CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вторая хроника царств

Глава 7

1 После того как царь поселился в своём дворце и Вечный дал ему покой от всех окружающих его врагов,

2 он сказал пророку Нафану: – Смотри, я живу во дворце из кедра, а сундук Всевышнего остаётся в шатре.

3 Нафан ответил царю: – Иди и делай то, что у тебя на сердце, потому что Вечный с тобой.

4 В ту ночь к Нафану было слово Вечного:

5 – Пойди и скажи Моему рабу Давуду: Так говорит Вечный: «Разве ты – тот, кто построит Мне дом для обитания?

6 Я не жил в доме с того дня, как вывел исраильтян из Египта, и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место, обитая в шатре.

7 Где бы Я ни ходил со всеми исраильтянами, разве Я когда-либо говорил кому-нибудь из их судей, . которым Я повелел пасти Свой народ Исраил: „Почему вы не построили Мне дом из кедра?“»

8 Итак, скажи Моему рабу Давуду: Так говорит Вечный, Повелитель Сил: «Я взял тебя, когда ты смотрел и ухаживал на пастбище за овцами, чтобы ты стал правителем Моего народа Исраила.

9 Я был с тобой, куда бы ты ни ходил, и сокрушил перед тобой всех твоих врагов. Я сделаю твоё имя великим, подобным именам великих людей земли.

10 Я устрою место для Своего народа Исраила и укореню его, чтобы у него был свой дом, и чтобы никто его больше не тревожил. Нечестивые люди не будут больше притеснять его, как прежде,

11 с того времени, как Я поставил судей над Своим народом Исраилом. Я также дам тебе покой от всех твоих врагов. Вечный объявляет тебе, что Сам утвердит твой дом:

12 Когда твои дни завершатся, и ты упокоишься со своими предками, Я возведу на престол твоего потомка, того, кто произойдёт от тебя, и упрочу его царство.

13 Он построит дом для поклонения Мне, и Я упрочу престол его царства навеки.

14 Я буду назван его Отцом, а он Мне сыном наречётся. Когда он согрешит, Я накажу его розгой и ударами, наносимыми людьми.

15 Но Я не отниму от него Своей любви, как отнял её от Шаула, которого Я отверг ради тебя.

16 Твой дом и твоё царство будут непоколебимы предо Мной вечно, твой престол будет установлен навеки».

17 Нафан передал Давуду все слова этого откровения.

18 Тогда царь Давуд вошёл, сел перед Вечным и сказал: – Кто я, о Владыка Вечный, и что такое моя семья, что Ты так возвеличил меня?

19 И словно этого не было достаточно в Твоих глазах, о Владыка Вечный, Ты ещё рассказал о будущем дома Твоего раба. Ты всегда так относишься к человеку, о Владыка Вечный?

20 Что ещё может сказать Тебе Давуд? Ведь Ты знаешь Своего раба, Владыка Вечный!

21 Ради Твоего слова и по Своей воле Ты совершил это великое дело и открыл его Своему рабу.

22 Как Ты велик, Владыка Вечный! Нет подобного Тебе и нет Бога, кроме Тебя, как слышали мы своими ушами.

23 И кто подобен Исраилу, единственному народу на земле, который Всевышний выкупил Себе, чтобы сделать Своим народом? Чтобы все узнали имя Твоё, Ты совершил великие и ужасные дела, выкупив Свой народ из Египта и изгнав перед ним другие народы и их богов.

24 Ты сделал Исраил Своим собственным народом навеки, и Ты, о Вечный, стал его Богом.

25 И теперь, Вечный Бог, сохрани навеки обещание, которое Ты дал о Своём рабе и его доме, и сделай, как Ты обещал.

26 Пусть возвеличится Твоё имя вовеки, чтобы люди говорили: «Вечный, Повелитель Сил, есть Бог над Исраилом». И дом Твоего раба Давуда пусть утвердится перед Тобой.

27 Так как Ты, Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила, открыл Своему рабу, говоря: «Устрою тебе дом», то раб Твой нашёл в себе смелость молиться перед Тобой.

28 О Владыка Вечный, Ты – Бог! Твои слова истинны, и Ты обещал Своему рабу это благо.

29 Пусть же станет Тебе угодно благословлять дом Твоего раба, чтобы он был перед Тобой вечно. Ведь Ты, Владыка Вечный, сказал это, и дом Твоего раба будет благословен навеки от Твоего благословения!

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

Вторая хроника царств

Глава 7

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 После того как царь поселился в своём дворце и Вечный дал ему покой от всех окружающих его врагов,

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 он сказал пророку Нафану: – Смотри, я живу во дворце из кедра, а сундук Всевышнего остаётся в шатре.

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 Нафан ответил царю: – Иди и делай то, что у тебя на сердце, потому что Вечный с тобой.

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 В ту ночь к Нафану было слово Вечного:

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 – Пойди и скажи Моему рабу Давуду: Так говорит Вечный: «Разве ты – тот, кто построит Мне дом для обитания?

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Я не жил в доме с того дня, как вывел исраильтян из Египта, и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место, обитая в шатре.

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Где бы Я ни ходил со всеми исраильтянами, разве Я когда-либо говорил кому-нибудь из их судей, . которым Я повелел пасти Свой народ Исраил: „Почему вы не построили Мне дом из кедра?“»

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 Итак, скажи Моему рабу Давуду: Так говорит Вечный, Повелитель Сил: «Я взял тебя, когда ты смотрел и ухаживал на пастбище за овцами, чтобы ты стал правителем Моего народа Исраила.

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 Я был с тобой, куда бы ты ни ходил, и сокрушил перед тобой всех твоих врагов. Я сделаю твоё имя великим, подобным именам великих людей земли.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 Я устрою место для Своего народа Исраила и укореню его, чтобы у него был свой дом, и чтобы никто его больше не тревожил. Нечестивые люди не будут больше притеснять его, как прежде,

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 с того времени, как Я поставил судей над Своим народом Исраилом. Я также дам тебе покой от всех твоих врагов. Вечный объявляет тебе, что Сам утвердит твой дом:

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Когда твои дни завершатся, и ты упокоишься со своими предками, Я возведу на престол твоего потомка, того, кто произойдёт от тебя, и упрочу его царство.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Он построит дом для поклонения Мне, и Я упрочу престол его царства навеки.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду назван его Отцом, а он Мне сыном наречётся. Когда он согрешит, Я накажу его розгой и ударами, наносимыми людьми.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Но Я не отниму от него Своей любви, как отнял её от Шаула, которого Я отверг ради тебя.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 Твой дом и твоё царство будут непоколебимы предо Мной вечно, твой престол будет установлен навеки».

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Нафан передал Давуду все слова этого откровения.

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тогда царь Давуд вошёл, сел перед Вечным и сказал: – Кто я, о Владыка Вечный, и что такое моя семья, что Ты так возвеличил меня?

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 И словно этого не было достаточно в Твоих глазах, о Владыка Вечный, Ты ещё рассказал о будущем дома Твоего раба. Ты всегда так относишься к человеку, о Владыка Вечный?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 Что ещё может сказать Тебе Давуд? Ведь Ты знаешь Своего раба, Владыка Вечный!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради Твоего слова и по Своей воле Ты совершил это великое дело и открыл его Своему рабу.

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Как Ты велик, Владыка Вечный! Нет подобного Тебе и нет Бога, кроме Тебя, как слышали мы своими ушами.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 И кто подобен Исраилу, единственному народу на земле, который Всевышний выкупил Себе, чтобы сделать Своим народом? Чтобы все узнали имя Твоё, Ты совершил великие и ужасные дела, выкупив Свой народ из Египта и изгнав перед ним другие народы и их богов.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 Ты сделал Исраил Своим собственным народом навеки, и Ты, о Вечный, стал его Богом.

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 И теперь, Вечный Бог, сохрани навеки обещание, которое Ты дал о Своём рабе и его доме, и сделай, как Ты обещал.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Пусть возвеличится Твоё имя вовеки, чтобы люди говорили: «Вечный, Повелитель Сил, есть Бог над Исраилом». И дом Твоего раба Давуда пусть утвердится перед Тобой.

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Так как Ты, Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила, открыл Своему рабу, говоря: «Устрою тебе дом», то раб Твой нашёл в себе смелость молиться перед Тобой.

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 О Владыка Вечный, Ты – Бог! Твои слова истинны, и Ты обещал Своему рабу это благо.

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 Пусть же станет Тебе угодно благословлять дом Твоего раба, чтобы он был перед Тобой вечно. Ведь Ты, Владыка Вечный, сказал это, и дом Твоего раба будет благословен навеки от Твоего благословения!

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

1.0x