Вторая книга ПаралипоменонГлава 24 |
1 |
2 Пока был жив священник Ехояда, Иоас делал то, что в глазах ГОСПОДА было праведно. |
3 Ехояда выбрал для него двух жен, у которых от него родились сыновья и дочери. |
4 |
5 Собрав священников и левитов, он сказал им: «Пройдите по городам Иудеи и соберите со всех израильтян подать для ежегодного поддержания Храма Бога вашего. Ступайте не мешкая». Но левиты не спешили. |
6 Тогда царь позвал Ехояду, главу их, и спросил его: «Почему ты не требуешь от левитов собрать с Иудеи и Иерусалима подать, которую учредил слуга ГОСПОДА Моисей и вся община Израилева для поддержания Шатра Свидетельства? |
7 Ведь нечестивая Гофолия и ее сыновья разорили Храм Божий и всё священное в Храме Божьем использовали для ваалов». |
8 |
9 А по Иудее и Иерусалиму объявили, чтобы жители приносили ГОСПОДУ подать, что была возложена на израильтян еще в пустыне слугой Божьим Моисеем. |
10 Вожди и народ с радостью приносили деньги и клали их в ларец. Всякий раз, когда ларец наполнялся доверху, |
11 левиты, видя, что денег набралось много, относили его к царским чиновникам. Царский писец и поверенный первосвященника опустошали ларец и возвращали его на место. Поступая так изо дня в день, они собрали очень большую подать. |
12 Царь и Ехояда отдавали эти деньги тем, кто руководил работами в Храме ГОСПОДНЕМ, те нанимали каменотесов и плотников для ремонта Храма ГОСПОДА и кузнецов и медников для его ремонта. |
13 Работа в Храме кипела; благодаря этому ремонт был успешно закончен. Работники восстановили Храм Божий в его первоначальном виде и укрепили его. |
14 Завершив работы, они сдали остаток денег царю и Ехояде. На эти деньги сделали утварь для Храма ГОСПОДНЯ: предметы для служб и всесожжений, ковши для воскурений, золотые и серебряные чаши и сосуды. |
15 |
16 Похоронили его в Городе Давидовом вместе с царями, потому что много доброго он совершил в Израиле, служа Богу и Храму Его. |
17 |
18 И оставили иудеи Храм ГОСПОДА, Бога отцов их, и принялись поклоняться столбам Ашеры и идолам. Гнев Божий обрушился за этот грех на Иудею и Иерусалим. |
19 ГОСПОДЬ посылал к ним пророков, чтобы вернулись они к Нему. Увещевали их пророки, но иудеи не слушали. |
20 |
21 Против Захарии составили заговор, и по приказу царя его насмерть забили камнями во дворе Храма ГОСПОДНЯ. |
22 Забыл Иоас, сколько добра ему сделал Ехояда, и убил его сына. Тот, умирая, сказал: «Пусть увидит это ГОСПОДЬ и воздаст!» |
23 |
24 И хотя пришедшие арамейские отряды были немногочисленны, ГОСПОДЬ отдал в их руки огромное войско иудеев за то, что оставили они ГОСПОДА, Бога отцов своих. Так через арамеев свершился суд над Иоасом. |
25 |
26 |
27 В Книге царей рассказывается о его сыновьях, о множестве пророчеств против него и об устройстве Храма Божьего. После Иоаса царем стал сын его Амасия. |
2-а хронiкиРозділ 24 |
1 |
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
17 |
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 24 |
2-а хронiкиРозділ 24 |
1 |
1 |
2 Пока был жив священник Ехояда, Иоас делал то, что в глазах ГОСПОДА было праведно. |
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
3 Ехояда выбрал для него двух жен, у которых от него родились сыновья и дочери. |
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
4 |
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
5 Собрав священников и левитов, он сказал им: «Пройдите по городам Иудеи и соберите со всех израильтян подать для ежегодного поддержания Храма Бога вашего. Ступайте не мешкая». Но левиты не спешили. |
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
6 Тогда царь позвал Ехояду, главу их, и спросил его: «Почему ты не требуешь от левитов собрать с Иудеи и Иерусалима подать, которую учредил слуга ГОСПОДА Моисей и вся община Израилева для поддержания Шатра Свидетельства? |
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
7 Ведь нечестивая Гофолия и ее сыновья разорили Храм Божий и всё священное в Храме Божьем использовали для ваалов». |
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
8 |
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
9 А по Иудее и Иерусалиму объявили, чтобы жители приносили ГОСПОДУ подать, что была возложена на израильтян еще в пустыне слугой Божьим Моисеем. |
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
10 Вожди и народ с радостью приносили деньги и клали их в ларец. Всякий раз, когда ларец наполнялся доверху, |
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
11 левиты, видя, что денег набралось много, относили его к царским чиновникам. Царский писец и поверенный первосвященника опустошали ларец и возвращали его на место. Поступая так изо дня в день, они собрали очень большую подать. |
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
12 Царь и Ехояда отдавали эти деньги тем, кто руководил работами в Храме ГОСПОДНЕМ, те нанимали каменотесов и плотников для ремонта Храма ГОСПОДА и кузнецов и медников для его ремонта. |
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
13 Работа в Храме кипела; благодаря этому ремонт был успешно закончен. Работники восстановили Храм Божий в его первоначальном виде и укрепили его. |
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
14 Завершив работы, они сдали остаток денег царю и Ехояде. На эти деньги сделали утварь для Храма ГОСПОДНЯ: предметы для служб и всесожжений, ковши для воскурений, золотые и серебряные чаши и сосуды. |
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
15 |
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
16 Похоронили его в Городе Давидовом вместе с царями, потому что много доброго он совершил в Израиле, служа Богу и Храму Его. |
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
17 |
17 |
18 И оставили иудеи Храм ГОСПОДА, Бога отцов их, и принялись поклоняться столбам Ашеры и идолам. Гнев Божий обрушился за этот грех на Иудею и Иерусалим. |
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
19 ГОСПОДЬ посылал к ним пророков, чтобы вернулись они к Нему. Увещевали их пророки, но иудеи не слушали. |
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
20 |
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
21 Против Захарии составили заговор, и по приказу царя его насмерть забили камнями во дворе Храма ГОСПОДНЯ. |
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
22 Забыл Иоас, сколько добра ему сделал Ехояда, и убил его сына. Тот, умирая, сказал: «Пусть увидит это ГОСПОДЬ и воздаст!» |
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
23 |
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
24 И хотя пришедшие арамейские отряды были немногочисленны, ГОСПОДЬ отдал в их руки огромное войско иудеев за то, что оставили они ГОСПОДА, Бога отцов своих. Так через арамеев свершился суд над Иоасом. |
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
25 |
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
26 |
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
27 В Книге царей рассказывается о его сыновьях, о множестве пророчеств против него и об устройстве Храма Божьего. После Иоаса царем стал сын его Амасия. |
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |