Четвёртая хроника царств

Глава 25

1 И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца (15 января 588 г. до н. э.), Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Он расположился станом вокруг города и окружил его осадными сооружениями.

2 Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

3 К девятому дню четвёртого месяца (18 июля 586 г. до н. э.) голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

4 Тогда в городской стене была пробита брешь, и ночью всё войско бежало через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, хотя вавилоняне и окружали город. Они бежали к иорданской долине,

5 но вавилонское войско пустилось в погоню за царём и настигло его на равнинах у Иерихона. Всё его войско рассеялось, бросив его одного,

6 и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, где ему вынесли приговор.

7 Сыновей Цедекии закололи у него на глазах, а после выкололи ему глаза, заковали его в бронзовые кандалы и увели в Вавилон.

8 В седьмой день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона (14 августа), начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришёл в Иерусалим.

9 Он сжёг храм Вечного, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжёг все важные здания.

10 А вавилонское войско под его командованием разрушило стены, окружавшие Иерусалим.

11 Невузарадан, начальник царской охраны, увёл в плен тот народ, что оставался в городе, вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.

12 Но некоторых из бедного люда страны начальник царской охраны оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

13 Вавилоняне разрушили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое «море», . которые находились в храме Вечного, и унесли бронзу в Вавилон.

14 Ещё они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения Вечному.

15 Начальник царской охраны также забрал всё, сделанное из чистого золота и серебра: сосуды для возжигания благовоний и кропильные чаши.

16 Бронзы от двух колонн, «моря» и передвижных подставок, сделанных Сулейманом для храма Вечного, оказалось больше, чем можно было взвесить.

17 Каждая колонна была девять метров в высоту. Бронзовая капитель колонны имела полтора метра в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с сеткой.

18 Начальник царской охраны взял в плен главного священнослужителя Сераю, второго после него священнослужителя Софонию и трёх привратников.

19 Из тех, кто ещё оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и пятерых царских советников. Ещё он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

20 Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвёл к царю Вавилона в Ривлу.

21 В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так народ Иудеи был выселен из своей земли.

22 Навуходоносор, царь Вавилона, назначил Гедалию, сына Ахикама, внука Шафана, начальником над народом, который он оставил в Иудее.

23 Когда все военачальники и их люди услышали, что царь Вавилона назначил Гедалию наместником, они пришли к Гедалии в Мицпу. Это были Исмаил, сын Нетании, Иоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, Иазания, сын маахитянина, и их люди.

24 Гедалия поклялся им, чтобы успокоить их и их людей. – Не бойтесь вавилонских вельмож, – сказал он. – Селитесь в стране, служите царю Вавилона, и вам будет хорошо.

25 Но в седьмой месяц (в начале осени) Исмаил, сын Нетании, внук Элишамы, который был из царского рода, пришёл с десятью людьми и убил Гедалию и иудеев с вавилонянами, находившихся с ним в Мицпе.

26 После этого весь народ, и низкого, и высокого звания, бежал вместе с военачальниками в Египет, боясь вавилонян.

27 В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царём Вавилона, он выпустил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать седьмой день двенадцатого месяца (2 апреля 561 г. до н. э.).

28 Он говорил с ним дружелюбно и превознёс его выше всех царей, бывших с ним в Вавилоне.

29 Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

30 Изо дня в день Иехония получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь.

2-а царiв

Розділ 25

1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

Четвёртая хроника царств

Глава 25

2-а царiв

Розділ 25

1 И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца (15 января 588 г. до н. э.), Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Он расположился станом вокруг города и окружил его осадными сооружениями.

1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

2 Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 К девятому дню четвёртого месяца (18 июля 586 г. до н. э.) голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

4 Тогда в городской стене была пробита брешь, и ночью всё войско бежало через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, хотя вавилоняне и окружали город. Они бежали к иорданской долине,

4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

5 но вавилонское войско пустилось в погоню за царём и настигло его на равнинах у Иерихона. Всё его войско рассеялось, бросив его одного,

5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

6 и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, где ему вынесли приговор.

6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 Сыновей Цедекии закололи у него на глазах, а после выкололи ему глаза, заковали его в бронзовые кандалы и увели в Вавилон.

7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

8 В седьмой день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона (14 августа), начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришёл в Иерусалим.

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

9 Он сжёг храм Вечного, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжёг все важные здания.

9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

10 А вавилонское войско под его командованием разрушило стены, окружавшие Иерусалим.

10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

11 Невузарадан, начальник царской охраны, увёл в плен тот народ, что оставался в городе, вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

12 Но некоторых из бедного люда страны начальник царской охраны оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

13 Вавилоняне разрушили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое «море», . которые находились в храме Вечного, и унесли бронзу в Вавилон.

13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

14 Ещё они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения Вечному.

14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

15 Начальник царской охраны также забрал всё, сделанное из чистого золота и серебра: сосуды для возжигания благовоний и кропильные чаши.

15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

16 Бронзы от двух колонн, «моря» и передвижных подставок, сделанных Сулейманом для храма Вечного, оказалось больше, чем можно было взвесить.

16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

17 Каждая колонна была девять метров в высоту. Бронзовая капитель колонны имела полтора метра в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с сеткой.

17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

18 Начальник царской охраны взял в плен главного священнослужителя Сераю, второго после него священнослужителя Софонию и трёх привратников.

18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

19 Из тех, кто ещё оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и пятерых царских советников. Ещё он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

20 Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвёл к царю Вавилона в Ривлу.

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

21 В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так народ Иудеи был выселен из своей земли.

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

22 Навуходоносор, царь Вавилона, назначил Гедалию, сына Ахикама, внука Шафана, начальником над народом, который он оставил в Иудее.

22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

23 Когда все военачальники и их люди услышали, что царь Вавилона назначил Гедалию наместником, они пришли к Гедалии в Мицпу. Это были Исмаил, сын Нетании, Иоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, Иазания, сын маахитянина, и их люди.

23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

24 Гедалия поклялся им, чтобы успокоить их и их людей. – Не бойтесь вавилонских вельмож, – сказал он. – Селитесь в стране, служите царю Вавилона, и вам будет хорошо.

24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

25 Но в седьмой месяц (в начале осени) Исмаил, сын Нетании, внук Элишамы, который был из царского рода, пришёл с десятью людьми и убил Гедалию и иудеев с вавилонянами, находившихся с ним в Мицпе.

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

26 После этого весь народ, и низкого, и высокого звания, бежал вместе с военачальниками в Египет, боясь вавилонян.

26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

27 В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царём Вавилона, он выпустил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать седьмой день двенадцатого месяца (2 апреля 561 г. до н. э.).

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

28 Он говорил с ним дружелюбно и превознёс его выше всех царей, бывших с ним в Вавилоне.

28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

29 Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

30 Изо дня в день Иехония получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь.

30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

1.0x