CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Первая книга Царств

Глава 21

1 Давид пришел в город Нов к священнику Ахимелеху. Встретив его, Ахимелех заволновался и спросил: — Почему ты один? Почему с тобой никого нет?

2 Давид ответил священнику Ахимелеху: — Царь поручил мне одно дело и сказал: «Никто не должен ничего знать о порученном тебе деле, с которым я тебя посылаю». А своим людям я велел встретить меня в условленном месте.

3 Что у тебя тут есть под рукой? Дай мне пять лепешек или что найдется у тебя.

4 Но священник ответил Давиду: — У меня нет под рукой обычного хлеба; здесь есть священный хлеб, но я дам его только при условии, что твои люди воздерживались от женщин.

5 Давид ответил: — Поистине, женщин при нас не было — как обычно, когда я отправляюсь с поручением. Вещи моих людей чисты, даже когда мы спешим по обычным поручениям. Насколько же чище они должны быть сегодня!

6 И священник дал ему священный хлеб, потому что там не было другого хлеба, кроме того, который в тот день был взят с места, где он лежал перед Господом и заменен свежим.

7 В тот день там был один из слуг Саула, который задержался перед Господом; это был эдомитянин Доэг, глава Сауловых пастухов.

8 Давид спросил Ахимелеха: — Нет ли у тебя здесь копья или меча? Я не захватил ни своего меча, ни иного оружия, потому что дело царя было срочным.

9 Священник ответил: — Здесь есть меч филистимлянина Голиафа, которого ты убил в долине Эла. Меч за эфодом, завернутый в одежду. Если хочешь, возьми его. Кроме этого, здесь нет никакого другого меча. Давид сказал: — Нет ему равного, дай его мне.

10 В тот день Давид убежал от Саула и пришел к Ахишу, царю Гата.

11 Но слуги Ахиша сказали ему: — Разве это не Давид, царь той страны? Разве это не тот, о ком они пели друг другу во время танцев: «Саул сразил тысячи, а Давид — десятки тысяч?»

12 Давид обратил внимание на эти слова и очень испугался Ахиша, царя Гата.

13 Он притворился перед ними сумасшедшим и, пока был у них, вел себя как безумный, царапал знаки на дверях и пускал слюни по бороде.

14 Ахиш сказал своим слугам: — Гляньте на этого человека! Он сумасшедший! Зачем вы привели его ко мне?

15 Разве у меня мало помешанных, что вы привели ко мне и этого, чтобы он безумствовал передо мной? Разве этот человек войдет в мой дом?

1-а Самуїлова

Розділ 21

1 І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.

2 І прийшов Давид до Но́ва, до священика Ахімеле́ха. А Ахіме́лех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: „Чому́ ти сам, і ніко́го немає з тобою?“

3 І сказав Давид до священика Ахімелеха: „Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на озна́чене місце.

4 А тепер, що́ є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що́ зна́йдеться“.

5 А священик відповів Давидові та й сказав: „Нема в мене звича́йного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої́ слуги зде́ржалися від жінки“.

6 І відповів Давид священикові, та й сказав йому: „Так, бо жіно́к не було при нас як учора, так і позавчора, відко́ли я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посу́дині стане святим“.

7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покла́сти теплий хліб того дня, коли його забирають.

8 А там того дня знахо́дився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я́ йому Доеґ, ідуме́янин, провідник пастухів, яких мав Саул.

9 І сказав Давид до Ахімеле́ха: „Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча́? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої збро́ї своєї, бо царська́ справа була на́гла“.

10 А священик сказав: „Є меч филисти́млянина Ґолія́та, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефо́дом, заго́рнений одежею. Якщо ві́зьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього“. І сказав Давид: „Нема іншого такого, як він, — дай його мені!“

11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахі́ша, царя ґа́тського.

12 І сказали до нього Ахі́шеві раби: „Чи ж не цей Давид цар Кра́ю? Хіба ж не про нього співають у та́нцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої“.

13 І заховав Давид ті слова́ в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.

14 І змінив він свій ро́зум на їхніх оча́х, і шалів при них, і бив по две́рях брами, і пускав сли́ну свою на свою бо́роду.

15 І сказав Ахі́ш до своїх рабів: „Ось бачите чоловіка, що схо́дить із розуму. На́що привели́ його до мене?

Первая книга Царств

Глава 21

1-а Самуїлова

Розділ 21

1 Давид пришел в город Нов к священнику Ахимелеху. Встретив его, Ахимелех заволновался и спросил: — Почему ты один? Почему с тобой никого нет?

1 І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.

2 Давид ответил священнику Ахимелеху: — Царь поручил мне одно дело и сказал: «Никто не должен ничего знать о порученном тебе деле, с которым я тебя посылаю». А своим людям я велел встретить меня в условленном месте.

2 І прийшов Давид до Но́ва, до священика Ахімеле́ха. А Ахіме́лех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: „Чому́ ти сам, і ніко́го немає з тобою?“

3 Что у тебя тут есть под рукой? Дай мне пять лепешек или что найдется у тебя.

3 І сказав Давид до священика Ахімелеха: „Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на озна́чене місце.

4 Но священник ответил Давиду: — У меня нет под рукой обычного хлеба; здесь есть священный хлеб, но я дам его только при условии, что твои люди воздерживались от женщин.

4 А тепер, що́ є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що́ зна́йдеться“.

5 Давид ответил: — Поистине, женщин при нас не было — как обычно, когда я отправляюсь с поручением. Вещи моих людей чисты, даже когда мы спешим по обычным поручениям. Насколько же чище они должны быть сегодня!

5 А священик відповів Давидові та й сказав: „Нема в мене звича́йного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої́ слуги зде́ржалися від жінки“.

6 И священник дал ему священный хлеб, потому что там не было другого хлеба, кроме того, который в тот день был взят с места, где он лежал перед Господом и заменен свежим.

6 І відповів Давид священикові, та й сказав йому: „Так, бо жіно́к не було при нас як учора, так і позавчора, відко́ли я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посу́дині стане святим“.

7 В тот день там был один из слуг Саула, который задержался перед Господом; это был эдомитянин Доэг, глава Сауловых пастухов.

7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покла́сти теплий хліб того дня, коли його забирають.

8 Давид спросил Ахимелеха: — Нет ли у тебя здесь копья или меча? Я не захватил ни своего меча, ни иного оружия, потому что дело царя было срочным.

8 А там того дня знахо́дився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я́ йому Доеґ, ідуме́янин, провідник пастухів, яких мав Саул.

9 Священник ответил: — Здесь есть меч филистимлянина Голиафа, которого ты убил в долине Эла. Меч за эфодом, завернутый в одежду. Если хочешь, возьми его. Кроме этого, здесь нет никакого другого меча. Давид сказал: — Нет ему равного, дай его мне.

9 І сказав Давид до Ахімеле́ха: „Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча́? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої збро́ї своєї, бо царська́ справа була на́гла“.

10 В тот день Давид убежал от Саула и пришел к Ахишу, царю Гата.

10 А священик сказав: „Є меч филисти́млянина Ґолія́та, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефо́дом, заго́рнений одежею. Якщо ві́зьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього“. І сказав Давид: „Нема іншого такого, як він, — дай його мені!“

11 Но слуги Ахиша сказали ему: — Разве это не Давид, царь той страны? Разве это не тот, о ком они пели друг другу во время танцев: «Саул сразил тысячи, а Давид — десятки тысяч?»

11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахі́ша, царя ґа́тського.

12 Давид обратил внимание на эти слова и очень испугался Ахиша, царя Гата.

12 І сказали до нього Ахі́шеві раби: „Чи ж не цей Давид цар Кра́ю? Хіба ж не про нього співають у та́нцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої“.

13 Он притворился перед ними сумасшедшим и, пока был у них, вел себя как безумный, царапал знаки на дверях и пускал слюни по бороде.

13 І заховав Давид ті слова́ в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.

14 Ахиш сказал своим слугам: — Гляньте на этого человека! Он сумасшедший! Зачем вы привели его ко мне?

14 І змінив він свій ро́зум на їхніх оча́х, і шалів при них, і бив по две́рях брами, і пускав сли́ну свою на свою бо́роду.

15 Разве у меня мало помешанных, что вы привели ко мне и этого, чтобы он безумствовал передо мной? Разве этот человек войдет в мой дом?

15 І сказав Ахі́ш до своїх рабів: „Ось бачите чоловіка, що схо́дить із розуму. На́що привели́ його до мене?

1.0x