобы помогать царю в битве против врагов.

14 Уззия заготовил для всего войска щиты, копья, шлемы, латы, луки и камни для пращей.

15 В Иерусалиме он соорудил машины, придуманные искусными мастерами, чтобы с башен и с углов городских стен пускать стрелы и метать огромные камни. Слава о нем распространилась далеко, он получал большую помощь, пока не стал могущественным.

16 Но когда Уззия обрел могущество, гордыня привела его к падению. Он нарушил верность Господу, своему Богу, и вошел в Господень храм, чтобы возжечь жертвенные благовония на кадильном жертвеннике.

17 Священник Азария и с ним еще восемьдесят священников, мужественных людей, вошли вслед за ним,

18 преградили ему путь и сказали: — Не подобает тебе, Уззия, возжигать Господу благовония. Это удел священников, потомков Аарона, которые были посвящены, чтобы возжигать благовония. Покинь святилище — ты совершил преступление и не будешь в чести у Господа Бога!

19 Уззия, который держал в руке кадильницу и был уже готов совершать приношение, разгневался. И в то время, когда он гневался на священников у него на лбу появилась проказа. Это произошло на глазах у священников, в доме Господа, перед кадильным жертвенником.

20 Когда первосвященник Азария и все остальные священники посмотрели на него, они увидели, что у него на лбу проказа, и поспешили вывести его оттуда. Да и сам он спешил уйти, потому что Господь поразил его.

21 Царь Уззия был прокаженным до самой его смерти. Он жил в отдельном доме, прокаженный, отлученный от Господнего дома. Иотам, его сын, распоряжался в царском дворце и управлял народом страны.

22 Прочие события правления Уззии, от первых до последних, записал пророк Исаия, сын Амоца.

23 Уззия упокоился со своими предками и был похоронен рядом с ними на поле для погребения, которое принадлежало царям, потому что народ говорил: «Он прокаженный». А Иотам, его сын, стал царем вместо него.

2-а хронiки

Розділ 26

1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.

2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.

3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.

4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.

5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.

6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.

7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.

9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх.

10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.

11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників.

12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень.

13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога.

14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння.

15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним.

16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.

17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.

18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“

19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...

20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!

21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.

22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 26

2-а хронiки

Розділ 26

1 После этого весь народ Иудеи взял Уззию, которому было шестнадцать лет, и сделал его царем вместо его отца Амасии.

1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.

2 Это он отстроил порт Элат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками.

2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.

3 Уззии было шестнадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме пятьдесят два года. Его мать звали Иехолия, она была родом из Иерусалима.

3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.

4 Он делал то, что было правильным в глазах Господа, как и его отец Амасия.

4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.

5 Он искал Бога при жизни Захарии, который наставлял его в страхе Божьем. Пока он искал Господа, Бог посылал ему успех.

5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.

6 Он пошел войной на филистимлян и разрушил стены Гата, Иавнеи и Ашдода. После этого он отстроил города рядом с Ашдодом и в других местах среди филистимлян.

6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.

7 Бог помогал ему в битве против филистимлян, арабов, которые жили в Гур-Баале, и меунитян.

7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

8 Аммонитяне платили Уззии дань, и его слава дошла до Египта, потому что он стал очень могуществен.

8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.

9 Уззия возвел башни в Иерусалиме над Угловыми воротами, над воротами Долины и на углу стены и укрепил их.

9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх.

10 Он возвел башни и в пустыне и вытесал много хранилищ для воды, потому что у него было много скота в предгорьях и на равнине. А в горах и на плодородных землях у него трудились землепашцы и виноградари. Он любил земледелие.

10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.

11 У Уззии было хорошо обученное войско, готовое выступить на войну по отделениям, по числу в списках, составленных писарем Иеилом и чиновником Маасеей под руководством Ханании, одного из царских сановников.

11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників.

12 Общим счетом глав храбрых воинов было две тысячи шестьсот человек.

12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень.

13 Под их началом было войско из трехсот семи тысяч пятисот воинов, обученных сражаться — огромная сила, чтобы помогать царю в битве против врагов.

13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога.

14 Уззия заготовил для всего войска щиты, копья, шлемы, латы, луки и камни для пращей.

14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння.

15 В Иерусалиме он соорудил машины, придуманные искусными мастерами, чтобы с башен и с углов городских стен пускать стрелы и метать огромные камни. Слава о нем распространилась далеко, он получал большую помощь, пока не стал могущественным.

15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним.

16 Но когда Уззия обрел могущество, гордыня привела его к падению. Он нарушил верность Господу, своему Богу, и вошел в Господень храм, чтобы возжечь жертвенные благовония на кадильном жертвеннике.

16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.

17 Священник Азария и с ним еще восемьдесят священников, мужественных людей, вошли вслед за ним,

17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.

18 преградили ему путь и сказали: — Не подобает тебе, Уззия, возжигать Господу благовония. Это удел священников, потомков Аарона, которые были посвящены, чтобы возжигать благовония. Покинь святилище — ты совершил преступление и не будешь в чести у Господа Бога!

18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“

19 Уззия, который держал в руке кадильницу и был уже готов совершать приношение, разгневался. И в то время, когда он гневался на священников у него на лбу появилась проказа. Это произошло на глазах у священников, в доме Господа, перед кадильным жертвенником.

19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...

20 Когда первосвященник Азария и все остальные священники посмотрели на него, они увидели, что у него на лбу проказа, и поспешили вывести его оттуда. Да и сам он спешил уйти, потому что Господь поразил его.

20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!

21 Царь Уззия был прокаженным до самой его смерти. Он жил в отдельном доме, прокаженный, отлученный от Господнего дома. Иотам, его сын, распоряжался в царском дворце и управлял народом страны.

21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.

22 Прочие события правления Уззии, от первых до последних, записал пророк Исаия, сын Амоца.

22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

23 Уззия упокоился со своими предками и был похоронен рядом с ними на поле для погребения, которое принадлежало царям, потому что народ говорил: «Он прокаженный». А Иотам, его сын, стал царем вместо него.

23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.

1.0x