Вторая книга Паралипоменон

Глава 30

1 Езекия послал вестников по всему Израилю и Иудее и написал письма потомкам Ефрема и Манассии, призывая всех прийти в Храм ГОСПОДЕНЬ в Иерусалиме и совершить Пасху ГОСПОДУ, Богу Израилеву.

2 Царь и вельможи его и всё собрание в Иерусалиме решили на совете устроить Пасху во второй месяц.

3 Ведь не было возможности совершить ее в обычное время, поскольку лишь немногие из священников успели завершить обряд освящения, да и народ еще не собрался в Иерусалиме.

4 Царь и все собрание народа посчитали такое решение правильным.

5 Они постановили объявить по всему Израилю, от Беэр-Шевы до Дана, чтобы все собирались в Иерусалим для совершения Пасхи ГОСПОДУ, Богу Израиля, ведь нечасто она совершалась так, как предписано.

6 По всей стране израильской и по всей Иудее отправились вестники с письмами от царя и вельмож его, и по царскому приказу они возвещали: «Сыны Израилевы! Вернитесь к ГОСПОДУ, Богу Авраама, Исаака и Израиля, и Он вернется к вам, оставшимся в живых после нападения царей Ассирии.

7 Не уподобляйтесь вашим отцам и братьям, которые творили преступления пред ГОСПОДОМ, Богом своих отцов, — вы сами видите, Он обрек их на разорение.

8 Не будьте упрямы, как ваши отцы! Покоритесь ГОСПОДУ и соберитесь в Его Святилище, освященном Им навеки, чтобы служить ГОСПОДУ, Богу вашему. И тогда Он отведет от вас Свою пылающую ярость.

9 И если вы обратитесь к ГОСПОДУ, тогда взявшие в плен братьев ваших и детей будут добры с ними, и вернутся они на эту землю, потому что добр ГОСПОДЬ и милостив, Он не отвернется от вас, если вы возвратитесь к Нему».

10 По всей земле Ефрема и Манассии до самого Завулона ходили вестники из города в город, но над ними только потешались и глумились.

11 И всё же некоторые люди из племен Асира, Манассии, Завулона в смирении отправились в Иерусалим.

12 Была среди иудеев рука Божья, сделавшая их единодушными, чтобы свершилась воля царя и вельмож и слово ГОСПОДНЕ исполнилось.

13 Во второй месяц множество людей собрались в Иерусалим для совершения праздника Опресноков. Было это великое собрание.

14 Они пошли по городу и уничтожили все языческие жертвенники, что были в Иерусалиме, и жертвенники для воскурения благовоний; разбили их и бросили в поток Кедрон.

15 А в четырнадцатый день второго месяца они закололи пасхального ягненка. Устыдило это священников и левитов, и они, освятившись, стали совершать всесожжения в Храме ГОСПОДНЕМ.

16 Они вновь заняли свои места в Храме, как им было предписано Законом Моисея, человека Божьего. Священники кропили кровью, и левиты им помогали.

17 Среди собравшихся было много тех, кто не совершил обряда освящения, поэтому левиты должны были заколоть ягнят за всех неосвятившихся, чтобы и они были освящены перед ГОСПОДОМ.

18 Большинство неочистившихся были из племен Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона. Они тоже ели пасху, вопреки предписаниям Закона.

19 И Езекия молился о них так: «О ГОСПОДИ всеблагой! Прости всякого, кто всем сердцем ищет Тебя, ГОСПОДА, Бога отцов своих, даже если он и не очистился, как это требуется для Святилища».

20 ГОСПОДЬ внял молитве Езекии и простил народ.

21 Израильтяне, собравшиеся в Иерусалим, в течение семи дней с ликованием великим совершали праздник Опресноков. Левиты и священники каждый день воспевали ГОСПОДА и возносили хвалу ГОСПОДУ игрой на музыкальных инструментах.

22 Езекия ласково говорил со всеми левитами, искусно совершавшими свое служение пред ГОСПОДОМ. Все семь дней ели праздничное мясо, совершая благодарственные жертвы и прославляя ГОСПОДА, Бога отцов своих.

23 И тогда решило всё собрание праздновать Пасху еще семь дней. И последующие семь дней провели в ликовании,

24 ведь царь Иудеи Езекия раздал собравшимся тысячу быков и семь тысяч баранов, а вельможи раздали тысячу быков и десять тысяч баранов. Многие священники освятились и совершили обряд очищения.

25 Ликовали все иудеи вместе со священниками и левитами, ликовали все те, кто пришел на праздник из Израиля, и все пришлые люди, что покинули Израиль и поселились в Иудее.

26 Великая радость царила в Иерусалиме — со времен израильского царя Соломона, сына Давидова, ничего подобного в Иерусалиме не было.

27 Благословили священники и левиты весь народ. И услышана была их молитва, достигла она святого жилища Господа на небесах.

2-а хронiки

Розділ 30

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

Вторая книга Паралипоменон

Глава 30

2-а хронiки

Розділ 30

1 Езекия послал вестников по всему Израилю и Иудее и написал письма потомкам Ефрема и Манассии, призывая всех прийти в Храм ГОСПОДЕНЬ в Иерусалиме и совершить Пасху ГОСПОДУ, Богу Израилеву.

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

2 Царь и вельможи его и всё собрание в Иерусалиме решили на совете устроить Пасху во второй месяц.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

3 Ведь не было возможности совершить ее в обычное время, поскольку лишь немногие из священников успели завершить обряд освящения, да и народ еще не собрался в Иерусалиме.

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

4 Царь и все собрание народа посчитали такое решение правильным.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

5 Они постановили объявить по всему Израилю, от Беэр-Шевы до Дана, чтобы все собирались в Иерусалим для совершения Пасхи ГОСПОДУ, Богу Израиля, ведь нечасто она совершалась так, как предписано.

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

6 По всей стране израильской и по всей Иудее отправились вестники с письмами от царя и вельмож его, и по царскому приказу они возвещали: «Сыны Израилевы! Вернитесь к ГОСПОДУ, Богу Авраама, Исаака и Израиля, и Он вернется к вам, оставшимся в живых после нападения царей Ассирии.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

7 Не уподобляйтесь вашим отцам и братьям, которые творили преступления пред ГОСПОДОМ, Богом своих отцов, — вы сами видите, Он обрек их на разорение.

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

8 Не будьте упрямы, как ваши отцы! Покоритесь ГОСПОДУ и соберитесь в Его Святилище, освященном Им навеки, чтобы служить ГОСПОДУ, Богу вашему. И тогда Он отведет от вас Свою пылающую ярость.

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

9 И если вы обратитесь к ГОСПОДУ, тогда взявшие в плен братьев ваших и детей будут добры с ними, и вернутся они на эту землю, потому что добр ГОСПОДЬ и милостив, Он не отвернется от вас, если вы возвратитесь к Нему».

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

10 По всей земле Ефрема и Манассии до самого Завулона ходили вестники из города в город, но над ними только потешались и глумились.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

11 И всё же некоторые люди из племен Асира, Манассии, Завулона в смирении отправились в Иерусалим.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

12 Была среди иудеев рука Божья, сделавшая их единодушными, чтобы свершилась воля царя и вельмож и слово ГОСПОДНЕ исполнилось.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

13 Во второй месяц множество людей собрались в Иерусалим для совершения праздника Опресноков. Было это великое собрание.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

14 Они пошли по городу и уничтожили все языческие жертвенники, что были в Иерусалиме, и жертвенники для воскурения благовоний; разбили их и бросили в поток Кедрон.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

15 А в четырнадцатый день второго месяца они закололи пасхального ягненка. Устыдило это священников и левитов, и они, освятившись, стали совершать всесожжения в Храме ГОСПОДНЕМ.

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

16 Они вновь заняли свои места в Храме, как им было предписано Законом Моисея, человека Божьего. Священники кропили кровью, и левиты им помогали.

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

17 Среди собравшихся было много тех, кто не совершил обряда освящения, поэтому левиты должны были заколоть ягнят за всех неосвятившихся, чтобы и они были освящены перед ГОСПОДОМ.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

18 Большинство неочистившихся были из племен Ефрема, Манассии, Иссахара и Завулона. Они тоже ели пасху, вопреки предписаниям Закона.

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

19 И Езекия молился о них так: «О ГОСПОДИ всеблагой! Прости всякого, кто всем сердцем ищет Тебя, ГОСПОДА, Бога отцов своих, даже если он и не очистился, как это требуется для Святилища».

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

20 ГОСПОДЬ внял молитве Езекии и простил народ.

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

21 Израильтяне, собравшиеся в Иерусалим, в течение семи дней с ликованием великим совершали праздник Опресноков. Левиты и священники каждый день воспевали ГОСПОДА и возносили хвалу ГОСПОДУ игрой на музыкальных инструментах.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

22 Езекия ласково говорил со всеми левитами, искусно совершавшими свое служение пред ГОСПОДОМ. Все семь дней ели праздничное мясо, совершая благодарственные жертвы и прославляя ГОСПОДА, Бога отцов своих.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

23 И тогда решило всё собрание праздновать Пасху еще семь дней. И последующие семь дней провели в ликовании,

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

24 ведь царь Иудеи Езекия раздал собравшимся тысячу быков и семь тысяч баранов, а вельможи раздали тысячу быков и десять тысяч баранов. Многие священники освятились и совершили обряд очищения.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

25 Ликовали все иудеи вместе со священниками и левитами, ликовали все те, кто пришел на праздник из Израиля, и все пришлые люди, что покинули Израиль и поселились в Иудее.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

26 Великая радость царила в Иерусалиме — со времен израильского царя Соломона, сына Давидова, ничего подобного в Иерусалиме не было.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

27 Благословили священники и левиты весь народ. И услышана была их молитва, достигла она святого жилища Господа на небесах.

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

1.0x