2-я книга Паралипоменон

Глава 29

1 Езекия был двадцати пяти лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет. Имя матери его Авия, дочь Захарии.

2 Он поступал пред очами Господа точно так, как поступал отец его Давид.

3 В первый год царствования своего, в первый месяц, он отворил двери дома Господа, и починил их.

4 И велел придти священникам и левитам, и собрал их на восточной площади.

5 И сказал им: послушайте меня, левиты, освятитесь ныне сами, освятите дом Господа, Бога отцев ваших, и вынесите нечистоту из святилища.

6 Ибо отцы наши поступали беззаконно и делали то, что есть зло пред очами Господа, Бога нашего; они оставили Его, и отвратили лица свои от жилища Господа, и обратились спиною.

7 И заперли двери притвора, и погасили лампады, и не совершали курения, и не возносили всесожжения во святилище Бога Израилева.

8 За то был гнев Господа на Иудею и на Иерусалим, и Он отдал их на позор, опустошение и посмеяние, как вы видите своими глазами.

9 И вот отцы наши пали от меча, и сыновья наши, и дочери наши и жены наши за это в плену.

10 Теперь у меня лежит на сердце утвердить завет с Господом, Богом Израилевым, чтоб отвратился от нас пламень гнева Его.

11 Дети мои! не грешите ныне; поелику вас избрал Господь предстоять лицу Его для служения Ему, и для того, чтоб вы Ему служили и возжигали курения.

12 И встали левиты: Михаф, сын Амасая, и Иоиль, сын Азарии, из сыновей Каафовых; и из сыновей Мерариных Кис, сын Авдия, и Азария, сын Иогаллелела; и из племени Герсонова Иоах, сын Зиммы, и Еден, сын Иоаха.

13 И из сыновей Елицафановых: Шимрий и Иоиил; и из сыновей Асафовых: Захария и Матфания.

14 И из сыновей Емановых: Иехиил и Шимей; и из сыновей Идифумовых: Шемаия и Узиил.

15 Они собрали братьев своих, и освятились: и пошли по приказанию царскому, по словам Господа, очищать дом Господа.

16 И вошли священники внутрь дома Господа для очищения, и все нечистое, что нашли в храме Господа, вынесли на двор дома Господа, а левиты это подобрали, чтоб вынести вон к потоку Кедрону.

17 Они начали освящать в первый день первого месяца, и в осьмый день месяца вошли в притвор Господа, и освящали дом Господа восемь дней, и кончили в шестнадцатый день первого месяца.

18 И пришли в дом к царю Езекии, и сказали: мы очистили весь дом Господа и жертвенник всесожжения и все сосуды его, и стол для хлебов предложения и все сосуды его.

19 И все сосуды, которые по беззаконию своему забросил царь Ахаз во время своего царствования, мы приготовили и освятили, и вот они пред жертвенником Господа.

20 И встал царь Езекия рано утром, и собрал начальников города, и пошел в дом Господа.

21 И привели семь тельцов, и семь овнов, и семь агнцев, и семь козлов из стада коз на жертву за грех, за царство, за святилище и за Иудею; и приказал он сынам Аароновым, священникам, вознести всесожжение на жертвенник Господа.

22 И закололи тельцов, и взяли священники кровь, и окропили жертвенник, и закололи овнов, и окропили кровью жертвенник, и закололи агнцев, и окропили кровью жертвенник.

23 И привели козлов за грех пред лицо царя и собрания, и они возложили на них руки свои.

24 И закололи их священники, и очистили кровью их жертвенник для заглаждения грехов всего Израиля; потому что царь приказал принести всесожжение и жертву за грех всех Израильтян.

25 И поставил он в доме Господа левитов с кимвалами, псалтирями и гуслями, по установлению Давида, и Гада, прозорливца царского, и Нафана пророка; поелику установление сие сделано Господом чрез пророков Его.

26 И стали левиты с орудиями Давидовыми, и священники с трубами.

27 И приказал Езекия возложить всесожжение на жертвенник. И в то самое время, как началось всесожжение, началось пение Господу при звуке труб и орудий Давида, царя Израильского.

28 И все собрание поклонилось, и гремело пение, и трубили трубы все до самого окончания всесожжения.

29 По окончании всесожжения, царь и все, находившиеся при нем, пали на колена и поклонились.

30 И сказал царь Езекия и князья левитам, чтоб они славили Господа словами Давида и Асафа прозорливца; и они славили с радостью, и падали и поклонялись.

31 И продолжал Езекия, и сказал: теперь вы имеете в руках своих пожертвования Господу, подходите и ведите жертвы и благодарственные приношения в дом Господа; и повели все собравшиеся жертвы и благодарственные приношения и всяк, кто расположен был сердцем, всесожжения.

32 Число всесожжений, которые привели собравшиеся, было семьдесят волов, сто овнов, двести агнцев: все сие во всесожжение Господу.

33 Других священных жертв было: шесть сот крупного скота и три тысячи из мелкого скота.

34 Поелику же священников было мало, и они не могли сдирать кож со всех всесожжений, то помогали им братья их, левиты, до окончания дела и доколе освящались прочие священники; ибо левиты были более тщательны в освящении себя, нежели священники.

35 Притом всесожжений было множество с туками благодарственных жертв и с возлияниями при всесожжении. Так установлено служение в доме Господа.

36 И радовался Езекия и весь народ, что Бог так настроил людей; потому что вдруг сделалось дело.

2-а хронiки

Розділ 29

1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.

4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,

5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.

6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.

7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.

9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!

10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.

11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“

12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.

17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.

18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.

19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.

20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.

22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.

23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.

25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!

29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!

2-я книга Паралипоменон

Глава 29

2-а хронiки

Розділ 29

1 Езекия был двадцати пяти лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет. Имя матери его Авия, дочь Захарии.

1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.

2 Он поступал пред очами Господа точно так, как поступал отец его Давид.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

3 В первый год царствования своего, в первый месяц, он отворил двери дома Господа, и починил их.

3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.

4 И велел придти священникам и левитам, и собрал их на восточной площади.

4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,

5 И сказал им: послушайте меня, левиты, освятитесь ныне сами, освятите дом Господа, Бога отцев ваших, и вынесите нечистоту из святилища.

5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.

6 Ибо отцы наши поступали беззаконно и делали то, что есть зло пред очами Господа, Бога нашего; они оставили Его, и отвратили лица свои от жилища Господа, и обратились спиною.

6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.

7 И заперли двери притвора, и погасили лампады, и не совершали курения, и не возносили всесожжения во святилище Бога Израилева.

7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 За то был гнев Господа на Иудею и на Иерусалим, и Он отдал их на позор, опустошение и посмеяние, как вы видите своими глазами.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.

9 И вот отцы наши пали от меча, и сыновья наши, и дочери наши и жены наши за это в плену.

9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!

10 Теперь у меня лежит на сердце утвердить завет с Господом, Богом Израилевым, чтоб отвратился от нас пламень гнева Его.

10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.

11 Дети мои! не грешите ныне; поелику вас избрал Господь предстоять лицу Его для служения Ему, и для того, чтоб вы Ему служили и возжигали курения.

11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“

12 И встали левиты: Михаф, сын Амасая, и Иоиль, сын Азарии, из сыновей Каафовых; и из сыновей Мерариных Кис, сын Авдия, и Азария, сын Иогаллелела; и из племени Герсонова Иоах, сын Зиммы, и Еден, сын Иоаха.

12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13 И из сыновей Елицафановых: Шимрий и Иоиил; и из сыновей Асафовых: Захария и Матфания.

13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14 И из сыновей Емановых: Иехиил и Шимей; и из сыновей Идифумовых: Шемаия и Узиил.

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 Они собрали братьев своих, и освятились: и пошли по приказанию царскому, по словам Господа, очищать дом Господа.

15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

16 И вошли священники внутрь дома Господа для очищения, и все нечистое, что нашли в храме Господа, вынесли на двор дома Господа, а левиты это подобрали, чтоб вынести вон к потоку Кедрону.

16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.

17 Они начали освящать в первый день первого месяца, и в осьмый день месяца вошли в притвор Господа, и освящали дом Господа восемь дней, и кончили в шестнадцатый день первого месяца.

17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.

18 И пришли в дом к царю Езекии, и сказали: мы очистили весь дом Господа и жертвенник всесожжения и все сосуды его, и стол для хлебов предложения и все сосуды его.

18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.

19 И все сосуды, которые по беззаконию своему забросил царь Ахаз во время своего царствования, мы приготовили и освятили, и вот они пред жертвенником Господа.

19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.

20 И встал царь Езекия рано утром, и собрал начальников города, и пошел в дом Господа.

20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

21 И привели семь тельцов, и семь овнов, и семь агнцев, и семь козлов из стада коз на жертву за грех, за царство, за святилище и за Иудею; и приказал он сынам Аароновым, священникам, вознести всесожжение на жертвенник Господа.

21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.

22 И закололи тельцов, и взяли священники кровь, и окропили жертвенник, и закололи овнов, и окропили кровью жертвенник, и закололи агнцев, и окропили кровью жертвенник.

22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.

23 И привели козлов за грех пред лицо царя и собрания, и они возложили на них руки свои.

23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24 И закололи их священники, и очистили кровью их жертвенник для заглаждения грехов всего Израиля; потому что царь приказал принести всесожжение и жертву за грех всех Израильтян.

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.

25 И поставил он в доме Господа левитов с кимвалами, псалтирями и гуслями, по установлению Давида, и Гада, прозорливца царского, и Нафана пророка; поелику установление сие сделано Господом чрез пророков Его.

25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

26 И стали левиты с орудиями Давидовыми, и священники с трубами.

26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

27 И приказал Езекия возложить всесожжение на жертвенник. И в то самое время, как началось всесожжение, началось пение Господу при звуке труб и орудий Давида, царя Израильского.

27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

28 И все собрание поклонилось, и гремело пение, и трубили трубы все до самого окончания всесожжения.

28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!

29 По окончании всесожжения, царь и все, находившиеся при нем, пали на колена и поклонились.

29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

30 И сказал царь Езекия и князья левитам, чтоб они славили Господа словами Давида и Асафа прозорливца; и они славили с радостью, и падали и поклонялись.

30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

31 И продолжал Езекия, и сказал: теперь вы имеете в руках своих пожертвования Господу, подходите и ведите жертвы и благодарственные приношения в дом Господа; и повели все собравшиеся жертвы и благодарственные приношения и всяк, кто расположен был сердцем, всесожжения.

31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

32 Число всесожжений, которые привели собравшиеся, было семьдесят волов, сто овнов, двести агнцев: все сие во всесожжение Господу.

32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

33 Других священных жертв было: шесть сот крупного скота и три тысячи из мелкого скота.

33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

34 Поелику же священников было мало, и они не могли сдирать кож со всех всесожжений, то помогали им братья их, левиты, до окончания дела и доколе освящались прочие священники; ибо левиты были более тщательны в освящении себя, нежели священники.

34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

35 Притом всесожжений было множество с туками благодарственных жертв и с возлияниями при всесожжении. Так установлено служение в доме Господа.

35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

36 И радовался Езекия и весь народ, что Бог так настроил людей; потому что вдруг сделалось дело.

36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!

1.0x