Вторая книга Паралипоменон

Глава 21

1 Иосафат упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давида. Иорам, его сын, стал царем вместо него.

2 У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Захария, Азария, Михаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Израиля.

3 Их отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укрепленными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем.

4 Когда Иорам прочно утвердился над царством своего отца, он предал мечу всех своих братьев вместе с некоторыми из вождей Израиля.

5 Иораму было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

6 Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа.

7 Но ради завета, который Господь заключил с Давидом, Господь не хотел погубить дом Давида. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки.

8 Во времена Иорама Эдом восстал против правления Иудеи и поставил себе царя.

9 Тогда Иорам пошел туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его.

10 И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время против власти Иорама, потому что он оставил Господа, Бога своих отцов.

11 Еще он построил святилища на холмах Иудеи, ввел в распутство жителей Иерусалима и сбил Иудею с пути.

12 Однажды к нему пришло письмо от пророка Илии, где было сказано: «Так говорит Господь, Бог твоего предка Давида: „Ты не ходил путями твоего отца Иосафата и Асы, царя Иудеи.

13 Ты ходил путями царей Израиля и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев — дом твоего отца, которые были лучше тебя.

14 И вот, Господь обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей, и жен, и все, что у тебя есть.

15 А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не станут день за днем выпадать наружу“».

16 Господь возбудил против Иорама вражду филистимлян и арабов, что соседствуют с кушитами.

17 Они двинулись на Иудею, вторглись в нее и захватили все добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и женами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего.

18 После всего этого Господь поразил Иорама неисцелимой внутренней болезнью.

19 Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развел в его честь поминального костра, как это делали в память его предков.

20 Иораму было тридцать два года когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет. Он ушел никем не оплаканный и был похоронен в Городе Давида, но не в гробницах, где хоронили царей.

2-а хронiки

Розділ 21

1 І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.

2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.

3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений.

4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.

5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.

6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць.

10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків.

11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів.

12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,

14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.

15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“.

16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах.

17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.

18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою.

19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його.

20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 21

2-а хронiки

Розділ 21

1 Иосафат упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давида. Иорам, его сын, стал царем вместо него.

1 І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.

2 У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Захария, Азария, Михаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Израиля.

2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.

3 Их отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укрепленными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем.

3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений.

4 Когда Иорам прочно утвердился над царством своего отца, он предал мечу всех своих братьев вместе с некоторыми из вождей Израиля.

4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.

5 Иораму было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.

6 Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа.

6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

7 Но ради завета, который Господь заключил с Давидом, Господь не хотел погубить дом Давида. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки.

7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

8 Во времена Иорама Эдом восстал против правления Иудеи и поставил себе царя.

8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

9 Тогда Иорам пошел туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его.

9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць.

10 И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время против власти Иорама, потому что он оставил Господа, Бога своих отцов.

10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків.

11 Еще он построил святилища на холмах Иудеи, ввел в распутство жителей Иерусалима и сбил Иудею с пути.

11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів.

12 Однажды к нему пришло письмо от пророка Илии, где было сказано: «Так говорит Господь, Бог твоего предка Давида: „Ты не ходил путями твоего отца Иосафата и Асы, царя Иудеи.

12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

13 Ты ходил путями царей Израиля и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев — дом твоего отца, которые были лучше тебя.

13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,

14 И вот, Господь обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей, и жен, и все, что у тебя есть.

14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.

15 А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не станут день за днем выпадать наружу“».

15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“.

16 Господь возбудил против Иорама вражду филистимлян и арабов, что соседствуют с кушитами.

16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах.

17 Они двинулись на Иудею, вторглись в нее и захватили все добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и женами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего.

17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.

18 После всего этого Господь поразил Иорама неисцелимой внутренней болезнью.

18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою.

19 Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развел в его честь поминального костра, как это делали в память его предков.

19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його.

20 Иораму было тридцать два года когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет. Он ушел никем не оплаканный и был похоронен в Городе Давида, но не в гробницах, где хоронили царей.

20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.

1.0x