Книга ЭсфириГлава 8 |
1 |
2 Царь снял свой перстень с печатью (тот самый, что забрал у Амана) и передал Мардохею. А Эсфирь назначила Мардохея управляющим имением Амана. |
3 |
4 Царь протянул в сторону Эсфири золотой скипетр; она встала прямо перед царем |
5 и сказала: «Если угодно царю, если я снискала его благоволение, если сочтет царь справедливым, если я по нраву царю — пусть напишут письма об отмене указа, придуманного Аманом, сыном Хаммедаты из рода Агага, и написанного им, — указа об уничтожении иудеев по всем областям царства. |
6 Как я стану смотреть на беду, что постигнет мой народ, как мне видеть погибель своего рода?» |
7 Царь Ксеркс ответил царице Эсфири и иудею Мардохею: «Видите, за то, что Аман поднял руку на иудеев, я отдал его имение Эсфири, а его самого повесили на деревянном столбе. |
8 Напишите теперь от царского имени новый указ об иудеях, какой посчитаете нужным, и скрепите его печатью царского перстня, ведь прежний указ, написанный от имени царя, с печатью царского перстня, уже не может быть отменен». |
9 |
10 Письма с этим указом от имени царя Ксеркса, с печатью царского перстня, были разосланы Мардохеем с гонцами, скакавшими на быстрых конях из царских конюшен. |
11 В указе говорилось, что царь дает разрешение иудеям во всех городах собраться и стать на защиту своей жизни: уничтожать, убивать и истреблять в любом народе и в любой области всякую вооруженную силу, отряд, который может напасть на них, их детей и женщин; а имущество врагов своих захватить как добычу; |
12 во всех областях царства Ксеркса назначен был для того один и тот же день — тринадцатый день двенадцатого месяца (месяца адара). |
13 Списки с этого указа надлежало огласить всем народам всех областей как закон, чтобы иудеи приготовились к возмездию своим врагам. |
14 По слову царя гонцы на быстрых царских конях тотчас отправились в путь; указ был оглашен и в крепости Сузы. |
15 |
16 Для иудеев настали свет и радость, радость и ликование! |
17 По всем областям и по всем городам, куда только доходило царское повеление и его указ, был у иудеев радостный праздник, пир в счастливый день, — и многие из народов тех стран выдавали себя за иудеев, потому что их охватил ужас перед иудеями. |
ЕстерРозділ 8 |
1 |
2 І зняв цар свого пе́рсня, що забрав від Га́мана, та й дав його Мордеха́єві, а Есте́р настановила Мордехая над Гамановим домом. |
3 І Есте́р далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та блага́ла його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та за́думи його, які заду́мував був на юдеїв. |
4 І простягнув цар до Есте́ри золоте бе́рло, а Есте́р устала й стала перед царе́вим обличчям, |
5 та й сказала: „Якщо це цареві вго́дне, й якщо знайшла́ я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в оча́х його, нехай буде написано, щоб були́ пове́рнені ті листи́ за́думів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигу́блювати юдеїв, які є в царевих окру́гах. |
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спітка́є наро́д мій, і як я могла б дивитися на заги́біль ро́ду свого́?“ |
7 І сказав цар Ахашверо́ш до цариці Есте́ри та до юде́янина Мордеха́я: „Ось я дав Есте́рі дім Гамана, а його повісили на ши́бениці за те, що простя́г був руку свою на юдеїв. |
8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших оча́х, в імені царя́, і припеча́тайте царськи́м пе́рснем, бо листа́, що був написаний в імені царя та був припеча́таний царськи́м пе́рснем, не можна відмінити“. |
9 І були покли́кані царські́ писарі́ того ча́су, місяця третього, — він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордеха́й, до юдеїв, і до сатра́пів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, — сто й двадцять і сім окру́г, і до кожної окру́ги письмо́м її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмо́м та їхньою мовою. |
10 І понапи́сував він листи́ в імені царя Ахашвероша, і поприпеча́тував пе́рснем царськи́м, і послав через гінці́в на ко́нях, які їздять на держа́вних ко́нях, ко́нях баски́х, |
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, ви́губити, забити та погубити всяке ві́йсько наро́ду та окру́ги, що нена́видять їх, дітей та жінок, а здо́бич по них — розграбува́ти, |
12 одно́го дня по всіх окру́гах царя Ахашвероша, — тринадцятого дня дванадцятого місяця, — він місяць ада́р. |
13 Відпис цього листа́ щоб був ви́даний, як зако́н, у кожній окрузі, по́сланий був відкри́тий для всіх наро́дів, і щоб юдеї були гото́ві на той день помсти́тися на своїх ворогах. |
14 Гінці́, що поїхали ве́рхи на швидки́х конях, вийшли, приспі́шені та пі́гнані царськи́м словом. А цей нака́з був да́ний у за́мку Су́зи. |
15 А Мордехай вийшов з-перед царе́вого обличчя в царські́й одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссо́нний і пурпу́ровий заві́й. І місто Су́зи раділо та тішилося! |
16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь! |
17 І в кожній окру́зі та в кожному місті, куди досяга́є слово царя та зако́н його, була́ юдеям радість та веселість, бе́нкет та свято! І багато-хто з наро́дів кра́ю стали юде́ями, бо на них напав страх перед юде́ями. |
Книга ЭсфириГлава 8 |
ЕстерРозділ 8 |
1 |
1 |
2 Царь снял свой перстень с печатью (тот самый, что забрал у Амана) и передал Мардохею. А Эсфирь назначила Мардохея управляющим имением Амана. |
2 І зняв цар свого пе́рсня, що забрав від Га́мана, та й дав його Мордеха́єві, а Есте́р настановила Мордехая над Гамановим домом. |
3 |
3 І Есте́р далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та блага́ла його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та за́думи його, які заду́мував був на юдеїв. |
4 Царь протянул в сторону Эсфири золотой скипетр; она встала прямо перед царем |
4 І простягнув цар до Есте́ри золоте бе́рло, а Есте́р устала й стала перед царе́вим обличчям, |
5 и сказала: «Если угодно царю, если я снискала его благоволение, если сочтет царь справедливым, если я по нраву царю — пусть напишут письма об отмене указа, придуманного Аманом, сыном Хаммедаты из рода Агага, и написанного им, — указа об уничтожении иудеев по всем областям царства. |
5 та й сказала: „Якщо це цареві вго́дне, й якщо знайшла́ я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в оча́х його, нехай буде написано, щоб були́ пове́рнені ті листи́ за́думів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигу́блювати юдеїв, які є в царевих окру́гах. |
6 Как я стану смотреть на беду, что постигнет мой народ, как мне видеть погибель своего рода?» |
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спітка́є наро́д мій, і як я могла б дивитися на заги́біль ро́ду свого́?“ |
7 Царь Ксеркс ответил царице Эсфири и иудею Мардохею: «Видите, за то, что Аман поднял руку на иудеев, я отдал его имение Эсфири, а его самого повесили на деревянном столбе. |
7 І сказав цар Ахашверо́ш до цариці Есте́ри та до юде́янина Мордеха́я: „Ось я дав Есте́рі дім Гамана, а його повісили на ши́бениці за те, що простя́г був руку свою на юдеїв. |
8 Напишите теперь от царского имени новый указ об иудеях, какой посчитаете нужным, и скрепите его печатью царского перстня, ведь прежний указ, написанный от имени царя, с печатью царского перстня, уже не может быть отменен». |
8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших оча́х, в імені царя́, і припеча́тайте царськи́м пе́рснем, бо листа́, що був написаний в імені царя та був припеча́таний царськи́м пе́рснем, не можна відмінити“. |
9 |
9 І були покли́кані царські́ писарі́ того ча́су, місяця третього, — він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордеха́й, до юдеїв, і до сатра́пів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, — сто й двадцять і сім окру́г, і до кожної окру́ги письмо́м її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмо́м та їхньою мовою. |
10 Письма с этим указом от имени царя Ксеркса, с печатью царского перстня, были разосланы Мардохеем с гонцами, скакавшими на быстрых конях из царских конюшен. |
10 І понапи́сував він листи́ в імені царя Ахашвероша, і поприпеча́тував пе́рснем царськи́м, і послав через гінці́в на ко́нях, які їздять на держа́вних ко́нях, ко́нях баски́х, |
11 В указе говорилось, что царь дает разрешение иудеям во всех городах собраться и стать на защиту своей жизни: уничтожать, убивать и истреблять в любом народе и в любой области всякую вооруженную силу, отряд, который может напасть на них, их детей и женщин; а имущество врагов своих захватить как добычу; |
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, ви́губити, забити та погубити всяке ві́йсько наро́ду та окру́ги, що нена́видять їх, дітей та жінок, а здо́бич по них — розграбува́ти, |
12 во всех областях царства Ксеркса назначен был для того один и тот же день — тринадцатый день двенадцатого месяца (месяца адара). |
12 одно́го дня по всіх окру́гах царя Ахашвероша, — тринадцятого дня дванадцятого місяця, — він місяць ада́р. |
13 Списки с этого указа надлежало огласить всем народам всех областей как закон, чтобы иудеи приготовились к возмездию своим врагам. |
13 Відпис цього листа́ щоб був ви́даний, як зако́н, у кожній окрузі, по́сланий був відкри́тий для всіх наро́дів, і щоб юдеї були гото́ві на той день помсти́тися на своїх ворогах. |
14 По слову царя гонцы на быстрых царских конях тотчас отправились в путь; указ был оглашен и в крепости Сузы. |
14 Гінці́, що поїхали ве́рхи на швидки́х конях, вийшли, приспі́шені та пі́гнані царськи́м словом. А цей нака́з був да́ний у за́мку Су́зи. |
15 |
15 А Мордехай вийшов з-перед царе́вого обличчя в царські́й одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссо́нний і пурпу́ровий заві́й. І місто Су́зи раділо та тішилося! |
16 Для иудеев настали свет и радость, радость и ликование! |
16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь! |
17 По всем областям и по всем городам, куда только доходило царское повеление и его указ, был у иудеев радостный праздник, пир в счастливый день, — и многие из народов тех стран выдавали себя за иудеев, потому что их охватил ужас перед иудеями. |
17 І в кожній окру́зі та в кожному місті, куди досяга́є слово царя та зако́н його, була́ юдеям радість та веселість, бе́нкет та свято! І багато-хто з наро́дів кра́ю стали юде́ями, бо на них напав страх перед юде́ями. |