Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 32

1 Иаков продолжил свой путь, и ангелы Божьи встретили его.

2 Когда Иаков увидел их, он сказал: — Это Божий стан! — и назвал то место Маханаим.

3 Иаков послал впереди себя вестников к своему брату Исаву в землю Сеир, страну Эдом.

4 Он дал им такой наказ: — Скажите моему господину Исаву так: «Твой слуга Иаков говорит: Я жил у Лавана и был там до сего дня.

5 У меня есть быки, ослы, овцы и козы, слуги и служанки. Я посылаю эту весть моему господину, чтобы найти милость в твоих глазах».

6 Посланцы вернулись и сказали Иакову: — Мы были у твоего брата Исава, и теперь он сам идет тебе навстречу и с ним четыреста человек.

7 В великом страхе и смятении Иаков разделил людей, которые были с ним, а также стада крупного и мелкого скота и верблюдов.

8 Он думал: «Если Исав нападет на одну половину, то другая уцелеет и спасется».

9 Иаков взмолился: — О Боже моего отца Авраама, Боже моего отца Исаака, о Господь, сказавший мне: «Вернись в твою землю, к твоим родственникам, и Я дам тебе процветание»,

10 я недостоин той милости и верности, которые Ты явил Твоему слуге. У меня ничего не было, кроме посоха, когда я перешел Иордан, а теперь я возвращаюсь двумя станами.

11 Молю Тебя, спаси меня от руки моего брата Исава, потому что я боюсь, что он придет и нападет на меня и на матерей с детьми.

12 Ведь Ты сказал: «Я непременно дам тебе процветание и сделаю потомство твое многочисленным, как морской песок, который не сосчитать».

13 Он провел там ночь и из того, что у него было, выбрал подарок для своего брата Исава:

14 двести коз и двадцать козлов, двести овец и двадцать баранов,

15 тридцать верблюдиц с верблюжатами, сорок коров и десять быков, двадцать ослиц и десять ослов.

16 Он поручил их слугам, каждое стадо особо, и сказал им: — Идите впереди меня и держите между стадами некоторое расстояние.

17 Он научил того, кто шел первым: — Когда мой брат Исав встретит тебя и спросит: «Чей ты? Куда идешь? Чей скот ты гонишь?» —

18 тогда ты скажи: «Скот твоего слуги Иакова. Это подарок от него моему господину Исаву, а сам он идет за нами».

19 Он научил и второго, и третьего, и всех других, шедших за стадами: — И вы так же скажете Исаву, когда он вас встретит.

20 И еще скажите: «Твой слуга Иаков идет позади нас». Потому что он думал: «Я умиротворю его этими дарами, которые посылаю впереди себя, а потом, когда мы встретимся, он, быть может, примет меня».

21 Так дары Иакова были отправлены вперед, а сам он провел ночь в лагере.

22 Той ночью Иаков встал и взял двух своих жен, двух служанок и одиннадцать сыновей и вброд перешел через реку Яббок.

23 Он перевел их через поток и переправил все свое добро.

24 И вот Иаков остался один, и Некто боролся с ним до самой зари.

25 Увидев, что не может пересилить, Он коснулся сустава бедра Иакова, так что бедро было вывихнуто, когда он боролся с Ним.

26 И Он сказал: — Отпусти Меня, потому что восходит заря. Но Иаков ответил: — Не отпущу, пока не благословишь меня.

27 Он спросил: — Как твое имя? — Иаков, — ответил он.

28 Тогда Он сказал: — Отныне твое имя будет не Иаков, а Израиль, потому что ты боролся с Богом и людьми и победил.

29 Иаков сказал: — Прошу Тебя, скажи мне Твое имя. Но Он ответил: — Зачем ты спрашиваешь Мое имя? И Он благословил его.

30 Иаков назвал то место Пениэл, сказав: «Это потому, что я видел Бога лицом к лицу и остался жив».

31 Солнце встало над ним, когда он проходил Пениэл, хромая из-за своего бедра.

32 Вот почему до сего дня израильтяне не едят сухожилия на суставе бедра: ведь Он коснулся сустава бедра Иакова рядом с сухожилием.

Буття

Розділ 32

1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

Бытие Глава 32	Буття Розділ 32
1 Иаков продолжил свой путь, и ангелы Божьи встретили его.	1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
2 Когда Иаков увидел их, он сказал: — Это Божий стан! — и назвал то место Маханаим.	2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.
3 Иаков послал впереди себя вестников к своему брату Исаву в землю Сеир, страну Эдом.	3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.
4 Он дал им такой наказ: — Скажите моему господину Исаву так: «Твой слуга Иаков говорит: Я жил у Лавана и был там до сего дня.	4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
5 У меня есть быки, ослы, овцы и козы, слуги и служанки. Я посылаю эту весть моему господину, чтобы найти милость в твоих глазах».	5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.
6 Посланцы вернулись и сказали Иакову: — Мы были у твоего брата Исава, и теперь он сам идет тебе навстречу и с ним четыреста человек.	6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.
7 В великом страхе и смятении Иаков разделил людей, которые были с ним, а также стада крупного и мелкого скота и верблюдов.	7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“
8 Он думал: «Если Исав нападет на одну половину, то другая уцелеет и спасется».	8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
9 Иаков взмолился: — О Боже моего отца Авраама, Боже моего отца Исаака, о Господь, сказавший мне: «Вернись в твою землю, к твоим родственникам, и Я дам тебе процветание»,	9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.
10 я недостоин той милости и верности, которые Ты явил Твоему слуге. У меня ничего не было, кроме посоха, когда я перешел Иордан, а теперь я возвращаюсь двумя станами.	10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.
11 Молю Тебя, спаси меня от руки моего брата Исава, потому что я боюсь, что он придет и нападет на меня и на матерей с детьми.	11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.
12 Ведь Ты сказал: «Я непременно дам тебе процветание и сделаю потомство твое многочисленным, как морской песок, который не сосчитать».	12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
13 Он провел там ночь и из того, что у него было, выбрал подарок для своего брата Исава:	13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.
14 двести коз и двадцать козлов, двести овец и двадцать баранов,	14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
15 тридцать верблюдиц с верблюжатами, сорок коров и десять быков, двадцать ослиц и десять ослов.	15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
16 Он поручил их слугам, каждое стадо особо, и сказал им: — Идите впереди меня и держите между стадами некоторое расстояние.	16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
17 Он научил того, кто шел первым: — Когда мой брат Исав встретит тебя и спросит: «Чей ты? Куда идешь? Чей скот ты гонишь?» —	17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.
18 тогда ты скажи: «Скот твоего слуги Иакова. Это подарок от него моему господину Исаву, а сам он идет за нами».	18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
19 Он научил и второго, и третьего, и всех других, шедших за стадами: — И вы так же скажете Исаву, когда он вас встретит.	19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.
20 И еще скажите: «Твой слуга Иаков идет позади нас». Потому что он думал: «Я умиротворю его этими дарами, которые посылаю впереди себя, а потом, когда мы встретимся, он, быть может, примет меня».	20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,
21 Так дары Иакова были отправлены вперед, а сам он провел ночь в лагере.	21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“
22 Той ночью Иаков встал и взял двух своих жен, двух служанок и одиннадцать сыновей и вброд перешел через реку Яббок.	22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
23 Он перевел их через поток и переправил все свое добро.	23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
24 И вот Иаков остался один, и Некто боролся с ним до самой зари.	24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
25 Увидев, что не может пересилить, Он коснулся сустава бедра Иакова, так что бедро было вывихнуто, когда он боролся с Ним.	25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
26 И Он сказал: — Отпусти Меня, потому что восходит заря. Но Иаков ответил: — Не отпущу, пока не благословишь меня.	26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.
27 Он спросил: — Как твое имя? — Иаков, — ответил он.	27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.
28 Тогда Он сказал: — Отныне твое имя будет не Иаков, а Израиль, потому что ты боролся с Богом и людьми и победил.	28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.
29 Иаков сказал: — Прошу Тебя, скажи мне Твое имя. Но Он ответил: — Зачем ты спрашиваешь Мое имя? И Он благословил его.	29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.
30 Иаков назвал то место Пениэл, сказав: «Это потому, что я видел Бога лицом к лицу и остался жив».	30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.
31 Солнце встало над ним, когда он проходил Пениэл, хромая из-за своего бедра.	31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.
32 Вот почему до сего дня израильтяне не едят сухожилия на суставе бедра: ведь Он коснулся сустава бедра Иакова рядом с сухожилием.	32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 32

Буття

Розділ 32

Бытие

Глава 32

Буття

Розділ 32

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 32

Буття

Розділ 32

Бытие

Глава 32

Буття

Розділ 32

Ветхий
завет

Новый
завет