Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Луки

Глава 4

1 Иисус, исполненный Святого Духа, возвратился с Иордана, и Дух повел Его в пустыню.

2 Там Его сорок дней искушал дьявол. Все это время Иисус ничего не ел и под конец почувствовал голод.

3 Тогда дьявол сказал Ему: — Если Ты Сын Божий, то прикажи этому камню стать хлебом.

4 Иисус ответил ему: — Написано: «Не одним хлебом живет человек, но каждым словом Божьим ».

5 Приведя Его на высокое место, он показал Ему в один миг все царства мира.

6 И сказал Ему: — Я передам Тебе всю их власть и славу, потому что они отданы мне, и я даю их кому захочу.

7 Итак, если Ты поклонишься мне, все это будет Твоим.

8 Иисус ответил: — Написано: «Поклоняйся Господу, Богу твоему, и служи Ему одному!»

9 После этого дьявол привел Его в Иерусалим и поставил Его на самый верх храма. — Если Ты Сын Божий, — сказал он, — то бросься отсюда вниз.

10 Ведь написано же: «Своим ангелам повелит о Тебе охранять Тебя»,

11 и «они понесут Тебя на руках, чтобы ноги Твои не ударились о камень».

12 Иисус ответил ему: — Сказано: «Не испытывай Господа, Бога твоего».

13 Когда дьявол окончил все искушения, он оставил Его на время.

14 Иисус возвратился в Галилею, исполненный силой Духа. Молва о Нем распространилась по всей округе.

15 Он учил в синагогах, и все прославляли Его.

16 Однажды Иисус пришел в Назарет, в город, где Он вырос, и в субботу, как обычно, Он отправился в синагогу. Там Иисус встал, чтобы читать.

17 Ему подали свиток пророка Исаии, Он развернул его и нашел место, где было написано:

18 «Дух Господа на Мне, потому что Он помазал Меня возвещать бедным Радостную Весть. Он послал Меня провозглашать свободу пленникам, прозрение слепым, освободить угнетенных,

19 возвещать год Господней милости».

20 Иисус свернул свиток, отдал его служителю и сел. Глаза всех в синагоге были прикованы к Нему.

21 Он начал говорить: — Сегодня, когда вы слушали, исполнились эти слова Писания.

22 Все хвалили Его и удивлялись силе Его слов. — Но разве Он не сын Иосифа? — спрашивали они.

23 Иисус сказал им: — Вы Мне, конечно, напомните пословицу: «Врач, исцели самого себя!» И скажете Мне: «Мы слышали, что Ты сотворил много чудес в Капернауме, сотвори же и здесь, у Себя на родине, что-либо подобное».

24 Но говорю вам истину, ни одного пророка не принимают на его родине.

25 Уверяю вас, что во времена Илии, когда три с половиной года не было дождя и по всей стране был ужасный голод, в Израиле было много вдов,

26 однако Илия не был послан ни к одной из них, а лишь ко вдове в Сарепту близ Сидона.

27 Много было в Израиле прокаженных во времена пророка Елисея, однако ни один из них не был очищен, кроме сирийца Наамана.

28 Все в синагоге пришли в ярость, когда услышали это.

29 Они вскочили, вытащили Иисуса за пределы города и привели к обрыву горы, на которой был построен город, чтобы сбросить Его вниз.

30 Но Иисус прошел сквозь толпу и ушел.

31 Он пошел в галилейский город Капернаум и в субботу учил там народ.

32 Люди изумлялись Его учению, потому что в Его словах ощущалась власть.

33 В синагоге был человек, одержимый демоном, нечистым духом, и вдруг он громко закричал:

34 — Ааа … ! Что Ты хочешь от нас, Иисус из Назарета? Ты пришел, чтобы погубить нас? Я знаю, Кто Ты! Ты — Святой Божий!

35 — Замолчи! — строго приказал Иисус. — Выйди из него! Бросив человека перед всеми на землю, демон вышел из него, не причинив ему вреда.

36 Все изумлялись и говорили друг другу: — Что это такое? С такой властью и силой Он приказывает нечистым духам, и они выходят!

37 Слух об Иисусе распространялся по всей округе.

38 Покинув синагогу, Иисус пошел в дом Симона. У тещи же Симона в это время был сильный жар, и Иисуса попросили помочь ей.

39 Наклонившись над ней, Иисус приказал горячке покинуть женщину, и та оставила ее. Она сразу же встала и начала накрывать им на стол.

40 Когда же солнце стало клониться к закату, все, у кого были больные различными болезнями, начали приносить их к Иисусу, и Он возлагал на каждого руки и исцелял их.

41 Также и демоны выходили из многих людей с криком: — Ты — Сын Бога! Но Иисус запрещал им и не разрешал говорить, потому что они знали, что Он — Христос.

42 На рассвете Иисус вышел из города и пошел в безлюдное место. Люди стали искать Его, и когда нашли, то уговаривали остаться у них.

43 Но Иисус сказал: — Я должен возвещать Радостную Весть о Царстве Божьем и в других городах, ведь для этого Я и послан.

44 И Он проповедовал в синагогах Иудеи.

Вiд Луки

Розділ 4

1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Евангелие от Луки Глава 4	Вiд Луки Розділ 4
1 Иисус, исполненный Святого Духа, возвратился с Иордана, и Дух повел Его в пустыню.	1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
2 Там Его сорок дней искушал дьявол. Все это время Иисус ничего не ел и под конец почувствовал голод.	2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
3 Тогда дьявол сказал Ему: — Если Ты Сын Божий, то прикажи этому камню стать хлебом.	3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
4 Иисус ответил ему: — Написано: «Не одним хлебом живет человек, но каждым словом Божьим ».	4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
5 Приведя Его на высокое место, он показал Ему в один миг все царства мира.	5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
6 И сказал Ему: — Я передам Тебе всю их власть и славу, потому что они отданы мне, и я даю их кому захочу.	6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
7 Итак, если Ты поклонишься мне, все это будет Твоим.	7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
8 Иисус ответил: — Написано: «Поклоняйся Господу, Богу твоему, и служи Ему одному!»	8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
9 После этого дьявол привел Его в Иерусалим и поставил Его на самый верх храма. — Если Ты Сын Божий, — сказал он, — то бросься отсюда вниз.	9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 Ведь написано же: «Своим ангелам повелит о Тебе охранять Тебя»,	10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
11 и «они понесут Тебя на руках, чтобы ноги Твои не ударились о камень».	11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
12 Иисус ответил ему: — Сказано: «Не испытывай Господа, Бога твоего».	12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
13 Когда дьявол окончил все искушения, он оставил Его на время.	13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
14 Иисус возвратился в Галилею, исполненный силой Духа. Молва о Нем распространилась по всей округе.	14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
15 Он учил в синагогах, и все прославляли Его.	15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
16 Однажды Иисус пришел в Назарет, в город, где Он вырос, и в субботу, как обычно, Он отправился в синагогу. Там Иисус встал, чтобы читать.	16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
17 Ему подали свиток пророка Исаии, Он развернул его и нашел место, где было написано:	17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 «Дух Господа на Мне, потому что Он помазал Меня возвещать бедным Радостную Весть. Он послал Меня провозглашать свободу пленникам, прозрение слепым, освободить угнетенных,	18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
19 возвещать год Господней милости».	19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
20 Иисус свернул свиток, отдал его служителю и сел. Глаза всех в синагоге были прикованы к Нему.	20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
21 Он начал говорить: — Сегодня, когда вы слушали, исполнились эти слова Писания.	21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
22 Все хвалили Его и удивлялись силе Его слов. — Но разве Он не сын Иосифа? — спрашивали они.	22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
23 Иисус сказал им: — Вы Мне, конечно, напомните пословицу: «Врач, исцели самого себя!» И скажете Мне: «Мы слышали, что Ты сотворил много чудес в Капернауме, сотвори же и здесь, у Себя на родине, что-либо подобное».	23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
24 Но говорю вам истину, ни одного пророка не принимают на его родине.	24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
25 Уверяю вас, что во времена Илии, когда три с половиной года не было дождя и по всей стране был ужасный голод, в Израиле было много вдов,	25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 однако Илия не был послан ни к одной из них, а лишь ко вдове в Сарепту близ Сидона.	26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
27 Много было в Израиле прокаженных во времена пророка Елисея, однако ни один из них не был очищен, кроме сирийца Наамана.	27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
28 Все в синагоге пришли в ярость, когда услышали это.	28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
29 Они вскочили, вытащили Иисуса за пределы города и привели к обрыву горы, на которой был построен город, чтобы сбросить Его вниз.	29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
30 Но Иисус прошел сквозь толпу и ушел.	30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
31 Он пошел в галилейский город Капернаум и в субботу учил там народ.	31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 Люди изумлялись Его учению, потому что в Его словах ощущалась власть.	32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
33 В синагоге был человек, одержимый демоном, нечистым духом, и вдруг он громко закричал:	33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
34 — Ааа … ! Что Ты хочешь от нас, Иисус из Назарета? Ты пришел, чтобы погубить нас? Я знаю, Кто Ты! Ты — Святой Божий!	34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
35 — Замолчи! — строго приказал Иисус. — Выйди из него! Бросив человека перед всеми на землю, демон вышел из него, не причинив ему вреда.	35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
36 Все изумлялись и говорили друг другу: — Что это такое? С такой властью и силой Он приказывает нечистым духам, и они выходят!	36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
37 Слух об Иисусе распространялся по всей округе.	37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
38 Покинув синагогу, Иисус пошел в дом Симона. У тещи же Симона в это время был сильный жар, и Иисуса попросили помочь ей.	38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 Наклонившись над ней, Иисус приказал горячке покинуть женщину, и та оставила ее. Она сразу же встала и начала накрывать им на стол.	39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
40 Когда же солнце стало клониться к закату, все, у кого были больные различными болезнями, начали приносить их к Иисусу, и Он возлагал на каждого руки и исцелял их.	40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
41 Также и демоны выходили из многих людей с криком: — Ты — Сын Бога! Но Иисус запрещал им и не разрешал говорить, потому что они знали, что Он — Христос.	41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 На рассвете Иисус вышел из города и пошел в безлюдное место. Люди стали искать Его, и когда нашли, то уговаривали остаться у них.	42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
43 Но Иисус сказал: — Я должен возвещать Радостную Весть о Царстве Божьем и в других городах, ведь для этого Я и послан.	43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
44 И Он проповедовал в синагогах Иудеи.	44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Ветхий
завет

Новый
завет