Пророк ИсаияГлава 36 |
|
1 |
|
2 Затем царь Ассирии послал из Лахиша к царю Езекии в Иерусалим главного виночерпия с огромным войском. Когда он остановился у водопровода Верхнего пруда на дороге к Сукновальному полю, |
|
3 к нему вышли распорядитель дворца Элиаким, сын Хилкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа. |
|
4 Главный виночерпий сказал им: |
|
5 Ты думаешь, что пустые слова – то же самое, что военное искусство и сила? На кого же ты надеешься, что восстал против меня? |
|
6 Вот, ты надеешься на Египет, эту надломленную трость, которая пронзит ладонь всякому, кто на неё обопрётся. Фараон, царь Египта, поступает так со всеми, кто на него надеется. |
|
7 А если ты скажешь мне: „Мы надеемся на Вечного, нашего Бога“, – то не Его ли святилища на возвышенностях и жертвенники убрал Езекия, сказав Иудее и Иерусалиму: „Поклоняйтесь только перед этим жертвенником“? |
|
8 Итак, заключи сделку с моим господином, царём Ассирии: я дам тебе две тысячи коней, только найдёшь ли ты для них всадников? |
|
9 Как ты сможешь отразить хотя бы наименьшего военачальника у моего господина, даже надеясь на египетские колесницы и всадников? |
|
10 Да и разве не по воле Вечного я двинулся на эту страну, чтобы уничтожить её? Вечный Сам сказал мне пойти на эту страну и уничтожить её». |
|
11 Тогда Элиаким, Шевна и Иоах сказали главному виночерпию: |
|
12 Но главный виночерпий ответил: |
|
13 Главный виночерпий встал и громко закричал по-еврейски: |
|
14 Так говорит царь: |
|
15 Не давайте Езекии убедить вас положиться на Вечного, когда он говорит: „Вечный непременно спасёт нас; этот город не будет отдан в руки царя Ассирии“. |
|
16 Не слушайте Езекию». |
|
17 пока я не приду и не возьму вас в страну, такую же, как ваша, в страну зерна и вина, страну хлеба и виноградников. |
|
18 Не давайте Езекии сбить себя с толку, когда он говорит вам: „Вечный спасёт нас“. Разве какой-либо бог другого народа избавил свою страну от руки царя Ассирии? |
|
19 Где боги Хамата и Арпада? Где боги Сепарваима? Разве кто-нибудь избавил от моей руки Самарию? |
|
20 Кто из богов всех этих земель смог избавить от меня свою страну? Как же Вечный сможет избавить от моей руки Иерусалим?» |
|
21 Но народ молчал и ничего не говорил в ответ, потому что царь приказал не отвечать ему. |
|
22 И распорядитель дворца Элиаким, сын Хилкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа, пришли к Езекии в разорванных одеждах и передали ему то, что сказал главный виночерпий. |
IсаяРозділ 36 |
|
1 |
|
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |
Пророк ИсаияГлава 36 |
IсаяРозділ 36 |
|
1 |
1 |
|
2 Затем царь Ассирии послал из Лахиша к царю Езекии в Иерусалим главного виночерпия с огромным войском. Когда он остановился у водопровода Верхнего пруда на дороге к Сукновальному полю, |
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 к нему вышли распорядитель дворца Элиаким, сын Хилкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа. |
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 Главный виночерпий сказал им: |
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Ты думаешь, что пустые слова – то же самое, что военное искусство и сила? На кого же ты надеешься, что восстал против меня? |
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Вот, ты надеешься на Египет, эту надломленную трость, которая пронзит ладонь всякому, кто на неё обопрётся. Фараон, царь Египта, поступает так со всеми, кто на него надеется. |
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 А если ты скажешь мне: „Мы надеемся на Вечного, нашего Бога“, – то не Его ли святилища на возвышенностях и жертвенники убрал Езекия, сказав Иудее и Иерусалиму: „Поклоняйтесь только перед этим жертвенником“? |
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 Итак, заключи сделку с моим господином, царём Ассирии: я дам тебе две тысячи коней, только найдёшь ли ты для них всадников? |
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 Как ты сможешь отразить хотя бы наименьшего военачальника у моего господина, даже надеясь на египетские колесницы и всадников? |
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 Да и разве не по воле Вечного я двинулся на эту страну, чтобы уничтожить её? Вечный Сам сказал мне пойти на эту страну и уничтожить её». |
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 Тогда Элиаким, Шевна и Иоах сказали главному виночерпию: |
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 Но главный виночерпий ответил: |
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 Главный виночерпий встал и громко закричал по-еврейски: |
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Так говорит царь: |
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 Не давайте Езекии убедить вас положиться на Вечного, когда он говорит: „Вечный непременно спасёт нас; этот город не будет отдан в руки царя Ассирии“. |
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Не слушайте Езекию». |
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 пока я не приду и не возьму вас в страну, такую же, как ваша, в страну зерна и вина, страну хлеба и виноградников. |
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Не давайте Езекии сбить себя с толку, когда он говорит вам: „Вечный спасёт нас“. Разве какой-либо бог другого народа избавил свою страну от руки царя Ассирии? |
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Где боги Хамата и Арпада? Где боги Сепарваима? Разве кто-нибудь избавил от моей руки Самарию? |
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Кто из богов всех этих земель смог избавить от меня свою страну? Как же Вечный сможет избавить от моей руки Иерусалим?» |
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 Но народ молчал и ничего не говорил в ответ, потому что царь приказал не отвечать ему. |
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 И распорядитель дворца Элиаким, сын Хилкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа, пришли к Езекии в разорванных одеждах и передали ему то, что сказал главный виночерпий. |
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |