Библия - Обещанное Восстановление

Первая летопись

Глава 16

1 Сундук Всевышнего принесли и поставили в шатре, который разбил для него Давуд, и принесли Всевышнему жертвы всесожжения и жертвы примирения.

2 Закончив приносить жертвы всесожжения и жертвы примирения, Давуд благословил народ во имя Вечного.

3 Затем он раздал каждому исраильтянину – и мужчинам, и женщинам – по одной лепёшке, по куску жаренного мяса и по связке изюма.

4 Он поставил некоторых из левитов служить перед сундуком Вечного, чтобы они взывали, благодарили и прославляли Вечного, Бога Исраила:

5 Асаф был руководителем, Закария – вторым после него, затем Иеил, Шемирамот, Иехиил, Маттафия, Элиав, Беная и Овид-Эдом с Иеилом. Они должны были играть на лирах и арфах, Асаф на тарелках,

6 а священнослужители Беная и Иахазиил постоянно трубить в трубы перед сундуком соглашения Всевышнего.

7 В тот день Давуд впервые дал Асафу и его сородичам песню для прославления Вечного:

8 Славьте Вечного, призывайте Его имя, возвещайте народам о Его делах.

9 Воспойте Ему, пойте Ему хвалу, рассказывайте о всех Его чудесах.

10 Хвалитесь Его святым именем, пусть веселятся сердца ищущих Вечного.

11 Ищите Вечного и силу Его, всегда ищите Его лица.

12 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды, что Он произнёс,

13 о потомки Исраила, раба Его, о сыны Якуба, избранные Его!

14 Он – Вечный, наш Бог, суды Его по всей земле.

15 Вечно помните Его соглашение – слово, данное Им для тысяч поколений, –

16 соглашение, заключённое с Ибрахимом, и клятву, данную Исхаку.

17 Он поставил его Якубу законом, Исраилу – вечным соглашением,

18 сказав: «Я отдам тебе ханаанскую землю в удел твоего наследия».

19 Когда они были малочисленны и незначительны, и были чужеземцами на этой земле,

20 то скитались от народа к народу и из царства в царство.

21 Он никому не давал их притеснять и укорял за них даже царей,

22 говоря: «Не трогайте помазанников Моих, и пророкам Моим не делайте зла».

23 Пойте Вечному, все жители земли, говорите о Его спасении каждый день.

24 Возвещайте славу Его среди народов, чудеса Его – среди всех людей,

25 потому что велик Вечный и достоин всякой хвалы; Он внушает трепет более всех богов.

26 Все боги народов – лишь идолы, а Вечный небеса сотворил.

27 Слава и величие перед Ним, сила и радость под кровом Его.

28 Воздайте Вечному, все народы, воздайте Ему славу и силу,

29 воздайте славу имени Вечного.Принесите дары и предстаньте пред Ним; прославьте Вечного в великолепии Его святости. .

30 Трепещи перед Ним, вся земля! Прочно мир утверждён – не поколеблется.

31 Да возвеселятся небеса и возликует земля, и да скажут народам: «Вечный правит!»

32 Да восшумит море и всё, что в нём, да возрадуется поле и всё, что на нём,

33 и да возликуют деревья лесные, возликуют перед Вечным, ведь Он идёт судить землю.

34 Славьте Вечного, потому что Он благ и милость Его – навеки!

35 Взывайте: «Спаси нас, Всевышний, Спаситель наш, собери нас, защити нас от народов,чтобы славить нам Твоё святое имя и Твоей славою хвалиться».

36 Хвала Вечному, Богу Исраила, от века и до века!И весь народ сказал: «Аминь!» и «Хвала Вечному!»

37 Давуд оставил Асафа и его сородичей перед сундуком, чтобы они служили там постоянно, в соответствии с нуждами каждого дня.

38 Ещё он оставил Овид-Эдома и шестьдесят восемь его сородичей, чтобы они служили вместе с ними. Овид-Эдом, сын Иедутуна, и Хоса были привратниками.

39 Давуд оставил священнослужителя Цадока и его собратьев священнослужителей перед священным шатром Вечного в Гаваоне,

40 чтобы они постоянно приносили Вечному всесожжения на жертвеннике для всесожжений утром и вечером, так, как написано в Законе Вечного, который Он дал Исраилу.

41 С ними были Еман и Иедутун с прочими избранными, которые были назначены поимённо, чтобы славить Вечного, ведь «милость Его – навеки».

42 Еман и Иедутун отвечали за игру на трубах и тарелках, а также на прочих музыкальных инструментах, когда пелись песни Вечному. Сыновья Иедутуна были поставлены у ворот.

43 Когда весь народ разошёлся по домам, вернулся и Давуд, чтобы благословить своих домашних.

1-а хронiки

Розділ 16

1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

Первая летопись Глава 16	1-а хронiки Розділ 16
1 Сундук Всевышнего принесли и поставили в шатре, который разбил для него Давуд, и принесли Всевышнему жертвы всесожжения и жертвы примирения.	1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 Закончив приносить жертвы всесожжения и жертвы примирения, Давуд благословил народ во имя Вечного.	2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 Затем он раздал каждому исраильтянину – и мужчинам, и женщинам – по одной лепёшке, по куску жаренного мяса и по связке изюма.	3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Он поставил некоторых из левитов служить перед сундуком Вечного, чтобы они взывали, благодарили и прославляли Вечного, Бога Исраила:	4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асаф был руководителем, Закария – вторым после него, затем Иеил, Шемирамот, Иехиил, Маттафия, Элиав, Беная и Овид-Эдом с Иеилом. Они должны были играть на лирах и арфах, Асаф на тарелках,	5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 а священнослужители Беная и Иахазиил постоянно трубить в трубы перед сундуком соглашения Всевышнего.	6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 В тот день Давуд впервые дал Асафу и его сородичам песню для прославления Вечного:	7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Славьте Вечного, призывайте Его имя, возвещайте народам о Его делах.	8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Воспойте Ему, пойте Ему хвалу, рассказывайте о всех Его чудесах.	9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Хвалитесь Его святым именем, пусть веселятся сердца ищущих Вечного.	10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Ищите Вечного и силу Его, всегда ищите Его лица.	11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды, что Он произнёс,	12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 о потомки Исраила, раба Его, о сыны Якуба, избранные Его!	13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Он – Вечный, наш Бог, суды Его по всей земле.	14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Вечно помните Его соглашение – слово, данное Им для тысяч поколений, –	15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 соглашение, заключённое с Ибрахимом, и клятву, данную Исхаку.	16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 Он поставил его Якубу законом, Исраилу – вечным соглашением,	17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 сказав: «Я отдам тебе ханаанскую землю в удел твоего наследия».	18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Когда они были малочисленны и незначительны, и были чужеземцами на этой земле,	19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 то скитались от народа к народу и из царства в царство.	20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Он никому не давал их притеснять и укорял за них даже царей,	21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 говоря: «Не трогайте помазанников Моих, и пророкам Моим не делайте зла».	22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Пойте Вечному, все жители земли, говорите о Его спасении каждый день.	23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Возвещайте славу Его среди народов, чудеса Его – среди всех людей,	24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 потому что велик Вечный и достоин всякой хвалы; Он внушает трепет более всех богов.	25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Все боги народов – лишь идолы, а Вечный небеса сотворил.	26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Слава и величие перед Ним, сила и радость под кровом Его.	27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Воздайте Вечному, все народы, воздайте Ему славу и силу,	28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 воздайте славу имени Вечного.Принесите дары и предстаньте пред Ним; прославьте Вечного в великолепии Его святости. .	29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Трепещи перед Ним, вся земля! Прочно мир утверждён – не поколеблется.	30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Да возвеселятся небеса и возликует земля, и да скажут народам: «Вечный правит!»	31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Да восшумит море и всё, что в нём, да возрадуется поле и всё, что на нём,	32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 и да возликуют деревья лесные, возликуют перед Вечным, ведь Он идёт судить землю.	33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Славьте Вечного, потому что Он благ и милость Его – навеки!	34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 Взывайте: «Спаси нас, Всевышний, Спаситель наш, собери нас, защити нас от народов,чтобы славить нам Твоё святое имя и Твоей славою хвалиться».	35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Хвала Вечному, Богу Исраила, от века и до века!И весь народ сказал: «Аминь!» и «Хвала Вечному!»	36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“
37 Давуд оставил Асафа и его сородичей перед сундуком, чтобы они служили там постоянно, в соответствии с нуждами каждого дня.	37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 Ещё он оставил Овид-Эдома и шестьдесят восемь его сородичей, чтобы они служили вместе с ними. Овид-Эдом, сын Иедутуна, и Хоса были привратниками.	38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 Давуд оставил священнослужителя Цадока и его собратьев священнослужителей перед священным шатром Вечного в Гаваоне,	39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 чтобы они постоянно приносили Вечному всесожжения на жертвеннике для всесожжений утром и вечером, так, как написано в Законе Вечного, который Он дал Исраилу.	40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 С ними были Еман и Иедутун с прочими избранными, которые были назначены поимённо, чтобы славить Вечного, ведь «милость Его – навеки».	41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 Еман и Иедутун отвечали за игру на трубах и тарелках, а также на прочих музыкальных инструментах, когда пелись песни Вечному. Сыновья Иедутуна были поставлены у ворот.	42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Когда весь народ разошёлся по домам, вернулся и Давуд, чтобы благословить своих домашних.	43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Первая летопись

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая летопись

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Ветхий завет

Новый завет

Первая летопись

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая летопись

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Ветхий
завет

Новый
завет