Вторая книга ПаралипоменонГлава 21 |
1 |
2 У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Захария, Азария, Михаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Израиля. |
3 Их отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укрепленными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем. |
4 |
5 Иораму было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет. |
6 Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа. |
7 Но ради завета, который Господь заключил с Давидом, Господь не хотел погубить дом Давида. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки. |
8 |
9 Тогда Иорам пошел туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его. |
10 И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время против власти Иорама, потому что он оставил Господа, Бога своих отцов. |
11 Еще он построил святилища на холмах Иудеи, ввел в распутство жителей Иерусалима и сбил Иудею с пути. |
12 |
13 Ты ходил путями царей Израиля и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев — дом твоего отца, которые были лучше тебя. |
14 И вот, Господь обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей, и жен, и все, что у тебя есть. |
15 А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не станут день за днем выпадать наружу“». |
16 |
17 Они двинулись на Иудею, вторглись в нее и захватили все добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и женами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего. |
18 |
19 Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развел в его честь поминального костра, как это делали в память его предков. |
20 |
2-а хронiкиРозділ 21 |
1 |
2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя. |
3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений. |
4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників. |
5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі. |
6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х. |
7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні. |
8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя. |
9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць. |
10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків. |
11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів. |
12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя, |
13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав, |
14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму. |
15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“. |
16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах. |
17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його. |
18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою. |
19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його. |
20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 21 |
2-а хронiкиРозділ 21 |
1 |
1 |
2 У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Захария, Азария, Михаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Израиля. |
2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя. |
3 Их отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укрепленными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем. |
3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений. |
4 |
4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників. |
5 Иораму было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет. |
5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі. |
6 Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа. |
6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х. |
7 Но ради завета, который Господь заключил с Давидом, Господь не хотел погубить дом Давида. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки. |
7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні. |
8 |
8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя. |
9 Тогда Иорам пошел туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Ночью он приготовился и напал на эдомитян и на начальников их колесниц, которые окружили его. |
9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць. |
10 И до сих пор Эдом не покорен правлению Иудеи. Ливна восстала в то же самое время против власти Иорама, потому что он оставил Господа, Бога своих отцов. |
10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків. |
11 Еще он построил святилища на холмах Иудеи, ввел в распутство жителей Иерусалима и сбил Иудею с пути. |
11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів. |
12 |
12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя, |
13 Ты ходил путями царей Израиля и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев — дом твоего отца, которые были лучше тебя. |
13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав, |
14 И вот, Господь обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей, и жен, и все, что у тебя есть. |
14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму. |
15 А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не станут день за днем выпадать наружу“». |
15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“. |
16 |
16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах. |
17 Они двинулись на Иудею, вторглись в нее и захватили все добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и женами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего. |
17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його. |
18 |
18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою. |
19 Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развел в его честь поминального костра, как это делали в память его предков. |
19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його. |
20 |
20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х. |