Книга пророка Иеремии

Глава 25

1 Вот откровение обо всем народе Иудеи, которое было Иеремии в четвертом году правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, это был первый год правления Навуходоносора, царя Вавилона.

2 Пророк Иеремия пересказал его всему народу Иудеи и всем жителям Иерусалима:

3 — Двадцать три года — начиная с тринадцатого года правления иудейского царя Иосии, сына Амона, и до сегодняшнего дня мне открывалось слово Господне, и я говорил вам снова и снова, но вы не слушали.

4 Господь посылал к вам всех Своих слуг, пророков, снова и снова, но вы не слушали их и даже не обращали внимания.

5 Они говорили: «Откажитесь каждый от своего злого пути и злых деяний, и живите на земле, которую Господь отдал вам и вашим отцам навеки.

6 Не следуйте за чужими богами, чтобы служить им и поклоняться им; не вызывайте Мой гнев делами ваших рук, и Я не пошлю вам беду».

7 — Но вы не слушали Меня, — возвещает Господь, — вы вызывали Мой гнев делами ваших рук, и сами навели на себя беду.

8 Поэтому так говорит Господь Сил: — За то, что вы не слушали Моих слов,

9 Я призову все северные народы и Моего слугу Навуходоносора, царя Вавилона, — возвещает Господь, — и нашлю их на эту страну и всех ее обитателей и на все окрестные народы. Я уничтожу их полностью и сделаю их предметом ужаса и издевательств, и станут они руинами навеки.

10 Я лишу их веселья и радости, голоса жениха и невесты, звука жернова и света светильника.

11 Вся страна будет опустошена и страшна, а эти народы будут семьдесят лет служить царю Вавилона.

12 Но по прошествии семидесяти лет Я накажу царя Вавилона и его народ, страну халдеев, за их вину, — возвещает Господь, — и приведу ее в вечное запустение.

13 Я наведу на эту страну все невзгоды, которые Я предрек ей, все, что записано в этом свитке и возвещено устами Иеремии против всех народов.

14 Ведь их самих поработят многочисленные народы и великие цари; Я воздам им по их поступкам и по делам их рук.

15 Так сказал мне Господь, Бог Израиля: — Прими из Моей руки эту чашу, наполненную вином Моей ярости, и напои из нее все народы, к которым Я тебя посылаю.

16 Выпьют они и зашатаются, и потеряют рассудок, увидев меч, который Я пошлю на них.

17 И я принял чашу из руки Господа и напоил из нее все народы, к которым Он меня послал —

18 Иерусалим и города Иудеи, их царей и вельмож, чтобы погубить и сделать их предметом ужаса, издевательств и проклятий, как уже видно сегодня;

19 фараона, царя Египта, его слуг, приближенных и весь его народ,

20 и всех чужеземцев, живущих у него; всех царей страны Уц; всех царей филистимских (из Ашкелона, Газы, Экрона и тех, кто уцелел в Ашдоде);

21 Эдом, Моав и Аммон;

22 всех царей Тира и Сидона; царей прибрежных земель за морем;

23 страны Дедан, Тема, Буз и всех, кто стрижет волосы на висках ;

24 всех царей Аравии и всех царей различных племен, живущих в пустыне;

25 всех царей стран Зимри, Елама и Мидии,

26 и всех царей севера, и близких, и далеких, одного за другим — все царства, которые находятся на земле. А после всех будет пить и царь Шешаха.

27 — Потом скажи им: «Так говорит Господь Сил, Бог Израиля: Пейте, опьянейте, и изблюйте, и падите, чтобы больше не встать от меча, который Я на вас посылаю».

28 А если они откажутся принять чашу у тебя из руки и выпить, скажи им: «Так говорит Господь Сил: Вы непременно будете пить!

29 Я насылаю беду на город, который называется Моим именем, останетесь ли вы безнаказанными? Вы не останетесь безнаказанными, потому что Я призываю меч на всех жителей земли», — возвещает Господь Сил.

30 Итак, пророчествуй им все эти слова. Скажи им: «Господь возгремит с высот, возвысит голос из святого жилища, страшно возгремит на Свою страну; воскликнет, как топчущий виноград, на всех, кто живет на земле.

31 Грохот пройдет до края земли, потому что у Господа тяжба с народами; Он будет судиться с каждым и грешных предаст мечу», — возвещает Господь.

32 Так говорит Господь Сил: — Смотрите, идет беда от народа к народу; поднимается страшная буря от краев земли.

33 В то время сраженные Господом будут лежать повсюду — от края и до края земли. Не будут они ни оплаканы, ни собраны, ни похоронены, а будут лежать на земле, как отбросы.

34 Плачьте, пастухи, стенайте; обваляйтесь в золе, вожди стада, так как пробил час вашего заклания; вы падете и разобьетесь, как драгоценные сосуды.

35 Не будет убежища пастухам и спасения вождям стада.

36 Слышен плач пастухов, стенания вождей стада — Господь уничтожил их выгон.

37 Гибнут мирные выпасы из-за пылающего гнева Господня.

38 Он — как лев, покинувший Свое логово, и земля пришла в запустение от меча гонителя и от пылающего гнева Его.

Єремiя

Розділ 25

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 Едома й Моава та синів Аммона,

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

1 Вот откровение обо всем народе Иудеи, которое было Иеремии в четвертом году правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, это был первый год правления Навуходоносора, царя Вавилона.

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 Пророк Иеремия пересказал его всему народу Иудеи и всем жителям Иерусалима:

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 — Двадцать три года — начиная с тринадцатого года правления иудейского царя Иосии, сына Амона, и до сегодняшнего дня мне открывалось слово Господне, и я говорил вам снова и снова, но вы не слушали.

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 Господь посылал к вам всех Своих слуг, пророков, снова и снова, но вы не слушали их и даже не обращали внимания.

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 Они говорили: «Откажитесь каждый от своего злого пути и злых деяний, и живите на земле, которую Господь отдал вам и вашим отцам навеки.

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 Не следуйте за чужими богами, чтобы служить им и поклоняться им; не вызывайте Мой гнев делами ваших рук, и Я не пошлю вам беду».

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 — Но вы не слушали Меня, — возвещает Господь, — вы вызывали Мой гнев делами ваших рук, и сами навели на себя беду.

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Поэтому так говорит Господь Сил: — За то, что вы не слушали Моих слов,

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 Я призову все северные народы и Моего слугу Навуходоносора, царя Вавилона, — возвещает Господь, — и нашлю их на эту страну и всех ее обитателей и на все окрестные народы. Я уничтожу их полностью и сделаю их предметом ужаса и издевательств, и станут они руинами навеки.

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 Я лишу их веселья и радости, голоса жениха и невесты, звука жернова и света светильника.

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 Вся страна будет опустошена и страшна, а эти народы будут семьдесят лет служить царю Вавилона.

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 Но по прошествии семидесяти лет Я накажу царя Вавилона и его народ, страну халдеев, за их вину, — возвещает Господь, — и приведу ее в вечное запустение.

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 Я наведу на эту страну все невзгоды, которые Я предрек ей, все, что записано в этом свитке и возвещено устами Иеремии против всех народов.

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Ведь их самих поработят многочисленные народы и великие цари; Я воздам им по их поступкам и по делам их рук.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Так сказал мне Господь, Бог Израиля: — Прими из Моей руки эту чашу, наполненную вином Моей ярости, и напои из нее все народы, к которым Я тебя посылаю.

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 Выпьют они и зашатаются, и потеряют рассудок, увидев меч, который Я пошлю на них.

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 И я принял чашу из руки Господа и напоил из нее все народы, к которым Он меня послал —

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 Иерусалим и города Иудеи, их царей и вельмож, чтобы погубить и сделать их предметом ужаса, издевательств и проклятий, как уже видно сегодня;

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 фараона, царя Египта, его слуг, приближенных и весь его народ,

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 и всех чужеземцев, живущих у него; всех царей страны Уц; всех царей филистимских (из Ашкелона, Газы, Экрона и тех, кто уцелел в Ашдоде);

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 Эдом, Моав и Аммон;

21 Едома й Моава та синів Аммона,

22 всех царей Тира и Сидона; царей прибрежных земель за морем;

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 страны Дедан, Тема, Буз и всех, кто стрижет волосы на висках ;

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 всех царей Аравии и всех царей различных племен, живущих в пустыне;

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 всех царей стран Зимри, Елама и Мидии,

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 и всех царей севера, и близких, и далеких, одного за другим — все царства, которые находятся на земле. А после всех будет пить и царь Шешаха.

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 — Потом скажи им: «Так говорит Господь Сил, Бог Израиля: Пейте, опьянейте, и изблюйте, и падите, чтобы больше не встать от меча, который Я на вас посылаю».

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 А если они откажутся принять чашу у тебя из руки и выпить, скажи им: «Так говорит Господь Сил: Вы непременно будете пить!

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Я насылаю беду на город, который называется Моим именем, останетесь ли вы безнаказанными? Вы не останетесь безнаказанными, потому что Я призываю меч на всех жителей земли», — возвещает Господь Сил.

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 Итак, пророчествуй им все эти слова. Скажи им: «Господь возгремит с высот, возвысит голос из святого жилища, страшно возгремит на Свою страну; воскликнет, как топчущий виноград, на всех, кто живет на земле.

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Грохот пройдет до края земли, потому что у Господа тяжба с народами; Он будет судиться с каждым и грешных предаст мечу», — возвещает Господь.

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 Так говорит Господь Сил: — Смотрите, идет беда от народа к народу; поднимается страшная буря от краев земли.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 В то время сраженные Господом будут лежать повсюду — от края и до края земли. Не будут они ни оплаканы, ни собраны, ни похоронены, а будут лежать на земле, как отбросы.

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Плачьте, пастухи, стенайте; обваляйтесь в золе, вожди стада, так как пробил час вашего заклания; вы падете и разобьетесь, как драгоценные сосуды.

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 Не будет убежища пастухам и спасения вождям стада.

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 Слышен плач пастухов, стенания вождей стада — Господь уничтожил их выгон.

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 Гибнут мирные выпасы из-за пылающего гнева Господня.

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Он — как лев, покинувший Свое логово, и земля пришла в запустение от меча гонителя и от пылающего гнева Его.

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

1.0x