БытиеГлава 12 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 Аврам взял с собою жену свою Сару, племянника своего Лота, все имение, приобретенное ими, и всех людей, которых они имели в Харране, и пошли в землю Ханаанскую; и пришли в землю Ханаанскую. |
6 |
7 И явился Иегова Авраму, и сказал: потомству твоему отдам Я землю сию; и тут создал Аврам жертвенник Иегове, который явился ему. |
8 |
9 Потом Аврам поднялся, и продолжал идти к полудню. |
10 И был голод в земле той. И пошел Аврам в Египет, пожить там; потому что усилился голод в земле той. |
11 Когда же он приближался к Египту, то сказал Саре, жене своей: вот я знаю, что ты женщина прекрасная видом; |
12 Может быть, Египтяне, увидев тебя, скажут: это жена его, - и убьют меня, а тебя оставят в живых; |
13 Итак, скажи, что ты мне сестра, дабы мне хорошо было ради тебя, и дабы сохранилась жизнь моя чрез тебя. |
14 |
15 Увидели ее также вельможи Фараоновы, и похвалили ее Фараону; почему она и взята в дом Фараонов. |
16 Авраму же хорошо было ради нее; и был у него мелкий и крупный скот, ослы, и рабы и рабыни, и ослицы и верблюды. |
17 |
18 Посему Фараон призвал Аврама, и сказал: что ты это сделал надо мною? для чего не сказал мне, что это жена твоя? |
19 Для чего ты сказал: это сестра моя? и я взял было ее себе в жену. Итак, теперь вот тебе жена твоя; возьми, и пойди. |
20 И приказал Фараон людям, чтобы проводили его, и жену его, и все, что у него было. |
БуттяРозділ 12 |
1 |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
10 |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |
БытиеГлава 12 |
БуттяРозділ 12 |
1 |
1 |
2 |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
3 |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
4 |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
5 Аврам взял с собою жену свою Сару, племянника своего Лота, все имение, приобретенное ими, и всех людей, которых они имели в Харране, и пошли в землю Ханаанскую; и пришли в землю Ханаанскую. |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
6 |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
7 И явился Иегова Авраму, и сказал: потомству твоему отдам Я землю сию; и тут создал Аврам жертвенник Иегове, который явился ему. |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
8 |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
9 Потом Аврам поднялся, и продолжал идти к полудню. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
10 И был голод в земле той. И пошел Аврам в Египет, пожить там; потому что усилился голод в земле той. |
10 |
11 Когда же он приближался к Египту, то сказал Саре, жене своей: вот я знаю, что ты женщина прекрасная видом; |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
12 Может быть, Египтяне, увидев тебя, скажут: это жена его, - и убьют меня, а тебя оставят в живых; |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
13 Итак, скажи, что ты мне сестра, дабы мне хорошо было ради тебя, и дабы сохранилась жизнь моя чрез тебя. |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
14 |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
15 Увидели ее также вельможи Фараоновы, и похвалили ее Фараону; почему она и взята в дом Фараонов. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
16 Авраму же хорошо было ради нее; и был у него мелкий и крупный скот, ослы, и рабы и рабыни, и ослицы и верблюды. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
17 |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
18 Посему Фараон призвал Аврама, и сказал: что ты это сделал надо мною? для чего не сказал мне, что это жена твоя? |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
19 Для чего ты сказал: это сестра моя? и я взял было ее себе в жену. Итак, теперь вот тебе жена твоя; возьми, и пойди. |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
20 И приказал Фараон людям, чтобы проводили его, и жену его, и все, что у него было. |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |