Первая хроника царствГлава 10 |
1 |
2 Когда ты уйдёшь от меня сегодня, то неподалёку от могилы Рахили, в Целцахе на границе рода Вениамина, ты встретишь двух мужчин. Они скажут тебе: |
3 Оттуда ты пойдёшь дальше, пока не доберёшься до великого дерева в Фаворе. Там тебя встретят трое мужчин, поднимающихся к Всевышнему в Вефиль. Один из них будет нести трёх козлят, другой – три лепёшки, а третий – бурдюк с вином. |
4 Они поприветствуют тебя и предложат две лепёшки, которые ты у них возьмёшь. |
5 После этого ты пойдёшь на холм Всевышнего, . где находится сторожевая застава филистимлян. Приблизившись к городу, ты встретишь шествие пророков, спускающихся из святилища на возвышенности и пророчествующих. . Перед ними будут идти играющие на лирах, бубнах, свирелях и арфах. |
6 Дух Вечного сойдёт на тебя, и ты будешь пророчествовать вместе с ними и станешь другим человеком. |
7 Когда эти знамения сбудутся, делай всё, что сочтёшь нужным, потому что с тобой Всевышний. |
8 Спускайся передо мной в Гилгал. Я непременно спущусь к тебе, чтобы принести жертвы всесожжения и жертвы примирения, но подожди семь дней, пока я не приду к тебе и не скажу, что тебе делать. |
9 |
10 Когда Шаул и его слуга пришли на холм, . их встретило шествие пророков. Дух Всевышнего сошёл на Шаула, и Шаул начал пророчествовать вместе с ними. |
11 Когда все его знакомые увидели, как он пророчествует вместе с пророками, они спрашивали друг друга: |
12 Один человек, который жил там, сказал: |
13 После того как Шаул перестал пророчествовать, он пошёл в святилище на возвышенности. |
14 Дядя Шаула спросил его и его слугу: |
15 Дядя Шаула сказал: |
16 Шаул ответил: |
17 |
18 и сказал им: |
19 Но теперь вы отвергли вашего Бога, Который спасает вас от всех бедствий и невзгод. Вы сказали: |
20 Шемуил велел всем родам Исраила подходить, и был указан род Вениамина. |
21 Тогда он велел роду Вениамина подходить по кланам, и был указан клан Матри, а среди них был указан Шаул, сын Киша. Но когда его стали искать, то не смогли найти. |
22 Тогда они спросили Вечного: |
23 Они побежали туда и привели его, и когда он встал среди народа, то оказался на голову выше всех остальных. |
24 Шемуил сказал: |
25 Шемуил объяснил народу законы царской власти. Он записал их в свиток и положил перед Вечным. Затем Шемуил отпустил народ по домам. |
26 Шаул тоже пошёл к себе домой в Гиву в сопровождении храбрых людей, чьих сердец коснулся Всевышний. |
27 Но некоторые смутьяны сказали: |
1-а СамуїловаРозділ 10 |
1 |
2 Як пі́деш ти сьогодні від мене, то при Рахи́линім гро́бі, у Веніями́новій країні в Целцаху, зна́йдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Зна́йдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце ба́тько твій занеха́яв справи тих ослиць, та й зажури́вся за вас, говорячи: Що́ я зроблю для свого сина? |
3 І пере́йдеш ти звідти й далі, і пі́деш аж до дібро́ви Фаво́рської, а там зна́йдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці́ хліба, а один несе бурдюка́ вина. |
4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хлі́би, і ти ві́зьмеш із їхньої руки. |
5 Потому ви́йдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрі́неш громаду пророків, що сходять з па́гірка, а перед ними а́рфа, та бу́бон, та сопі́лка, та ци́тра, і вони пророку́ють. |
6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкува́ти, і станеш іншою люди́ною. |
7 І станеться, коли збу́дуться тобі ці озна́ки, — роби собі, що зна́йде рука твоя, бо Бог з тобою. |
8 І зі́йдеш ти передо мною до Ґілґа́лу, а я зійду́ до тебе, щоб прине́сти цілопа́лення, щоб прино́сити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду́ я до тебе, і завідо́млю тебе, що́ будеш робити“. |
9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня. |
10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому́. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них. |
11 І сталося, — кожен, хто знав його відда́вна, а тепер побачили, — ось він пророкує ра́зом із пророками, то казали один до о́дного: „Що́ то сталося Кі́шовому синові? Чи й Саул між пророками?“ |
12 І відповів чоловік звідти й сказав: „А хто їхній ба́тько?“ Тому́ то стало за приказку: „Чи й Саул між пророками?“ |
13 І перестав він пророкувати, і прийшов на па́гірок. |
14 І сказав Саулів дя́дько до нього та до слуги його: „Куди ви ходили?“ А той відказав: „Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла“. |
15 А дя́дько Саулів сказав: „Скажи ж мені, що́ сказав вам Самуїл?“ |
16 І сказав Саул до дядька свого: „Справді розповів нам, що зна́йдені ті ослиці“. А про справу ца́рства, що говорив Самуїл, не розповів йому. |
17 І скликав Самуїл наро́д до Господа, до Міцпи́, |
18 та й сказав до Ізраїлевих синів: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гноби́ли вас. |
19 А ви сьогодні пого́рдували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та у́тисків ваших. І ви сказали йому: „Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племе́нами та за вашими тисячами“. |
20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племе́на, і було́ виявлене Веніями́нове пле́м'я. |
21 І привів він Веніяминове пле́м'я за ро́дами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчи́нами, і був ви́явлений Сау́л, син Кішів. І шукали його, та не знахо́дили. |
22 І питалися Господа ще: „Чи при́йде він ще сюди?“ А Господь відповів: „Он він захова́вся між речами!“ |
23 І вони побігли, і взяли́ його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на ці́лу го́лову. |
24 І сказав Самуїл до всьо́го наро́ду: „Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього наро́ду“. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: „Хай живе цар!“ |
25 А Самуїл промовляв до наро́ду про права́ царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого́. |
26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки́, що Господь діткнувся їхніх серде́ць. |
27 А негідні сини говорили: „Що, нас спасе отакий?“ І гордували ним, і не прине́сли йому дара. Та він мовчав. |
Первая хроника царствГлава 10 |
1-а СамуїловаРозділ 10 |
1 |
1 |
2 Когда ты уйдёшь от меня сегодня, то неподалёку от могилы Рахили, в Целцахе на границе рода Вениамина, ты встретишь двух мужчин. Они скажут тебе: |
2 Як пі́деш ти сьогодні від мене, то при Рахи́линім гро́бі, у Веніями́новій країні в Целцаху, зна́йдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Зна́йдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце ба́тько твій занеха́яв справи тих ослиць, та й зажури́вся за вас, говорячи: Що́ я зроблю для свого сина? |
3 Оттуда ты пойдёшь дальше, пока не доберёшься до великого дерева в Фаворе. Там тебя встретят трое мужчин, поднимающихся к Всевышнему в Вефиль. Один из них будет нести трёх козлят, другой – три лепёшки, а третий – бурдюк с вином. |
3 І пере́йдеш ти звідти й далі, і пі́деш аж до дібро́ви Фаво́рської, а там зна́йдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці́ хліба, а один несе бурдюка́ вина. |
4 Они поприветствуют тебя и предложат две лепёшки, которые ты у них возьмёшь. |
4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хлі́би, і ти ві́зьмеш із їхньої руки. |
5 После этого ты пойдёшь на холм Всевышнего, . где находится сторожевая застава филистимлян. Приблизившись к городу, ты встретишь шествие пророков, спускающихся из святилища на возвышенности и пророчествующих. . Перед ними будут идти играющие на лирах, бубнах, свирелях и арфах. |
5 Потому ви́йдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрі́неш громаду пророків, що сходять з па́гірка, а перед ними а́рфа, та бу́бон, та сопі́лка, та ци́тра, і вони пророку́ють. |
6 Дух Вечного сойдёт на тебя, и ты будешь пророчествовать вместе с ними и станешь другим человеком. |
6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкува́ти, і станеш іншою люди́ною. |
7 Когда эти знамения сбудутся, делай всё, что сочтёшь нужным, потому что с тобой Всевышний. |
7 І станеться, коли збу́дуться тобі ці озна́ки, — роби собі, що зна́йде рука твоя, бо Бог з тобою. |
8 Спускайся передо мной в Гилгал. Я непременно спущусь к тебе, чтобы принести жертвы всесожжения и жертвы примирения, но подожди семь дней, пока я не приду к тебе и не скажу, что тебе делать. |
8 І зі́йдеш ти передо мною до Ґілґа́лу, а я зійду́ до тебе, щоб прине́сти цілопа́лення, щоб прино́сити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду́ я до тебе, і завідо́млю тебе, що́ будеш робити“. |
9 |
9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня. |
10 Когда Шаул и его слуга пришли на холм, . их встретило шествие пророков. Дух Всевышнего сошёл на Шаула, и Шаул начал пророчествовать вместе с ними. |
10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому́. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них. |
11 Когда все его знакомые увидели, как он пророчествует вместе с пророками, они спрашивали друг друга: |
11 І сталося, — кожен, хто знав його відда́вна, а тепер побачили, — ось він пророкує ра́зом із пророками, то казали один до о́дного: „Що́ то сталося Кі́шовому синові? Чи й Саул між пророками?“ |
12 Один человек, который жил там, сказал: |
12 І відповів чоловік звідти й сказав: „А хто їхній ба́тько?“ Тому́ то стало за приказку: „Чи й Саул між пророками?“ |
13 После того как Шаул перестал пророчествовать, он пошёл в святилище на возвышенности. |
13 І перестав він пророкувати, і прийшов на па́гірок. |
14 Дядя Шаула спросил его и его слугу: |
14 І сказав Саулів дя́дько до нього та до слуги його: „Куди ви ходили?“ А той відказав: „Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла“. |
15 Дядя Шаула сказал: |
15 А дя́дько Саулів сказав: „Скажи ж мені, що́ сказав вам Самуїл?“ |
16 Шаул ответил: |
16 І сказав Саул до дядька свого: „Справді розповів нам, що зна́йдені ті ослиці“. А про справу ца́рства, що говорив Самуїл, не розповів йому. |
17 |
17 І скликав Самуїл наро́д до Господа, до Міцпи́, |
18 и сказал им: |
18 та й сказав до Ізраїлевих синів: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гноби́ли вас. |
19 Но теперь вы отвергли вашего Бога, Который спасает вас от всех бедствий и невзгод. Вы сказали: |
19 А ви сьогодні пого́рдували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та у́тисків ваших. І ви сказали йому: „Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племе́нами та за вашими тисячами“. |
20 Шемуил велел всем родам Исраила подходить, и был указан род Вениамина. |
20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племе́на, і було́ виявлене Веніями́нове пле́м'я. |
21 Тогда он велел роду Вениамина подходить по кланам, и был указан клан Матри, а среди них был указан Шаул, сын Киша. Но когда его стали искать, то не смогли найти. |
21 І привів він Веніяминове пле́м'я за ро́дами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчи́нами, і був ви́явлений Сау́л, син Кішів. І шукали його, та не знахо́дили. |
22 Тогда они спросили Вечного: |
22 І питалися Господа ще: „Чи при́йде він ще сюди?“ А Господь відповів: „Он він захова́вся між речами!“ |
23 Они побежали туда и привели его, и когда он встал среди народа, то оказался на голову выше всех остальных. |
23 І вони побігли, і взяли́ його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на ці́лу го́лову. |
24 Шемуил сказал: |
24 І сказав Самуїл до всьо́го наро́ду: „Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього наро́ду“. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: „Хай живе цар!“ |
25 Шемуил объяснил народу законы царской власти. Он записал их в свиток и положил перед Вечным. Затем Шемуил отпустил народ по домам. |
25 А Самуїл промовляв до наро́ду про права́ царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого́. |
26 Шаул тоже пошёл к себе домой в Гиву в сопровождении храбрых людей, чьих сердец коснулся Всевышний. |
26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки́, що Господь діткнувся їхніх серде́ць. |
27 Но некоторые смутьяны сказали: |
27 А негідні сини говорили: „Що, нас спасе отакий?“ І гордували ним, і не прине́сли йому дара. Та він мовчав. |