CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Первая книга царств

Глава 7

1 Жители Кирьят-Еарима пришли и забрали ковчег ГОСПОДЕНЬ. Они отнесли его в дом Авинадава, что на холме, а его сына Элеазара освятили, чтобы он заботился о ковчеге ГОСПОДНЕМ.

2 С тех пор как ковчег остался в Кирьят-Еариме, прошло много времени — лет двадцать. И стал весь род Израилев каяться, желая вернуться к ГОСПОДУ.

3 Сказал Самуил всему роду Израилеву: «Если вы всем сердцем возвращаетесь к ГОСПОДУ, то удалите от себя чужих богов и астарт, обратите сердца к ГОСПОДУ и служите только Ему — и Он избавит вас от филистимлян».

4 Оставили израильтяне ваалов и астарт и стали служить одному ГОСПОДУ.

5 Тогда Самуил сказал: «Пусть весь Израиль соберется в Мицпу, чтобы я помолился о вас ГОСПОДУ».

6 Народ собрался в Мицпу и, набрав воды, в знак покаяния вылил ее перед ГОСПОДОМ. В тот день они постились и говорили: «Согрешили мы против ГОСПОДА». (А Самуил в Мицпе был судьей израильтян.)

7 Услышав, что израильтяне собрались в Мицпе, филистимские правители решили идти войной на Израиль. Узнали об этом израильтяне и испугались.

8 Они говорили Самуилу: «Не переставай взывать о нас к ГОСПОДУ, Богу нашему, чтобы спас Он нас от филистимлян!»

9 Взял Самуил молочного ягненка и принес его целиком во всесожжение ГОСПОДУ. Воззвал Самуил к ГОСПОДУ об Израиле, и ответил ему ГОСПОДЬ.

10 Едва успел Самуил принести всесожжение ГОСПОДУ, как филистимляне, подойдя совсем близко, изготовились напасть на израильтян. Но тут ГОСПОДЬ обрушил на филистимлян сильный гром и тем самым поверг их в ужас, и разбили их израильтяне.

11 Израильтяне вышли из Мицпы и гнали филистимлян вплоть до окрестностей Бет-Кара, убивая их по дороге.

12 Самуил взял камень, поставил его между Мицпой и Шеном и дал ему имя Эвен-Эзер, сказав: «До сего места ГОСПОДЬ помог нам дойти».

13 Так филистимляне были усмирены и больше не осмеливались вторгаться в пределы Израиля. Во времена Самуила рука ГОСПОДНЯ сдерживала филистимлян.

14 Города от Экрона и до Гата, что филистимляне прежде захватили у израильтян, были возвращены Израилю. Эти области Израиль освободил от филистимлян, и с амореями у Израиля был мир.

15 Самуил был судьей и правил Израилем, пока был жив.

16 Год за годом он ходил из Бет-Эля в Гилгал и в Мицпу как правитель всех этих селений и разбирал тяжбы израильтян.

17 Потом он возвращался в Раму — ведь там был его дом — и правил израильтянами оттуда. Там же он воздвиг и жертвенник ГОСПОДУ.

1-а Самуїлова

Розділ 7

1 І поприхо́дили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли́ Господнього ковчега, і вне́сли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти́ Господнього ковчега.

2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато ча́су, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: „Якщо ви ці́лим вашим серцем верта́єтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Аста́рт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе́ вас із руки филисти́млян“.

4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваа́лів та Аста́рт, та й служили Господе́ві, Самому Йому.

5 І сказав Самуїл: „Зберіть усього Ізраїля до Міцпи́, а я буду молитися за вас до Господа!“

6 І зібралися до Міцпи́, і че́рпали воду та лили перед Господнім лицем, і по́стили того дня, та й казали там: „Ми згрішили перед Господом!“ І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі́.

7 І почули филисти́мляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи́, — і підняли́ся филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филисти́млян.

8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: „Не переставай кли́кати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе́ нас від руки филисти́млян“.

9 І взяв Самуїл одне моло́чне ягня́, і приніс його повним цілопа́ленням для Господа. І кли́кав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

10 І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем.

11 І повихо́дили Ізраїлеві люди з Міцпи́, та й гнали филисти́млян, і били їх аж під Бет-Кар.

12 І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“.

13 І були филистимляни перемо́жені, і далі вже не вхо́дили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филисти́млянах за всі дні Самуїлові.

14 І вернулися до Ізраїля ті міста́, що филисти́мляни забрали були́ від Ізраїля, від Екро́ну й аж до Ґа́ту, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филисти́млян. І був мир між Ізраїлем та між Аморе́янином.

15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу́, — і судив Ізраїля по всіх тих місця́х.

17 І вертався до Рами́, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там же́ртівника для Господа.

Первая книга царств

Глава 7

1-а Самуїлова

Розділ 7

1 Жители Кирьят-Еарима пришли и забрали ковчег ГОСПОДЕНЬ. Они отнесли его в дом Авинадава, что на холме, а его сына Элеазара освятили, чтобы он заботился о ковчеге ГОСПОДНЕМ.

1 І поприхо́дили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли́ Господнього ковчега, і вне́сли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти́ Господнього ковчега.

2 С тех пор как ковчег остался в Кирьят-Еариме, прошло много времени — лет двадцать. И стал весь род Израилев каяться, желая вернуться к ГОСПОДУ.

2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато ча́су, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

3 Сказал Самуил всему роду Израилеву: «Если вы всем сердцем возвращаетесь к ГОСПОДУ, то удалите от себя чужих богов и астарт, обратите сердца к ГОСПОДУ и служите только Ему — и Он избавит вас от филистимлян».

3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: „Якщо ви ці́лим вашим серцем верта́єтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Аста́рт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе́ вас із руки филисти́млян“.

4 Оставили израильтяне ваалов и астарт и стали служить одному ГОСПОДУ.

4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваа́лів та Аста́рт, та й служили Господе́ві, Самому Йому.

5 Тогда Самуил сказал: «Пусть весь Израиль соберется в Мицпу, чтобы я помолился о вас ГОСПОДУ».

5 І сказав Самуїл: „Зберіть усього Ізраїля до Міцпи́, а я буду молитися за вас до Господа!“

6 Народ собрался в Мицпу и, набрав воды, в знак покаяния вылил ее перед ГОСПОДОМ. В тот день они постились и говорили: «Согрешили мы против ГОСПОДА». (А Самуил в Мицпе был судьей израильтян.)

6 І зібралися до Міцпи́, і че́рпали воду та лили перед Господнім лицем, і по́стили того дня, та й казали там: „Ми згрішили перед Господом!“ І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі́.

7 Услышав, что израильтяне собрались в Мицпе, филистимские правители решили идти войной на Израиль. Узнали об этом израильтяне и испугались.

7 І почули филисти́мляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи́, — і підняли́ся филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филисти́млян.

8 Они говорили Самуилу: «Не переставай взывать о нас к ГОСПОДУ, Богу нашему, чтобы спас Он нас от филистимлян!»

8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: „Не переставай кли́кати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе́ нас від руки филисти́млян“.

9 Взял Самуил молочного ягненка и принес его целиком во всесожжение ГОСПОДУ. Воззвал Самуил к ГОСПОДУ об Израиле, и ответил ему ГОСПОДЬ.

9 І взяв Самуїл одне моло́чне ягня́, і приніс його повним цілопа́ленням для Господа. І кли́кав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

10 Едва успел Самуил принести всесожжение ГОСПОДУ, как филистимляне, подойдя совсем близко, изготовились напасть на израильтян. Но тут ГОСПОДЬ обрушил на филистимлян сильный гром и тем самым поверг их в ужас, и разбили их израильтяне.

10 І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем.

11 Израильтяне вышли из Мицпы и гнали филистимлян вплоть до окрестностей Бет-Кара, убивая их по дороге.

11 І повихо́дили Ізраїлеві люди з Міцпи́, та й гнали филисти́млян, і били їх аж під Бет-Кар.

12 Самуил взял камень, поставил его между Мицпой и Шеном и дал ему имя Эвен-Эзер, сказав: «До сего места ГОСПОДЬ помог нам дойти».

12 І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“.

13 Так филистимляне были усмирены и больше не осмеливались вторгаться в пределы Израиля. Во времена Самуила рука ГОСПОДНЯ сдерживала филистимлян.

13 І були филистимляни перемо́жені, і далі вже не вхо́дили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филисти́млянах за всі дні Самуїлові.

14 Города от Экрона и до Гата, что филистимляне прежде захватили у израильтян, были возвращены Израилю. Эти области Израиль освободил от филистимлян, и с амореями у Израиля был мир.

14 І вернулися до Ізраїля ті міста́, що филисти́мляни забрали були́ від Ізраїля, від Екро́ну й аж до Ґа́ту, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филисти́млян. І був мир між Ізраїлем та між Аморе́янином.

15 Самуил был судьей и правил Израилем, пока был жив.

15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

16 Год за годом он ходил из Бет-Эля в Гилгал и в Мицпу как правитель всех этих селений и разбирал тяжбы израильтян.

16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу́, — і судив Ізраїля по всіх тих місця́х.

17 Потом он возвращался в Раму — ведь там был его дом — и правил израильтянами оттуда. Там же он воздвиг и жертвенник ГОСПОДУ.

17 І вертався до Рами́, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там же́ртівника для Господа.

1.0x