2-я книга ПаралипоменонГлава 24 |
|
1 |
|
2 И поступал Иоас праведно пред очами Господа во все дни жизни священника Иегоиады. |
|
3 И взял ему Иегоиада двух жен, и он родил от них сыновей и дочерей. |
|
4 |
|
5 И созвал он священников и левитов, и сказал им: подите по городам Иудеи, и собирайте со всех Израильтян серебро для поддержания дома Бога вашего, из года в год, и поспешите в этом деле. Но левиты не спешили |
|
6 |
|
7 Потому что при беззаконой Афалии сыновья ее разорили дом Божий, и все, посвященное для дома Господа, употребили для Ваалов. |
|
8 И приказал царь, и сделали один ящик, и поставили его у ворот дома Господа извне. |
|
9 И провозгласили по Иудее и Иерусалиму, чтобы приносили Господу дань, наложенную Моисеем, рабом Божиим, на Израильтян в пустыне. |
|
10 Тогда все начальствующие и весь народ обрадовались, и приносили, и клали в ящик, до того, что он исполнился. |
|
11 В то время, когда приносили ящик к чиновникам царским, чрез левитов, и когда они видели, что серебра много, приходил царский писец, и поверенный первосвященника, и высыпали из ящика, и потом опять относили его и ставили его на свое место. Так делали они изо дня в день, и собрали множество серебра. |
|
12 |
|
13 И работали производители работ, и довершили дело руками своими, и поставили дом Божий в надлежащее его состояние, и укрепили его. |
|
14 Кончив все, они представили царю и Иегоиаде остаток серебра. Из него сделали сосуды для дома Господа, сосуды, употребляемые при богослужении и всесожжении, фимиамники, и другие золотые и серебряные сосуды. И приносили всесожжения в доме Господа постоянно во все дни жизни Иегоиады. |
|
15 |
|
16 И похоронили его в городе Давидовом с царями, потому что он делал доброе у Израильтян, и для Бога, и для дома Его. |
|
17 |
|
18 И оставили дом Господа, Бога отцев своих, и стали служить изображениям Астарты и идолам; и был гнев Господа на Иудее и Иерусалиме за сию вину их. |
|
19 Он посылал к ним пророков для обращения их к Господу, которые увещавали их, но они не слушали. |
|
20 Дух Божий облек Захарию, сына священника Иегоиады, и он стал на возвышенном месте, пред народом, и сказал им: так говорит Господь: для чего вы преступаете повеления Господа? не будет вам успеха; поелику вы оставили Господа, то и Он оставит вас. |
|
21 И сговорились против него, и побили его камнями, по приказанию царя, на дворе дома Господа. |
|
22 И не воспомнил царь Иоас благодеяния, какое сделал ему Иегоиада, отец его, и убил сына его; умирая, он сказал: Господь видит и взыщет. |
|
23 |
|
24 Хотя в небольшом числе людей приходило войско Сирийское, но Господь предал в руку их весьма многочисленную силу за то, что оставили они Господа, Бога отцев своих. И над Иоасом они совершили суд. |
|
25 Кроме того, когда они ушли от него, оставив его во многих болезнях, составили против него заговор рабы его, за кровь сынов священника Иегоиады, и убили его на постели его, и он умер. И похоронили его в городе Давидовом, однакож похоронили его не в царских гробницах. |
|
26 Заговорщиками против него были: Завад, сын Шимеафы Аммонитянки, и Иегозавад, сын Шимрифы Моавитянки. |
|
27 |
2-а хронiкиРозділ 24 |
|
1 |
|
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
|
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
|
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
|
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
|
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
|
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
|
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
|
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
|
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
|
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
|
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
|
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
|
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
|
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
|
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
|
17 |
|
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
|
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
|
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
|
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
|
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
|
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
|
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
|
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
|
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
|
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |
2-я книга ПаралипоменонГлава 24 |
2-а хронiкиРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 И поступал Иоас праведно пред очами Господа во все дни жизни священника Иегоиады. |
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
|
3 И взял ему Иегоиада двух жен, и он родил от них сыновей и дочерей. |
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
|
4 |
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
|
5 И созвал он священников и левитов, и сказал им: подите по городам Иудеи, и собирайте со всех Израильтян серебро для поддержания дома Бога вашего, из года в год, и поспешите в этом деле. Но левиты не спешили |
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
|
6 |
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
|
7 Потому что при беззаконой Афалии сыновья ее разорили дом Божий, и все, посвященное для дома Господа, употребили для Ваалов. |
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
|
8 И приказал царь, и сделали один ящик, и поставили его у ворот дома Господа извне. |
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
|
9 И провозгласили по Иудее и Иерусалиму, чтобы приносили Господу дань, наложенную Моисеем, рабом Божиим, на Израильтян в пустыне. |
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
|
10 Тогда все начальствующие и весь народ обрадовались, и приносили, и клали в ящик, до того, что он исполнился. |
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
|
11 В то время, когда приносили ящик к чиновникам царским, чрез левитов, и когда они видели, что серебра много, приходил царский писец, и поверенный первосвященника, и высыпали из ящика, и потом опять относили его и ставили его на свое место. Так делали они изо дня в день, и собрали множество серебра. |
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
|
12 |
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
|
13 И работали производители работ, и довершили дело руками своими, и поставили дом Божий в надлежащее его состояние, и укрепили его. |
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
|
14 Кончив все, они представили царю и Иегоиаде остаток серебра. Из него сделали сосуды для дома Господа, сосуды, употребляемые при богослужении и всесожжении, фимиамники, и другие золотые и серебряные сосуды. И приносили всесожжения в доме Господа постоянно во все дни жизни Иегоиады. |
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
|
15 |
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
|
16 И похоронили его в городе Давидовом с царями, потому что он делал доброе у Израильтян, и для Бога, и для дома Его. |
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
|
17 |
17 |
|
18 И оставили дом Господа, Бога отцев своих, и стали служить изображениям Астарты и идолам; и был гнев Господа на Иудее и Иерусалиме за сию вину их. |
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
|
19 Он посылал к ним пророков для обращения их к Господу, которые увещавали их, но они не слушали. |
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
|
20 Дух Божий облек Захарию, сына священника Иегоиады, и он стал на возвышенном месте, пред народом, и сказал им: так говорит Господь: для чего вы преступаете повеления Господа? не будет вам успеха; поелику вы оставили Господа, то и Он оставит вас. |
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
|
21 И сговорились против него, и побили его камнями, по приказанию царя, на дворе дома Господа. |
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
|
22 И не воспомнил царь Иоас благодеяния, какое сделал ему Иегоиада, отец его, и убил сына его; умирая, он сказал: Господь видит и взыщет. |
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
|
23 |
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
|
24 Хотя в небольшом числе людей приходило войско Сирийское, но Господь предал в руку их весьма многочисленную силу за то, что оставили они Господа, Бога отцев своих. И над Иоасом они совершили суд. |
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
|
25 Кроме того, когда они ушли от него, оставив его во многих болезнях, составили против него заговор рабы его, за кровь сынов священника Иегоиады, и убили его на постели его, и он умер. И похоронили его в городе Давидовом, однакож похоронили его не в царских гробницах. |
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
|
26 Заговорщиками против него были: Завад, сын Шимеафы Аммонитянки, и Иегозавад, сын Шимрифы Моавитянки. |
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
|
27 |
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |