Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Глава 21

1 Когда ханаанский царь Арада, расположенного в Негеве, услышал, что Исраил идёт по атаримской дороге, он напал на исраильтян и взял некоторых из них в плен.

2 Тогда Исраил дал Вечному обет: – Если Ты отдашь этот народ в наши руки, мы полностью уничтожим его города.

3 Вечный услышал мольбу исраильтян и отдал им во власть хананеев. Они полностью уничтожили их с городами. Так это место было названо Хорма («уничтожение»).

4 От горы Ор они тронулись в путь по дороге к Тростниковому морю, чтобы обойти Эдом. Но в пути народ пал духом;

5 они роптали на Всевышнего и на Мусу: – Зачем вы вывели нас из Египта? Чтобы мы умерли в пустыне? Хлеба нет! Воды нет! А эта убогая пища нам противна!

6 Тогда Вечный наслал на них ядовитых змей; они жалили исраильтян, и многие умерли.

7 Народ пришёл к Мусе и сказал: – Мы согрешили, когда роптали на Вечного и на тебя. Помолись, чтобы Вечный избавил нас от змей. Муса помолился за народ,

8 и Вечный сказал Мусе: – Сделай змея и укрепи его на шесте: всякий ужаленный посмотрит на него и останется жить.

9 Муса сделал медного змея и укрепил его на шесте. И когда змея жалила человека, он, взглянув на медного змея, оставался жив.

10 Исраильтяне двинулись дальше и остановились в Овоте.

11 Они тронулись в путь из Овота и остановились в Ийе-Аварим, в пустыне, что на восточной границе Моава.

12 Оттуда они двинулись дальше и остановились в долине Заред.

13 Оттуда они двинулись дальше и остановились на другой стороне реки Арнона, в пустыне, которая простирается от рубежей аморреев (Арнон – это граница Моава, между Моавом и аморреями).

14 Вот почему в «Книге войн Вечного» упоминается:

15 «…Вахеб в Суфе и притоки Арнона, и склоны ущелий,что тянутся к местности Ар и лежат вдоль границ Моава».

16 Оттуда они продолжили путь к Беэру («колодец»), колодцу, где Вечный сказал Мусе:– Собери народ, и Я дам им воду.

17 Тогда Исраил пел эту песню:
«Наполняйся, колодец! Пойте о нём,

18 о колодце, что выкопали вожди, вырыла знать народа скипетрами и жезлами».Они пошли из пустыни в Маттану,

19 из Маттаны в Нахалиил, из Нахалиила в Бамот,

20 а из Бамота в долину Моава, где высится над пустыней вершина Фасги.

21 Исраил послал вестников, чтобы сказать Сигону, царю аморреев:

22 – Позволь нам пройти через твою страну. Мы не свернём ни на поле, ни в виноградник, не будем пить воду из колодцев. Мы будем идти по Царской дороге, пока не пройдём через твою землю.

23 Но Сигон не позволил Исраилу пройти через свою землю. Он собрал войско и выступил в пустыню навстречу Исраилу. Подойдя к Иахацу, он сразился с Исраилом.

24 Но Исраил предал его мечу и завладел его землёй от реки Арнона до реки Иаббока, до аммонитян, потому что граница аммонитян была укреплена.

25 Исраил захватил все города аморреев и занял их, включая Хешбон с окрестными поселениями.

26 Хешбон был столицей Сигона, царя аморреев, который воевал с прежним царём Моава и отнял у него всю его землю до самого Арнона.

27 Вот почему сказители поют:
«Идите в Хешбон и отстройте его, пусть встанет из праха город Сигона!

28 Полыхает огонь из Хешбона, пышет пламя из города Сигона.Оно пожрало Ар-Моав, хозяев высот Арнона.

29 Горе тебе, Моав! Сгинул ты, народ Хемоша! .Сыновей своих беженцами он сделал, дочерей своих – пленницами Сигона, царя аморреев.

30 Сгинуло твоё потомство от Хешбона до Дивона. Мы разоряли до Нофаха и Медевы».

31 Так Исраил поселился на земле аморреев.

32 Муса послал разведчиков в город Иазер, и исраильтяне захватили селения вокруг него, выгнав из них аморреев.

33 Потом они повернули и поднялись по дороге к Башану. Ог, царь Башана, выступил им навстречу со всем своим войском, чтобы сразиться с ними у города Эдреи.

34 Вечный сказал Мусе: – Не бойся его, потому что Я отдал его в твои руки со всем его войском и землёй. Сделай с ним то же, что и с Сигоном, царём аморреев, который правил в Хешбоне.

35 Они убили его вместе с его сыновьями и всем войском, не оставив в живых никого, и завладели его землёй.

Числа

Розділ 21

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

Числа Глава 21	Числа Розділ 21
1 Когда ханаанский царь Арада, расположенного в Негеве, услышал, что Исраил идёт по атаримской дороге, он напал на исраильтян и взял некоторых из них в плен.	1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.
2 Тогда Исраил дал Вечному обет: – Если Ты отдашь этот народ в наши руки, мы полностью уничтожим его города.	2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.
3 Вечный услышал мольбу исраильтян и отдал им во власть хананеев. Они полностью уничтожили их с городами. Так это место было названо Хорма («уничтожение»).	3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.
4 От горы Ор они тронулись в путь по дороге к Тростниковому морю, чтобы обойти Эдом. Но в пути народ пал духом;	4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.
5 они роптали на Всевышнего и на Мусу: – Зачем вы вывели нас из Египта? Чтобы мы умерли в пустыне? Хлеба нет! Воды нет! А эта убогая пища нам противна!	5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.
6 Тогда Вечный наслал на них ядовитых змей; они жалили исраильтян, и многие умерли.	6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.
7 Народ пришёл к Мусе и сказал: – Мы согрешили, когда роптали на Вечного и на тебя. Помолись, чтобы Вечный избавил нас от змей. Муса помолился за народ,	7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.
8 и Вечный сказал Мусе: – Сделай змея и укрепи его на шесте: всякий ужаленный посмотрит на него и останется жить.	8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.
9 Муса сделал медного змея и укрепил его на шесте. И когда змея жалила человека, он, взглянув на медного змея, оставался жив.	9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!
10 Исраильтяне двинулись дальше и остановились в Овоте.	10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.
11 Они тронулись в путь из Овота и остановились в Ийе-Аварим, в пустыне, что на восточной границе Моава.	11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.
12 Оттуда они двинулись дальше и остановились в долине Заред.	12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.
13 Оттуда они двинулись дальше и остановились на другой стороне реки Арнона, в пустыне, которая простирается от рубежей аморреев (Арнон – это граница Моава, между Моавом и аморреями).	13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.
14 Вот почему в «Книге войн Вечного» упоминается:	14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
15 «…Вахеб в Суфе и притоки Арнона, и склоны ущелий,что тянутся к местности Ар и лежат вдоль границ Моава».	15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.
16 Оттуда они продолжили путь к Беэру («колодец»), колодцу, где Вечный сказал Мусе:– Собери народ, и Я дам им воду.	16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.
17 Тогда Исраил пел эту песню: «Наполняйся, колодец! Пойте о нём,	17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!
18 о колодце, что выкопали вожди, вырыла знать народа скипетрами и жезлами».Они пошли из пустыни в Маттану,	18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,
19 из Маттаны в Нахалиил, из Нахалиила в Бамот,	19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
20 а из Бамота в долину Моава, где высится над пустыней вершина Фасги.	20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.
21 Исраил послал вестников, чтобы сказать Сигону, царю аморреев:	21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:
22 – Позволь нам пройти через твою страну. Мы не свернём ни на поле, ни в виноградник, не будем пить воду из колодцев. Мы будем идти по Царской дороге, пока не пройдём через твою землю.	22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.
23 Но Сигон не позволил Исраилу пройти через свою землю. Он собрал войско и выступил в пустыню навстречу Исраилу. Подойдя к Иахацу, он сразился с Исраилом.	23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
24 Но Исраил предал его мечу и завладел его землёй от реки Арнона до реки Иаббока, до аммонитян, потому что граница аммонитян была укреплена.	24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.
25 Исраил захватил все города аморреев и занял их, включая Хешбон с окрестными поселениями.	25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
26 Хешбон был столицей Сигона, царя аморреев, который воевал с прежним царём Моава и отнял у него всю его землю до самого Арнона.	26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
27 Вот почему сказители поют: «Идите в Хешбон и отстройте его, пусть встанет из праха город Сигона!	27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.
28 Полыхает огонь из Хешбона, пышет пламя из города Сигона.Оно пожрало Ар-Моав, хозяев высот Арнона.	28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.
29 Горе тебе, Моав! Сгинул ты, народ Хемоша! .Сыновей своих беженцами он сделал, дочерей своих – пленницами Сигона, царя аморреев.	29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
30 Сгинуло твоё потомство от Хешбона до Дивона. Мы разоряли до Нофаха и Медевы».	30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.
31 Так Исраил поселился на земле аморреев.	31 І Ізраїль осів в аморейському краї.
32 Муса послал разведчиков в город Иазер, и исраильтяне захватили селения вокруг него, выгнав из них аморреев.	32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.
33 Потом они повернули и поднялись по дороге к Башану. Ог, царь Башана, выступил им навстречу со всем своим войском, чтобы сразиться с ними у города Эдреи.	33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
34 Вечный сказал Мусе: – Не бойся его, потому что Я отдал его в твои руки со всем его войском и землёй. Сделай с ним то же, что и с Сигоном, царём аморреев, который правил в Хешбоне.	34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
35 Они убили его вместе с его сыновьями и всем войском, не оставив в живых никого, и завладели его землёй.	35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Ветхий завет

Новый завет

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Ветхий
завет

Новый
завет