Библия - Обещанное Восстановление

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1 Ковчег Божий принесли и поставили его посреди Шатра, на место, приготовленное Давидом; и принесли Богу жертвы всесожжения и благодарственные жертвы.

2 Когда Давид совершил жертвоприношение, он благословил народ именем ГОСПОДА

3 и раздал всем израильтянам, мужчинам и женщинам, по лепешке хлеба, по куску мяса и по виноградной лепешке каждому.

4 Вот кого из левитов Давид поставил служить перед ковчегом ГОСПОДНИМ, призывать ГОСПОДА, Бога Израиля, благодарить и славить ЕГО:

5 Асафа главным, Захарию вторым и с ними Еиэля, Шемирамота, Ехиэля, Маттитью, Элиава, Бенаю, Овед-Эдома и Еиэля. Они играли на лирах и арфах, а Асаф — на кимвалах.

6 Беная и Яхазиэль, священники, должны были изо дня в день в назначенный час трубить в трубы перед ковчегом Завета Божьего.

7 В тот самый день Давид впервые установил, чтобы Асаф и его собратья исполняли во славу ГОСПОДА эту хвалебную песнь:

8 Благодарите ГОСПОДА, призывайте имя Его! Возвещайте среди народов о делах Его!

9 Пойте Ему, прославляйте Его, говорите обо всех чудесах Его!

10 Гордитесь святым именем Его! И пусть радуются сердца всех ищущих ГОСПОДА!

11 Ищите ГОСПОДА и силы Его, стремитесь быть в присутствии Его постоянно.

12 [12-13] Потомки слуги Его Израиля, избранника Его, Иакова сыны, помните о чудесах Его, которые Он сотворил, о знамениях, Им явленных, и о приговорах, которые уста Его изрекли!

14 Он — ГОСПОДЬ, Бог наш, Его решения и законы всей земли касаются.

15 Вечно помните Завет Его — слова Его, которые Он заповедал тысяче поколений,

16 Завет, которым соединил Он Себя с Авраамом, и клятву Его, что дал Исааку.

17 И Он подтвердил его Иакову как закон, Израилю — как Завет вечный.

18 «Тебе дам землю ханаанскую в удел, — сказал Он, — ее в наследие отмерю тебе».

19 Тогда число сынов Израиля было очень малым, людьми пришлыми были они на земле той,

20 переходили от народа к народу, от одного царства к другому.

21 Никому не позволял Он угнетать их и царям с угрозой говорил:

22 «Не касайтесь помазанников Моих и пророкам Моим не причиняйте зла».

23 Пой ГОСПОДУ, вся земля! Изо дня в день возвещайте: «Спаситель Он наш!»

24 Поведайте народам о величии Его, всем племенам — о дивных делах Его!

25 Ибо ГОСПОДЬ велик, и прославлять Его должно, почитать превыше богов всех.

26 Истуканы бездушные — все боги народов, а ГОСПОДЬ небеса сотворил.

27 Величие, великолепие — вокруг Него, сила и ликование — в обители Его.

28 Признайте величие ГОСПОДА, народы, признайте славу ГОСПОДА и Его могущество,

29 признайте славу имени ГОСПОДА! Идите к Нему, неся приношения свои, ГОСПОДУ поклонитесь в великолепии святости Его.

30 Да трепещет пред Ним вся земля! Потому и мир стоит твердо, неколебим он.

31 Да радуется небо и ликует земля, да провозгласят народам: «ГОСПОДЬ — Царь!»

32 Пусть шумит и море, и всё, что наполняет его! Да торжествует поле и всё, что на нем,

33 и все деревья в лесу ликуют пред ГОСПОДОМ! Грядет Он судить землю!

34 Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ, ибо вечна любовь Его неизменная!

35 И еще скажите: «Бог спасения нашего, Ты и ныне спаси нас, из мест пленения нашего освободи и возврати нас, дабы возблагодарить нам святое имя Твое и хвалиться тем, что можем прославить Тебя.

36 Слава ГОСПОДУ, Богу Израиля, во веки веков!» И сказал весь народ: «Аминь! Аллилуйя!»

37 —

38 Давид оставил Асафа и братьев его, а также Овед-Эдома и шестьдесят восемь его братьев подле ковчега Завета ГОСПОДНЕГО, чтобы они служили перед ковчегом постоянно, изо дня в день; Овед-Эдом, сын Едитуна, и Хоса были привратниками.

39 Цадоку-священнику и его братьям-священникам, что были при Скинии ГОСПОДНЕЙ еще в Святилище в Гивоне, Давид повелел,

40 чтобы они постоянно, утром и вечером, приносили всесожжения ГОСПОДУ на жертвеннике для всесожжений и совершали всё так, как предписано в Законе ГОСПОДНЕМ, который Он заповедал Израилю.

41 При них был Хеман, Едутун и остальные избранные для этого служения люди, назначенные поименно, чтобы прославлять ГОСПОДА, восклицая: «Вечна любовь Его неизменная!»

42 При них Хеман и Едутун должны были играть на трубах, кимвалах и других инструментах во славу Божью. Сыновья Едутуна были поставлены при воротах.

43 Народ разошелся по домам, и Давид возвратился в свой дом, чтобы благословить своих домашних.

1-а хронiки

Розділ 16

1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

Первая книга Паралипоменон Глава 16	1-а хронiки Розділ 16
1 Ковчег Божий принесли и поставили его посреди Шатра, на место, приготовленное Давидом; и принесли Богу жертвы всесожжения и благодарственные жертвы.	1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 Когда Давид совершил жертвоприношение, он благословил народ именем ГОСПОДА	2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 и раздал всем израильтянам, мужчинам и женщинам, по лепешке хлеба, по куску мяса и по виноградной лепешке каждому.	3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Вот кого из левитов Давид поставил служить перед ковчегом ГОСПОДНИМ, призывать ГОСПОДА, Бога Израиля, благодарить и славить ЕГО:	4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асафа главным, Захарию вторым и с ними Еиэля, Шемирамота, Ехиэля, Маттитью, Элиава, Бенаю, Овед-Эдома и Еиэля. Они играли на лирах и арфах, а Асаф — на кимвалах.	5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 Беная и Яхазиэль, священники, должны были изо дня в день в назначенный час трубить в трубы перед ковчегом Завета Божьего.	6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 В тот самый день Давид впервые установил, чтобы Асаф и его собратья исполняли во славу ГОСПОДА эту хвалебную песнь:	7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Благодарите ГОСПОДА, призывайте имя Его! Возвещайте среди народов о делах Его!	8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Пойте Ему, прославляйте Его, говорите обо всех чудесах Его!	9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Гордитесь святым именем Его! И пусть радуются сердца всех ищущих ГОСПОДА!	10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Ищите ГОСПОДА и силы Его, стремитесь быть в присутствии Его постоянно.	11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 [12-13] Потомки слуги Его Израиля, избранника Его, Иакова сыны, помните о чудесах Его, которые Он сотворил, о знамениях, Им явленных, и о приговорах, которые уста Его изрекли!	12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13	13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Он — ГОСПОДЬ, Бог наш, Его решения и законы всей земли касаются.	14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Вечно помните Завет Его — слова Его, которые Он заповедал тысяче поколений,	15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 Завет, которым соединил Он Себя с Авраамом, и клятву Его, что дал Исааку.	16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 И Он подтвердил его Иакову как закон, Израилю — как Завет вечный.	17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 «Тебе дам землю ханаанскую в удел, — сказал Он, — ее в наследие отмерю тебе».	18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Тогда число сынов Израиля было очень малым, людьми пришлыми были они на земле той,	19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 переходили от народа к народу, от одного царства к другому.	20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Никому не позволял Он угнетать их и царям с угрозой говорил:	21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 «Не касайтесь помазанников Моих и пророкам Моим не причиняйте зла».	22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Пой ГОСПОДУ, вся земля! Изо дня в день возвещайте: «Спаситель Он наш!»	23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Поведайте народам о величии Его, всем племенам — о дивных делах Его!	24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Ибо ГОСПОДЬ велик, и прославлять Его должно, почитать превыше богов всех.	25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Истуканы бездушные — все боги народов, а ГОСПОДЬ небеса сотворил.	26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Величие, великолепие — вокруг Него, сила и ликование — в обители Его.	27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Признайте величие ГОСПОДА, народы, признайте славу ГОСПОДА и Его могущество,	28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 признайте славу имени ГОСПОДА! Идите к Нему, неся приношения свои, ГОСПОДУ поклонитесь в великолепии святости Его.	29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Да трепещет пред Ним вся земля! Потому и мир стоит твердо, неколебим он.	30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Да радуется небо и ликует земля, да провозгласят народам: «ГОСПОДЬ — Царь!»	31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Пусть шумит и море, и всё, что наполняет его! Да торжествует поле и всё, что на нем,	32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 и все деревья в лесу ликуют пред ГОСПОДОМ! Грядет Он судить землю!	33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ, ибо вечна любовь Его неизменная!	34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 И еще скажите: «Бог спасения нашего, Ты и ныне спаси нас, из мест пленения нашего освободи и возврати нас, дабы возблагодарить нам святое имя Твое и хвалиться тем, что можем прославить Тебя.	35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Слава ГОСПОДУ, Богу Израиля, во веки веков!» И сказал весь народ: «Аминь! Аллилуйя!»	36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“
37 —	37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 Давид оставил Асафа и братьев его, а также Овед-Эдома и шестьдесят восемь его братьев подле ковчега Завета ГОСПОДНЕГО, чтобы они служили перед ковчегом постоянно, изо дня в день; Овед-Эдом, сын Едитуна, и Хоса были привратниками.	38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 Цадоку-священнику и его братьям-священникам, что были при Скинии ГОСПОДНЕЙ еще в Святилище в Гивоне, Давид повелел,	39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 чтобы они постоянно, утром и вечером, приносили всесожжения ГОСПОДУ на жертвеннике для всесожжений и совершали всё так, как предписано в Законе ГОСПОДНЕМ, который Он заповедал Израилю.	40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 При них был Хеман, Едутун и остальные избранные для этого служения люди, назначенные поименно, чтобы прославлять ГОСПОДА, восклицая: «Вечна любовь Его неизменная!»	41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 При них Хеман и Едутун должны были играть на трубах, кимвалах и других инструментах во славу Божью. Сыновья Едутуна были поставлены при воротах.	42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Народ разошелся по домам, и Давид возвратился в свой дом, чтобы благословить своих домашних.	43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Ветхий завет

Новый завет

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Ветхий
завет

Новый
завет