CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Первая хроника царств

Глава 19

1 Шаул повелел своему сыну Ионафану и всем слугам убить Давуда. Но Ионафан был очень привязан к Давуду

2 и предупредил его: – Мой отец Шаул ищет возможности убить тебя. Завтра утром берегись, спрячься в укрытии и оставайся там.

3 Я выйду в поле и встану рядом с отцом там, где будешь ты. Я буду говорить с ним о тебе и перескажу тебе всё, что узнаю.

4 Ионафан говорил своему отцу Шаулу о Давуде только хорошее: – Пусть царь не грешит против своего раба Давуда, потому что Давуд не согрешил против тебя, и потому что своими делами он сослужил тебе большую службу.

5 Он рисковал жизнью, когда вышел против филистимлянина Голиафа. Вечный одержал для всего Исраила великую победу, и ты радовался, видя это. Зачем тебе грешить против невиновного человека, убив Давуда без всякой причины?

6 Шаул послушался Ионафана и дал клятву: – Верно, как и то, что жив Вечный, – Давуд не будет предан смерти.

7 Ионафан позвал Давуда и передал ему весь разговор. Он привёл его к Шаулу, и Давуд остался у Шаула, как и прежде.

8 Опять началась война, и Давуд вышел сражаться с филистимлянами. Он нанёс им такое поражение, что они бежали от него.

9 Злой дух от Вечного напал на Шаула, когда тот сидел у себя дома с копьём в руках, а Давуд в это время играл на арфе.

10 Шаул попытался пригвоздить Давуда к стене своим копьём, но Давуд увернулся от него, и копьё вонзилось в стену. В ту ночь Давуд убежал и спасся.

11 А Шаул послал людей в дом Давуда, чтобы выследить и убить его утром. Но Михаль, жена Давуда, предупредила его: – Если сегодня вечером ты не спасёшься бегством, завтра тебя убьют.

12 Михаль помогла Давуду спуститься через окно, и он убежал и спасся.

13 Тогда Михаль взяла истукан, положила его на кровать, накрыла ему голову покрывалом из козьей шерсти и закутала его одеждой.

14 Когда Шаул прислал людей, чтобы схватить Давуда, Михаль сказала: – Он болен.

15 Тогда Шаул послал людей посмотреть на Давуда и сказал им: – Принесите его ко мне прямо на постели, чтобы я убил его.

16 Но когда те пришли, они обнаружили в постели истукан, а на голове у него – покрывало из козьей шерсти.

17 Шаул сказал Михаль: – Зачем ты обманула меня и отпустила моего врага, чтобы он спасся?Михаль ответила ему: – Он сказал мне: «Отпусти меня, или я убью тебя».

18 Когда Давуд убежал и спасся, он пришёл к Шемуилу в Раму и рассказал ему всё, что сделал Шаул. После этого они с Шемуилом ушли в Найот и оставались там.

19 Шаула известили: «Давуд в Найоте в Раме»,

20 и он послал людей, чтобы схватить его. Но когда они увидели группу пророков, которые пророчествовали, . и Шемуила, который возглавлял их, Дух Всевышнего сошёл на людей Шаула, и они также стали пророчествовать.

21 Шаулу сказали об этом, и он послал ещё людей, но и они также стали пророчествовать. Шаул послал людей в третий раз, но и те стали пророчествовать.

22 Наконец, он сам отправился в Раму и пришёл к огромному колодцу в Секу. Он спросил: – Где Шемуил и Давуд? – Они в Найоте в Раме, – ответил ему кто-то.

23 Шаул пошёл в Найот в Раме. Но Дух Всевышнего сошёл и на него, и он шёл, пророчествуя, пока не пришёл в Найот.

24 Он снял одежду и также стал пророчествовать перед Шемуилом. Он лежал обнажённым весь день и всю ночь. Вот почему люди говорят: «Разве и Шаул среди пророков?»

1-а Самуїлова

Розділ 19

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

Первая хроника царств

Глава 19

1-а Самуїлова

Розділ 19

1 Шаул повелел своему сыну Ионафану и всем слугам убить Давуда. Но Ионафан был очень привязан к Давуду

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 и предупредил его: – Мой отец Шаул ищет возможности убить тебя. Завтра утром берегись, спрячься в укрытии и оставайся там.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 Я выйду в поле и встану рядом с отцом там, где будешь ты. Я буду говорить с ним о тебе и перескажу тебе всё, что узнаю.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 Ионафан говорил своему отцу Шаулу о Давуде только хорошее: – Пусть царь не грешит против своего раба Давуда, потому что Давуд не согрешил против тебя, и потому что своими делами он сослужил тебе большую службу.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 Он рисковал жизнью, когда вышел против филистимлянина Голиафа. Вечный одержал для всего Исраила великую победу, и ты радовался, видя это. Зачем тебе грешить против невиновного человека, убив Давуда без всякой причины?

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 Шаул послушался Ионафана и дал клятву: – Верно, как и то, что жив Вечный, – Давуд не будет предан смерти.

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 Ионафан позвал Давуда и передал ему весь разговор. Он привёл его к Шаулу, и Давуд остался у Шаула, как и прежде.

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 Опять началась война, и Давуд вышел сражаться с филистимлянами. Он нанёс им такое поражение, что они бежали от него.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 Злой дух от Вечного напал на Шаула, когда тот сидел у себя дома с копьём в руках, а Давуд в это время играл на арфе.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 Шаул попытался пригвоздить Давуда к стене своим копьём, но Давуд увернулся от него, и копьё вонзилось в стену. В ту ночь Давуд убежал и спасся.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 А Шаул послал людей в дом Давуда, чтобы выследить и убить его утром. Но Михаль, жена Давуда, предупредила его: – Если сегодня вечером ты не спасёшься бегством, завтра тебя убьют.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 Михаль помогла Давуду спуститься через окно, и он убежал и спасся.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 Тогда Михаль взяла истукан, положила его на кровать, накрыла ему голову покрывалом из козьей шерсти и закутала его одеждой.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 Когда Шаул прислал людей, чтобы схватить Давуда, Михаль сказала: – Он болен.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 Тогда Шаул послал людей посмотреть на Давуда и сказал им: – Принесите его ко мне прямо на постели, чтобы я убил его.

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 Но когда те пришли, они обнаружили в постели истукан, а на голове у него – покрывало из козьей шерсти.

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 Шаул сказал Михаль: – Зачем ты обманула меня и отпустила моего врага, чтобы он спасся?Михаль ответила ему: – Он сказал мне: «Отпусти меня, или я убью тебя».

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 Когда Давуд убежал и спасся, он пришёл к Шемуилу в Раму и рассказал ему всё, что сделал Шаул. После этого они с Шемуилом ушли в Найот и оставались там.

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 Шаула известили: «Давуд в Найоте в Раме»,

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 и он послал людей, чтобы схватить его. Но когда они увидели группу пророков, которые пророчествовали, . и Шемуила, который возглавлял их, Дух Всевышнего сошёл на людей Шаула, и они также стали пророчествовать.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 Шаулу сказали об этом, и он послал ещё людей, но и они также стали пророчествовать. Шаул послал людей в третий раз, но и те стали пророчествовать.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 Наконец, он сам отправился в Раму и пришёл к огромному колодцу в Секу. Он спросил: – Где Шемуил и Давуд? – Они в Найоте в Раме, – ответил ему кто-то.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 Шаул пошёл в Найот в Раме. Но Дух Всевышнего сошёл и на него, и он шёл, пророчествуя, пока не пришёл в Найот.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 Он снял одежду и также стал пророчествовать перед Шемуилом. Он лежал обнажённым весь день и всю ночь. Вот почему люди говорят: «Разве и Шаул среди пророков?»

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

1.0x