CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
3 Цар. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Третья книга царств

Глава 21

1 Спустя некоторое время случилось вот что. У Навота из Изреэля был виноградник в Изреэле, рядом с дворцом Ахава, царя Самарии.

2 Ахав обратился к Навоту с просьбой: «Отдай мне свой виноградник, и будет у меня рядом с домом огород. Я дам тебе взамен виноградник лучше прежнего, а если пожелаешь, то заплачу за него серебром».

3 Но Навот ответил Ахаву: «Упаси меня ГОСПОДЬ отдать тебе наследие моих предков!»

4 Ахав отправился домой мрачный и раздраженный из-за того, что Навот из Изреэля отказался отдать ему наследие своих предков. Он лежал на постели, отвернувшись к стене, и ничего не ел.

5 Вошла к нему жена его Иезавель и заговорила с ним: «Отчего ты мрачен и ничего не ешь?»

6 «Я разговаривал с Навотом из Изреэля, — ответил он ей, — просил его продать мне свой виноградник за серебро или, если пожелает, поменять на другой — а он отказался отдать мне свой виноградник».

7 Отвечала жена его Иезавель: «Разве ты не царь израильский? Встань, поешь и ободрись! А я добуду тебе виноградник Навота из Изреэля».

8 Она написала письма от имени Ахава, запечатала их его печатью и разослала старейшинам и знати того города, где жил Навот.

9 Вот что она написала в письмах: «Объявите пост, посадите Навота в собрании перед всем народом

10 и посадите против него двух негодных людей, чтобы они произнесли свидетельство против него: „Ты хулил Бога и царя!“ А потом выведите его на казнь и забейте камнями».

11 Жители города: старейшины и знать — сделали, как требовала от них Иезавель, как предписывала она в посланных письмах.

12 Они объявили пост и посадили Навота в собрании перед всем народом.

13 Пришли два негодных человека, сели против него и стали свидетельствовать против Навота перед народом: «Навот хулил Бога и царя!» Тогда его вывели за город и казнили, забив камнями.

14 А потом передали Иезавели: «Навота казнили, забив камнями!»

15 Когда Иезавель услышала, что Навота казнили, забив камнями, она сказала Ахаву: «Иди и забери себе виноградник Навота из Изреэля! Он отказался продать его тебе за серебро, а теперь Навота нет в живых, он умер».

16 Как только Ахав услышал, что Навот из Изреэля умер, он отправился в его виноградник, чтобы завладеть им.

17 И было слово ГОСПОДНЕ Илии из Тишбы:

18 «Выйди навстречу Ахаву, царю израильскому, правителю Самарии. Он пошел в виноградник Навота из Изреэля, чтобы завладеть им!

19 Передай ему, что говорит ГОСПОДЬ: ты убил Навота — и сам же наследуешь его виноградник? Передай ему, что говорит ГОСПОДЬ: на том самом месте, где псы лизали кровь Навота, будут псы лизать и твою кровь!»

20 Ахав сказал Илии: «Нашел ты меня, враг мой!» Тот ответил: «Нашел, потому что ты предался делам, ненавистным ГОСПОДУ.

21 Он говорит: „Наведу Я на тебя беду, низвергну тебя, истреблю у тебя, Ахав, в Израиле всех мужчин — от слуги до господина,

22 поступлю с твоим родом так же, как с родом Иеровоама, сына Невата, и с родом Ваасы, сына Ахии, — за то, что ты вовлек Израиль во грех и тем вызвал гнев Мой“.

23 И об Иезавели тоже сказал ГОСПОДЬ: „Псы съедят труп Иезавели у стен Изреэля.

24 И кто из рода Ахава умрет в городе, того псы съедят, а кто умрет в поле, тем поживятся птицы небесные“.

25 Не бывало еще в Израиле такого царя, кто настолько бы предавался злодеяниям пред ГОСПОДОМ, как Ахав, подстрекаемый женой его Иезавелью.

26 Что за мерзости он творил, служа идолам, — в точности, как амореи, которых изгнал ГОСПОДЬ на виду у израильтян».

27 Когда Ахав услышал эти слова, то разодрал одежды, облачился в рубище и стал поститься. В рубище он даже спал и совсем присмирел.

28 И было Илии из Тишбы такое слово ГОСПОДНЕ:

29 «Видишь, как смирился Ахав предо Мной? За это его смирение предо Мной Я не наведу беды в его дни; нагрянет беда на род его при жизни его сына».

1-а царiв

Розділ 21

1 І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.

2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.

3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.

4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“

6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“

7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.

8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.

10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.

11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.

12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.

13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.

15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.

16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:

18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“

20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.

21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.

23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.

24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.

25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.

26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.

27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...

28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.

Третья книга царств

Глава 21

1-а царiв

Розділ 21

1 Спустя некоторое время случилось вот что. У Навота из Изреэля был виноградник в Изреэле, рядом с дворцом Ахава, царя Самарии.

1 І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.

2 Ахав обратился к Навоту с просьбой: «Отдай мне свой виноградник, и будет у меня рядом с домом огород. Я дам тебе взамен виноградник лучше прежнего, а если пожелаешь, то заплачу за него серебром».

2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.

3 Но Навот ответил Ахаву: «Упаси меня ГОСПОДЬ отдать тебе наследие моих предков!»

3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.

4 Ахав отправился домой мрачный и раздраженный из-за того, что Навот из Изреэля отказался отдать ему наследие своих предков. Он лежал на постели, отвернувшись к стене, и ничего не ел.

4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

5 Вошла к нему жена его Иезавель и заговорила с ним: «Отчего ты мрачен и ничего не ешь?»

5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“

6 «Я разговаривал с Навотом из Изреэля, — ответил он ей, — просил его продать мне свой виноградник за серебро или, если пожелает, поменять на другой — а он отказался отдать мне свой виноградник».

6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“

7 Отвечала жена его Иезавель: «Разве ты не царь израильский? Встань, поешь и ободрись! А я добуду тебе виноградник Навота из Изреэля».

7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.

8 Она написала письма от имени Ахава, запечатала их его печатью и разослала старейшинам и знати того города, где жил Навот.

8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

9 Вот что она написала в письмах: «Объявите пост, посадите Навота в собрании перед всем народом

9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.

10 и посадите против него двух негодных людей, чтобы они произнесли свидетельство против него: „Ты хулил Бога и царя!“ А потом выведите его на казнь и забейте камнями».

10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.

11 Жители города: старейшины и знать — сделали, как требовала от них Иезавель, как предписывала она в посланных письмах.

11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.

12 Они объявили пост и посадили Навота в собрании перед всем народом.

12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.

13 Пришли два негодных человека, сели против него и стали свидетельствовать против Навота перед народом: «Навот хулил Бога и царя!» Тогда его вывели за город и казнили, забив камнями.

13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

14 А потом передали Иезавели: «Навота казнили, забив камнями!»

14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.

15 Когда Иезавель услышала, что Навота казнили, забив камнями, она сказала Ахаву: «Иди и забери себе виноградник Навота из Изреэля! Он отказался продать его тебе за серебро, а теперь Навота нет в живых, он умер».

15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.

16 Как только Ахав услышал, что Навот из Изреэля умер, он отправился в его виноградник, чтобы завладеть им.

16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

17 И было слово ГОСПОДНЕ Илии из Тишбы:

17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:

18 «Выйди навстречу Ахаву, царю израильскому, правителю Самарии. Он пошел в виноградник Навота из Изреэля, чтобы завладеть им!

18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

19 Передай ему, что говорит ГОСПОДЬ: ты убил Навота — и сам же наследуешь его виноградник? Передай ему, что говорит ГОСПОДЬ: на том самом месте, где псы лизали кровь Навота, будут псы лизать и твою кровь!»

19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“

20 Ахав сказал Илии: «Нашел ты меня, враг мой!» Тот ответил: «Нашел, потому что ты предался делам, ненавистным ГОСПОДУ.

20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.

21 Он говорит: „Наведу Я на тебя беду, низвергну тебя, истреблю у тебя, Ахав, в Израиле всех мужчин — от слуги до господина,

21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

22 поступлю с твоим родом так же, как с родом Иеровоама, сына Невата, и с родом Ваасы, сына Ахии, — за то, что ты вовлек Израиль во грех и тем вызвал гнев Мой“.

22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.

23 И об Иезавели тоже сказал ГОСПОДЬ: „Псы съедят труп Иезавели у стен Изреэля.

23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.

24 И кто из рода Ахава умрет в городе, того псы съедят, а кто умрет в поле, тем поживятся птицы небесные“.

24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.

25 Не бывало еще в Израиле такого царя, кто настолько бы предавался злодеяниям пред ГОСПОДОМ, как Ахав, подстрекаемый женой его Иезавелью.

25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.

26 Что за мерзости он творил, служа идолам, — в точности, как амореи, которых изгнал ГОСПОДЬ на виду у израильтян».

26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.

27 Когда Ахав услышал эти слова, то разодрал одежды, облачился в рубище и стал поститься. В рубище он даже спал и совсем присмирел.

27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...

28 И было Илии из Тишбы такое слово ГОСПОДНЕ:

28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

29 «Видишь, как смирился Ахав предо Мной? За это его смирение предо Мной Я не наведу беды в его дни; нагрянет беда на род его при жизни его сына».

29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.

1.0x