Вторая летописьГлава 26 |
|
1 |
|
2 Это он отстроил порт Елат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками. |
|
3 Уззии было шестнадцать лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме пятьдесят два года. Его мать звали Иехолия, она была родом из Иерусалима. |
|
4 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, как и его отец Амасия. |
|
5 Он искал Всевышнего при жизни Закарии, который наставлял его в страхе перед Всевышним. Пока он искал Вечного, Всевышний посылал ему успех. |
|
6 Он пошёл войной на филистимлян и разрушил стены городов Гата, Иавне и Ашдода. После этого он отстроил города рядом с Ашдодом и в других местах филистимской земли. |
|
7 Всевышний помогал ему в битве против филистимлян, арабов, которые жили в Гур-Баале, и меунитян. |
|
8 Аммонитяне платили Уззии дань, и его слава дошла до Египта, потому что он стал очень могуществен. |
|
9 Уззия возвёл башни в Иерусалиме над Угловыми воротами, над воротами Долины и на углу стены, и укрепил их. |
|
10 Он возвёл башни и в пустыне, и вытесал много хранилищ для воды, потому что у него было много скота в предгорьях и на равнине. А в горах и на плодородных землях у него трудились землепашцы и виноградари. Он любил земледелие. |
|
11 У Уззии было хорошо обученное войско, готовое выступить на войну по отделениям, по числу в списках, составленных писарем Иеилом и чиновником Маасеей под руководством Ханании, одного из царских сановников. |
|
12 Общим счётом глав храбрых воинов было две тысячи шестьсот человек. |
|
13 Под их началом было войско из трёхсот семи тысяч пятисот обученных воинов, – огромная сила, чтобы помогать царю в битве против врагов. |
|
14 Уззия заготовил для всего войска щиты, копья, шлемы, латы, луки и камни для пращей. |
|
15 В Иерусалиме он соорудил машины, придуманные искусными мастерами, чтобы с башен и с углов городских стен пускать стрелы и метать огромные камни. Слава о нём распространилась далеко, он получал большую помощь и стал могущественным царём. |
|
16 |
|
17 Священнослужитель Азария и с ним ещё восемьдесят священнослужителей, мужественных людей, вошли вслед за ним, |
|
18 преградили ему путь и сказали: |
|
19 Уззия, который держал в руке сосуд для возжигания благовоний и был уже готов совершать приношение, разгневался. И в то время, когда он гневался на священнослужителей, у него на лбу появилась проказа. . Это произошло на глазах у священнослужителей, в храме Вечного, перед жертвенником. |
|
20 Когда главный священнослужитель Азария и все остальные священнослужители посмотрели на него, они увидели это, и поспешили вывести его оттуда. Да и сам он спешил уйти, потому что Вечный поразил его. |
|
21 Царь Уззия был прокажённым до самой его смерти. Он жил в отдельном доме, больной, отлучённый от храма Вечного. Иотам, его сын, распоряжался в царском дворце и управлял народом страны. |
|
22 Прочие события царствования Уззии, от первых до последних, записал пророк Исаия, сын Амоца. |
|
23 Уззия упокоился со своими предками и был похоронен рядом с ними на поле для погребения, которое принадлежало царям. Он не был похоронен с ними в пещерах, потому что народ говорил: |
2-а хронiкиРозділ 26 |
|
1 |
|
2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками. |
|
3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму. |
|
4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація. |
|
5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх. |
|
6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян. |
|
7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами. |
|
8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся. |
|
9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх. |
|
10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство. |
|
11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників. |
|
12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень. |
|
13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога. |
|
14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння. |
|
15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним. |
|
16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику. |
|
17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів. |
|
18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“ |
|
19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику... |
|
20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь! |
|
21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю. |
|
22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів. |
|
23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м. |
Вторая летописьГлава 26 |
2-а хронiкиРозділ 26 |
|
1 |
1 |
|
2 Это он отстроил порт Елат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками. |
2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками. |
|
3 Уззии было шестнадцать лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме пятьдесят два года. Его мать звали Иехолия, она была родом из Иерусалима. |
3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму. |
|
4 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, как и его отец Амасия. |
4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація. |
|
5 Он искал Всевышнего при жизни Закарии, который наставлял его в страхе перед Всевышним. Пока он искал Вечного, Всевышний посылал ему успех. |
5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх. |
|
6 Он пошёл войной на филистимлян и разрушил стены городов Гата, Иавне и Ашдода. После этого он отстроил города рядом с Ашдодом и в других местах филистимской земли. |
6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян. |
|
7 Всевышний помогал ему в битве против филистимлян, арабов, которые жили в Гур-Баале, и меунитян. |
7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами. |
|
8 Аммонитяне платили Уззии дань, и его слава дошла до Египта, потому что он стал очень могуществен. |
8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся. |
|
9 Уззия возвёл башни в Иерусалиме над Угловыми воротами, над воротами Долины и на углу стены, и укрепил их. |
9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх. |
|
10 Он возвёл башни и в пустыне, и вытесал много хранилищ для воды, потому что у него было много скота в предгорьях и на равнине. А в горах и на плодородных землях у него трудились землепашцы и виноградари. Он любил земледелие. |
10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство. |
|
11 У Уззии было хорошо обученное войско, готовое выступить на войну по отделениям, по числу в списках, составленных писарем Иеилом и чиновником Маасеей под руководством Ханании, одного из царских сановников. |
11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників. |
|
12 Общим счётом глав храбрых воинов было две тысячи шестьсот человек. |
12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень. |
|
13 Под их началом было войско из трёхсот семи тысяч пятисот обученных воинов, – огромная сила, чтобы помогать царю в битве против врагов. |
13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога. |
|
14 Уззия заготовил для всего войска щиты, копья, шлемы, латы, луки и камни для пращей. |
14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння. |
|
15 В Иерусалиме он соорудил машины, придуманные искусными мастерами, чтобы с башен и с углов городских стен пускать стрелы и метать огромные камни. Слава о нём распространилась далеко, он получал большую помощь и стал могущественным царём. |
15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним. |
|
16 |
16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику. |
|
17 Священнослужитель Азария и с ним ещё восемьдесят священнослужителей, мужественных людей, вошли вслед за ним, |
17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів. |
|
18 преградили ему путь и сказали: |
18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“ |
|
19 Уззия, который держал в руке сосуд для возжигания благовоний и был уже готов совершать приношение, разгневался. И в то время, когда он гневался на священнослужителей, у него на лбу появилась проказа. . Это произошло на глазах у священнослужителей, в храме Вечного, перед жертвенником. |
19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику... |
|
20 Когда главный священнослужитель Азария и все остальные священнослужители посмотрели на него, они увидели это, и поспешили вывести его оттуда. Да и сам он спешил уйти, потому что Вечный поразил его. |
20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь! |
|
21 Царь Уззия был прокажённым до самой его смерти. Он жил в отдельном доме, больной, отлучённый от храма Вечного. Иотам, его сын, распоряжался в царском дворце и управлял народом страны. |
21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю. |
|
22 Прочие события царствования Уззии, от первых до последних, записал пророк Исаия, сын Амоца. |
22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів. |
|
23 Уззия упокоился со своими предками и был похоронен рядом с ними на поле для погребения, которое принадлежало царям. Он не был похоронен с ними в пещерах, потому что народ говорил: |
23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м. |