ЛевитГлава 22 |
|
1 |
|
2 Скажи Аарону и сынам его, чтоб они осторожно поступали со святынями сынов Израилевых и не порочили святого имени Моего в том, что они посвящают Мне. Я Иегова. |
|
3 Скажи им: если кто из всего семени вашего во все роды ваши, имея на себе нечистоту, приступит к святыням, которые посвящают сыны Израилевы Господу, то истребится душа та от лица Моего. Я Иегова [Бог ваш]. |
|
4 Если кто из семени Ааронова будет прокажен или будет иметь истечение, то он не должен есть святынь, пока не очистится. Также если кто прикоснется к чему-нибудь нечистому от мертвого, или у кого случится излияние семени, |
|
5 Или кто прикоснется к какому-нибудь гаду, от которого он сделается нечист, или к человеку, от которого он сделается нечист какою бы то ни было нечистотою: |
|
6 То человек, прикоснувшийся к сему, нечист будет до вечера, не должен есть святынь, прежде нежели омоет тело свое водою. |
|
7 Но когда зайдет солнце и он очистится, тогда может он есть святыни; ибо это его пища. |
|
8 Мертвечины и звероядины не должен он есть, чтоб не оскверниться ими. Я Иегова. |
|
9 Пусть они будут на страже Моей, чтоб не понести на себе греха и не умереть в нем, когда нарушат сие. Я Иегова, Бог освящающий их. |
|
10 |
|
11 Если же священник купит человека за серебро, то сей может есть оную; также и домочадцы его могут есть хлеб его. |
|
12 Если дочь священника выйдет в замужство за чужого, то она не должна есть приносимых святынь. |
|
13 Когда же дочь священника будет вдова, или разведенная, и детей нет у ней, и возвратится в дом отца своего, как была в юности своей: тогда она может есть хлеб отца своего; а чужой никто не должен есть его. |
|
14 |
|
15 Священники сами не должны порочить святыни сынов Израилевых, которые они приносят Господу, |
|
16 И не должны подвергать других осуждению повинности, допуская их есть святыни их; ибо Я Господь, освящающий их. |
|
17 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
|
18 Объяви Аарону и сынам его и всем сынам Израилевым, и скажи им: если кто из дома Израилева, или из пришельцев, [поселившихся] между Израильтянами, по обету ли какому, или по усердию приносит какую бы то ни было жертву, какую приносят Господу во всесожжение: |
|
19 То, чтобы сим приобресть благоволение от Бога, жертва должна быть без порока, мужеского пола, из крупного скота, из овец и из коз. |
|
20 Никакого животного, на котором есть порок, не приносите [Господу]; ибо это не приобретет вам благоволения. |
|
21 И если кто приносит благодарственную жертву Господу, исполняя обет, или по усердию, [или в праздники ваши,] из крупного скота или из мелкого: то жертва должна быть без порока, чтоб быть угодною Богу, никакого порока не должно быть на ней. |
|
22 |
|
23 Тельца и агнца с членами, несоразмерно длинными или короткими, в жертву усердия принести можешь; а если по обету, то это неугодно будет Богу. |
|
24 Животного, у которого ятра раздавлены, разбиты, оторваны или вырезаны, не приносите Господу, и вы в земле вашей не делайте сего. |
|
25 И из рук иноземцев не приносите всех таковых животных в пищу Богу вашему; потому что на них повреждение, порок на них; не приобретут они вам благоволения. |
|
26 |
|
27 Когда родится теленок, или ягненок, или козленок, то семь дней он должен пробыть под матерью своею, а от восьмого дня и далее будет принят в приношение, в жертву Господу. |
|
28 Но ни коровы, ни овцы не закалайте в один день с сыном ее. |
|
29 Если приносите Господу жертву благодарения, то приносите ее так, чтоб она приобрела вам благоволение. |
|
30 В тот же день должно съесть ее, не оставляйте ее до утра. Я Иегова. |
|
31 |
|
32 Не порочьте святого имени Моего, чтоб Я был святим среди сынов Израилевых. Я Иегова, освящающий вас, |
|
33 Который вывел вас из земли Египетской, чтоб быть вашим Богом. Я Иегова. |
ЛевитРозділ 22 |
|
1 |
|
2 „Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь! |
|
3 Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь! |
|
4 Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння, |
|
5 або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, — |
|
6 особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді. |
|
7 А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його. |
|
8 Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь! |
|
9 І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх! |
|
10 А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів. |
|
11 А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб. |
|
12 А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів. |
|
13 А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його. |
|
14 А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі, |
|
15 і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві, |
|
16 і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“. |
|
17 |
|
18 „Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення, |
|
19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз. |
|
20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас. |
|
21 А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній: |
|
22 сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа. |
|
23 А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові. |
|
24 А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того. |
|
25 І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“. |
|
26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
27 „Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа. |
|
28 А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня. |
|
29 А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна. |
|
30 Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь! |
|
31 І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь! |
|
32 І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас, |
|
33 що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“ |
ЛевитГлава 22 |
ЛевитРозділ 22 |
|
1 |
1 |
|
2 Скажи Аарону и сынам его, чтоб они осторожно поступали со святынями сынов Израилевых и не порочили святого имени Моего в том, что они посвящают Мне. Я Иегова. |
2 „Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь! |
|
3 Скажи им: если кто из всего семени вашего во все роды ваши, имея на себе нечистоту, приступит к святыням, которые посвящают сыны Израилевы Господу, то истребится душа та от лица Моего. Я Иегова [Бог ваш]. |
3 Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь! |
|
4 Если кто из семени Ааронова будет прокажен или будет иметь истечение, то он не должен есть святынь, пока не очистится. Также если кто прикоснется к чему-нибудь нечистому от мертвого, или у кого случится излияние семени, |
4 Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння, |
|
5 Или кто прикоснется к какому-нибудь гаду, от которого он сделается нечист, или к человеку, от которого он сделается нечист какою бы то ни было нечистотою: |
5 або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, — |
|
6 То человек, прикоснувшийся к сему, нечист будет до вечера, не должен есть святынь, прежде нежели омоет тело свое водою. |
6 особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді. |
|
7 Но когда зайдет солнце и он очистится, тогда может он есть святыни; ибо это его пища. |
7 А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його. |
|
8 Мертвечины и звероядины не должен он есть, чтоб не оскверниться ими. Я Иегова. |
8 Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь! |
|
9 Пусть они будут на страже Моей, чтоб не понести на себе греха и не умереть в нем, когда нарушат сие. Я Иегова, Бог освящающий их. |
9 І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх! |
|
10 |
10 А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів. |
|
11 Если же священник купит человека за серебро, то сей может есть оную; также и домочадцы его могут есть хлеб его. |
11 А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб. |
|
12 Если дочь священника выйдет в замужство за чужого, то она не должна есть приносимых святынь. |
12 А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів. |
|
13 Когда же дочь священника будет вдова, или разведенная, и детей нет у ней, и возвратится в дом отца своего, как была в юности своей: тогда она может есть хлеб отца своего; а чужой никто не должен есть его. |
13 А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його. |
|
14 |
14 А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі, |
|
15 Священники сами не должны порочить святыни сынов Израилевых, которые они приносят Господу, |
15 і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві, |
|
16 И не должны подвергать других осуждению повинности, допуская их есть святыни их; ибо Я Господь, освящающий их. |
16 і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“. |
|
17 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
17 |
|
18 Объяви Аарону и сынам его и всем сынам Израилевым, и скажи им: если кто из дома Израилева, или из пришельцев, [поселившихся] между Израильтянами, по обету ли какому, или по усердию приносит какую бы то ни было жертву, какую приносят Господу во всесожжение: |
18 „Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення, |
|
19 То, чтобы сим приобресть благоволение от Бога, жертва должна быть без порока, мужеского пола, из крупного скота, из овец и из коз. |
19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз. |
|
20 Никакого животного, на котором есть порок, не приносите [Господу]; ибо это не приобретет вам благоволения. |
20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас. |
|
21 И если кто приносит благодарственную жертву Господу, исполняя обет, или по усердию, [или в праздники ваши,] из крупного скота или из мелкого: то жертва должна быть без порока, чтоб быть угодною Богу, никакого порока не должно быть на ней. |
21 А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній: |
|
22 |
22 сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа. |
|
23 Тельца и агнца с членами, несоразмерно длинными или короткими, в жертву усердия принести можешь; а если по обету, то это неугодно будет Богу. |
23 А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові. |
|
24 Животного, у которого ятра раздавлены, разбиты, оторваны или вырезаны, не приносите Господу, и вы в земле вашей не делайте сего. |
24 А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того. |
|
25 И из рук иноземцев не приносите всех таковых животных в пищу Богу вашему; потому что на них повреждение, порок на них; не приобретут они вам благоволения. |
25 І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“. |
|
26 |
26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
27 Когда родится теленок, или ягненок, или козленок, то семь дней он должен пробыть под матерью своею, а от восьмого дня и далее будет принят в приношение, в жертву Господу. |
27 „Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа. |
|
28 Но ни коровы, ни овцы не закалайте в один день с сыном ее. |
28 А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня. |
|
29 Если приносите Господу жертву благодарения, то приносите ее так, чтоб она приобрела вам благоволение. |
29 А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна. |
|
30 В тот же день должно съесть ее, не оставляйте ее до утра. Я Иегова. |
30 Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь! |
|
31 |
31 І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь! |
|
32 Не порочьте святого имени Моего, чтоб Я был святим среди сынов Израилевых. Я Иегова, освящающий вас, |
32 І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас, |
|
33 Который вывел вас из земли Египетской, чтоб быть вашим Богом. Я Иегова. |
33 що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“ |