Второе Послание коринфянамГлава 6 |
|
1 |
|
2 Ведь Он говорит: |
|
3 |
|
4 Мы проявляем себя истинными служителями Божьими во всем: в великом терпении, в несчастьях, в нужде, в трудностях; |
|
5 когда нас бьют, заключают в темницы или когда мы противостоим разъяренной толпе; в тяжелом труде, в бессонных ночах и в голоде; |
|
6 в чистоте, в знании, в стойкости, в доброте, в Духе Святом и искренней любви, |
|
7 в слове истины, в Божьей силе; с оружием праведности в правой и левой руке, |
|
8 в славе и бесчестии, встречая как поношения, так и одобрительные отклики. Нас считают обманщиками, но мы верны; |
|
9 нас считают безвестными, но нас знают все; нас считают умершими, но мы живы; нас наказывают, но мы не убиты; |
|
10 нас огорчают, но мы всегда радуемся; мы бедны, но многих обогащаем; у нас нет ничего, и в то же время мы владеем всем! |
|
11 |
|
12 Мы так любим вас, но вы не проявляете ответной любви к нам. |
|
13 Я обращаюсь к вам, как к своим детям, так откройте же и вы в ответ ваши сердца! |
|
14 |
|
15 или у Христа с Велиаром? Что общего у верующего с неверующими |
|
16 и у храма Божьего с идолами? Ведь мы — храм живого Бога, так как Бог сказал о нас: |
|
17 |
|
18 |
2-е до коринтянРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! |
|
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне, |
|
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах, |
|
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х, |
|
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові, |
|
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці, |
|
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві; |
|
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті; |
|
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. |
|
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене! |
|
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях! |
|
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви! |
|
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою? |
|
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним? |
|
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм! |
|
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́, |
|
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“ |
Второе Послание коринфянамГлава 6 |
2-е до коринтянРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Ведь Он говорит: |
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! |
|
3 |
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне, |
|
4 Мы проявляем себя истинными служителями Божьими во всем: в великом терпении, в несчастьях, в нужде, в трудностях; |
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах, |
|
5 когда нас бьют, заключают в темницы или когда мы противостоим разъяренной толпе; в тяжелом труде, в бессонных ночах и в голоде; |
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х, |
|
6 в чистоте, в знании, в стойкости, в доброте, в Духе Святом и искренней любви, |
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові, |
|
7 в слове истины, в Божьей силе; с оружием праведности в правой и левой руке, |
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці, |
|
8 в славе и бесчестии, встречая как поношения, так и одобрительные отклики. Нас считают обманщиками, но мы верны; |
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві; |
|
9 нас считают безвестными, но нас знают все; нас считают умершими, но мы живы; нас наказывают, но мы не убиты; |
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті; |
|
10 нас огорчают, но мы всегда радуемся; мы бедны, но многих обогащаем; у нас нет ничего, и в то же время мы владеем всем! |
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. |
|
11 |
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене! |
|
12 Мы так любим вас, но вы не проявляете ответной любви к нам. |
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях! |
|
13 Я обращаюсь к вам, как к своим детям, так откройте же и вы в ответ ваши сердца! |
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви! |
|
14 |
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою? |
|
15 или у Христа с Велиаром? Что общего у верующего с неверующими |
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним? |
|
16 и у храма Божьего с идолами? Ведь мы — храм живого Бога, так как Бог сказал о нас: |
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм! |
|
17 |
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́, |
|
18 |
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“ |