Книга ЭсфириГлава 9 |
1 |
2 Иудеи собрались в своих городах по всем областям царства Ксеркса, чтобы нанести поражение тем, кто желал им зла. Никто не устоял против них, потому что ужас перед ними охватил все народы. |
3 И все областные правители: сатрапы, наместники, исполнители царских дел — содействовали иудеям, потому что трепетали перед Мардохеем. |
4 Велик был Мардохей при царском дворе, и слава о его всё возраставшем влиянии распространялась по всем областям царства. |
5 |
6 В самой крепости Сузы иудеи убили пятьсот человек. |
7 Среди убитых были Паршандата, Далфон, Аспата, |
8 Пората, Адалья, Аридата, |
9 Пармашта, Арисай, Аридай и Вайзата — |
10 десять сыновей Амана, сына Хаммедаты, гонителя иудеев; но иудеи не стали, однако, захватывать их имущество как добычу. |
11 |
12 «В крепости Сузы, — сказал царь царице Эсфири, — иудеи перебили и погубили пятьсот человек, в том числе десять сыновей Амана. А что они сделали в остальных областях царства? Так скажи, о чем ты еще просишь, — и я дам тебе! Что желаешь — всё будет исполнено!» |
13 «Если угодно будет царю, — отвечала Эсфирь, — пусть и завтра всем иудеям, живущим в Сузах, будет дозволено исполнять сегодняшний указ, а тела десятерых сыновей Амана пусть повесят на деревянном столбе». |
14 Так царь и повелел поступить в Сузах: был дан особый указ, и тела сыновей Амана повесили. |
15 Иудеи, жившие в Сузах, собрались и в четырнадцатый день месяца адара перебили еще триста человек, но имущество их как добычу захватывать не стали. |
16 |
17 Это произошло в тринадцатый день месяца адара, а в четырнадцатый день они отдыхали, устроив праздник, — это был день радостного пира. |
18 |
19 С тех пор у иудеев, живущих в селах и поселениях в открытой местности, четырнадцатый день месяца адара стал днем праздника и радостного пира, когда сосед угощает соседа. |
20 |
21 призывая их ежегодно в четырнадцатый и пятнадцатый день месяца адара праздновать |
22 дни избавления от врагов — дни, когда печаль их обернулась радостью, а скорбь — праздником. Он велел им сделать эти дни временем пиршества и радости, временем, когда сосед угощает соседа и богатые одаривают бедняков. |
23 Так у иудеев и возник этот обычай — благодаря Мардохею, который написал им об этом: |
24 «Аман, сын Хаммедаты из рода Агага, гонитель иудеев, задумал всех их уничтожить и бросал о том „пур“ — жребий, чтобы определить, когда именно повергнуть их в смятение и погубить. |
25 Но, когда Эсфирь пришла к царю, он издал новый указ и обратил зло, что Аман замышлял против иудеев, на его собственную голову — и Амана вместе с сыновьями повесили на столбе». |
26 Потому и называются эти дни Пурим — от слова «пур». |
27 иудеи установили непреложный обычай для себя самих, своих потомков и всех, кто к ним присоединится, — ежегодно праздновать эти два дня, как было записано и установлено. |
28 Теперь они празднуют эти памятные дни из поколения в поколение, из рода в род, во всякой области и во всяком городе — дни Пурима не изгладятся из памяти иудеев, потомки не предадут их забвению! |
29 |
30 оно было послано ко всем иудеям по всем ста двадцати семи областям царства Ксеркса с пожеланиями мира и верности. |
31 Так по предписанию иудея Мардохея и царицы Эсфири и по решению самих иудеев для их потомства были установлены дни празднования Пурима — как и в случаях с установлением дней поста и плача. |
32 Своим повелением Эсфирь утвердила правила и обычаи празднования Пурима, и это было записано в книгу. |
ЕстерРозділ 9 |
1 |
2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди. |
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм. |
4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс. |
5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею. |
6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка, |
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату, |
8 і Пората, і Адалію, і Арідата, |
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата, |
10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки. |
11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя. |
12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“. |
13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“. |
14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили. |
15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки. |
16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки. |
17 |
18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости. |
19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному. |
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких, |
21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року, |
22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим. |
23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й, |
24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню. |
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці. |
26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними, |
27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом. |
28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння. |
29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім. |
30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди, |
31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння. |
32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу. |
Книга ЭсфириГлава 9 |
ЕстерРозділ 9 |
1 |
1 |
2 Иудеи собрались в своих городах по всем областям царства Ксеркса, чтобы нанести поражение тем, кто желал им зла. Никто не устоял против них, потому что ужас перед ними охватил все народы. |
2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди. |
3 И все областные правители: сатрапы, наместники, исполнители царских дел — содействовали иудеям, потому что трепетали перед Мардохеем. |
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм. |
4 Велик был Мардохей при царском дворе, и слава о его всё возраставшем влиянии распространялась по всем областям царства. |
4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс. |
5 |
5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею. |
6 В самой крепости Сузы иудеи убили пятьсот человек. |
6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка, |
7 Среди убитых были Паршандата, Далфон, Аспата, |
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату, |
8 Пората, Адалья, Аридата, |
8 і Пората, і Адалію, і Арідата, |
9 Пармашта, Арисай, Аридай и Вайзата — |
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата, |
10 десять сыновей Амана, сына Хаммедаты, гонителя иудеев; но иудеи не стали, однако, захватывать их имущество как добычу. |
10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки. |
11 |
11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя. |
12 «В крепости Сузы, — сказал царь царице Эсфири, — иудеи перебили и погубили пятьсот человек, в том числе десять сыновей Амана. А что они сделали в остальных областях царства? Так скажи, о чем ты еще просишь, — и я дам тебе! Что желаешь — всё будет исполнено!» |
12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“. |
13 «Если угодно будет царю, — отвечала Эсфирь, — пусть и завтра всем иудеям, живущим в Сузах, будет дозволено исполнять сегодняшний указ, а тела десятерых сыновей Амана пусть повесят на деревянном столбе». |
13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“. |
14 Так царь и повелел поступить в Сузах: был дан особый указ, и тела сыновей Амана повесили. |
14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили. |
15 Иудеи, жившие в Сузах, собрались и в четырнадцатый день месяца адара перебили еще триста человек, но имущество их как добычу захватывать не стали. |
15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки. |
16 |
16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки. |
17 Это произошло в тринадцатый день месяца адара, а в четырнадцатый день они отдыхали, устроив праздник, — это был день радостного пира. |
17 |
18 |
18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости. |
19 С тех пор у иудеев, живущих в селах и поселениях в открытой местности, четырнадцатый день месяца адара стал днем праздника и радостного пира, когда сосед угощает соседа. |
19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному. |
20 |
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких, |
21 призывая их ежегодно в четырнадцатый и пятнадцатый день месяца адара праздновать |
21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року, |
22 дни избавления от врагов — дни, когда печаль их обернулась радостью, а скорбь — праздником. Он велел им сделать эти дни временем пиршества и радости, временем, когда сосед угощает соседа и богатые одаривают бедняков. |
22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим. |
23 Так у иудеев и возник этот обычай — благодаря Мардохею, который написал им об этом: |
23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й, |
24 «Аман, сын Хаммедаты из рода Агага, гонитель иудеев, задумал всех их уничтожить и бросал о том „пур“ — жребий, чтобы определить, когда именно повергнуть их в смятение и погубить. |
24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню. |
25 Но, когда Эсфирь пришла к царю, он издал новый указ и обратил зло, что Аман замышлял против иудеев, на его собственную голову — и Амана вместе с сыновьями повесили на столбе». |
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці. |
26 Потому и называются эти дни Пурим — от слова «пур». |
26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними, |
27 иудеи установили непреложный обычай для себя самих, своих потомков и всех, кто к ним присоединится, — ежегодно праздновать эти два дня, как было записано и установлено. |
27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом. |
28 Теперь они празднуют эти памятные дни из поколения в поколение, из рода в род, во всякой области и во всяком городе — дни Пурима не изгладятся из памяти иудеев, потомки не предадут их забвению! |
28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння. |
29 |
29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім. |
30 оно было послано ко всем иудеям по всем ста двадцати семи областям царства Ксеркса с пожеланиями мира и верности. |
30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди, |
31 Так по предписанию иудея Мардохея и царицы Эсфири и по решению самих иудеев для их потомства были установлены дни празднования Пурима — как и в случаях с установлением дней поста и плача. |
31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння. |
32 Своим повелением Эсфирь утвердила правила и обычаи празднования Пурима, и это было записано в книгу. |
32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу. |