Книга пророка Иеремии

Глава 21

1 Вот слово Господне, которое было к Иеремии, когда царь Цедекия, послал к нему Пашхура, сына Малхии, и священника Софонию, сына Маасеи, чтобы те сказали:

2 «Попроси о нас Господа, потому что на нас напал Навуходоносор, царь Вавилона. Может, Господь сотворит для нас чудо, как в былые времена, и Навуходоносор отойдет от нас».

3 Иеремия ответил им: — Передайте Цедекии:

4 Так говорит Господь, Бог Израиля: «Я поворачиваю против вас оружие в ваших руках, которым вы бьетесь с царем Вавилона и халдеями, осаждающими вас за стеной, и соберу их посреди этого города.

5 Я Сам буду воевать против вас простертой и могучей рукой, в негодовании, в ярости и в страшном гневе.

6 Я поражу обитателей этого города, людей вместе с животными, и они погибнут от страшного мора.

7 После этого, — возвещает Господь, — Я отдам Цедекию, царя Иудеи, его приближенных и народ, который останется в этом городе после мора, меча и голода, Навуходоносору, царю Вавилона, и их врагам, желающим их смерти. Он предаст их мечу, не помилует их, не пощадит и не пожалеет».

8 А народу этому скажи: Так говорит Господь: Я предлагаю вам на выбор путь жизни и путь смерти.

9 Каждый, кто останется в этом городе, умрет от меча, голода и мора, а каждый, кто выйдет и сдастся халдеям, которые осаждают вас, уцелеет; жизнь будет ему наградой.

10 Я решил сделать этому городу зло, а не благо, — возвещает Господь. — Он будет отдан в руки царя Вавилона, и тот сожжет его.

11 А царскому дому Иудеи скажи: Слушай слово Господне,

12 о дом Давида! Так говорит Господь: «Вершите праведный суд каждое утро, спасайте обездоленного от рук притеснителя, а не то возгорится, как огонь, Мой гнев, будет гореть, и никто не потушит его из-за зла, что вы творите.

13 Я против тебя, обитательница долины, скала равнины, — возвещает Господь, — против вас, говорящие: „Кто же на нас пойдет войной? Кто вторгнется в наши дома?“

14 Я накажу вас, как вы того заслуживаете, — возвещает Господь. — В ваших лесах Я зажгу огонь, и пожрет он все, что вокруг вас».

Єремiя

Розділ 21

1 Слово, що було до Єремії від Господа, коли цар Седекі́я послав був до нього Пашхура, сина Малкійїного, та священика Цефанію, сина Маасеїного, говорячи:

2 „Звернися за нас до Господа, бо Навуходоно́сор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма́ Своїми чу́дами, і той віді́йде від нас!“

3 І сказав Єремія до них: „Так скажіть до Седекії:

4 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну́ військо́ві знаря́ддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халде́ями, які обляга́ють вас, і позбираю їх до сере́дини цього міста.

5 І буду Я воювати з вами рукою ви́тягненою та сильним раме́ном, і в гніві, і в лю́ті, і в великому пересе́рді!

6 І вражу́ ме́шканців цього міста, і чоловіка, і худобу, — від великої морови́ці повмирають вони!

7 А потому — говорить Господь — Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і наро́д, і врятованих у цьому місті від морови́ці, від меча та від голоду в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх ві́стрям меча, — не змилується над ними й не змилосе́рдиться, і не матиме любови!

8 А цьому наро́дові скажеш: Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.

9 Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча́, і від голоду та від морови́ці; а той, хто пере́йде і при́йде до халдеїв, що вас обляга́ють, буде жити, і стане йому душа його за здо́бич.

10 Бо Я оберну́в лице Своє на це місто на зле, а не на добре, — говорить Господь, — воно буде да́не в руку царя вавилонського, а він спалить його огнем!

11 А домові царя Юди скажи так: Послухайте сло́ва Господнього:

12 Доме Давидів, отак промовляє Госпо́дь: Судіть вранці суд і рятуйте грабо́ваного від руки переслі́дника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, — і вона запала́є за зло ваших учинків, і не буде кому погаси́ти!

13 Ось Я проти тебе, мешканко долини, о ске́ле рівни́ни, — говорить Госпо́дь, — на вас, що говорите: „Хто при́йде на нас і хто вві́йде в поме́шкання наші?“

14 Бо Я покараю вас згідно із пло́дом ваших учинків, — говорить Господь, — і огонь запалю́ в його лісі, і він пожере всі довкі́лля його!

Книга пророка Иеремии

Глава 21

Єремiя

Розділ 21

1 Вот слово Господне, которое было к Иеремии, когда царь Цедекия, послал к нему Пашхура, сына Малхии, и священника Софонию, сына Маасеи, чтобы те сказали:

1 Слово, що було до Єремії від Господа, коли цар Седекі́я послав був до нього Пашхура, сина Малкійїного, та священика Цефанію, сина Маасеїного, говорячи:

2 «Попроси о нас Господа, потому что на нас напал Навуходоносор, царь Вавилона. Может, Господь сотворит для нас чудо, как в былые времена, и Навуходоносор отойдет от нас».

2 „Звернися за нас до Господа, бо Навуходоно́сор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма́ Своїми чу́дами, і той віді́йде від нас!“

3 Иеремия ответил им: — Передайте Цедекии:

3 І сказав Єремія до них: „Так скажіть до Седекії:

4 Так говорит Господь, Бог Израиля: «Я поворачиваю против вас оружие в ваших руках, которым вы бьетесь с царем Вавилона и халдеями, осаждающими вас за стеной, и соберу их посреди этого города.

4 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну́ військо́ві знаря́ддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халде́ями, які обляга́ють вас, і позбираю їх до сере́дини цього міста.

5 Я Сам буду воевать против вас простертой и могучей рукой, в негодовании, в ярости и в страшном гневе.

5 І буду Я воювати з вами рукою ви́тягненою та сильним раме́ном, і в гніві, і в лю́ті, і в великому пересе́рді!

6 Я поражу обитателей этого города, людей вместе с животными, и они погибнут от страшного мора.

6 І вражу́ ме́шканців цього міста, і чоловіка, і худобу, — від великої морови́ці повмирають вони!

7 После этого, — возвещает Господь, — Я отдам Цедекию, царя Иудеи, его приближенных и народ, который останется в этом городе после мора, меча и голода, Навуходоносору, царю Вавилона, и их врагам, желающим их смерти. Он предаст их мечу, не помилует их, не пощадит и не пожалеет».

7 А потому — говорить Господь — Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і наро́д, і врятованих у цьому місті від морови́ці, від меча та від голоду в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх ві́стрям меча, — не змилується над ними й не змилосе́рдиться, і не матиме любови!

8 А народу этому скажи: Так говорит Господь: Я предлагаю вам на выбор путь жизни и путь смерти.

8 А цьому наро́дові скажеш: Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.

9 Каждый, кто останется в этом городе, умрет от меча, голода и мора, а каждый, кто выйдет и сдастся халдеям, которые осаждают вас, уцелеет; жизнь будет ему наградой.

9 Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча́, і від голоду та від морови́ці; а той, хто пере́йде і при́йде до халдеїв, що вас обляга́ють, буде жити, і стане йому душа його за здо́бич.

10 Я решил сделать этому городу зло, а не благо, — возвещает Господь. — Он будет отдан в руки царя Вавилона, и тот сожжет его.

10 Бо Я оберну́в лице Своє на це місто на зле, а не на добре, — говорить Господь, — воно буде да́не в руку царя вавилонського, а він спалить його огнем!

11 А царскому дому Иудеи скажи: Слушай слово Господне,

11 А домові царя Юди скажи так: Послухайте сло́ва Господнього:

12 о дом Давида! Так говорит Господь: «Вершите праведный суд каждое утро, спасайте обездоленного от рук притеснителя, а не то возгорится, как огонь, Мой гнев, будет гореть, и никто не потушит его из-за зла, что вы творите.

12 Доме Давидів, отак промовляє Госпо́дь: Судіть вранці суд і рятуйте грабо́ваного від руки переслі́дника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, — і вона запала́є за зло ваших учинків, і не буде кому погаси́ти!

13 Я против тебя, обитательница долины, скала равнины, — возвещает Господь, — против вас, говорящие: „Кто же на нас пойдет войной? Кто вторгнется в наши дома?“

13 Ось Я проти тебе, мешканко долини, о ске́ле рівни́ни, — говорить Госпо́дь, — на вас, що говорите: „Хто при́йде на нас і хто вві́йде в поме́шкання наші?“

14 Я накажу вас, как вы того заслуживаете, — возвещает Господь. — В ваших лесах Я зажгу огонь, и пожрет он все, что вокруг вас».

14 Бо Я покараю вас згідно із пло́дом ваших учинків, — говорить Господь, — і огонь запалю́ в його лісі, і він пожере всі довкі́лля його!

1.0x