Первая книга Царств

Глава 12

1 Самуил сказал Израилю: — Я послушался вас во всем, что вы мне сказали, и поставил над вами царя.

2 Теперь ваш вождь — царь. А я стар и сед, но мои сыновья здесь с вами. Я был вашим вождем с юности до сегодняшнего дня.

3 Вот я. Свидетельствуйте против меня в присутствии Господа и Его помазанника. Чьего вола я взял? Чьего осла? Кого обманул? Кого притеснял? У кого я брал взятку, чтобы ею закрыть себе глаза? Свидетельствуйте против меня, и я верну вам то, что взял.

4 — Ты не обманывал и не притеснял нас, — ответили они. — Ты ничего ни у кого не брал.

5 Самуил сказал им: — Господь свидетель против вас, и Его помазанник также свидетель сегодня, что вы ничего не нашли за мной. — Он свидетель, — сказали они.

6 Тогда Самуил сказал народу: — Свидетель Господь, Который избрал Моисея и Аарона и вывел ваших отцов из Египта.

7 Итак, встаньте здесь, а я буду судиться с вами перед Господом о всех спасительных делах Господа, которые Он совершил для вас и ваших отцов.

8 После того как Иаков пришел в Египет и египтяне стали угнетать его потомков, они воззвали к Господу о помощи, и Господь послал Моисея и Аарона, которые вывели ваших отцов из Египта и поселили здесь.

9 Но они забыли Господа, их Бога, и Он отдал их в руки Сисары, начальника войска Хацора, и в руки филистимлян, и в руки царя Моава, которые воевали против них.

10 Они воззвали к Господу и сказали: «Мы согрешили. Мы оставили Господа и служили Баалам и Астартам. Но теперь спаси нас от врагов, и мы будем служить Тебе».

11 Тогда Господь послал Еруббаала, Варака, Иеффая и Самуила и спас вас от окружавших вас врагов, чтобы вы жили в безопасности.

12 Но когда вы увидели, что Нахаш, царь аммонитян, двинулся против вас, вы сказали мне: «Нет, мы хотим, чтобы нами правил царь», несмотря на то, что вашим царем был Бог.

13 Итак, вот ваш царь, которого вы выбрали, тот, о ком вы просили. Господь поставил над вами царя.

14 Если вы будете бояться Господа, служить Ему и слушаться Его, не станете бунтовать против Его повелений, и если и вы, и царь, который станет править вами, будете следовать Господу, вашему Богу — прекрасно!

15 Но если вы не будете слушаться Господа и станете бунтовать против Его повелений, то Его рука будет против вас, как была против ваших отцов.

16 Теперь встаньте и посмотрите на то великое дело, которое Господь совершит у вас на глазах!

17 Не жатва ли сейчас пшеницы? Но я воззову к Господу, и Он пошлет гром и дождь. Тогда вы поймете, какой грех в глазах Господа вы совершили, когда просили о царе.

18 Самуил воззвал к Господу, и в тот же день Господь послал гром и дождь. Весь народ очень испугался Господа и Самуила.

19 Весь народ сказал Самуилу: — Помолись Господу, твоему Богу, за твоих слуг, чтобы нам не умереть, ведь ко всем нашим прочим грехам мы прибавили еще один, попросив себе царя.

20 — Не бойтесь, — ответил Самуил. — Вы совершили зло, но все-таки не отступайте от Господа, служите Господу от всего сердца.

21 Не уклоняйтесь от Него вслед за никчемными идолами. Они не могут сделать никакого добра и не могут защитить вас, потому что они — ничто.

22 Ради Своего великого имени Господь не отвергнет Свой народ, потому что Господу было угодно сделать вас Своим народом.

23 Что же до меня, то да не согрешу я перед Господом в том, что перестану молиться о вас. Я буду наставлять вас на добрый и правильный путь.

24 Только бойтесь Господа и верно служите Ему от всего сердца. Помните, какие великие дела Он для вас совершил.

25 Но если вы станете и дальше делать зло, то и вы, и ваш царь будете уничтожены.

1-а Самуїлова

Розділ 12

1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: „Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, — і поставив над вами царя́.

2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я поста́рів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї мо́лодости аж до цього дня.

3 Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“.

4 А вони сказали: „Не гноби́в ти нас, і не чинив нам наси́льства, і ні від ко́го нічо́го не брав“.

5 І він сказав: „Госпо́дь свідок на вас, і свідок Його пома́занець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці“. А народ сказав: „Свідок!“

6 І сказав Самуїл до народу: „Свідок Господь, що поставив Мойсея та Ааро́на, і що вивів наших батьків із єгипетського кра́ю.

7 А тепер станьте, і я буду суди́тися з вами перед Господнім лицем про всі доброді́йства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батька́ми.

8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки́ ваші кли́кали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осади́ли їх у цьому місці.

9 Та вони забу́ли Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісе́ри, начальника хацорського війська, і в руку филисти́млян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них.

10 І кли́кали вони до Господа та говорили: „Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми бу́демо служити Тобі.

11 І послав Господь Єруббаа́ла, і Беда́на, і Їфта́ха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довко́лишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.

12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Госпо́дь, Бог ваш.

13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.

14 Якщо ви бу́дете боятися Господа, і бу́дете служити Йому, і бу́дете слухатися Його голосу, і не бу́дете непокі́рні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.

15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокі́рні до Господніх за́повідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!

16 I ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших оча́х.

17 Чи ж сьогодні не жнива́ на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх оча́х жада́нням для себе царя“.

18 І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!

19 І сказав увесь народ до Самуїла: „Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи́ додали́ ми ще й оце зло, що жадали для себе царя“.

20 І сказав Самуїл до народу: „Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господе́ві всім серцем своїм!

21 І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони.

22 Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.

23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставля́ти вас на дорогу добру та про́сту.

24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!

25 А якщо справді бу́дете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!“

Первая книга Царств

Глава 12

1-а Самуїлова

Розділ 12

1 Самуил сказал Израилю: — Я послушался вас во всем, что вы мне сказали, и поставил над вами царя.

1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: „Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, — і поставив над вами царя́.

2 Теперь ваш вождь — царь. А я стар и сед, но мои сыновья здесь с вами. Я был вашим вождем с юности до сегодняшнего дня.

2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я поста́рів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї мо́лодости аж до цього дня.

3 Вот я. Свидетельствуйте против меня в присутствии Господа и Его помазанника. Чьего вола я взял? Чьего осла? Кого обманул? Кого притеснял? У кого я брал взятку, чтобы ею закрыть себе глаза? Свидетельствуйте против меня, и я верну вам то, что взял.

3 Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“.

4 — Ты не обманывал и не притеснял нас, — ответили они. — Ты ничего ни у кого не брал.

4 А вони сказали: „Не гноби́в ти нас, і не чинив нам наси́льства, і ні від ко́го нічо́го не брав“.

5 Самуил сказал им: — Господь свидетель против вас, и Его помазанник также свидетель сегодня, что вы ничего не нашли за мной. — Он свидетель, — сказали они.

5 І він сказав: „Госпо́дь свідок на вас, і свідок Його пома́занець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці“. А народ сказав: „Свідок!“

6 Тогда Самуил сказал народу: — Свидетель Господь, Который избрал Моисея и Аарона и вывел ваших отцов из Египта.

6 І сказав Самуїл до народу: „Свідок Господь, що поставив Мойсея та Ааро́на, і що вивів наших батьків із єгипетського кра́ю.

7 Итак, встаньте здесь, а я буду судиться с вами перед Господом о всех спасительных делах Господа, которые Он совершил для вас и ваших отцов.

7 А тепер станьте, і я буду суди́тися з вами перед Господнім лицем про всі доброді́йства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батька́ми.

8 После того как Иаков пришел в Египет и египтяне стали угнетать его потомков, они воззвали к Господу о помощи, и Господь послал Моисея и Аарона, которые вывели ваших отцов из Египта и поселили здесь.

8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки́ ваші кли́кали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осади́ли їх у цьому місці.

9 Но они забыли Господа, их Бога, и Он отдал их в руки Сисары, начальника войска Хацора, и в руки филистимлян, и в руки царя Моава, которые воевали против них.

9 Та вони забу́ли Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісе́ри, начальника хацорського війська, і в руку филисти́млян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них.

10 Они воззвали к Господу и сказали: «Мы согрешили. Мы оставили Господа и служили Баалам и Астартам. Но теперь спаси нас от врагов, и мы будем служить Тебе».

10 І кли́кали вони до Господа та говорили: „Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми бу́демо служити Тобі.

11 Тогда Господь послал Еруббаала, Варака, Иеффая и Самуила и спас вас от окружавших вас врагов, чтобы вы жили в безопасности.

11 І послав Господь Єруббаа́ла, і Беда́на, і Їфта́ха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довко́лишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.

12 Но когда вы увидели, что Нахаш, царь аммонитян, двинулся против вас, вы сказали мне: «Нет, мы хотим, чтобы нами правил царь», несмотря на то, что вашим царем был Бог.

12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Госпо́дь, Бог ваш.

13 Итак, вот ваш царь, которого вы выбрали, тот, о ком вы просили. Господь поставил над вами царя.

13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.

14 Если вы будете бояться Господа, служить Ему и слушаться Его, не станете бунтовать против Его повелений, и если и вы, и царь, который станет править вами, будете следовать Господу, вашему Богу — прекрасно!

14 Якщо ви бу́дете боятися Господа, і бу́дете служити Йому, і бу́дете слухатися Його голосу, і не бу́дете непокі́рні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.

15 Но если вы не будете слушаться Господа и станете бунтовать против Его повелений, то Его рука будет против вас, как была против ваших отцов.

15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокі́рні до Господніх за́повідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!

16 Теперь встаньте и посмотрите на то великое дело, которое Господь совершит у вас на глазах!

16 I ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших оча́х.

17 Не жатва ли сейчас пшеницы? Но я воззову к Господу, и Он пошлет гром и дождь. Тогда вы поймете, какой грех в глазах Господа вы совершили, когда просили о царе.

17 Чи ж сьогодні не жнива́ на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх оча́х жада́нням для себе царя“.

18 Самуил воззвал к Господу, и в тот же день Господь послал гром и дождь. Весь народ очень испугался Господа и Самуила.

18 І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!

19 Весь народ сказал Самуилу: — Помолись Господу, твоему Богу, за твоих слуг, чтобы нам не умереть, ведь ко всем нашим прочим грехам мы прибавили еще один, попросив себе царя.

19 І сказав увесь народ до Самуїла: „Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи́ додали́ ми ще й оце зло, що жадали для себе царя“.

20 — Не бойтесь, — ответил Самуил. — Вы совершили зло, но все-таки не отступайте от Господа, служите Господу от всего сердца.

20 І сказав Самуїл до народу: „Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господе́ві всім серцем своїм!

21 Не уклоняйтесь от Него вслед за никчемными идолами. Они не могут сделать никакого добра и не могут защитить вас, потому что они — ничто.

21 І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони.

22 Ради Своего великого имени Господь не отвергнет Свой народ, потому что Господу было угодно сделать вас Своим народом.

22 Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.

23 Что же до меня, то да не согрешу я перед Господом в том, что перестану молиться о вас. Я буду наставлять вас на добрый и правильный путь.

23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставля́ти вас на дорогу добру та про́сту.

24 Только бойтесь Господа и верно служите Ему от всего сердца. Помните, какие великие дела Он для вас совершил.

24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!

25 Но если вы станете и дальше делать зло, то и вы, и ваш царь будете уничтожены.

25 А якщо справді бу́дете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!“

1.0x