Пророк Иеремия

Глава 52

1 Цедекии был двадцать один год, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.

2 Цедекия делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь Иоакиму.

3 Иерусалим и Иудея так разгневали Вечного, что Он прогнал их от Себя.

4 И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца (15 января 588 г. до н. э.), Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они расположились станом вокруг города и окружили его осадными сооружениями.

5 Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

6 К девятому дню четвёртого месяца (18 июля 586 г. до н. э.) голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

7 Тогда в городской стене была пробита брешь, и всё войско бежало. Они покинули город ночью через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, хотя вавилоняне окружали город. Они бежали к иорданской долине,

8 но вавилонское войско пустилось в погоню за царём Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Всё его войско рассеялось, бросив его одного,

9 и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.

10 В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.

11 После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увёл в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.

12 В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона (17 августа 586 г. до н. э.), начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, прибыл в Иерусалим.

13 Он сжёг храм Вечного, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжёг все важные здания.

14 А вавилонское войско под его командованием разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.

15 Невузарадан, начальник царской охраны, увёл в плен часть бедного люда и тех, кто оставался в городе, вместе с оставшейся частью ремесленников и перебежчиков, которые переметнулись к царю Вавилона.

16 Но некоторых из бедного люда страны Невузарадан, начальник царской охраны, оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

17 Вавилоняне разрушили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое «море», . которые находились в храме Вечного, и унесли всю бронзу в Вавилон.

18 Ещё они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения Вечному.

19 Начальник царской охраны также забрал всё, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.

20 Бронзы от двух колонн, от «моря» с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок, сделанных царём Сулейманом для храма Вечного, оказалось больше, чем можно было взвесить.

21 Каждая колонна была девять метров в высоту и шесть метров в окружности; стенки каждой были восемь сантиметров толщиной, а внутри они были полыми.

22 Бронзовая капитель колонны имела два с половиной метра в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с её гранатовыми яблоками.

23 По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.

24 Начальник царской охраны взял в плен главного священнослужителя Сераю, второго после него священнослужителя Софонию и трёх привратников.

25 Из тех, кто ещё оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Ещё он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

26 Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвёл к царю Вавилона в Ривлу.

27 В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так народ Иудеи был уведён в плен из своей земли.

28 Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен:
в седьмом году его правления (в 597 г. до н. э.) – 3 023 иудея;

29 в восемнадцатом году правления Навуходоносора (в 586 г. до н. э.) – 832 человека были уведены из Иерусалима;

30 в двадцать третьем году его правления (в 581 г. до н. э.) – Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев. Всего – 4 600 человек.

31 В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царём Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца (31 марта 561 г. до н. э.).

32 Он говорил с ним дружелюбно и возвысил его над всеми царями, бывшими с ним в Вавилоне.

33 Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

34 Изо дня в день Иехония получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь, до самого дня его смерти.

Єремiя

Розділ 52

1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.

2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

4 І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.

5 І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.

6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.

7 І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.

8 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.

9 І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

10 І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.

11 А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

13 І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

14 І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

15 А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

16 А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.

17 А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.

18 І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.

19 І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

20 Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!

21 А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.

22 І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.

23 І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.

24 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.

25 А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!

28 Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

33 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

Пророк Иеремия

Глава 52

Єремiя

Розділ 52

1 Цедекии был двадцать один год, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.

1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.

2 Цедекия делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь Иоакиму.

2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

3 Иерусалим и Иудея так разгневали Вечного, что Он прогнал их от Себя.

3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

4 И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца (15 января 588 г. до н. э.), Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они расположились станом вокруг города и окружили его осадными сооружениями.

4 І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.

5 Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

5 І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.

6 К девятому дню четвёртого месяца (18 июля 586 г. до н. э.) голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.

7 Тогда в городской стене была пробита брешь, и всё войско бежало. Они покинули город ночью через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, хотя вавилоняне окружали город. Они бежали к иорданской долине,

7 І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.

8 но вавилонское войско пустилось в погоню за царём Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Всё его войско рассеялось, бросив его одного,

8 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.

9 и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.

9 І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

10 В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.

10 І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.

11 После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увёл в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.

11 А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.

12 В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона (17 августа 586 г. до н. э.), начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, прибыл в Иерусалим.

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

13 Он сжёг храм Вечного, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжёг все важные здания.

13 І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

14 А вавилонское войско под его командованием разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.

14 І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

15 Невузарадан, начальник царской охраны, увёл в плен часть бедного люда и тех, кто оставался в городе, вместе с оставшейся частью ремесленников и перебежчиков, которые переметнулись к царю Вавилона.

15 А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

16 Но некоторых из бедного люда страны Невузарадан, начальник царской охраны, оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

16 А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.

17 Вавилоняне разрушили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое «море», . которые находились в храме Вечного, и унесли всю бронзу в Вавилон.

17 А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.

18 Ещё они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения Вечному.

18 І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.

19 Начальник царской охраны также забрал всё, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.

19 І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

20 Бронзы от двух колонн, от «моря» с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок, сделанных царём Сулейманом для храма Вечного, оказалось больше, чем можно было взвесить.

20 Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!

21 Каждая колонна была девять метров в высоту и шесть метров в окружности; стенки каждой были восемь сантиметров толщиной, а внутри они были полыми.

21 А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.

22 Бронзовая капитель колонны имела два с половиной метра в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с её гранатовыми яблоками.

22 І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.

23 По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.

23 І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.

24 Начальник царской охраны взял в плен главного священнослужителя Сераю, второго после него священнослужителя Софонию и трёх привратников.

24 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.

25 Из тех, кто ещё оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Ещё он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

25 А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.

26 Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвёл к царю Вавилона в Ривлу.

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

27 В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так народ Иудеи был уведён в плен из своей земли.

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!

28 Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен:
в седьмом году его правления (в 597 г. до н. э.) – 3 023 иудея;

28 Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.

29 в восемнадцатом году правления Навуходоносора (в 586 г. до н. э.) – 832 человека были уведены из Иерусалима;

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

30 в двадцать третьем году его правления (в 581 г. до н. э.) – Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев. Всего – 4 600 человек.

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.

31 В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царём Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца (31 марта 561 г. до н. э.).

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

32 Он говорил с ним дружелюбно и возвысил его над всеми царями, бывшими с ним в Вавилоне.

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

33 Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

33 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

34 Изо дня в день Иехония получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь, до самого дня его смерти.

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

1.0x