Книга пророка ИезекииляГлава 17 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Большой орел с сильными крыльями, с длинными перьями, с богатым, разноцветным оперением прилетел на Ливан. Он схватился за верхушку кедра, |
|
4 отломил ее верхний побег и унес в купеческую страну, и посадил там в городе торговцев. |
|
5 Он взял немного из семян этой земли и посадил в плодородную почву. Он посадил семя, которое выросло подобно иве у больших вод, |
|
6 оно выросло и стало виноградной лозой, раскидистой, но низкой. Ветви ее клонились к орлу, а корни остались там, где были. Так выросла лоза; она пустила побеги и покрылась листвой. |
|
7 |
|
8 Она была пересажена на хорошую почву у больших вод, чтобы пускать побеги, приносить плоды и быть великолепной лозой!» |
|
9 |
|
10 Даже если ее пересадят, разве она приживется и будет расти? Разве она не засохнет окончательно, когда подует на нее восточный ветер, разве не засохнет там, где растет?» |
|
11 |
|
12 |
|
13 Он взял одного из членов царского рода и заключил с ним союз, связав его клятвой. Он также увел и знать страны, |
|
14 чтобы царство склонило голову, не способное подняться впредь, и существовало бы, лишь соблюдая его договор. |
|
15 Но царь Иерусалима пытался восстать против царя Вавилона, отправив послов в Египет, чтобы добыть коней и большое войско. Разве он преуспеет? Разве тот, кто сделал это, уцелеет? Разве он уцелеет, нарушив договор? |
|
16 Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — что он умрет в Вавилоне, в стране царя, который возвел его на престол, клятву которому он нарушил и договор с которым он расторг. |
|
17 Фараон с сильным войском, огромной ордой, не поможет ему на войне, когда станут делать насыпи и возводить осадные валы, чтобы погубить множество жизней. |
|
18 За то, что он пренебрег клятвой и расторг союз, за то, что он подал руку в знак обещания и все-таки сделал по-своему, ему не спастись. |
|
19 |
|
20 Я раскину ему Мою сеть, и он попадется в Мою западню. Я приведу его в Вавилон и там буду судить за измену, которую он совершил против Меня. |
|
21 Его лучшие воины падут от меча, а уцелевшие будут развеяны по всем ветрам. Тогда вы узнаете, что Я, Господь, говорил. |
|
22 |
|
23 На горных высотах Израиля Я посажу его; он пустит ветви, и принесет плод, и станет благородным кедром. Разные птицы станут вить на нем гнезда; в тени его ветвей они найдут приют. |
|
24 Все деревья в лесу узнают, что Я, Господь, сделал низким высокое дерево и возвысил дерево низкое. Я иссушаю зеленое дерево, а сухое дерево делаю цветущим. |
ЄзекiїльРозділ 17 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, загадай зага́дку, і склади при́тчу Ізраїлевому домові, |
|
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру. |
|
4 Чубка́ галу́зок його обірвав, і приніс його до купецького кра́ю, у місті гандлярі́в покла́в його. |
|
5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінне́вого поля, узяв і засади́в його над великими во́дами, немо́в ту вербу́. |
|
6 І воно виросло, і стало гілля́стим виноградом, низькоро́слим, що оберта́в свої галу́зки до нього, а його корі́ння були під ним. І стало воно виноградом, і ви́гнало ві́ття, і пустило галу́зки. |
|
7 Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження. |
|
8 Він був поса́джений на доброму полі при великих во́дах, щоб пустив галу́зки та приніс плід, щоб став пишним виноградом. |
|
9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведе́ться йому? Чи не ви́рвуть коріння його, і не позрива́ють пло́ду його, так що він засо́хне? Усе зелене галу́ззя його посо́хне, і не треба великого раме́на та числе́нного наро́ду, щоб вирвати його з його корі́ння. |
|
10 І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“. |
|
11 І було мені слово Господнє таке: |
|
12 „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону. |
|
13 І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі, |
|
14 щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним. |
|
15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він? |
|
16 Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні! |
|
17 І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ. |
|
18 І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується. |
|
19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову! |
|
20 І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене. |
|
21 І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив! |
|
22 Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі. |
|
23 На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок. |
|
24 І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 17 |
ЄзекiїльРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Сину лю́дський, загадай зага́дку, і склади при́тчу Ізраїлевому домові, |
|
3 Скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Большой орел с сильными крыльями, с длинными перьями, с богатым, разноцветным оперением прилетел на Ливан. Он схватился за верхушку кедра, |
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру. |
|
4 отломил ее верхний побег и унес в купеческую страну, и посадил там в городе торговцев. |
4 Чубка́ галу́зок його обірвав, і приніс його до купецького кра́ю, у місті гандлярі́в покла́в його. |
|
5 Он взял немного из семян этой земли и посадил в плодородную почву. Он посадил семя, которое выросло подобно иве у больших вод, |
5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінне́вого поля, узяв і засади́в його над великими во́дами, немо́в ту вербу́. |
|
6 оно выросло и стало виноградной лозой, раскидистой, но низкой. Ветви ее клонились к орлу, а корни остались там, где были. Так выросла лоза; она пустила побеги и покрылась листвой. |
6 І воно виросло, і стало гілля́стим виноградом, низькоро́слим, що оберта́в свої галу́зки до нього, а його корі́ння були під ним. І стало воно виноградом, і ви́гнало ві́ття, і пустило галу́зки. |
|
7 |
7 Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження. |
|
8 Она была пересажена на хорошую почву у больших вод, чтобы пускать побеги, приносить плоды и быть великолепной лозой!» |
8 Він був поса́джений на доброму полі при великих во́дах, щоб пустив галу́зки та приніс плід, щоб став пишним виноградом. |
|
9 |
9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведе́ться йому? Чи не ви́рвуть коріння його, і не позрива́ють пло́ду його, так що він засо́хне? Усе зелене галу́ззя його посо́хне, і не треба великого раме́на та числе́нного наро́ду, щоб вирвати його з його корі́ння. |
|
10 Даже если ее пересадят, разве она приживется и будет расти? Разве она не засохнет окончательно, когда подует на нее восточный ветер, разве не засохнет там, где растет?» |
10 І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“. |
|
11 |
11 І було мені слово Господнє таке: |
|
12 |
12 „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону. |
|
13 Он взял одного из членов царского рода и заключил с ним союз, связав его клятвой. Он также увел и знать страны, |
13 І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі, |
|
14 чтобы царство склонило голову, не способное подняться впредь, и существовало бы, лишь соблюдая его договор. |
14 щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним. |
|
15 Но царь Иерусалима пытался восстать против царя Вавилона, отправив послов в Египет, чтобы добыть коней и большое войско. Разве он преуспеет? Разве тот, кто сделал это, уцелеет? Разве он уцелеет, нарушив договор? |
15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він? |
|
16 Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — что он умрет в Вавилоне, в стране царя, который возвел его на престол, клятву которому он нарушил и договор с которым он расторг. |
16 Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні! |
|
17 Фараон с сильным войском, огромной ордой, не поможет ему на войне, когда станут делать насыпи и возводить осадные валы, чтобы погубить множество жизней. |
17 І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ. |
|
18 За то, что он пренебрег клятвой и расторг союз, за то, что он подал руку в знак обещания и все-таки сделал по-своему, ему не спастись. |
18 І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується. |
|
19 |
19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову! |
|
20 Я раскину ему Мою сеть, и он попадется в Мою западню. Я приведу его в Вавилон и там буду судить за измену, которую он совершил против Меня. |
20 І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене. |
|
21 Его лучшие воины падут от меча, а уцелевшие будут развеяны по всем ветрам. Тогда вы узнаете, что Я, Господь, говорил. |
21 І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив! |
|
22 |
22 Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі. |
|
23 На горных высотах Израиля Я посажу его; он пустит ветви, и принесет плод, и станет благородным кедром. Разные птицы станут вить на нем гнезда; в тени его ветвей они найдут приют. |
23 На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок. |
|
24 Все деревья в лесу узнают, что Я, Господь, сделал низким высокое дерево и возвысил дерево низкое. Я иссушаю зеленое дерево, а сухое дерево делаю цветущим. |
24 І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“ |