Библия - Обещанное Восстановление

Первая книга Паралипоменон

Глава 29

1 И сказал царь Давид всему собранию: «Соломон, сын мой, которого одного избрал Бог, молод еще и робок. А работа предстоит великая, ибо не для человека этот Храм, но для ГОСПОДА Бога.

2 Я делал всё возможное для того, чтобы собрать для Храма Бога моего золото для золотых вещей, серебро — для серебряных, медь — для медных, железо — для железных, дерево — для деревянных; камни оникс и другие драгоценные камни для закрепления их в оправах, разноцветные камни для мозаичных работ, всевозможные редкие камни и много мрамора.

3 А также еще, радея о Храме Бога моего, из личного золота и серебра, которые есть у меня, я передаю для Храма Бога моего, сверх всего того, что приготовил для священного Храма:

4 три тысячи талантов золота, золота офирского, и семь тысяч талантов чистого серебра на отделку стен Храма,

5 а также на различные золотые и серебряные изделия и на оплату труда ремесленников. А потому не желает ли кто еще сделать добровольное пожертвование, вновь посвятив себя сегодня на служение ГОСПОДУ?»

6 И тогда главы родов и вожди племен Израилевых, главы тысяч и сотен и надзирающие над царскими работами стали приносить свои добровольные пожертвования.

7 Они пожертвовали на работы по возведению Храма Божьего пять тысяч талантов и десять тысяч дариков золотом, десять тысяч талантов серебра, восемнадцать тысяч талантов меди, сто тысяч талантов железа.

8 И все, кто владел драгоценными камнями, отдавали их в сокровищницу Храма ГОСПОДНЕГО, в распоряжение Ехиэля из рода Гершона.

9 И радовался народ добровольным пожертвованиям своих вождей, ибо жертвовали они ГОСПОДУ от всего сердца, и царь Давид радовался радостью великой.

10 И Давид вознес хвалу ГОСПОДУ перед всем собранием и сказал: «Благословен Ты, ГОСПОДЬ, Бог Израиля, отца нашего, от века до века.

11 Твое, о ГОСПОДИ, величие, могущество и великолепие, Твоя победа и слава, ибо всё на небе и на земле Твое — Твое, ГОСПОДИ, царство, и Ты над всем вознесен как глава.

12 От Тебя богатство и честь, Ты — властитель всего сущего, в Твоих руках сила и могущество, в Твоей власти возвеличить и упрочить всякое начинание.

13 И ныне, Боже наш, мы благодарим Тебя и восхваляем Твое великое имя.

14 Но кто я пред Тобой и что пред Тобой народ мой? Разве под силу нам самим так жертвовать? Ведь от Тебя всё, и мы лишь возвращаем Тебе то, что приняли из рук Твоих.

15 Мы лишь скитальцы пред Тобою и странники, как и наши отцы. Словно тень дни наши на земле, и нет надежды.

16 ГОСПОДИ, Боже наш! Все эти богатства, которые мы собрали, чтобы построить Храм, имени Твоему святому посвященный, — из Твоих рук, и всё оно — Твое.

17 Я знаю, Боже мой, что Ты испытуешь сердца и угодна Тебе искренность. Я от чистого сердца пожертвовал всё это и с радостью видел, как народ Твой, собравшийся здесь, жертвовал Тебе.

18 ГОСПОДИ, Бог Авраама, Исаака и Израиля, отцов наших, сохрани же навек эту чистоту сердца народа Твоего и мыслей их и направь сердца их к Себе!

19 А сыну моему Соломону дай сердце, полное решимости хранить заповеди Твои, повеления Твои и установления, исполняя всё, чтобы построить Храм, для строительства которого я всё приготовил».

20 Завершив молитву, Давид сказал всему собранию: «Вознесите хвалу ГОСПОДУ, Богу нашему!» И всё собрание вознесло хвалу ГОСПОДУ, Богу отцов своих, и пали все ниц пред ГОСПОДОМ и перед царем.

21 И совершил народ жертвоприношение ГОСПОДУ. На следующий день принесли в жертву всесожжения ГОСПОДУ тысячу быков, тысячу баранов и тысячу ягнят и за весь Израиль совершили множество возлияний и жертвоприношений.

22 И ели и пили пред ГОСПОДОМ в тот день с великой радостью. И воцарили во второй раз Соломона, сына Давидова. И сделали его пред ГОСПОДОМ владыкой, возлив елей на голову Соломона, а Цадока посвятили в священники.

23 Соломон воссел на престол ГОСПОДЕНЬ, стал царем после отца своего Давида. Во всех делах он был успешен, и весь Израиль ему повиновался.

24 Все вожди, воины и все сыновья царя Давида подчинились царю Соломону.

25 ГОСПОДЬ возвеличил Соломона пред очами всего Израиля и дал царству его такую славу, какой не было прежде ни у одного царя над Израилем.

26 Давид же, сын Иеесея, царствовал прежде него над всем Израилем.

27 Сорок лет царствовал он над Израилем: в Хевроне он правил семь лет, в Иерусалиме он правил тридцать три года.

28 Он умер в глубокой старости, насытившись жизнью, богатством и славой. А вместо него воцарился его сын Соломон.

29 Все свершения царя Давида, от первого и до последнего, описаны в повествованиях провидца Самуила, и пророка Натана, и прозорливца Гада,

30 наряду с описанием его царствования и совершенных им доблестных подвигов, а также прочих событий его жизни и истории Израиля и соседних с ним народов.

1-а хронiки

Розділ 29

1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.

2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.

3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;

5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“

6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!

12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.

15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!

16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!

17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!

19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“

20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!

21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.

22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.

23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.

24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.

25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.

26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.

29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,

30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.

Первая книга Паралипоменон Глава 29	1-а хронiки Розділ 29
1 И сказал царь Давид всему собранию: «Соломон, сын мой, которого одного избрал Бог, молод еще и робок. А работа предстоит великая, ибо не для человека этот Храм, но для ГОСПОДА Бога.	1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.
2 Я делал всё возможное для того, чтобы собрать для Храма Бога моего золото для золотых вещей, серебро — для серебряных, медь — для медных, железо — для железных, дерево — для деревянных; камни оникс и другие драгоценные камни для закрепления их в оправах, разноцветные камни для мозаичных работ, всевозможные редкие камни и много мрамора.	2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.
3 А также еще, радея о Храме Бога моего, из личного золота и серебра, которые есть у меня, я передаю для Храма Бога моего, сверх всего того, что приготовил для священного Храма:	3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
4 три тысячи талантов золота, золота офирского, и семь тысяч талантов чистого серебра на отделку стен Храма,	4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;
5 а также на различные золотые и серебряные изделия и на оплату труда ремесленников. А потому не желает ли кто еще сделать добровольное пожертвование, вновь посвятив себя сегодня на служение ГОСПОДУ?»	5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“
6 И тогда главы родов и вожди племен Израилевых, главы тысяч и сотен и надзирающие над царскими работами стали приносить свои добровольные пожертвования.	6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
7 Они пожертвовали на работы по возведению Храма Божьего пять тысяч талантов и десять тысяч дариков золотом, десять тысяч талантов серебра, восемнадцать тысяч талантов меди, сто тысяч талантов железа.	7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
8 И все, кто владел драгоценными камнями, отдавали их в сокровищницу Храма ГОСПОДНЕГО, в распоряжение Ехиэля из рода Гершона.	8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
9 И радовался народ добровольным пожертвованиям своих вождей, ибо жертвовали они ГОСПОДУ от всего сердца, и царь Давид радовался радостью великой.	9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
10 И Давид вознес хвалу ГОСПОДУ перед всем собранием и сказал: «Благословен Ты, ГОСПОДЬ, Бог Израиля, отца нашего, от века до века.	10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
11 Твое, о ГОСПОДИ, величие, могущество и великолепие, Твоя победа и слава, ибо всё на небе и на земле Твое — Твое, ГОСПОДИ, царство, и Ты над всем вознесен как глава.	11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!
12 От Тебя богатство и честь, Ты — властитель всего сущего, в Твоих руках сила и могущество, в Твоей власти возвеличить и упрочить всякое начинание.	12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.
13 И ныне, Боже наш, мы благодарим Тебя и восхваляем Твое великое имя.	13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.
14 Но кто я пред Тобой и что пред Тобой народ мой? Разве под силу нам самим так жертвовать? Ведь от Тебя всё, и мы лишь возвращаем Тебе то, что приняли из рук Твоих.	14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.
15 Мы лишь скитальцы пред Тобою и странники, как и наши отцы. Словно тень дни наши на земле, и нет надежды.	15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
16 ГОСПОДИ, Боже наш! Все эти богатства, которые мы собрали, чтобы построить Храм, имени Твоему святому посвященный, — из Твоих рук, и всё оно — Твое.	16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!
17 Я знаю, Боже мой, что Ты испытуешь сердца и угодна Тебе искренность. Я от чистого сердца пожертвовал всё это и с радостью видел, как народ Твой, собравшийся здесь, жертвовал Тебе.	17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
18 ГОСПОДИ, Бог Авраама, Исаака и Израиля, отцов наших, сохрани же навек эту чистоту сердца народа Твоего и мыслей их и направь сердца их к Себе!	18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!
19 А сыну моему Соломону дай сердце, полное решимости хранить заповеди Твои, повеления Твои и установления, исполняя всё, чтобы построить Храм, для строительства которого я всё приготовил».	19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“
20 Завершив молитву, Давид сказал всему собранию: «Вознесите хвалу ГОСПОДУ, Богу нашему!» И всё собрание вознесло хвалу ГОСПОДУ, Богу отцов своих, и пали все ниц пред ГОСПОДОМ и перед царем.	20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!
21 И совершил народ жертвоприношение ГОСПОДУ. На следующий день принесли в жертву всесожжения ГОСПОДУ тысячу быков, тысячу баранов и тысячу ягнят и за весь Израиль совершили множество возлияний и жертвоприношений.	21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.
22 И ели и пили пред ГОСПОДОМ в тот день с великой радостью. И воцарили во второй раз Соломона, сына Давидова. И сделали его пред ГОСПОДОМ владыкой, возлив елей на голову Соломона, а Цадока посвятили в священники.	22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.
23 Соломон воссел на престол ГОСПОДЕНЬ, стал царем после отца своего Давида. Во всех делах он был успешен, и весь Израиль ему повиновался.	23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.
24 Все вожди, воины и все сыновья царя Давида подчинились царю Соломону.	24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.
25 ГОСПОДЬ возвеличил Соломона пред очами всего Израиля и дал царству его такую славу, какой не было прежде ни у одного царя над Израилем.	25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.
26 Давид же, сын Иеесея, царствовал прежде него над всем Израилем.	26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.
27 Сорок лет царствовал он над Израилем: в Хевроне он правил семь лет, в Иерусалиме он правил тридцать три года.	27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
28 Он умер в глубокой старости, насытившись жизнью, богатством и славой. А вместо него воцарился его сын Соломон.	28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.
29 Все свершения царя Давида, от первого и до последнего, описаны в повествованиях провидца Самуила, и пророка Натана, и прозорливца Гада,	29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,
30 наряду с описанием его царствования и совершенных им доблестных подвигов, а также прочих событий его жизни и истории Израиля и соседних с ним народов.	30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Первая книга Паралипоменон

Глава 29

1-а хронiки

Розділ 29

Первая книга Паралипоменон

Глава 29

1-а хронiки

Розділ 29

Ветхий завет

Новый завет

Первая книга Паралипоменон

Глава 29

1-а хронiки

Розділ 29

Первая книга Паралипоменон

Глава 29

1-а хронiки

Розділ 29

Ветхий
завет

Новый
завет