Радостная Весть Исы Масиха в изложении МатаяГлава 8 |
1 |
2 Тут к Нему подошёл человек, больной проказой, . поклонился Ему и сказал: |
3 Иса протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: |
4 Тогда Иса сказал ему: |
5 |
6 – Господин, – сказал он, – мой слуга лежит дома парализованный и ужасно мучается. |
7 Иса ответил ему: |
8 Но офицер сказал: |
9 Ведь и сам я подчиняюсь приказам, и у меня в подчинении тоже есть воины. Я говорю одному: |
10 Иса, выслушав его, удивился и сказал тем, кто шёл за Ним: |
11 |
12 |
13 И Иса сказал римскому офицеру: |
14 |
15 Он прикоснулся к её руке, и жар оставил её, она встала и начала накрывать для Него на стол. |
16 С наступлением вечера к Исе привели много людей, одержимых демонами. Он изгнал духов словом и исцелил всех больных. |
17 Это было исполнением слов пророка Исаии: |
18 |
19 Тут к Нему подошёл один из учителей Таурата и сказал: |
20 Иса ответил: |
21 А другой человек, из Его учеников, сказал: |
22 Но Иса ответил ему: |
23 |
24 Внезапно на озере поднялся такой сильный шторм, что лодку захлёстывало волнами. А Иса в это время спал. |
25 Ученики разбудили Его, говоря: |
26 Иса ответил: |
27 Ученики удивлённо спрашивали: |
28 |
29 – Что Ты от нас хочешь, Сын Всевышнего (Царственный Спаситель)? – закричали они. – Ты пришёл мучить нас ещё до назначенного срока? |
30 Неподалёку от них паслось большое стадо свиней. |
31 Демоны попросили Ису: |
32 Иса сказал им: |
33 А свинопасы побежали в город и всё рассказали, включая и то, что произошло с одержимыми. |
34 Тогда все жители города вышли навстречу Исе и, увидев Его, попросили покинуть их края. |
Вiд МатвiяРозділ 8 |
1 |
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“ |
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. |
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“. |
5 |
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“. |
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“. |
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга! |
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“. |
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри! |
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. |
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“! |
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його. |
14 |
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала! |
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в, |
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“. |
18 |
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“ |
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“. |
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“. |
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“ |
23 |
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав. |
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“ |
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала. |
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“ |
28 |
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“ |
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й. |
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“. |
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді. |
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих. |
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю! |
Радостная Весть Исы Масиха в изложении МатаяГлава 8 |
Вiд МатвiяРозділ 8 |
1 |
1 |
2 Тут к Нему подошёл человек, больной проказой, . поклонился Ему и сказал: |
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“ |
3 Иса протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: |
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. |
4 Тогда Иса сказал ему: |
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“. |
5 |
5 |
6 – Господин, – сказал он, – мой слуга лежит дома парализованный и ужасно мучается. |
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“. |
7 Иса ответил ему: |
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“. |
8 Но офицер сказал: |
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга! |
9 Ведь и сам я подчиняюсь приказам, и у меня в подчинении тоже есть воины. Я говорю одному: |
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“. |
10 Иса, выслушав его, удивился и сказал тем, кто шёл за Ним: |
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри! |
11 |
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. |
12 |
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“! |
13 И Иса сказал римскому офицеру: |
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його. |
14 |
14 |
15 Он прикоснулся к её руке, и жар оставил её, она встала и начала накрывать для Него на стол. |
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала! |
16 С наступлением вечера к Исе привели много людей, одержимых демонами. Он изгнал духов словом и исцелил всех больных. |
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в, |
17 Это было исполнением слов пророка Исаии: |
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“. |
18 |
18 |
19 Тут к Нему подошёл один из учителей Таурата и сказал: |
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“ |
20 Иса ответил: |
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“. |
21 А другой человек, из Его учеников, сказал: |
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“. |
22 Но Иса ответил ему: |
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“ |
23 |
23 |
24 Внезапно на озере поднялся такой сильный шторм, что лодку захлёстывало волнами. А Иса в это время спал. |
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав. |
25 Ученики разбудили Его, говоря: |
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“ |
26 Иса ответил: |
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала. |
27 Ученики удивлённо спрашивали: |
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“ |
28 |
28 |
29 – Что Ты от нас хочешь, Сын Всевышнего (Царственный Спаситель)? – закричали они. – Ты пришёл мучить нас ещё до назначенного срока? |
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“ |
30 Неподалёку от них паслось большое стадо свиней. |
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й. |
31 Демоны попросили Ису: |
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“. |
32 Иса сказал им: |
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді. |
33 А свинопасы побежали в город и всё рассказали, включая и то, что произошло с одержимыми. |
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих. |
34 Тогда все жители города вышли навстречу Исе и, увидев Его, попросили покинуть их края. |
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю! |