Третья книга царствГлава 5 |
1 |
2 Соломон велел послам передать Хираму: |
3 «Ты знаешь, что отец мой Давид не мог построить Храм для имени ГОСПОДА, Бога своего: он воевал с соседними народами, пока не поверг их ГОСПОДЬ к его ногам. |
4 Но теперь ГОСПОДЬ, Бог мой, даровал мне покой: нет ни противников, ни бедствий. |
5 И я намерен построить Храм для имени ГОСПОДА, Бога моего, как и предрек ГОСПОДЬ отцу моему Давиду, сказав: „Сын твой, которого Я возведу на престол твой вместо тебя, построит Храм для имени Моего“. |
6 Так прикажи, чтобы нарубили для меня кедров на Ливане. Слуги мои будут трудиться вместе с твоими слугами, и плату твоим слугам буду давать я, сколько ты скажешь. Ты ведь знаешь, что нет среди нас таких умелых дровосеков, как сидоняне». |
7 |
8 Хирам передал через послов Соломону: «Выслушал я твою весть и сделаю всё, что тебе угодно, — дам и кедровых бревен, и кипарисовых стволов. |
9 Мои слуги свезут их с Ливанских гор к морю и сплавят их по морю, связав в плоты, куда ты мне укажешь. Там я прикажу разобрать плоты, и ты заберешь бревна. Но и ты выполни мое желание: поставляй продовольствие к моему двору». |
10 |
11 а Соломон поставлял Хираму продовольствие для его двора: двадцать тысяч мер пшеницы и двадцать мер оливкового масла поставлял Соломон Хираму ежегодно. |
12 ГОСПОДЬ даровал Соломону мудрость, как и обещал ему. Между Хирамом и Соломоном был мир — они заключили союз. |
13 |
14 Он отправлял их в Ливанские горы сменами по десять тысяч: один месяц смена была на Ливане, а два месяца дома. Адонирам наблюдал за подневольными работниками. |
15 Еще у Соломона было семьдесят тысяч носильщиков и восемьдесят тысяч каменотесов в горах, |
16 а сверх того три тысячи триста начальников, которые руководили работой народа. |
17 По приказу царя вытесывали большие камни ценных пород, чтобы эти искусно обработанные камни положить в основание Храма. |
18 Их обрабатывали строители Соломона и строители Хирама, а также мастера из Библа. Они же заготавливали лес и камни для строительства Храма. |
1-а царiвРозділ 5 |
1 |
2 І була́ Соломонова пожива на один день: тридцять ко́рів пшеничної муки, а шістдесят ко́рів іншої муки. |
3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібно́ї, окрім о́леня, і са́рни, і антило́пи та ситих гусо́к. |
4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи́ над усіма́ царями по цей бік Річки. І був у ньо́го мир зо всіх сторін його навко́ло. |
5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона. |
6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для ко́ней колесни́ць його та дванадцять тисяч верхівці́в. |
7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто прихо́див до сто́лу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чо́му. |
8 А ячме́ню та соломи для ко́ней та для румакі́в спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього. |
9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря. |
10 І збільши́лася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту. |
11 І був він мудрі́ший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я́ його було славне серед усіх людей навко́ло. |
12 І він проказав три тисячі при́казок, а пісень його було — тисяча й п'ять. |
13 І говорив він про дере́ва, від кедру, що на Лива́ні, й аж до ісо́пу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про пта́ства, і про плазу́юче та про риб. |
14 І прихо́дили від усіх народів, щоб послу́хати Соломонову мудрість, від усіх царів кра́ю, що чули про мудрість його. |
15 І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні. |
16 |
17 „Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його. |
18 А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку. |
Третья книга царствГлава 5 |
1-а царiвРозділ 5 |
1 |
1 |
2 Соломон велел послам передать Хираму: |
2 І була́ Соломонова пожива на один день: тридцять ко́рів пшеничної муки, а шістдесят ко́рів іншої муки. |
3 «Ты знаешь, что отец мой Давид не мог построить Храм для имени ГОСПОДА, Бога своего: он воевал с соседними народами, пока не поверг их ГОСПОДЬ к его ногам. |
3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібно́ї, окрім о́леня, і са́рни, і антило́пи та ситих гусо́к. |
4 Но теперь ГОСПОДЬ, Бог мой, даровал мне покой: нет ни противников, ни бедствий. |
4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи́ над усіма́ царями по цей бік Річки. І був у ньо́го мир зо всіх сторін його навко́ло. |
5 И я намерен построить Храм для имени ГОСПОДА, Бога моего, как и предрек ГОСПОДЬ отцу моему Давиду, сказав: „Сын твой, которого Я возведу на престол твой вместо тебя, построит Храм для имени Моего“. |
5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона. |
6 Так прикажи, чтобы нарубили для меня кедров на Ливане. Слуги мои будут трудиться вместе с твоими слугами, и плату твоим слугам буду давать я, сколько ты скажешь. Ты ведь знаешь, что нет среди нас таких умелых дровосеков, как сидоняне». |
6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для ко́ней колесни́ць його та дванадцять тисяч верхівці́в. |
7 |
7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто прихо́див до сто́лу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чо́му. |
8 Хирам передал через послов Соломону: «Выслушал я твою весть и сделаю всё, что тебе угодно, — дам и кедровых бревен, и кипарисовых стволов. |
8 А ячме́ню та соломи для ко́ней та для румакі́в спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього. |
9 Мои слуги свезут их с Ливанских гор к морю и сплавят их по морю, связав в плоты, куда ты мне укажешь. Там я прикажу разобрать плоты, и ты заберешь бревна. Но и ты выполни мое желание: поставляй продовольствие к моему двору». |
9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря. |
10 |
10 І збільши́лася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту. |
11 а Соломон поставлял Хираму продовольствие для его двора: двадцать тысяч мер пшеницы и двадцать мер оливкового масла поставлял Соломон Хираму ежегодно. |
11 І був він мудрі́ший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я́ його було славне серед усіх людей навко́ло. |
12 ГОСПОДЬ даровал Соломону мудрость, как и обещал ему. Между Хирамом и Соломоном был мир — они заключили союз. |
12 І він проказав три тисячі при́казок, а пісень його було — тисяча й п'ять. |
13 |
13 І говорив він про дере́ва, від кедру, що на Лива́ні, й аж до ісо́пу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про пта́ства, і про плазу́юче та про риб. |
14 Он отправлял их в Ливанские горы сменами по десять тысяч: один месяц смена была на Ливане, а два месяца дома. Адонирам наблюдал за подневольными работниками. |
14 І прихо́дили від усіх народів, щоб послу́хати Соломонову мудрість, від усіх царів кра́ю, що чули про мудрість його. |
15 Еще у Соломона было семьдесят тысяч носильщиков и восемьдесят тысяч каменотесов в горах, |
15 І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні. |
16 а сверх того три тысячи триста начальников, которые руководили работой народа. |
16 |
17 По приказу царя вытесывали большие камни ценных пород, чтобы эти искусно обработанные камни положить в основание Храма. |
17 „Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його. |
18 Их обрабатывали строители Соломона и строители Хирама, а также мастера из Библа. Они же заготавливали лес и камни для строительства Храма. |
18 А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку. |