CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Бытие

Глава 21

1 И посетил Иегова Сарру, как сказал; и сотворил Иегова Сарре, как говорил,

2 Сарра зачала, и родила Аврааму сына в старости его в назначенное время, которое предсказал ему Бог.

3 И нарек Авраам имя сыну своему, родившемуся у него, которого родила ему Сарра: Исаак.

4 И обрезал Авраам Исаака, сына своего, осми дней от рождения, как заповедал ему Бог.

5 Аврааму же было сто лет, когда родился у него Исаак, сын его.

6 Тогда Сарра сказала: смех сотворил мне Бог; кто ни услышит обо мне, рассмеется.

7 И сказала: кто сказал бы Аврааму: Сарра будет кормить детей грудью? Ибо в старости его я родила сына.

8 Дитя выросло, и отнято от груди; и Авраам сделал большой пир в тот день, когда Исаак отнят от груди.

9 И увидела Сарра, что сын Агари Египтянки, которого она родила Аврааму, насмехается,

10 И сказала Аврааму: выгони эту рабыню и сына ее; ибо не наследует сын этой рабыни с сыном моим Исааком.

11 Сие весьма прискорбно показалось Аврааму, по любви его к сыну своему.

12 Но Бог сказал Аврааму: не скорби об отроке и о рабыне своей; что ни скажет тебе Сарра, слушайся слов ее; ибо в Исааке наречется тебе семя.

13 И от сына рабыни Я произведу народ, потому, что и он есть твое семя.

14 Авраам встал рано, и взял хлеба и мех воды, и дал Агари, положил ей на плеча, и отрока отдал и отпустил ее. Она пошла, и заблудилась в пустыне Вирсавии.

15 И когда воды в мехе не стало, она бросила отрока под одним кустом,

16 И пошла, села против него, удалясь на один выстрел из лука. Ибо она сказала: не хочу видеть смерти отрока. Итак, она села против него и подняла вопль, и плакала.

17 И услышал Бог глас отрока; и Ангел Божий с небес воззвал Агарь, и сказал ей: что ты, Агарь? не бойся; Бог услышал голос отрока, оттуда, где он теперь.

18 Встань, подними отрока, и возьми его рукою твоею; ибо Я произведу от него великий народ.

19 Тогда Бог отверз очи ее, и она увидела колодезь воды, и пошла, наполнила мех водою, и напоила отрока.

20 И Бог был с отроком; и он вырос, и стал жить в пустыне; и сделался стрелком из лука.

21 Он жил в пустыне Фаран; и его мать взяла ему жену из земли Египетской.

22 Случилось в то время, что Авимелех, с Фихолом, военачальником своим, сказал Аврааму: с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь;

23 Итак, поклянись мне здесь Богом, что ты не обидишь ни меня, ни сына моего, ни внука моего; что то же благорасположение, которое я оказал тебе, ты будешь оказывать мне, и земле сей, в которой ты гостишь.

24 И сказал Авраам: я клянусь.

25 При сем Авраам жаловался Авимелеху о кладезе вод, который отняли рабы Авимелеховы.

26 Авимелех же сказал: я не знал, кто это сделал, и ты не сказал мне; я даже и не слыхал о том доныне.

27 Тогда Авраам взял мелкого и крупного скота, и дал Авимелеху, и они оба заключили союз.

28 И поставил Авраам семь агниц из стада мелкого скота особо.

29 Авимелех же сказал Аврааму: на что здесь сии семь агниц, которых ты поставил особо?

30 Он сказал: семь агниц сих возьми от руки моей, чтобы они были мне свидетельством, что я выкопал этот колодезь.

31 Потому и назвал он сие место: Вирсавия {Беэр-Шава} (кладезь клятвы); ибо тут оба они клялись.

32 И заключили союз в Вирсавии. И встал Авимелех, и Фихол, военачальник его, и возвратились в землю Филистимскую.

33 И насадил Авраам при Вирсавии рощу, и призвал там имя Иеговы, Бога вечного.

34 И жил Авраам в земле Филистимской, как странник, дни многие.

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

1 И посетил Иегова Сарру, как сказал; и сотворил Иегова Сарре, как говорил,

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 Сарра зачала, и родила Аврааму сына в старости его в назначенное время, которое предсказал ему Бог.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 И нарек Авраам имя сыну своему, родившемуся у него, которого родила ему Сарра: Исаак.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 И обрезал Авраам Исаака, сына своего, осми дней от рождения, как заповедал ему Бог.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 Аврааму же было сто лет, когда родился у него Исаак, сын его.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 Тогда Сарра сказала: смех сотворил мне Бог; кто ни услышит обо мне, рассмеется.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 И сказала: кто сказал бы Аврааму: Сарра будет кормить детей грудью? Ибо в старости его я родила сына.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 Дитя выросло, и отнято от груди; и Авраам сделал большой пир в тот день, когда Исаак отнят от груди.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 И увидела Сарра, что сын Агари Египтянки, которого она родила Аврааму, насмехается,

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 И сказала Аврааму: выгони эту рабыню и сына ее; ибо не наследует сын этой рабыни с сыном моим Исааком.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Сие весьма прискорбно показалось Аврааму, по любви его к сыну своему.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 Но Бог сказал Аврааму: не скорби об отроке и о рабыне своей; что ни скажет тебе Сарра, слушайся слов ее; ибо в Исааке наречется тебе семя.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 И от сына рабыни Я произведу народ, потому, что и он есть твое семя.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 Авраам встал рано, и взял хлеба и мех воды, и дал Агари, положил ей на плеча, и отрока отдал и отпустил ее. Она пошла, и заблудилась в пустыне Вирсавии.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 И когда воды в мехе не стало, она бросила отрока под одним кустом,

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 И пошла, села против него, удалясь на один выстрел из лука. Ибо она сказала: не хочу видеть смерти отрока. Итак, она села против него и подняла вопль, и плакала.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 И услышал Бог глас отрока; и Ангел Божий с небес воззвал Агарь, и сказал ей: что ты, Агарь? не бойся; Бог услышал голос отрока, оттуда, где он теперь.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Встань, подними отрока, и возьми его рукою твоею; ибо Я произведу от него великий народ.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 Тогда Бог отверз очи ее, и она увидела колодезь воды, и пошла, наполнила мех водою, и напоила отрока.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 И Бог был с отроком; и он вырос, и стал жить в пустыне; и сделался стрелком из лука.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 Он жил в пустыне Фаран; и его мать взяла ему жену из земли Египетской.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 Случилось в то время, что Авимелех, с Фихолом, военачальником своим, сказал Аврааму: с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь;

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 Итак, поклянись мне здесь Богом, что ты не обидишь ни меня, ни сына моего, ни внука моего; что то же благорасположение, которое я оказал тебе, ты будешь оказывать мне, и земле сей, в которой ты гостишь.

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 И сказал Авраам: я клянусь.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 При сем Авраам жаловался Авимелеху о кладезе вод, который отняли рабы Авимелеховы.

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 Авимелех же сказал: я не знал, кто это сделал, и ты не сказал мне; я даже и не слыхал о том доныне.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 Тогда Авраам взял мелкого и крупного скота, и дал Авимелеху, и они оба заключили союз.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 И поставил Авраам семь агниц из стада мелкого скота особо.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 Авимелех же сказал Аврааму: на что здесь сии семь агниц, которых ты поставил особо?

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 Он сказал: семь агниц сих возьми от руки моей, чтобы они были мне свидетельством, что я выкопал этот колодезь.

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Потому и назвал он сие место: Вирсавия {Беэр-Шава} (кладезь клятвы); ибо тут оба они клялись.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 И заключили союз в Вирсавии. И встал Авимелех, и Фихол, военачальник его, и возвратились в землю Филистимскую.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 И насадил Авраам при Вирсавии рощу, и призвал там имя Иеговы, Бога вечного.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 И жил Авраам в земле Филистимской, как странник, дни многие.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

1.0x