Книга НеемииГлава 13 |
1 |
2 потому что они не встретили израильтян с пищей и водой, но наняли Валаама, чтобы проклясть их. (Но наш Бог превратил проклятие в благословение. ) |
3 Услышав этот закон, они удалили из Израиля всех, кто происходил от чужеземцев. |
4 |
5 и приготовил для него большую комнату, где прежде хранили хлебные приношения, ладан и храмовую утварь, а также десятины зерна, молодого вина и масла, предназначенные по Закону для левитов, певцов и привратников, а еще пожертвования для священников. |
6 |
7 и вернулся в Иерусалим. Здесь я узнал о зле, которое сделал Элиашив, приготовив во дворах Божьего дома комнату для Товии. |
8 Я очень разгневался и выбросил все домашние вещи Товии из комнаты. |
9 Я приказал очистить комнаты и опять внес в них утварь дома Божьего, хлебные приношения и ладан. |
10 |
11 Я упрекнул сановников и спросил их: |
12 Тогда весь народ Иудеи принес в хранилища десятины зерна, молодого вина и масла. |
13 Я вверил хранилища заботам священника Шелемии, книжника Цадока и левита по имени Педая и дал им в помощники Ханана, сына Заккура, сына Маттании, потому что эти люди считались надежными. Им было поручено распределять запасы между их собратьями. |
14 |
15 |
16 Люди из Тира, которые жили в Иерусалиме, привозили рыбу и всякие виды товаров и продавали их в Иерусалиме в субботу народу Иудеи. |
17 Я упрекнул знать Иудеи и сказал им: |
18 Разве не то же самое делали ваши отцы, и наш Бог навел на нас и на этот город всю эту беду? А вы сейчас, оскверняя субботу, разжигаете против Израиля еще больший гнев. |
19 |
20 Один или два раза купцы и торговцы всякого рода товаром ночевали вне Иерусалима. |
21 Но я предостерег их и сказал: |
22 Затем я велел левитам очиститься и пойти стеречь ворота, чтобы сохранить субботний день святым. |
23 |
24 Половина их детей говорила на языке Ашдода или на языке какого-нибудь из прочих народов и не умела говорить по-еврейски. |
25 Я упрекал их и призывал на них проклятия. Я бил некоторых из них и таскал за волосы. Я заставил их поклясться Божьим именем и сказал: |
26 Не из-за таких ли вот браков впал в грех царь Израиля Соломон? У многих народов не было царя, подобного ему. Его любил Бог и сделал его царем над всем Израилем, но даже его ввели в грех чужеземные жены. |
27 Должны ли мы теперь слышать, что и вы совершаете все это страшное зло и нарушаете верность нашему Богу, женясь на чужеземках? |
28 |
29 |
30 |
31 А еще я позаботился о поставке дров в назначенные сроки и о первых плодах. |
НееміяРозділ 13 |
1 |
2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння. |
3 І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже. |
4 А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн, |
5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення. |
6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя. |
7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому. |
8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори. |
9 І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан. |
10 І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю. |
11 І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“ І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х. |
12 І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць. |
13 І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів. |
14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах! |
15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність. |
16 А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі. |
17 I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день? |
18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“. |
19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня! |
20 І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом. |
21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“ Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу. |
22 І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї! |
23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок. |
24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду. |
25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас. |
26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́? |
27 І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“ |
28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе! |
29 Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського! |
30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх, |
31 і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“ |
Книга НеемииГлава 13 |
НееміяРозділ 13 |
1 |
1 |
2 потому что они не встретили израильтян с пищей и водой, но наняли Валаама, чтобы проклясть их. (Но наш Бог превратил проклятие в благословение. ) |
2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння. |
3 Услышав этот закон, они удалили из Израиля всех, кто происходил от чужеземцев. |
3 І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже. |
4 |
4 А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн, |
5 и приготовил для него большую комнату, где прежде хранили хлебные приношения, ладан и храмовую утварь, а также десятины зерна, молодого вина и масла, предназначенные по Закону для левитов, певцов и привратников, а еще пожертвования для священников. |
5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення. |
6 |
6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя. |
7 и вернулся в Иерусалим. Здесь я узнал о зле, которое сделал Элиашив, приготовив во дворах Божьего дома комнату для Товии. |
7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому. |
8 Я очень разгневался и выбросил все домашние вещи Товии из комнаты. |
8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори. |
9 Я приказал очистить комнаты и опять внес в них утварь дома Божьего, хлебные приношения и ладан. |
9 І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан. |
10 |
10 І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю. |
11 Я упрекнул сановников и спросил их: |
11 І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“ І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х. |
12 Тогда весь народ Иудеи принес в хранилища десятины зерна, молодого вина и масла. |
12 І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць. |
13 Я вверил хранилища заботам священника Шелемии, книжника Цадока и левита по имени Педая и дал им в помощники Ханана, сына Заккура, сына Маттании, потому что эти люди считались надежными. Им было поручено распределять запасы между их собратьями. |
13 І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів. |
14 |
14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах! |
15 |
15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність. |
16 Люди из Тира, которые жили в Иерусалиме, привозили рыбу и всякие виды товаров и продавали их в Иерусалиме в субботу народу Иудеи. |
16 А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі. |
17 Я упрекнул знать Иудеи и сказал им: |
17 I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день? |
18 Разве не то же самое делали ваши отцы, и наш Бог навел на нас и на этот город всю эту беду? А вы сейчас, оскверняя субботу, разжигаете против Израиля еще больший гнев. |
18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“. |
19 |
19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня! |
20 Один или два раза купцы и торговцы всякого рода товаром ночевали вне Иерусалима. |
20 І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом. |
21 Но я предостерег их и сказал: |
21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“ Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу. |
22 Затем я велел левитам очиститься и пойти стеречь ворота, чтобы сохранить субботний день святым. |
22 І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї! |
23 |
23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок. |
24 Половина их детей говорила на языке Ашдода или на языке какого-нибудь из прочих народов и не умела говорить по-еврейски. |
24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду. |
25 Я упрекал их и призывал на них проклятия. Я бил некоторых из них и таскал за волосы. Я заставил их поклясться Божьим именем и сказал: |
25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас. |
26 Не из-за таких ли вот браков впал в грех царь Израиля Соломон? У многих народов не было царя, подобного ему. Его любил Бог и сделал его царем над всем Израилем, но даже его ввели в грех чужеземные жены. |
26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́? |
27 Должны ли мы теперь слышать, что и вы совершаете все это страшное зло и нарушаете верность нашему Богу, женясь на чужеземках? |
27 І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“ |
28 |
28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе! |
29 |
29 Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського! |
30 |
30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх, |
31 А еще я позаботился о поставке дров в назначенные сроки и о первых плодах. |
31 і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“ |